Західні вчені встановили, що підвищена фрагментація сну є “найсильнішим предиктором смертності”.
У роботі, опублікованій у журналі Digital Medicine, вчені розглянули 12 тис. досліджень, присвячених характеристикам стану людей під час сну, таким як рухи підборіддя та ніг, дихання та серцебиття. На підставі цих даних вони змогли розробити систему, що використовує машинне навчання, для прогнозування “віку сну” людини та змін у її організмі, здатних викликати смерть.
Дослідники заявили, що “вік сну” – це гаданий вік людини з урахуванням характеристик сну, що з його здоров’ям.
Оцінюючи різні особливості сну людей, вчені з’ясували, що фрагментація сну – ситуація, коли люди ненадовго прокидаються вночі кілька разів, не пам’ятаючи про це, є “найсильнішим предиктором” смертності. Зазначається, що фрагментація сну відрізняється від станів, коли людина розуміє, що прокинулась. При цьому не до кінця зрозуміло, як саме фрагментація сну пов’язана із ризиком смерті.
“Визначення того, чому фрагментація сну така шкідлива для здоров’я, – це те, що ми плануємо вивчити в майбутньому”, – заявив один з учасників дослідження доктор Еммануель Міньо зі Стенфордського університету.
Попередні дослідження підтвердили, що сон – це одна з перших речей, яка порушується при багатьох розладах, наприклад, при хворобі Паркінсона.
У Зімбабве виявили останки найдавнішого динозавра з раніше розкопаних кістяків доісторичних рептилій.
Названий вченими “Мbiresaurus raathi”, цей невеликий всеїдний динозавр жив близько 230 млн років тому. Він був не вищим за один метр, мав довгий хвіст і важив до 30 кг, як вважає міжнародна команда палеонтологів.
“Він пересувався на двох лапах і мав досить маленьку голову”, – пояснює вчений Крістофер Гріффін, який відкопав першу кістку. Ця істота, ймовірно, харчувалася рослинами, маленькими тваринами та комахами. Цей динозавр належить до загону завроподоморфів. Це той самий підзагін, що й гігантські динозаври з довгими шиями, уточнює дослідник Єльського університету.
Скелет було виявлено під час двох експедицій у 2017 та 2019 роках групою вчених із Зімбабве, Замбії та США. Але відомості про це відкриття стали відомі лише після публікації у журналі Nature наприкінці серпня 2022 року.
“Я викопав всю стегнову кістку і зрозумів, що це динозавр, і що переді мною найдавніша з відомих скам’янілостей динозаврів в Африці”, – розповів Гріффін.
Останки динозаврів тієї ж ери раніше знаходили тільки в Південній Америці та в Індії. Палеонтологи вибрали для розкопок Зімбабве, підрахувавши, що коли континенти були з’єднані в єдиний масив суші, відомий як Пангея (існував 335-175 млн років тому), ця територія знаходилася приблизно на тій же широті, що і раніше відкриття, зроблені в сучасній Південної Америки.
Динозавр названий на честь округу Мбіре на північному сході Зімбабве, де було знайдено скелет, та палеонтолога Майкла Раата, який першим повідомив про наявність скам’янілостей у цьому районі.
«Mbiresaurus raathi напрочуд схожий на деяких динозаврів того ж віку, знайдених у Бразилії та Аргентині, що підтверджує той факт, що Південна Америка та Африка були частиною безперервного масиву суші», – прокоментував Макс Лангер із бразильського університету Сан-Паулу.
У цьому районі були виявлені інші екземпляри, всі вони зберігаються в Музеї природної історії Зімбабве в другому за величиною місті країни Булавайо.
«Відкриття мбірезавра є захоплюючою та особливою подією для Зімбабве та всієї палеонтологічної сфери, – заявив хранитель музею Мішель Зондо. – Той факт, що скелет мбірезавру майже повний, робить його ідеальним посиланням для подальших відкриттів».
Нідерландський Харлем став першим містом у світі, у якому в рамках боротьби зі змінами клімату Землі заборонили рекламу м’ясних виробів на вулицях містах.
У місті, де проживає близько 160 тис. осіб, відповідну рекламу заборонять розміщувати на автобусах, на розтяжках та білбордах у громадських місцях. Щоправда, захід набуде чинності з 2024 року, коли закінчаться контракти з рекламодавцями.
