Ukraine open for business

Завод “Маяк” у Вінниці встановив сонячну електростанцію потужністю 236 кВт

Великий український виробник обігрівальних приладів і устаткування для систем опалення (ТМ “Термія”) АТ “Вінницький завод “Маяк” встановило власну сонячну електростанцію (СЕС), повідомив заступник голови Вінницької міськради Андрій Очеретний.

“Запуск СЕС відбувся 19 вересня 2025 року. Встановлено 384 сонячні панелі. Пікова потужність — 236,16 кВт”, – написав він у Facebook у четвер.

Як уточнив депутат міськради Вячеслав Терліковський, підприємство скористалося програмою Вінницької міськради з компенсації витрат на обладнання з відновлюваних джерел енергії.

За його словами, монтаж СЕС виконало ТОВ “Промавтоматика Вінниця”, яка здійснюватиме його подальше обслуговування.

Завод “Маяк” під ТМ “Термія” випускає, зокрема, повітряно-опалювальні агрегати (теплові гармати, тепловентилятори, теплові завіси), електроконвектори, електрокотли, радіатори опалення.

За даними річного звіту компанії на її сайті, 2024 року її консолідований чистий прибуток скоротився у 2,4 раза порівняно з 2023 роком – до 7,6 млн грн, а чистий дохід – на 10%, до 251,6 млн грн.

Очеретний також повідомив, що заявку на отримання компенсації від Вінницької міськради за придбане обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел подало ПП “Конекс”, яке спеціалізується на торгівлі фармацевтичними товарами.

“ПП “Конекс” тепер теж має власну сонячну електростанцію загальною потужністю 60 кВт. Загалом на даху підприємства встановлено 108 панелей (по 560 Вт кожна), а також – 20 акумуляторних батарей (по 5,12 кВт)”, – написав він.

Аптечна мережа “Конекс”, за даними на її сайті, налічує понад 200 аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях.

ПП “Конекс”, за даними його звіту, 2024 року отримало 51,8 млн грн чистого прибутку та 3,5 млрд грн виторгу.

ВІННИЦЯ, ЗАВОД, Маяк, сонячна електростанція

Україна вийшла на 4-те місце у світі з виробництва волоського горіха

Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.

Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.

“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.

На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.

Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.

Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.

На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.

Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.

“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.

ВИРОБНИЦТВО, волоський горіх

Литва передасть Україні понад 200 трансформаторів для енергосистеми

Литовська державна AB Energijos skirstymo operatorius, яка є оператором розподільчих мереж країни, передасть Україні чергову партію обладнання для потреб енергетичного сектору.

“Згідно з угодою дарування, Україна отримає понад 200 силових трансформаторів різної потужності (…) Отримання гуманітарної допомоги очікується до початку опалювального сезону”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.

Транспортування обладнання буде здійснено через механізм гуманітарної допомоги та цивільного захисту, який фінансується та координується Європейською комісією (ECHO).

“Трансформатори критично необхідні нам для оперативного відновлення розподільчих електромереж, які постраждали від російських атак, а також для забезпечення стабільного електропостачання споживачів в умовах воєнного часу”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук, слова якої наведено в повідомленні.

Відомство пояснило, що для швидкого реагування на удари ворога та проведення оперативних ремонтів необхідно мати достатні запаси резервного обладнання. З цією метою Міненерго ініціювало створення Національного стратегічного резерву силових трансформаторів, для формування якого залучається, зокрема, і допомога міжнародних партнерів.

З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала з Литви 324 гуманітарні вантажі енергетичного обладнання загальною вагою 5247 тонн.

енергосистема, ЛИТВА, трансформатор

Європейські телерадіокомпанії голосуватимуть за виключення Ізраїлю з Євробачення 2026

Європейська мовна спілка підтвердила, що в листопаді проведе онлайн-голосування, в результаті якого ізраїльська телерадіокомпанія Kan може бути виключена з конкурсу пісні Євробачення наступного року.

У листі, надісланому в четвер телерадіокомпаніям-учасницям, президент ЄБР Дельфін Ернотт Кунчі написала, що існує «безпрецедентна різноманітність думок» щодо участі Ізраїлю в Євробаченні і що це питання потребує «ширшої демократичної основи».

У своїй заяві ЄМС зазначила: «Ми можемо підтвердити, що виконавчий комітет Європейської мовної спілки надіслав листа генеральним директорам усіх наших членів, в якому повідомив їх, що голосування щодо участі в пісенному конкурсі Євробачення 2026 відбудеться на позачерговому засіданні генеральної асамблеї ЄМС, яке буде проведено онлайн на початку листопада».

Це рішення було прийнято після того, як кілька європейських мовників, зокрема з Іспанії, Нідерландів, Ірландії, Ісландії та Словенії, погрожували бойкотувати наступний випуск найбільшого у світі музичного заходу, якщо Ізраїлю буде дозволено взяти в ньому участь.

Росія була виключена з Євробачення після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році. Тим часом Ізраїль, який виграв конкурс чотири рази з моменту свого дебюту в 1973 році, продовжував брати участь у конкурсі протягом останніх двох років, незважаючи на суперечки щодо його участі.

