Ukraine open for business

Компанія з данськими інвесторами отримала дозвіл АМКУ на придбання контрольного пакета корпоративних прав «Агро-Віта»

Велика аграрна компанія ТОВ «Гудвеллі Україна», що належить датським інвесторам, отримала дозвіл Антимонопольного комітету України (АМКУ) на придбання контрольного пакета корпоративних прав приватного підприємства «Агро-Віта». Відповідне рішення прийнято 18 вересня, повідомляє прес-служба АМКУ.
Згідно з документом, «Ґудвеллі Україна» зможе придбати понад 50% голосів у вищому органі управління «Агро-Віти». Обидві компанії зареєстровані та ведуть діяльність в Івано-Франківській області.
«Агро-Віта» спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і олійних культур.
«Гудвеллі Україна» є частиною міжнародної групи Goodvalley, заснованої в Данії. Компанія працює в Україні з 2004 року, займається тваринництвом (свинарство і розведення великої рогатої худоби), рослинництвом і виробництвом комбікормів. Основні потужності підприємства розташовані в Івано-Франківській області, де Goodvalley інвестувала десятки мільйонів євро в розвиток сільгоспвиробництва, екологічні проекти та соціальні програми для місцевих громад.
Раніше компанія повідомляла, що планує розширювати переробку сільгосппродукції та впроваджувати сучасні технології сталого землеробства.
Група Goodvalley працює більш ніж в десяти країнах Європи. В Україні вона є одним з найбільших іноземних агроінвесторів. Розвиток компанії розглядається як важливий сигнал про збереження інвестиційного інтересу з боку ЄС навіть в умовах війни, що сприяє підтримці зайнятості в сільській місцевості та зміцненню продовольчої безпеки країни.

Агро-Віта

“Датагруп” отримала 78,6 млн грн чистого прибутку

ПрАТ “Датагруп”, оператор зв’язку, який з вересня 2024 року входить до групи компаній DVL (Датагруп-Volia-lifecell), за результатами січня-червня 2025 року отримало 78,58 млн грн чистого прибутку порівняно із 43,05 млн грн чистого збитку за такий же період минулого року.

Згідно з фінансовим звітом компанії в системі розкриття НКЦПФР, компанія за звітний період збільшила виручку на 14% – до 917,40 млн грн, тоді як валовий прибуток зменшився на 3,2% – до 267,72 млн грн, а операційний прибуток – на 37,7%, до 75,34 млн грн.

Відповідно до звіту, повернення до прибуткової роботи пояснюється скороченням фінансових витрат у першому півріччі цього року до 7,94 млрд грн зі 163,8 млрд грн у першому півріччі минулого року.

“Поточний фiнансово-економiчний стан товариства залишається стійким до викликів широкомасштабної війни на території України”, – зазначається у звіті.

Компанія додала, що для мiнiмiзацiї негативних ефектiв та пiдвищення ефективностi ведення бiзнесу триває робота над “внутрiшньогруповими корпоративними iнтеграцiйними процесами, спрямованими на зменшення операцiйних та капiтальних витрат на модернiзацiю електронної комунiкацiйної мережi та пiдвищення якостi електронних комунiкацiйних послуг”.

Протягом звiтного перiоду середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв становила 1524 особи, за сумiсництвом – 85 осiб, а на умовах неповного робочого часу – 113 осiб. Виплати на оплату працi в другому кварталі 2025 року становили 284,15 млн грн i в порiвняннi з попереднiм роком фонд оплати працi збiльшився.

Група компаній DVL у своєму релізі зазначила, що у першому півріччі 2025 року прибутковість зросла на 30% порівняно з другим півріччям 2024-го. Від початку інтеграції компаній групи маржа EBITDA lifecell збільшилася на 7 п.п. і досягла 58,4% у другому кварталі 2025-го.

Як повідомлялося, у вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL.

