Перше видання книги “Гаррі Поттер і філософський камінь” у твердій палітурці може піти з молотка у Великій Британії за 150 тис. фунтів стерлінгів (близько $160 тис.).
Разом із першою частиною саги про чарівників на аукціоні буде виставлена “чарівна паличка”, яку актор Деніел Редкліфф в образі Гаррі Поттера використав під час зйомок однойменного фільму. Очікується, що реквізит може бути проданий за 30 тисяч фунтів ($32 тисяч).
Аукціон організує компанія, що займається колекціонуванням реквізиту з фільмів та телешоу Propstore. Він відбудеться з 3 по 6 листопада у Лондоні і, як очікується, на ньому буде продано близько 1,5 тис. лотів. Загальна виручка може перевищити 11 млн. фунтів (майже $12 млн.).
Серед найдорожчих лотів є такі предмети, як костюм Супермена, який актор Крістофер Рів носив під час зйомок у 1978-1987 роках та рукавички Дарта Вейдера, які Девід Проуз носив у фільмі “Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія.
На аукціоні Propstore можна буде придбати реквізит з фільмів про Джеймса Бонда, франшиз Marvel і DC, а також з таких фільмів, як “Втеча з Шоушенка” та “Гладіатор”.
Влада Норвегії слідом за Фінляндією розглядає можливість закриття російсько-норвезького кордону для її перетину громадянами РФ на тлі пов’язаної Росією повномасштабної війни проти України, повідомив уряд країни в п’ятницю.
“При необхідності ми швидко закриємо кордон, зміни можуть набути чинності в найкоротші терміни. Порівняно з Фінляндією до Норвегії прибуває менше людей, і тут ситуація інша. на кордоні та ретельно перевіряємо всіх, хто приїжджає”, – пояснила міністр юстиції та надзвичайних ситуацій Емілі Енгер Мель.
Як зазначили в уряді, оголошена в Росії часткова мобілізація та можлива заборона на виїзд для російських громадян можуть збільшити ризик незаконного перетину кордону з боку РФ на тлі ескалації Росією військової агресії в Україні. З п’ятниці в регіоні Фіннмарка облети території здійснюватимуть поліцейські гелікоптери. Поліція також тримає під контролем Стурскуг та територію за його межами.
За словами міністра юстиції та надзвичайних ситуацій, поліцейський гелікоптер є корисним інструментом для спостереження за прикордонним районом з норвезької сторони.
Влада також нагадала, що в травні Норвегія посилила вимоги до видачі віз росіянам, зокрема значно поменшало оформлятися туристичних віз.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 30 вересня експортувала 8,58 млн тонн зернових культур, з них 4,78 млн тонн кукурудзи (55,7% загального обсягу поставок), 3, 0 млн тонн пшениці (35%) та 762 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 40,2% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 30 вересня 2021 року було експортовано 14,36 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР та по 30 вересня 2022 року Україна експортувала 3 млн тонн пшениці (у 2,97 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 762 тис. тонн ячменю (у 4,96 рази менше), 3,4 тис. тонн жита (у 12,5 разів менше) та 23,9 тис. тонн борошна (на 34,6% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 4,78 млн. тонн, що у 3,34 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 4,28 млн. зернових та зернобобових культур, серед яких 1,75 млн. тонн пшениці, 2,08 млн. тонн кукурудзи, 432 тис. тонн ячменю, 11,8 тис. тонн борошна та 3 ,4 тис. Тонн жита. Крім того, міністерство назвало обсяги експорту за останній звітний період 26-30 вересня, протягом якого за кордон виправлено 1,07 млн. тонн зернових, серед яких 398 тис. тонн пшениці, 543 тис. тонн кукурудзи, 127 тис. тонн ячменю, 1,9 тис. тонн борошна та 1,3 тис. тонн жита.
Таким чином, згідно з даними міністерства, за чотири дні 26-30 вересня на зовнішні ринки постачалися рекордні з початку війни середньоденні обсяги зернових – 267,5 тис. тонн/добу, тоді як за звітний період 21-26 вересня – 126 тис. тонн щодобово , за 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – 147,8 тис. тонн щодобово, а 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за останні 4 дні підскочили у 2,12 рази порівняно з попереднім періодом 21-26 вересня завдяки активізації перевезень продукції АПК через морпорти України.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
Молдавський оператор ГТС з 28 вересня 2022 року підтверджує номінації на здійснення транспортування природного газу у вигляді віртуального реверсу (backhaul) у точці з’єднання “Гребенніки”, повідомив “Оператор ГТС України” у п’ятницю.
