Потік зернових суден через порти Одеської області приносить довгоочікувану підтримку економіці України. Однак аналітики попереджають, що це може бути тимчасовим явищем.
«На початку березня в Одесі, 700-футове судно під ліберійським прапором повільно відпливало з порту, минаючи ряди жовтих кранів і занурюючись у тихі води Чорного моря. Його корпус майже повністю занурений, оскільки судно було завантажене кукурудзою, що прямує в Бангладеш. Тим часом інші судна, навантажені зерном, уже залишили порт, минаючи ті, які ще тільки прибували”, – пише New York Times.
Те, що здавалося неможливим минулого літа, коли російська морська блокада паралізувала всю комерційну діяльність, тепер стало реальністю. Порт знову працював у звичному ритмі завдяки військовій кампанії, яка витіснила російські військові кораблі з українських вод і забезпечила торговий маршрут для поставок на закордонні ринки.
За даними, наданими New York Times, експорт українських зерна та олійних культур через море, який є життєво важливим для української економіки, практично повернувся на довоєнні рівні. За останні шість місяців Україна експортувала через Чорне море 27,6 мільйона тонн зерна та олійних культур, що лише на 0,2 мільйона тонн менше від середнього обсягу за аналогічний період з 2018 до 2021 року до вторгнення Росії в лютому 2022 року.
У першому кварталі цього року чорноморський експорт навіть перевищив довоєнні показники, згідно з українськими даними.
Оцінки експорту зерна та олійних культур від Dragon Capital, інвестиційної компанії з Києва, і дані Lloyd’s List Intelligence, аналітичної компанії із судноплавства, підтверджують цю тенденцію.
Сел Гілберті, голова Teucrium Trading, американської компанії, що торгує сільськогосподарськими товарами на Нью-Йоркській фондовій біржі, зазначив, що твердження українських чиновників про те, що експорт зерна через море близький до довоєнного рівня, є «точними».
Україна все ще стикається з викликами, які можуть завадити стабілізації експорту зерна на колишньому рівні, включно з триваючими атаками Росії на портову інфраструктуру і скороченням врожаю цього року. Міністерство сільського господарства США прогнозує скорочення експорту зерна в найближчому майбутньому.
Однак аналітики відзначають, що ситуація загалом поліпшується, і вантажні компанії готові транспортувати українське зерно, незважаючи на війну. «Дані показують, що не бракує судновласників, готових прийняти на себе ризик і піти на це», – сказав Грег Міллер, старший морський журналіст Lloyd’s List.
Підтримка високого рівня експорту зерна – стратегічна необхідність для України. Зерно та олійні культури становили третину українського експорту торік, зазначила Наталія Шпиготська, старший аналітик Dragon Capital. Це стало критично важливим для підтримки української економіки та зрештою для її військових зусиль.
Таріел Хаджішвілі, голова Novik LLC, українського суднового агента, що діє в Одесі, сказав: «Очевидно, що без експорту зерна економіка країни впаде».
Після вторгнення Росія захопила контроль над Чорним морем, на кілька місяців заблокувавши торгівлю, поставивши під загрозу глобальну продовольчу безпеку. У липні 2022 року угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, дозволила Україні відновити експорт через узгоджений коридор у Чорному морі.
Але через рік Росія вийшла з цієї угоди і пригрозила всім комерційним суднам, які прямують в Україну або з неї, що призвело до повного припинення морського експорту зерна в серпні минулого року.
Щоб відновити експорт, українська армія почала кампанію з витіснення російського флоту з частини Чорного моря, знищивши багато військових кораблів і атакувавши їхню штаб-квартиру в Криму, окупованому Росією. Успішна операція дозволила Україні створити новий торговий коридор уздовж узбережжя, який дозволяє суднам заходити в територіальні води країн НАТО.
Дмитро Баринов, заступник голови адміністрації морських портів України, згадує, як нервували, коли перше зернове судно пройшло коридором у середині вересня: «Ми молилися, щоб усе пройшло добре».
У підсумку судно успішно вийшло у відкрите море, і незабаром в Одесі знову пролунали «знайомі приємні звуки» суднових сирен.
Кількість зернових суден, що прибувають у три порти Одеської області – Одесу, Південний і Чорноморськ, – збільшилася в березні до 231 проти лише 5 у вересні, за даними Lloyd’s List.
Збільшенню також сприяли домовленості України з глобальними страховими компаніями про страхування суден. Пан Гілберті з Teucrium Trading додав, що Москва також зацікавлена в тому, щоб бойові дії не поширювалися на Чорне море, оскільки воно також використовується для експорту російських товарів.
Сьогодні Україна може використовувати для експорту зерна лише порти Одеської області, оскільки інші морські порти або занадто близькі до російських позицій, або окуповані російськими військами. Попри це, з 4,1 мільйона тонн зерна та олійних культур, що відправляються щомісяця, ці три порти близькі до довоєнних обсягів експорту.
Відкриття портів в Одесі принесло довгоочікуване фінансове полегшення Україні. Втративши ключові економічні активи під час війни, такі як металургійні заводи на сході, захоплені або знищені Росією, Україна тепер більшою мірою залежить від експорту зерна для підтримки економіки. Dragon Capital прогнозувала восени, що повернення до повної роботи одеських портів може додати кілька відсоткових пунктів до зростання ВВП України цьогоріч, яке прогнозувалося на рівні 4 відсотків.