ДАТАГРУП, ПРИБУТОК

Українці ставляться до Бразилії переважно нейтрально, торгівля має від’ємне сальдо – дослідження

Більшість українців висловлюють нейтральне ставлення до Бразилії, свідчать результати дослідження Active Group та «Клубу експертів» (Experts Club).

Згідно з опитуванням, 59,0% респондентів займають нейтральну позицію щодо цієї країни. Позитивне ставлення мають 24,3% опитаних (зокрема, 19,7% – «здебільшого позитивне» та 4,7% – «повністю позитивне»). Водночас 12,3% громадян України висловили негативне ставлення до Бразилії, а ще 4,3% зазначили, що не обізнані з цією країною.

Таким чином, баланс позитивного й негативного ставлення становить +12 процентних пунктів (24,3% проти 12,3%).

За підсумками останніх даних, обсяг торгівлі товарами між Україною та Бразилією у 2024 році склав $180,3 млн.

Український експорт до Бразилії становив $36,1 млн,

· імпорт з Бразилії – $144,2 млн,

· негативне сальдо – $108,1 млн.

Загальний товарообіг досяг $180,3 млн, що свідчить про суттєву залежність України від бразильського імпорту.

«Бразилія для України залишається важливим торговельним партнером у Латинській Америці, однак структура двосторонньої торгівлі наразі є асиметричною. Значний дефіцит сальдо відображає переважання імпортних поставок, зокрема продукції аграрного сектору та промислових товарів», – зазначив економіст, засновник Experts Club Максим Уракін.

Він підкреслив, що на тлі зростання глобальної конкуренції Україні варто активніше шукати можливості для нарощування експорту на ринок Бразилії: «Це стосується не лише аграрної продукції, але й високотехнологічних галузей, де Україна має конкурентні переваги».

Повне відео можна переглянути за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t

Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:

https://www.youtube.com/@ExpertsClub

ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БРАЗИЛІЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА

Загальна сума позовних вимог іноземних суб’єктів до держави Україна становить щонайменше 600 млрд грн

Загальна сума позовних вимог іноземних суб’єктів до держави Україна становить щонайменше 600 млрд грн, а обсяг претензійних вимог — ще близько 60 млрд грн, свідчить перелік фіскальних ризиків, оприлюднений Міністерством фінансів у додатках до законопроєкту №14000 про Державний бюджет на 2026 рік.

Згідно з документом, наразі нараховується 25 спорів за претензіями іноземних інвесторів до держави Україна із нормативно визначеним шестимісячним терміном досудового врегулювання. У більшості випадків цей строк уже сплив, що означає можливість подання заявниками запитів про арбітраж до закордонних юрисдикцій.

Станом на 1 липня 2025 року, за даними Міністерства юстиції, існує потреба у захисті прав та інтересів держави у 64 справах, які розглядаються або розглядатимуться в іноземних юрисдикційних органах. Уряд прогнозує, що в 2026 році кількість справ становитиме не менше 53, а спорів на досудовій стадії — щонайменше 46.

У переліку особливо значущих справ, які вимагають максимально ефективного захисту, уряд виділяє:

· позов держкорпорації розвитку «ВЭБ.РФ» на суму близько $3,5 млрд;

· позови компаній «Emergofin B.V.» та «Velbay Holdings Ltd.» на суму близько $1 млрд;

· позов ВАТ «Татнєфть» на суму близько $200 млн;

· позов Республіки Татарстан і Мінмайна Татарстану на суму $300 млн;

· позов компанії «ABH Holdings S.A.» (бенефіціари — Михайло Фрідман, Петро Авен, Андрій Косогов) на суму близько $1 млрд;

· потенційні позови ПАТ «Сбербанк Росії» та ПАТ «Російський національний комерційний банк».

Крім того, уряд відзначає претензії від компаній Enwell Energy plc, AEROC та CTF Holdings S.A., пов’язаних із бізнесменами Вадимом Новінським, Андрієм Молчановим та Михайлом Фрідманом відповідно.

