ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” 15 листопада заявив про намір укласти СК “Гардіан” (Київ) договір обов’язкового страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, остаточно цінова пропозиція страхової компанії становила 18,4 тис. грн за очікуваної вартості 60 тис. грн.
У тендері брали участь СК “Мотор-Гарант” із ціновою пропозицією 18,7 тис. грн, СК “Місто”-23,760 тис. грн. , “Країна” -47,9 тис. грн.
СК “Гардіан” працює на страховому ринку з 2007 року.
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” забезпечує понад 68% пасажирських авіаперевезень України, є єдиним українським аеропортом, в якому обслуговуються далекомагістральні рейси. З аеропорту понад 50 авіакомпаній здійснюють регулярне сполучення більш ніж на 100 маршрутах по всьому світу.
Україна у вівторок отримала черговий транш на суму EUR2,5 млрд у рамках поточної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД), повідомив Мінфін на своєму сайті.
“Ми щиро вдячні ЄС за надану Україні фінансову підтримку. Отримані кошти значною мірою допоможуть забезпечити термінові видатки державного бюджету та підтримати економічну стабільність у державі”, – цитує відомство слова міністра Сергія Марченка.
Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС, починаючи з 24 лютого, досягла EUR6,7 млрд, уточнив Мінфін.
Передбачається, що останній транш у рамках восьмої програми макрофінансової допомоги Україна отримає до кінця цього року, зазначило відомство.
Як повідомлялося, ЄС наприкінці травня-початку червня цього року попередньо схвалив виділення Україні нової екстреної макрофіндопомоги на EUR9 млрд, з яких на початку серпня виділив EUR1 млрд. Решта EUR8 млрд, як очікували, мали надійти одним траншем, однак остаточне рішення щодо них затягнулося. Одна з названих причин – дискусія, в якому вигляді надавати ці кошти: у вигляді кредитів чи грантової допомоги.
У результаті в середині жовтня надійшло тільки EUR2 млрд, а віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що третій транш на EUR3 млрд очікується на початку грудня. Пізніше він уточнив, що EUR2,5 млрд надійде наприкінці листопада, а EUR0,5 млрд – на початку грудня, тоді як EUR3 млрд, які залишилися, з початкових EUR9 млрд включено до нової програми фіндопомоги Україні 2023 року на загальну суму EUR18 млрд.
У всіх випадках ідеться про кредитні кошти, які, однак, виділяються на пільгових умовах.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-жовтні 2022 року збільшив обсяг виробництва на 21,7% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 413,38 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “Укрпапір”, у такий спосіб за підсумками 10 місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за дев’ять місяців він становив 23,2%, за вісім – 30%).
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на 29,5% – до 15,9 млн кв. м. При цьому випуск тарного картону (включно з папером для гофрування) скоротився на 15,5% – до 10,7 тис. тонн.
Водночас зберігається істотне скорочення випуску паперу – на 42%, до 3,35 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, загалом у січні-жовтні випуск паперу та картону в Україні скоротився на 44% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 415,8 тис. тонн, гофротари – на 41,5%, до 364,2 млн кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК зазнав руйнувань і зупинився, але його дочірнє підприємство в Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “Укрпапір”, за 10 місяців він випустив продукцію на 1,78 млрд грн, а гофротари вироблено 102,4 млн кв. м (другий показник після Київського КБК).
ЖЦБК призупиняв виробництво з початком військової агресії Росії, але в березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-жовтні збільшив обсяг товарної продукції на 3,6% – до 190,8 млн грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився на 35,4% до 6,3 тис. тонн, гофротари на 43,8%, до 9,7 млн кв. м.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-жовтні 2022 року випустила продукцію на 783,68 млн грн – на 43,9% більше, ніж за той самий період 2021 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб фабрика ще трохи наростила темп приросту цього показника порівняно з аналогічними минулорічними – за підсумками дев’яти місяців він становив 40,8%.
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 4% – до 33,8 тис. тонн. При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 17,2% – до 108,7 млн шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (273,2 млн шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили понад 476,5 млн рулончиків паперу (-17,4% до січня-жовтня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку поточного року.
