Національний банк України, керуючись вимогами законів і враховуючи пропозицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), ухвалив рішення №90 від 7 березня про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Банк Форвард” з 8 березня 2023 року.
У прес-релізі в середу НБУ нагадав, що 7 лютого його правління вирішило віднести банк “Форвард” до категорії неплатоспроможних у зв’язку з неприведенням ним своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства України, зокрема нормативно-правових актів Національного банку, після віднесення його до категорії проблемних.
ФГВФО з 1 березня розпочав виплату гарантованого відшкодування вкладникам банку “Форвард” за договорами, строк дії яких закінчився до 7 лютого 2023 року та за договорами банківського розрахунку. До першої частини загального реєстру вкладників включено інформацію про понад 48 тис. рахунків із загальною гарантованою сумою майже 326 млн грн.
Кінцевим бенефіціарним власником банку є громадянин Росії Рустам Таріко. Указом президента України в жовтні 2022 року введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким до Таріка застосовано персональні санкції.
За інформацією НБУ, на 1 січня 2023 року банк за розміром активів посідав 46 місце (2,36 млрд грн) із 67 банків, що діяли на той момент.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 7 березня 2023 року Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння в проведенні турніру зі спортивного покеру та недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
“Частка фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Зокрема, під час безвиїзного нагляду регулятор виявив, що семеро юридичних осіб, яким банк встановив високий рівень ризику, за період із 21 лютого до 1 грудня 2022 року одержали кошти за надання послуг через пункт приймання платежів, зокрема з організації та проведення турнірів із кіберспорту та спортивного покеру, у загальній сумі понад 3,5 млрд грн.
Нацбанк вказав, що клієнти є новоствореними і лише у 2022 році почали здійснювати відповідну діяльність, їхні вебсайти запущено за кілька днів або в день встановлення відносин із банком, відсутні витрати/інформація щодо проведення клієнтами рекламних заходів із залучення учасників турнірів, проте обсяги операцій у перші ж дні становили мільйони гривень.
Крім того, клієнти мали ознаки пов’язаності між собою, проте Айбокс Банк їх не виявив, а критерії ризику виявив лише частково, загалом не вживши необхідних посилених заходів належної перевірки.
“За інформацією, наданою Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а також “Федерацією кіберспорту України”, що має статус національної спортивної федерації з виду спорту “кіберспорт”, діяльність клієнтів містить усі елементи провадження діяльності з організації та проведення азартної гри, зокрема покеру, в мережі Інтернет та/або букмекерської діяльності”, – зазначив НБУ.
Регулятор нагадав також, що вже штрафував Айбокс банк на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, однак ці порушення продовжилися. Крім того, НБУ двічі зупиняв здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій і відсторонював посадову особу банку від посади.
НБУ запевнив, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізосіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк і Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банк прекрасно усвідомлював, що він робить і якої шкоди завдає бюджету. І, звичайно, брав за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”, – заявив Железняк.
Депутат звернувся до Нацбанку із закликом накласти великі штрафні санкції на Укргазбанк і застосувати максимально жорсткі заходи впливу до Айбокс банку. НБУ на початку березня оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн.
АТ “Айбокс Банк” (раніше Агрокомбанк) засновано 1993 року. Станом на 31 січня 2023 року найбільшими акціонерами банку були Володимир Дробот (73,93%) і Альона Шевцова (24,98%).
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Айбокс Банк посідав 44-те місце (4,467 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні. Банк завершив минулий рік із чистим прибутком 598,3 млн грн і планував спрямувати 92,6% його на збільшення статутного капіталу.
СК “Брокбізнес” (Київ) 2022 року зібрала 258,9 млн грн валових премій, що на 1,76% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Експерт-Рейтинг” в інформації про підтвердження рейтингу фінустійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою.
За даними агентства, частина страхових премій, що належить перестраховикам, за вказаний звітний період знизилася на 37,47%, а їхня частка в структурі валових премій компанії зменшилася на 1,98 в.п. і склала 3,46%.
За 2022 рік компанія здійснила 63,967 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що на 29,42% менше, ніж за 2021 рік, водночас рівень виплат знизився на 9,69 в.п. і за підсумками 2022 року склав 24,71%.
За 2022 рік власний капітал компанії зріс на 74,32% – до 164,53 млн грн, а його валові зобов’язання знизилися на 1,69% і становили 155,54 млн грн. Агентство зазначає, що істотне зростання власного капіталу страховика в аналізованому періоді відбулося завдяки збільшенню обсягів нерозподіленого прибутку (на 64,1 млн грн) у його структурі, що стало можливим завдяки прибутковій діяльності компанії у 2022 році. У зв’язку з цим відбулося зростання рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика на 46,12 п.п. – до 105,78%. Отже, станом на початок 2023 року власний капітал на 5,78% перевищував обсяг зобов’язань компанії.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31 грудня 2022 року зріс у 1,55 раза та становив 167,73 млн грн, що призвело до збільшення рівня покриття грошовими коштами зобов’язань: на 39,33 п.п. – до 107,84%.
В аналізованому періоді діяльність ПрАТ СК “Брокбізнес” характеризувалася високою ефективністю. Зокрема, за підсумками 2022 року операційний прибуток страховика зріс до 70,37 млн грн, а його чистий прибуток збільшився до 66,98 млн грн, тоді як за підсумками 2021 року компанією було отримано чистий та операційний збиток.