Однак аналітики попереджають, що початковий успіх нового торгового маршруту України може бути недовгим.
Росія продовжує завдавати ударів по портовій інфраструктурі в Одесі, і в умовах браку засобів протиповітряної оборони України дедалі більше ракет досягає мети. У середині квітня Росія успішно завдала удару по двох терміналах у Південному, знищивши кілька контейнерів.
Пані Шпиготська з Dragon Capital також зазначила, що високі обсяги нещодавнього експорту зерна частково відображають поставки, затримані російською блокадою, що може ускладнити досягнення цих обсягів у майбутньому, особливо в умовах прогнозованого зниження виробництва зерна.
«Виробники та експортери зараз добре підготовлені для експорту всіх доступних культур», – сказала вона. «Але все залежить від урожаю».
Агрохолдинг “ІМК” за підсумками січня-березня 2024 року одержав чистий збиток $3,81 млн проти $4,10 млн в аналогічному періоді 2023 року, а його EBITDA зросла в 3,2 раза – до $4,43 млн, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Збільшення нормалізованого показника EBITDA у першому кварталі 2024 року, а також зниження чистого збитку за період зумовлено зростанням обсягів продажів”, – вказала компанія.
Згідно зі звітом, виручка холдингу зросла на 41% – до $59,20 млн, при цьому частка експорту скоротилася до 71,7% з 83,5% роком раніше.
Частка кукурудзи у виручці знизилася до 42,8% з 83,3%, тоді як частка пшениці збільшилася до 34,4% з 15,9%, а насіння соняшнику – до 22,3% з 0,3%.
Валовий прибуток “ІМК” зріс на 48% – до $12,75 млн, а операційний збиток скоротився до $0,17 млн з $2,85 млн у першому кварталі 2023 року.
Водночас через девальвацію гривні в першому кварталі цього року порівняно з фіксованим її курсом на рік було отримано збиток від курсових різниць $4,10 млн, унаслідок чого сукупний збиток “ІМК” за звітний рік зріс до $7,86 млн із $4,08 млн роком раніше.
Загалом активи агрохолдингу за перший квартал 2024 року збільшилися на 0,6% – до $314,14 млн.
Водночас компанія збільшила інвестиції за звітний період до $4,9 млн, тоді як у першому кварталі минулого року їх практично не було ($0,02 млн), тоді як відтік за фінансовою діяльністю скоротився до $0,9 млн із $6,4 млн, а приплив від операційної діяльності становив $16,4 млн проти відтоку $1,9 млн за той самий період минулого року.
У результаті вільні грошові кошти на кінець березня зросли до $26,0 млн з $16,20 млн на початок року, тоді як борг за банківськими кредитами практично не змінився – $45,9 млн.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській і Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2023 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Бельгія виділить додаткову допомогу Україні в 9 млн євро для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури, повідомила в п’ятницю бельгійський міністр зі співробітництва для розвитку Каролін Женне.
“Енергетична інфраструктура України стара і занадто централізована, що робить її дуже вразливою”, – сказала міністр, чиї слова наводить телеканал RTBF.
Ці 9 млн євро будуть спрямовані через Програму розвитку ООН (ПРООН), яка організувала систему, що дає змогу швидко закуповувати запчастини та постачати нове оснащення для ремонту пошкодженої або зруйнованої інфраструктури. При цьому ПРООН “робить акцент на стійкі та децентралізовані джерела енергії”, пояснила Женне.
За її словами, “разом із військовою допомогою ця підтримка сприятиме зміцненню стійкості України”.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.03.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державний Укрексімбанк надав $4,5 млн на поповнення обігового капіталу та придбання обладнання дніпропетровському агровиробнику ТОВ «Агро Овен», повідомляють у прес-релізі фінустанови.
Уточнюється, із загальної суми $2,3 млн надано на три роки для рефінансування витрат на придбання обладнання для вирощування птиці, а $2,2 млн, що залишилися, – на 1,5 року на поповнення оборотного капіталу для забезпечення безперебійної операційної діяльності.
Як зазначили у пресслужбі фінустанови, ставки фінансування належать до переліку конфіденційної інформації.
Згідно з релізом, ТОВ «Агро Овен» входить до Групи компаній «Агро Овен», що є лідером з виробництва продуктів тваринництва у Дніпропетровській області та входить до топ-10 виробників продукції птахівництва в Україні й одночасно до топ-3 найбільших експортерів продукції птахівництва в Україні. Відповідно до інформації на сайті, компанія розпочала свою діяльність з лютого 1998 року у складі 4 тис. співробітників у напрямку сільського господарства, тваринництва, птахівництва, на власних переробних підприємствах. Вказується, що виробництво продукції забезпечують чотири агрогосподарства корпорації в Магдалинівському, Солонянському, Новомосковському, Дніпропетровському районах Дніпропетровської області.
«Агро Овен» постачає продукцію під власними торговельними брендами «Для своїх», «Золотко», «Своя картопля», «Дніпровський м’ясокомбінат», а також реалізує її через власну торговельну мережу «Дім м’яса».
Кінцевим бенефіціаром є Віктор Заворотній (65%). Згідно з інформацією ОпендатаБот, компанія наростила виручку за 2023 рік на 14,4% – до 4,04 млрд грн, тоді як чистий прибуток агровиробника підскочив одразу в 2,4 раза – до 166,1 млн грн. Кількість співробітників за рік зменшилася на 121 – до 1389, свідчать дані платформи.