КБФ 2021 року, за даними “Укрпапір”, збільшила обсяг виробництва на 13% до 2020 року – до 673,7 млн грн.
Ціна біткойна під час торгів у вівторок впала до мінімуму за 2 роки на тлі банкрутства FTX – однієї з найбільших у світі криптобірж.
Курс біткойна на 13:30 кв. вівторка становив $15,735 тис., під час торгів вартість найпопулярнішої криптовалюти опускалася до $15,480 тис., що є мінімальним значенням з 11 листопада 2020 року, згідно з даними CoinDesk.
Ринок криптовалют цього року втратив понад $1,4 трлн через низку проблем, включно з нереалізованими проєктами і браком ліквідності через глобальний економічний спад. Ці труднощі призвели до того, що багато компаній, які працюють із криптовалютами, зіткнулися з ланцюжком банкрутств.
Однією з таких компаній став власник біржі FTX. Компанія ініціювала банкрутство відповідно до статті 11 Кодексу про банкрутство США на початку жовтня. Перед цим інша найбільша криптовалютна біржа – Binance, яка планувала купівлю активів FTX, – відмовилася від угоди після проведення due diligence. Своє рішення компанія пояснила виявленими помилками в управлінні коштами клієнтів, а також повідомленнями про розслідування, що проводяться американськими регуляторами щодо цього майданчика.
Крім того, глава Binance Чанпен Чжао заявив, що його компанія почне продавати токени FTT, що належать FTX. Це призвело до краху FTX, ринкова оцінка якої колись сягала $32 млрд.
Днем раніше стало відомо, що FTX заборгувала 50 найбільшим кредиторам $3,1 млрд. Загалом її кредитували 1 млн позикодавців.
Інвестори побоюються, що крах FTX може викликати ланцюгову реакцію в секторі, що додатково чинить тиск на ринок криптовалют. У понеділок акції ще одного великого оператора криптобіржі Coinbase Global (SPB: COIN) Inc. під час торгів у США обвалилися на 8,9%, а ринкова капіталізація компанії опустилася нижче $10 млрд, до мінімуму з моменту виходу паперів Coinbase на публічний ринок.
Долар США дешевшає до євро, єни та фунта стерлінгів на торгах у вівторок після зміцнення за підсумками попередньої сесії на чергових заявах представників Федеральної резервної системи (ФРС).
У центрі уваги трейдерів цього тижня – протокол засідання ФРС від 1-2 листопада, на якому американський ЦБ підвищив базову відсоткову ставку на 75 базисних пунктів (б.п.) і натякнув на можливість уповільнення темпів її підйому.
Протокол засідання буде опубліковано в середу о 21:00 кв. м.
У понеділок президенти Федеральних резервних банків (ФРБ) Клівленда і Сан-Франциско Лоретта Местер і Мері Дейлі дали зрозуміти, що американський ЦБ сповільнить темпи підвищення базової ставки наступного місяця, наголосивши водночас на тому, що необхідність подальшого посилення політики зберігається.
“Я вважаю, ми можемо уповільнити підйом ставки на наступному засіданні, не бачу проблем із цим, – сказала Местер в інтерв’ю CNBC. – Однак, я не думаю, що ми близькі до того, щоб зробити паузу”.
Дейлі зі свого боку зазначила, що Федрезерву слід пам’ятати про часовий лаг між ухваленням рішень ФРС і їхнім впливом на реальну економіку. При цьому вона повторила, що бачить необхідність у підйомі ставки як мінімум до 5%.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона) втрачає у вівторок 0,18%, ширший WSJ Dollar – 0,17%.
Пара євро/долар за даними на 8:15 кв торгується на рівні $1,0259 порівняно з $1,0243 на закриття попередньої сесії.
Вартість долара в парі з ієною опустилася під час торгів до 141,78 ієни проти 142,14 ієни в понеділок.
Курс фунта піднявся до $1,1851 порівняно з $1,1824 напередодні.