“ОГТСУ довгий час працював з партнерами з реалізації цієї можливості. Довгоочікуване впровадження віртуального реверсу Молдова відкриває шлях до транспортування природного газу Трансбалканським коридором в обох напрямках”, – зазначив начальник управління роботи із замовниками послуг ВДТСУ Андрій Прокоф’єв.
Потенційна потужність Трансбалканського коридору становить до 20 млрд. куб. м на рік. Маршрут відкриває для замовників можливість імпорту газу з LNG-терміналів у Туреччині та Греції.
“Трансбалканський коридор відкриває можливості не тільки для України. Переваги через доступ до нових ринків газу відкриваються і для країн Центрально-Східної Європи з можливістю зберігати ресурс у підземних газових сховищах України”, – додала директор з питань взаємодії з держорганами та організаціями Ольга Бєлькова.
Оператор ГТС України сподівається на законодавче врегулювання можливості транспортування у вигляді backhaul на довгостроковій основі.
Як повідомлялося, ВДТСУ з 1 серпня 2022 року збільшив обсяги можливості вимірювання природного газу в точці з’єднання “Гребеніки” (між Україною та Молдовою) у 1,5 раза – з 3,96 до 6,12 млн куб. м на добу, забезпечивши цим виконання Україною всіх передумов для запуску Трансбалканського коридору.
Збільшення обсягів виміру природного газу в перспективі відкриває ширші можливості як для українських, так і для європейських трейдерів. А саме: замовники країн ЄС зможуть імпортувати Трансбалканським коридором газ із LNG-терміналів у Греції та Туреччині через територію України до Угорщини, Словаччини, Польщі.
Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors у зв’язку зі зробленою Україною пропозицією про відстрочку виплат за єврооблігаціями на два роки знизило довгостроковий рейтинг країни в іноземній валюті до “СС” з “ССС+”, прогноз негативний.
Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors підвищило довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України в іноземній валюті до “CCC+/C” з “SD/SD” (вибірковий дефолт) та рейтинги випуску реструктурованих облігацій до “CCC+” з “D”.
Міністерство економіки України в 2022 році очікує на спад ВВП не менше 30-35%, а на наступний рік розробило чотири макросценарії, які в залежності від умов дають від 0,4% подальшого зниження до 15,5% зростання економіки, повідомила перший віце-прем’єр – Міністр економіки Юлія Свириденко.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-червні 2022 року зросло вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $2,468 млрд із $1,227 млрд, повідомив Держстат.
Негативне сальдо торгівлі України товарами у липні цього року становило $1,798 млрд, що у 4,1 разу більше, ніж у липні минулого року ($440 млн).
Сукупний державний борг України після девальвації Національним банком України офіційного курсу гривні до долара на 25% у липні зменшився у доларовому вираженні на 8,2% – до $96,79 млрд, тоді як у гривні він збільшився на 14,8% – до 3,539 трлн. грн., свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у червні 2022 року становив $2,1 млрд, тоді як у червні минулого року профіцит становив 753 млн грн.
Міжнародні резерви України станом на 1 серпня 2022 року, за попередніми даними, становили $22 млрд 385,4 млн (в еквіваленті), що на 1,6% або $371,5 млн менше, ніж на початок липня.
Зростання споживчих цін в Україні у липні 2022 року у зв’язку із сезонними факторами сповільнилося до 0,7% з 3,1% у червні та 2,7% у травні, повернувшись на рівень кінця минулого року.
Металургійні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд 724,478 млн із $8 млрд 917,510 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, на чорні метали за цей період припало 12,86% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,34% за січень-серпень-2021.
Україна у січні-липні 2022 року збільшила виручку від експорту електроенергії у 1,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Загальна площа житлових будівель, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), у січні-червні 2022 року скоротилася у 1,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,5 млн. кв. м.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