Міністерство фінансів наголошує, що кількість інвестиційних спорів проти України у зв’язку із санкційними заходами та конфіскаціями російського майна, з високою вірогідністю, щороку зростатиме.

Джерело: https://sud.ua/uk/news/publication/341534-obschaya-summa-iskovykh-trebovaniy-inostrannykh-subektov-k-gosudarstvu-ukraina-sostavlyaet-ne-menee-600-mlrd-grn-minfin

позовні вимоги

Дружина адвоката Глоби просить керівництво правоохоронних органів втрутитися в її конфлікт з колишнім чоловіком

Дружина адвоката Костянтина Глоби адвокат Віталія Глоба просить керівництво правоохоронних органів та адвокатури втрутитися в її конфлікт з колишнім чоловіком. Про це Віталія Глоба заявила на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю. Вона зазначила, що 10 вересня вона придбала у своєї матері автомобіль Mercedes, але колишній чоловік завадив забрати його та заблокував біля свого офісу в Печерському районі Києва.

“Я як власник транспортного засобу приїхала і намагалася його забрати, але колишній чоловік чинив опір цьому, забороняв використовувати його, блокував його, заліз на дах автомобіля . Він неодноразово погрожував мені, він позбавляє мене можливості користуватися належним мені майном”, – сказала вона.

Глоба також зазначила, що колишній чоловік «при розлученні він позбавив мене її коштів, оскільки в нього був доступ до банківських ячейок.

Зі свого боку, адвокат Віталії Глоби Дар’я Козій зазначила, що Віталія придбала автомобіль, який раніше був власністю її матері, після розірвання шлюбу і колишній чоловік «не мав до нього жодного відношення і зараз не має жодного права на цей автомобіль, однак продовжує тероризувати родину.

“В той момент, коли вона (Віталія Глоба – ІФУ) вирішила забрати автомобіль, її автомобіль було заблоковано іншими авто. Наразі цей автомобіль заблокований броньованим автомобілем Hammer, який не може забрати жоден евакуатор”, – підкреслила адвокат.

Козій також повідомила, що напередодні, 12 вересня, невідомі напали на неї в той момент, коли вона попросила їх не знімати номери з належного її клієнтці автомобіля. Вона також зазначила, що Костянтин Глоба подав кілька судових позовів проти колишньої дружини та її матері.

Віталія Глоба має намір довести своє право на автомобіль в суді. За словами Козій, суд розгляне справу щодо володіння автомобілем за позовом Віталії Глоба 23 вересня.

АДВОКАТ, ВІТАЛІЯ_ГЛОБА

Центральне агентство управління проектами Литви відкриє офіс в Україні

Глава Міністерства закордонних справ (МЗС) Литви Кястутіс Будріс офіційно відкриє в Києві офіс Центрального агентства з управління литовськими проєктами, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Цей візит особливий, під час нього мій колега офіційно відкриє в Києві офіс Центрального агентства з управління проєктами Литви. Він координуватиме всі литовські проєкти з відновлення, зокрема в рамках коаліції укриттів цивільного захисту, до якої Литва нещодавно долучилася”, – сказав він на спільній пресконференції з литовським колегою Кястутісом Будрісом у Києві в п’ятницю.

Сибіга зазначив, що Литва одна з перших країн почала реалізацію проєктів із відновлення в Україні, не чекаючи завершення війни. Уже завершено 10 проєктів, триває реалізація ще 6, зокрема йдеться про будівництво укриттів для шкіл у шести областях, що межують із зоною бойових дій.

Окремо український міністр зауважив, що Литва є одним із лідерів у відновленні української енергетики, допомога в цій сфері перевищила EUR83 млн.

Це вже п’ятий візит Кястутіса Будріса в Україну з моменту призначення главою МЗС Литви.

Андрій Сибіга, Кястутіс Будріс, литовські проєкти

Business news from Ukraine