Золоте кільце, яке кельтський вождь носив близько 2 тис. років тому, пролежало 28 років у звичайній картонній коробці.
Каблучку епохи “залізного віку” було знайдено в Північному Йоркширі 1994 року. Її виявили за допомогою металошукача і продали нинішньому власнику за кілька сотень фунтів стерлінгів.
66-річний колекціонер, який побажав залишитися анонімним, поклав його в картонну коробку і тільки через 28 років вирішив оцінити його вартість.
“Мені вже за 60, я не знаю, скільки мені ще залишилося. Я вирішив, що каблучці потрібен гарний дім, щоб моїм дітям не доводилося думати, що з нею зробити”, – розповів власник каблучки.
Чоловік вважав, що каблучка могла бути римською або англо-саксонською, але, коли він відніс її на оцінювання експертам з Британського музею і дізнався її вік, він був вражений до глибини душі. Каблучку датують 100 роком до н. е. Експерти припускають, що її носив вождь кельтського племені Корієлтауві.
“Це не зовсім перстень короля Артура, але він наступний за списком. Ми говоримо про початок письмової британської історії”, – здивувався колекціонер.
Тепер перстень піде з молотка аукціонного дому Noonans, його приблизна вартість становить близько $35 тис.
Понад 15 млн тонн продукції сільського господарства експортували з України за час дії “зернової угоди”, заявив міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Аділь Караїсмаілоглу.
“За словами міністра, з першого серпня по 25 грудня з портів України відбули 585 суховантажів. Загалом “зерновим коридором” транспортували 15 млн 80 тис. тонн 13 різновидів агропродукції, сказав він”, – передає “Анадолу”.
Він зазначив, що 44% продукції, що надійшла з України, відправляли до країн Європи, 29% – до країн Азії, 15% – до Туреччини і 12% – до держав Африки.
22 липня в Стамбулі за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документів про створення коридору для вивезення зерна з трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
У новорічну ніч комендантська година в Україні не скасовується, порушників затримуватимуть, повідомила прессекретарка голови Національної поліції Мар’яна Рева.
“Люди повинні розуміти, що незалежно від того, який день у нас – святковий чи несвятковий – є певні вимоги комендантської години. Поліцейські перевірятимуть осіб, перевірятимуть їхні документи, доставлятимуть до підрозділів поліції для встановлення особи або перевірки цієї особи”, – сказала вона в ефірі телемарафону.
Рева наголосила, що ті, хто вийдуть на вулицю в новорічну ніч, можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення комендантської години.
Також вона зазначила, що піротехнічні засоби та їхня реалізація, їхнє використання практично на всій території України прямо заборонені і поліція реагуватиме на такі випадки.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у листопаді 2022 року наростив виробництво курятини на 9% до попереднього місяця – до 64,89 тис. тонн, а її продажі скоротив на 2% – до 60,69 тис. тонн, зазначається в повідомленні аграрної групи на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю.
Зазначається, що обсяги виробництва курятини в листопаді 2022 року лише на 1% поступаються показникам аналогічного місяця довоєнного 2021 року, тоді як її продажі перевищили показники минулого листопада на 1%.
Уточнюється, що частка експортних поставок курятини в листопаді поточного року зросла на 2 відсоткові пункти (п.п.) до жовтня 2022 року, і на 5 п.п. до листопада-2021 – відповідно до 60% і 63%.
Загалом на експорт у листопаді поточного року поставлено 38,39 тис. тонн курятини, що на 2% перевищує поставки жовтня 2022 року і на 5% більше показників листопада 2021 року.
На внутрішньому ринку в листопаді-2022 продано 22,31 тис. тонн курятини, що на 10% менше, ніж попереднього місяця, і на 12% більше, ніж у листопаді минулого року.
Середня ціна проданого м’яса птиці в листопаді-2022 скоротилася на 4% до жовтня цього року – до $1,85/кг, тоді як у листопаді роком раніше вона становила $1,75/кг (на 6% менше).
За звітний період МХП скоротив продажі продуктів м’ясоперероблення та напівфабрикатів на 15% порівняно з жовтнем – до 2,97 тис. тонн, і цей показник усе ще на 43% поступається значенням листопада-2021.
За даними агрохолдингу, у листопаді 2022 року продажі соняшникової олії підскочили вдвічі більше, ніж у жовтні поточного року, і на 91% до листопада-2021 – до 51,19 тис. тонн, тоді як продажі соєвої олії скоротилися на 89% до жовтня цього року і на 64% до листопада минулого – до 0,84 тис. тонн.