СК “Брокбізнес” працює на українському ринку страхування понад 25 років і представлена в усіх регіонах України. Страховик має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
За підсумками 2022 року 6 українських юніорів гравців у сквош увійшли до ТОП-10 у своїх вікових категоріях.
У 2022 український спорт, незважаючи на війну, не тільки вистояв, а й продовжив розвиватися. Наші спортсмени в цей непростий час продовжують радувати нас гідними результатами на міжнародній арені. І якщо в таких випадках для таких популярних у нас видів спорту, як футбол або бокс, вдалося зберегти довоєнний потенціал розвитку, то багато менш відомих дисциплін зіткнулися минулого року з відчутними труднощами. Тут можна згадати як скасування або перенесення змагань, так і порушення тренувального процесу.
Сквош загалом успішно впорався з викликами 2022 року, зберігши позитивну динаміку розвитку. У серпні на кортах столичного фітнес-центру “SPORT LIFE” пройшов благодійний турнір “Zenit Ukraine Open 2022”. У ньому за нагороди в 5 категоріях поборолися спортсмени з Румунії, США, Молдови, Литви, а також гравці з багатьох областей України.
Організатори найбільшого сквош-турніру в Україні планують його проведення і цього року.
“Сподіваємося, що наш турнір Zenit повернеться цього року до сонячної Одеси, з якої він змушений був переміститися до Києва через воєнні дії”, – заявив один з організаторів цього сквош-турніру Максим Уракін.
Дуже хороші результати на кортах міжнародних турнірів демонструють українські юніори. Зокрема, шість українських спортсменів входять до ТОП-10 у своїх вікових категоріях. З них найбільшого результату торік зміг домогтися Дмитро Щербаков, який посідає на сьогодні другу позицію у світовому рейтингу молодих сквошистів BU19.
Детальніше про позиції українських юніорів у світових сквош-рейтингах ви можете дізнатися з інфографіки:
Як заявив глава напряму ракеточних видів спорту мережі SportLife Дмитро Щербаков, 2022 року наші юніори довели, що вони одні з найсильніших у Європі.
“На командному чемпіонаті Європи-2022 серед юніорів до 17 років, наші сквошисти здобули бронзу, пропустивши вперед себе тільки Англію і Францію”, – підкреслив Щербаков.
Тренер зі сквошу дітей та юніорів В’ячеслав Савелов подякував усім, хто підтримував цей вид спорту 2022 року.
“Велике спасибі спонсорам, меценатам, тренерам, батькам наших хлопців і всім тим, хто підтримував і підтримує український сквош і наших спортсменів у цей непростий час”, – наголосив він.
Високі результати наших спортсменів як у молодіжних, так і в дорослих рейтингах дають надію на успішний розвиток сквошу в Україні й у 2023 році.
Узбекистан та Казахстан створили спільну зовнішньоторговельну компанію. Її завдання – збільшення двостороннього товарообігу, і також вихід ринки третіх країн.
Засновниками експортно-імпортного підприємства виступили Центр розвитку торговельної політики QazTrade та компанія “УзТрейд”.
Діяльність зовнішньоторговельної компанії буде спрямована на проведенні досліджень ринку та конкурентного аналізу продукції великих підприємств двох країн, вироблення пропозицій щодо розміщення замовлень на випуск готової продукції, оптимізацію та координацію процесів взаємної торгівлі, сприяння бізнесу в сертифікації та просуванні на експорт товарів.
“На початковому етапі планується провести закупівлю плодоовочевої продукції з Узбекистану для забезпечення потреб нашого внутрішнього ринку. Крім цього, допомагатимемо реалізовувати казахстанську борошномельну продукцію на території Узбекистану з можливістю подальшого експорту до Афганістану. Ми домовилися з узбецькою стороною про надання преференцій на логістичні витрати”. – повідомив керівник Центру розвитку торговельної політики Нурали Букейханов.
За підсумками 2022 року товарообіг між Казахстаном та Узбекистаном досяг 5 мільярдів доларів, що на 29,8% вище за показник попереднього року (3,8 мільярда доларів).
Обсяг експортного постачання казахстанських товарів зріс на 33% і склав 3,7 мільярда доларів. Зростання експорту в основному відбулося через збільшення поставок руди та мідного концентрату (зростання в 4,8 раза), пшениці (на 32,3%), легкових автомобілів (на 83,7%), соняшникової олії (на 97,2). , свіжої та охолодженої яловичини (зростання у 4,1 раза), необробленого алюмінію (на 70,4%).
Імпорт до Казахстану з Узбекистану у 2022 році зріс на 21,4% і становить 1,3 мільярда доларів. В основному Казахстан купує кузови для автомобілів, двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, виноград, плоский плакований прокат з нелегованої сталі, свинцеві руди та концентрати, будівельна цегла, блоки для підлоги та аналогічні вироби з кераміки, частини та приладдя для автомобілів та тракторів, полімери етилену.
Джерело
Генсек ООН Антоніу Гутерріш прямує з офіційним візитом в Україну для обговорення стамбульської “зернової” угоди, повідомляє прес-служба ООН.
“Генеральний секретар щойно прибув до Польщі на шляху до України. У середу вранці він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським у Києві, щоб обговорити продовження “Чорноморської зернової ініціативи” за всіма її аспектами, а також інші актуальні питання”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що це вже третій візит генерального секретаря в Україну за останній рік.
Як повідомлялося, “зернова” угода була укладена в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив.
Термін дії угоди закінчується 18 березня. Генсек ООН раніше висловлював надію на її продовження.
