Українські аграрії за минулий тиждень засіяли 585,2 тис. га зерновими та зернобобовими культурами порівняно з 1 млн 105,5 тис. га попереднього тижня і 1267,2 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 25 травня площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,278 млн га, або близько 96,7% від запланованих.
Засіяні навесні площі ще нижчі за минулорічні, коли станом на 26 травня вони сягнули 5,905 млн га, проте відставання знову скоротилося: за аналогічний тиждень 2022 року було засіяно 267,1 тис. га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи та ярого ячменю, посіви яких відповідно на 16,4% і 17,8% менші за торішні та становлять 3,266 тис. га і 759,6 тис. га. По кукурудзі вони вже перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як по ячменю помітно нижчі за очікувані 1,041 млн га.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 261,9 тис. га (на 38,4%), гречки – 83,1 тис. га (44,0%), проса – 46,1 тис. га (11,6%) і гороху – 135,6 тис. га (7,7%).
Як зазначило Мінагрополітики, лідирували в польових роботах із зерновими та зернобобовими поточного тижня аграрії найпівнічнішої Чернігівщини – 94,5 тис. га, а найбільше посівів ярих зернових у Полтавській області – 626 тис. га.
За даними Мінагрополітики, соняшником зайнято 4,616 млн га, що вже на 8,2% перевищує минулорічний показник, але ще помітно нижче за очікування в 5,641 млн га. Найбільше цією олійною культурою зайнято в Кіровоградській області – 576 тис. га.
Посівні площі під цукровими буряками, навпаки, перевищили прогноз у 220 тис. га та сягнули 240,9 тис. га, що на третину більше за минулорічні на цю дату та вище навіть 2021 року, коли вони становили 226 тис. га.
Посіви сої розширилися до 1,636 млн га і перевищили торішні вже на 42%, і до прогнозу в 1,841 млн га залишилося небагато. Лідирує Київська область зі 188,8 тис. га.
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці – 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 28-29 травня вперше з 1991 року відвідає Федеративну Республіку Нігерія, повідомила прес-служба МЗС.
“Це буде перший візит глави МЗС України до Нігерії з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що глава українського МЗС візьме участь в інавгурації новообраного президента Нігерії Боли Тінубу. Він також проведе низку двосторонніх зустрічей із главами делегацій африканських країн.
“Ключовими темами зустрічей міністра стануть активізація політичного діалогу України та країн Африки, просування Формули миру президента Володимира Зеленського, продовольча безпека, збільшення обсягів торгівлі та поглиблення співробітництва в міжнародних організаціях”, – підкреслили у відомстві.
Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради проект постанови про використання в Україні історичної назви країни Грузія – Сакартвело.
Картка документа під номером 9329 з’явилася на сайті парламенту.
Авторами проєкту вказано групу народних депутатів, зокрема голову парламентського комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Климпуш-Цинцадзе, членів фракції “Європейська солідарність” Олексія Гончаренка, Ірину Геращенко, Ірину Фріз, Володимира Ар’єва, Софію Федину, Вікторію Сюмар та інших.
“Запровадити використання в Україні на офіційному рівні, офіційному листуванні та спілкуванні, а також у засобах масової інформації офіційної та історичної назви Сакартвело замість Грузії. Відповідно, грузинський народ (грузинів) називати – картвелами”, – вказується в тексті проєкту постанови.
Автори проєкту в пояснювальній записці зазначають, що відносини України з Грузією є глибокими та багатогранними, однак одним із кроків додаткового зближення з боку України може бути офіційне використання історичної назви Грузії – Сакартвело. Підкреслюється також, що вже майже п’ятнадцять років офіційний Тбілісі переконує своїх міжнародних партнерів відмовитися від назви “Грузія”, яка вважається русифікованою, а саме найменування – російським.
“Тому грузини просять використовувати історичну назву їхньої країни – Сакартвело”, – наголошують автори проєкту.
Зазначається також, що назву “Грузія” використовують у світі близько 20 країн, зокрема Україна. Більшість із цих країн – країни пострадянського простору або ті, які зазнавали значного радянського впливу.
“Україна, яка є окремим суб’єктом міжнародного права та історично вибудовує дружні стосунки з Грузією і яка, особливо в теперішній час російської агресії, позбувається всього русифікованого та проявів колоніальної політики, має почати використовувати історичну назву країни Грузія – Сакартвело, та назву грузинського народу (грузинів) – картвели”, – вважають нардепи.
Другий тиждень поспіль потік тих, хто в’їжджає в Україну, приблизно дорівнює потоку тих, хто виїжджає з країни, свідчать дані як Держприкордонслужби України, так і Прикордонної служби Польщі.
За інформацією Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України збільшився з 252 тис. до 263 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд – з 256 тис. до 262 тис. осіб.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, за 21-й тиждень року зросла зі 126 тис. до 128 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 421 до 503.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів зафіксувала невеликий чистий відтік з України – 2,5 тис. осіб, тоді як тиждень тому був такий самий відтік.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, збільшилася зі 164,8 тис. осіб до 167,2 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну скоротився зі 167,3 тис. осіб до 164,9 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 26 травня 2023 року до Польщі з України прибуло 12,15 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 10,35 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Проте з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувався чистий відтік. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни досяг 223 тис. осіб.
Відтоді і до теперішнього часу в Україну в’їхало на 105 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 16 травня досягла 5,14 млн, збільшившись за тиждень приблизно на 15 тис.
Україна планує завершити посівну кампанію цього року 5-10 червня, гарна погода в травні дала змогу надолужити відставання у квітні, повідомив перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький в ефірі єдиного телемарафону в суботу.
“Якщо загалом подивитися, то бачимо, що вже на 85%, навіть ближче до 90% план, встановлений у 13 млн га, виконано, тобто буквально на початку червня, 5-10 червня, повністю посівна буде завершена”, – сказав він.
Висоцький уточнив, що посів ранніх ярих культур, таких як яра пшениця, ячмінь, горох, овес, уже завершено, а також завершено посів цукрових буряків в обсязі більшому, ніж торік.
“Цукру буде вироблено більш ніж достатньо”, – зазначив перший заступник голови Мінагрополітики.
За його словами, ще триває сівба пізніх культур – соняшнику, сої і також, частково, кукурудзи.
“Цього року частка олійних культур, а саме сої, соняшнику, ріпаку, збільшилася. Пов’язано це, перш за все, з дорогою логістикою, відповідно зміною сівозміни під культури, які мають більшу ціну за одну тонну, за одиницю вирученої продукції”, – пояснив Висоцький.
Він уточнив, що наразі посівна подекуди відстає від середньостатистичного прогнозу до півтора-двох тижнів, але поки що це не критично.
Перший заступник міністра підкреслив, що критичними будуть перші дві декади червня. “Попередньо колеги з Гідрометцентру кажуть, що такі короткочасні, але досить інтенсивні дощі все ж таки мають випадати в цей період… Сподіваємося, що для вегетації росту наступні ці дві декади все-таки пройдуть дощі по всій території України”, – сказав Висоцький.
