Ціни на нафту помірно підвищуються вранці в п’ятницю після першого за чотири сесії зростання напередодні, викликаного різким ослабленням долара.
Вартість січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кск становить $93,92 за барель, що на $0,25 (0,27%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подорожчали на $1,02 (1,1%), до $93,67 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $86,72 за барель, що на $0,25 (0,29%) вище підсумкового значення попередньої сесії. У четвер контракт виріс у ціні на $0,64 (0,8%), до $86,47 за барель.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), напередодні впав приблизно на 2% після даних про різке уповільнення інфляції в США. Споживчі ціни (індекс CPI) у США в жовтні зросли на 7,7% відносно того ж місяця минулого року після зростання на 8,2% у вересні. Таким чином, інфляція сповільнилася до мінімуму з січня і виявилася значно нижчою за прогнози ринку.
“Індекс споживчих цін виявився нижчим за прогнози, і це послабило деякі негативні чинники для нафти, як-от сильний долар і побоювання більш агресивних підвищень ставки Федрезерву”, – зазначив старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.
“Водночас невизначеність щодо політики Китаю щодо коронавірусу зберігається, – додав експерт. – Мені здається, що щойно ми побачимо ознаки початку відкриття китайської економіки, це радикально змінить динаміку і підштовхне ціни на нафту вгору”.
ЮНЕСКО опублікувала дані про стан півсотні льодовиків, внесених до переліку Всесвітньої спадщини. І ці дані з усією очевидністю вказують на їхнє прискорене танення.
Льодовики Доломітових Альп, льодовики Мон-Пердю у французьких Піренеях, льодовики Єллоустона та Йосеміті у Сполучених Штатах, льодовики Африки зі списку ЮНЕСКО – ось деякі з тих, які зникнуть до 2050 року, стверджують експерти.
За їхніми оцінками, навіть якщо припинити викиди CO2, вжити радикальних захисних заходів, наприклад, тих, які обговорюють на конференціях ООН з питань клімату, зокрема, на всесвітній зустрічі COP27, яка відбувається в листопаді в Єгипті, це танення, схоже, вже непоправне.
“Ситуація погано складається для гірських льодовиків. Гіршою мірою, ніж для полярних крижаних шапок Гренландії та Антарктиди”, – вважає Марі Кавіт, гляціологиня з Католицького університету Льовена (Бельгія).
Вона пояснює, що за оптимістичним сценарієм для всіх льодовиків світу до 2100 року передбачувана втрата варіюється від 22% до 57% “залежно від регіонів і вжитих заходів”. “Але, якщо мати на увазі саме льодовики Альп, до 2100 року 94% з них зникнуть”, – каже гляціолог.
За її словами, спека 2022 року була особливо вбивчою для цих альпійських льодовиків. Температури влітку, як і всюди в Європі, значно перевищували звичайні. Навесні сніговий покрив виявився незначним, тоді як сніг є захисним покривалом для льодовиків: перш ніж почне танути лід, треба, щоб розтанув сніг.
І на додачу до цього третій негативний чинник, дуже специфічний для Альп, продовжує Марі, – це сліди піщаної бурі із Сахари, що добралася до Європи. “Пісок на відміну від снігу темний, і під ним лід нагрівається швидше”, – зазначає дослідник льодовиків. Збіг цих обставин нинішнього року, пояснює вона, і призвів до такого безпрецедентного танення.
Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
Уряд Норвегії готується вкласти близько 1,5 млрд норвезьких крон в очолюваний Великобританією Міжнародний фонд для України.
Як повідомляється на сайті уряду Норвегії, вкладення йде на додаток до 400 мільйонів норвезьких крон, які Норвегія раніше пожертвувала фонду. Фінансування було використано для придбання безпілотників, засобів придушення дронів і артилерійських снарядів.
Нова пожертва є частиною 3 мільярдів норвезьких крон, які норвезький уряд надасть на військову підтримку Україні у 2022 році.
Нідерланди вкладуть 100 мільйонів євро в нещодавно створений Міжнародний фонд для України (IFU) для фінансування військової техніки для України, повідомляє Міноборони країни.
Як повідомляється на сайті відомства, про це заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен під час візиту до Великої Британії.
Гроші IFU використовують для закупівлі техніки безпосередньо у виробників, щоб забезпечити її максимально швидку доставку в Україну.
“Якби Росія припинила бойові дії, війни не було б. Якби Україна припинила бойові дії, не було б України. Міжнародна підтримка України залишається життєво важливою”, – сказала міністр.
Очікується, що перші галузеві контракти будуть укладені до кінця цього року. Перші поставки очікуються в першій половині наступного року.
Крім Нідерландів, іншими учасниками фонду є його ініціатори Велика Британія, Данія і Норвегія.
Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” анонсує на п’ятницю, 11 листопада, відключення електроенергії виключно за графіком по всій Україні, найбільше традиційно у Центральному та Північному регіонах.
“Найбільший обсяг обмежень буде запроваджено у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях”, – йдеться у повідомленні компанії у телеграм-каналі у четвер.
Згідно з інформацією, режим планових відключень діятиме з 05:00 до 23:00 у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській та Донецькій областях з 15:00 до 20:00 у всіх інших областях України.
При цьому компанії нагадують про необхідність економити електроенергію.
“Будь ласка, не включайте одночасно в мережу кілька потужних електроприладів протягом дня, особливо в піковий годинник споживання – з 6:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00”, – закликають до НЕК.