МХП також зазначив, що в нинішньому сезоні холдинг збирає врожай з 335 тис. га, водночас повністю завершено збирання соняшнику і сої, а кукурудзу зібрано на 90% посівних площ.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП 2021 року отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку 2020 року, водночас його виручка зросла на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Пасажиропотік через західний кордон із 17 до 23 грудня зріс більш ніж на чверть: на виїзд з України – з 243 тис. до 301 тис. осіб, тоді як на в’їзд – з 231 тис. до 302 тис., повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
Таким чином, за даними відомства, цього тижня відтік людей із країни, що тривав п’ять тижнів поспіль, змінився невеликим припливом в 1 тис. осіб.
Прикордонна служба Польщі також зафіксувала за останні сім днів чистий приплив в Україну – одразу 15 тис. осіб, тоді як за попередні п’ять тижнів відтоку сумарно він становив 36 тис.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі зріс зі 153 тис. осіб до 184 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України – зі 149 тис. до 199 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 8,638 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 6,814 млн осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними Держприкордонслужби, зросла за звітний тиждень зі 127 тис. до 139 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами скоротилося з 643 до 593.
Відомство попередило, що останніми днями через зростання пасажиропотоку та погані погодні умови зросли черги, особливо на польському кордоні.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною відтоку були масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Загалом же відтоді чистий відтік становив 117 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН станом на 20 грудня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 16,595 млн осіб, із них у Польщу – 8,350 млн, Росію (дані не оновлюють із 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,930 млн осіб, Румунію – 1,696 млн осіб, Словаччину – 1,024 млн осіб, Молдову – 726,7 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 20 грудня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 8,711 млн осіб.
Пасажиропотік через західний кордон України, тис. осіб.
Дата з України в т.ч. до Польщі в Україну в т.ч. українці кількість авто гуманітарних вантажівок, шт.
23.дек 57 36 50 50 47 21 87
22.дек 43 25 44 41 20 90
21.дек 46 27 42 38 20 108
20.дек 38 22 35 31 19 58
19.дек 35 21 39 36 18 76
18.дек 39 23 48 44 20 84
17.дек 43 25 44 39 21 90
16.дек 39 24 34 30 19 118
15.дек 37 23 34 31 19 99
14.дек 35 20 30 27 18 55
13.дек 31 18 30 26 18 78
12.дек 30 19 33 31 17 69
11.дек 32 19 34 31 16 59
10.дек 39 24 36 32 20 165
Дані: Держприкордонслужба
Станом на грудень 2022 року до 65% посівів озимих культур перебувають у доброму та відмінному стані, а стан решти 30-35% залежатиме від погодних умов упродовж зими.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики в п’ятницю з посиланням на дані Укргідрометцентру, в поточному сезоні погодний фактор не вплинув на стан посівних культур.
“За візуальною оцінкою, на 65% (у 2021 році – 56%) обстежених полів рослини ввійшли в зиму в доброму та відмінному стані, на 28% (35%) площ стан рослин оцінювався як задовільний. На 7% (9%) площ рослини були слаборозвинені (не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку). Найбільше таких посівів (від 7 до 28%) у Харківській, Вінницькій, Одеській та Львівській областях”, – зазначається в повідомленні міністерства.
За даними Мінагрополітики, Укргідрометцентр 28-30 жовтня провів дослідження запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами. На більшості засіяних площ запаси вологи були оптимальними (21-40 мм), на окремих площах східних, західних та північних областей шар ґрунту був перезволожений (понад 40 мм продуктивної вологи). Водночас у південних та на окремих площах центральних областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім для кінця осені (подекуди менше ніж 10 мм продуктивної вологи), найбільше таких площ було в Одеській області.
Також за даними агрометеорологічних обстежень озимих культур, у другій половині листопада 30-40% площ рослини досягли масового кущіння, що сприятливо для перезимівлі. На решті площ відзначалося утворення 3-го листка та листківки. Висота рослин становила від 10 до 24 см, кількість рослин на 1 кв. м становила в середньому 250-510, на кращих посівах 600-670 рослин. Кущистість сформувалася в межах 1,6-2,8 стебел в однієї рослини.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що менші площі під озиминою в цьому сезоні Україна спробує компенсувати за рахунок нарощування площ під ярими культурами наступного року.
“Цього року було посіяно озимі зернові на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур навесні засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що більша мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати”, – сказав прем’єр.
Він підкреслив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно позначитися на валовому зборі врожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.