Як конкурс 2024 року в Мальме, Швеція, так і цьогорічний конкурс у Базелі, Швейцарія, супроводжувалися пропалестинськими протестами навколо концертних залів.

Наступний конкурс Євробачення, присвячений 70-річчю пісенного конкурсу, має відбутися в травні в столиці Австрії, Відні.

На початку цього тижня телерадіокомпанія ORF, яка є організатором конкурсу, висловила оптимізм щодо того, що захід відбудеться навіть у разі бойкоту та відповідної втрати внесків телерадіокомпаній.

«Пісенний конкурс Євробачення відбудеться у Відні в 2026 році», — заявив представник ORF. «Захід відбудеться незалежно від кількості телерадіокомпаній-учасниць».

Джерело: https://www.theguardian.com/tv-and-radio/2025/sep/25/european-broadcasters-to-vote-on-expelling-israel-from-eurovision-2026

ЄВРОБАЧЕННЯ

«Експрес Страхування» в серпні виплатила майже 2 млн грн за авто, пошкоджені обстрілами

СК «Експрес Страхування» в серпні 2025 року виплатила семи автовласникам з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Сум та Миколаївської області понад 1,8 млн грн за пошкоджені авто в результаті падіння уламків ракет і БПЛА, повідомляється на сайті страховика.

Крім того, зазначається, що в серпні було зафіксовано найбільшу з початку року кількість подій, спричинених стихійними явищами. Загальна сума виплат за ними сягнула майже 1 млн грн. Частою причиною пошкоджень був град, також фіксувалися падіння дерев і уламків дахів через шквальний вітер. Події відбувалися як у столиці, так і в регіонах, зокрема, в Хмельницькому, в Ужгороді, в Закарпатській та Чернігівській областях.

Всього за серпень компанія врегулювала 608 страхових подій за договорами КАСКО та ОСАГО. З них 448 подій припадає на КАСКО, ще 160 – на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності.
Загальна сума страхових виплат за підсумками місяця склала 43,6 млн грн, у тому числі 35,4 млн грн за КАСКО і 8,2 млн грн за ОСАГО.

Події за договорами КАСКО в цьому місяці традиційно стосувалися ДТП – 88%. Крім того, клієнти зверталися через протиправні дії третіх осіб (7%), стихійні явища (3%) і події, викликані військовими діями (2%).
За полісами ОСАГО в 58% випадків оформлення страхової події потерпілі здійснювали за участю поліції, ще 42% – за процедурою європротоколу. Найбільші виплати серпня потерпілим за майном за полісами ОСАГО склали по 250 тис. грн через

ДТП в Києві та Дніпрі, за здоров’ям – 320 тис. грн потерпілому в ДТП в Києві.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році.

АВТО, Експрес Страхування, обстріли

ФДМ України виставляє «Одеський припортовий завод» на продаж

Фонд державного майна (ФДМ) України оголосив продаж 99,5667% АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ, м. Південне, Одеська обл.) на онлайн-аукціоні в системі “Прозорро. Продажі” 25 листопада 2025 року зі стартовою ціною 4 млрд 488,523 млн грн.

Як зазначено в повідомленні на сайті Фонду в четвер, пропозиції для участі в торгах приймаються до 20:00 24 листопада, розмір гарантійного внеску – 224,43 млн грн.

Зазначається, що об’єкт включає 45 одиниць нерухомого майна та інфраструктури, включаючи теплично-овочевий комбінат, лікувально-оздоровчий центр, пансіонат «Карпатські зорі» в Яремче і навчально-тренувальну спортивну водно-веслувальну базу, загальна площа нерухомості 285,4 тис. кв. м, а загальна площа 32 зареєстрованих земельних ділянок – 262,9 га, з яких 252,4 га на праві постійного користування.

Станом на 30 червня 2025 року на підприємстві працює 1436 осіб.

Згідно з повідомленням, виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.

Станом на середину цього року заборгованість ОПЗ по заробітній платі становила 184,39 млн грн, перед бюджетом – 182,44 млн грн, прострочена кредиторська заборгованість – 16,62 млрд грн.

Переможець аукціону зобов’язаний зберегти основні види діяльності п’ять років і інвестувати не менше 500 млн грн, а також погасити борги по зарплаті і перед бюджетом протягом року, поступово погашати прострочену заборгованість, надати гарантії працівникам і в частині дотримання природоохоронного законодавства.

В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю «NV Бізнес» в серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. З того часу ОПЗ перебудували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня в результаті російської повітряної атаки значних пошкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалкою. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ «В АГРО». У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи і 12,7 тис. тонн сої.

В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ істотно оптимізував витрати, продав непрофільні активи і веде активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який становить близько 2,5 млрд грн.

Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво в найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії в повній технічній готовності, щоб мати можливість відновити роботу в найкоротші терміни, як тільки це стане можливим.

Держава кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно.

Одеський припортовий завод, ФДМ України

Business news from Ukraine