Раніше цю ініціативу запропонувала політична активістка із партії GroenLinks Зіггі Клазес. Вона зізналася, що не думала про майбутній успіх цього починання в Харлемі.
“Ми не дивимося, що люди печуть і смажать вдома, якщо люди хочуть продовжувати їсти м’ясо, чудово… звичайно, багато людей вважають це рішення обурливим та патерналістським, але також є багато людей, які вважають його чудовим”, – зауважила вона.
Наприклад, виробники м’яса звинуватили муніципальну владу в тому, що вони “зайшли надто далеко, говорячи людям, що їм краще”. Критики також заявили, що заборона порушує свободу слова та є лицемірством.
Раніше автори низки досліджень заявили, що глобальне виробництво продовольства відповідає за третину парникових викидів, що розігрівають планету. Зокрема, звинувачення “подали” скотарству: ліси, що абсорбують вуглекислий газ, вирубують на пасовища; добрива, з яких вирощують корм худобі, забруднюють довкілля, а самі стада виробляють метан – сильний парниковий газ.
Нова заборона також торкнеться реклами польотів на Різдво, викопного палива та автотранспорту, що пересувається на ньому.
У Greenpeace заявили, що якщо ЄС хоче до 2050 року скоротити до нуля викиди парникових газів, річне споживання м’яса треба скоротити в перерахунку на одну людину з 82,5 кг до 24 кг. У Нідерландах, які є найбільшим імпортером м’яса в ЄС, цей показник тепер становить 75,8 кг.
Оподатковуваний імпорт в Україну коштів наземного транспорту в січні-серпні 2022 року скоротився на 53% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,191 млрд дол.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), при цьому легкових автомобілів (код УКТЗЕД 8703) було ввезено на $1,088 млрд – на 63% менше, ніж роком раніше, а сумарно (з урахуванням періоду пільгового розмитнення – ІФ-У) до країни ввезено автомобілі на $2,091 млрд, тоді як експортовано на $22,89 млн.
Легкові авто в січні-серпні-2022 поралися переважно з Німеччини (29,8%), США (14%) та Японії (11,5%).
У свою чергу, вантажних автомобілів зі сплатою податків ввезено на 63% менше – на $123,75 млн, а сумарно їх імпортовано на $224,49 млн (зокрема 27% – з Німеччини, 10% – з Польщі, 9% – з Франції).
Автобусів в Україну за вісім місяців ввезено на $29 млн, при цьому їх імпорт з оподатковування скоротився на 61% – до $12,46 млн. Автобуси ввозилися переважно з Німеччини (30,2%), Туреччини (17,2%) та Білорусі (12 %). Експорт цієї техніки становив лише $1,66 млн, з яких понад 94% припало на Польщу.
Крім того, в Україну було ввезено причепи та напівпричепи (та інші несамохідні транспортні засоби) на $183,76 млн – переважно з Польщі (29%), Німеччини (27%) та Туреччини (10,7%). При цьому ця група товарів показала приріст імпорту оподатковуваного на 5% порівняно з січнем-серпнем-2021 – до $144,05 млн.
Оподатковуваний імпорт тракторів скоротився на 16% – до $415,05 млн, а сумарно їх було ввезено на $451,55 млн, зокрема 19,4% із Німеччини, 13% – із США, 12,2% – із Нідерландів. Експорт тракторів склав $4,79 млн, постачалися вони переважно до Молдови, Нігерії та Туреччини.
За даними ГТС, за січень-серпень 2022 року суттєво скоротився оподатковуваний імпорт велосипедів – на 79%, до $6 млн, кузовів для транспортних засобів – на 61%, до $21,4 млн, мотоциклів (включаючи мопеди) – на 59%, $21,18 млн.
Девід Раш із американського штату Айдахо зламав 139 сірників за 30 секунд і побив рекорд Гіннеса.
Житель Айдахо розламав 139 сірників навпіл за півхвилини, щоб стати світовим рекордсменом. На рахунку Девіда, слід сказати, вже 250 світових рекордів Гіннесса.
Попередній рекорд за 30 секунд становив 83 сірники.
Надихнувшись рекордом, Раш вирішив спробувати й однохвилинну версію в цій категорії.
Він сказав, що “десятки” спроб не були зараховані через те, що сірники не зламалися повністю, а іноді за раз він ламав одразу два сірники.
Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
