Прямий збиток пологового будинку “Лелека” (Пуща-Водиця Київської обл.) від збройного вторгнення РФ в Україну становив близько $900 тис., у відновлення корпусу будівлі вже інвестовано 5 млн грн, роботу пологового будинку відновлено, запущено нове хірургічне відділення, повідомив агентству “Інтерфакс” -Україна” генеральний директор медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
“Будинок суттєво постраждав під час активних боїв за Київ навесні. З квітня ми його відновлювали самотужки. Вже з 1 вересня 2022 року приймаємо пацієнтів, надаємо медичну допомогу під час пологів та ведення вагітності, послуги з гінекологічних профоглядів та лікування будь-яких гінекологічних проблем. Також на На базі пологового будинку запрацював повноцінний центр сучасної хірургії, де проводиться хірургічне лікування широкого профілю захворювань для дорослих”, – сказав він.
За словами Зукіна, насамперед проведено скління вікон, частково відремонтовано фасад. На цю мету вже витрачено близько 5 млн грн.
“Фасад доведеться міняти навесні, його функціонал значно знизився внаслідок влучень. На його заміну необхідно близько $200 тис., стільки ж – на заміну систем кондиціонування, місцями покриття підлоги. Загалом збитки оцінені приблизно у $900 тис.”, – уточнив гендиректор.
Рішення відкрити у пологовому будинку хірургічне відділення для всієї родини – вимушене. “Як наслідок повномасштабної війни можемо вже говорити про значне зменшення кількості нових вагітностей і пологів як в Україні в цілому, так і в Києві зокрема. яке потрібно задіяти на повну потужність. Тому вирішили запускати нові медичні напрямки та трансформуватися із закладу лише для жінок у багатопрофільний медичний центр”, – повідомив Зукін.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” отримав сертифікат найпрестижнішої міжнародної системи акредитації медичних закладів JCI.
ТОВ “Лелека” створено у 2014 році.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відбув до Києва, де проведе кілька зустрічей для обговорення таких тем як геополітична ситуація, енергетичний ринок та безпека, повідомив приватний телеканал Polsat офіційний представник уряду Петро Мюллер у п’ятницю.
При цьому він зазначив, що в ході візиту не буде оголошено про якісь суттєві чи раптові зміни, проте цей візит – політичний сигнал Кремлю, що нагадує про позицію Польщі у зв’язку з агресією РФ проти України.
“Ми підтримуватимемо Україну в цій дуже складній ситуації, тому що вважаємо, що Росія порушує всі можливі міжнародні стандарти. Крім того, захист України – це також захист нашої безпеки”, – сказав Мюллер.
Ціни на пшеницю з України за період з 26 серпня до 8 вересня несуттєво зросли на тлі поступового відновлення її експорту морськими шляхами, котирування кукурудзи на українському ринку стабільні, повідомляється в Telegram-каналі консалтингової компанії Barva Invest.
Як, 8 вересня, котирування пшениці з України на умовах доставки СРТ оцінюються в межах 4,9-6,4 тис. грн/тонна, тоді як 26 серпня – 4,5-6,4 тис. грн/тонна, 11 серпня – 4 ,3-6 тис. грн/тонна, а 4 серпня – 3-5,5 тис. грн/тонна. Спотова ціна кукурудзи на пункті пропуску “Чоп” неподалік Угорщини за період 26 серпня – 8 вересня збереглася на рівні $240/тонна.
За даними Barva Invest, грудневий ф’ючерс пшениці із чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) станом на 8 вересня скоротився на 5,9% порівняно з 26 серпня – до $317,25/тонна, проте на європейській біржі Euronext (EBMU2) збільшився на 0,5%, до EUR328,75/тонна, а на біржі Чикаго (ZWU2) – на 9,8%, до $8,44/бу.
Таким чином, на котирування пшениці за звітний період різноспрямовано впливало зростання цін на інші зернові культури та очікування активізації попиту з боку імпортерів на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна з критикою Стамбульських зернових домовленостей, що нібито “зерновий коридор” з України використовується для постачання продовольства в країни ЄС, а не у бідні країни третього світу.
“Котирування пшениці відреагували активним зростанням на чергову порцію демагогії з боку Росії щодо експорту українського зерна з українських портів у рамках зернового коридору… (Путін – ІФ) сказав, що проконсультується зі своїми поплічниками та Туреччиною щодо необхідності обмеження експортних напрямків України”, – наголосила консалтингова компанія у повідомленні.
Інвесткомпанія уточнила, що до 8 вересня грудневий ф’ючерс на кукурудзу з чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) трохи знизився на 0,8% порівняно з 26 серпня – до $310,75/тонна, тоді як на Чикагській біржі (ZCU2) виріс на 3 ,2%, До $6,71/бу.
Котирування кукурудзи на світовому ринку також змінювалися різноспрямовано, на ціни впливали очікування ринком можливого зниження оцінок американського врожаю у вересневому звіті Мінсільгоспу США, побоювання з приводу перспектив врожайності кукурудзи в США та ЄС через рекордну посуху, а також занепокоєння. нафтових цін.
Ключовими угодами із soft commodities стало купівля Японією 95 тис. тонн пшениці (у США та Канади), Іраком – 100 тис. тонн пшениці (у США), Йорданією – 120 тис. тонн пшениці, Південною Кореєю – 60 тис. тонн пшениці та 206 тис. Тонн кукурудзи. Крім того, Філіппіни оголосили тендер на покупку 100 тис. тонн фуражної пшениці, Японією – на 70 тис. тонн фуражної пшениці, а Південною Кореєю – 55 тис. тонн пшениці.
Як повідомлялося, у відповідь на критику Путіним Стамбульських зернових домовленостей президент України Володимир Зеленський 8 вересня заявив, що українське зерно постачається до Азії, Африки та Європи. До цього президент РФ обурився нібито більшою часткою агропродукції, яка йде зерновим коридором з України до ЄС, а не до бідних країн третього світу.
За словами Зеленського, 54 судна з продукцією АПК вже направлені до Азії, 16 – до Африки, 32 – до Європи. При цьому частина європейських постачань згодом перенаправляється до азіатських та африканських країн, уточнив президент.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”.
Станом на 6 вересня загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих із трьох українських портів, становить, за даними ООН, 2,213 млн. тонн. Всього на даний момент було дозволено рух 204 суден – 108, що прибувають в українські порти і 96, що виходять з них.
У Великій Британії очікується як мінімум 10 днів жалоби у зв’язку зі смертю королеви Єлизавети II, після чого відбудеться її похорон, на цей час, швидше за все, буде скасовано великі спортивні та урядові заходи, повідомляють у четвер англійські ЗМІ.
Тіло Єлизавети буде перевезено до Единбурзького собору, а пізніше – до Букінгемського палацу. Через п’ять днів після цього його перевезуть у Вестмінстер-Холл. Похорон королеви, як зазначають ЗМІ, очікується у Вестмінстерському абатстві через 10 днів після її смерті.
Смерть Єлизавети II означає, що її старший син, спадкоємець Чарльз у віці 73 років автоматично стає новим королем Великобританії, а його дружина Камілла – королевою.
“Смерть моєї дорогої матері, Її Величності Королеви, – момент великого смутку для мене і всіх членів нашої родини. Ми глибоко сумуємо про звільнення коханого монарха і коханої матері”, – йдеться в офіційній заяві нового короля Великобританії.
Як очікується, у п’ятницю відбудеться низка церемоніальних заходів, які офіційно відзначають сходження на престол нового короля. Традиційно після смерті монарха збирається Рада Престолона спадщини, щоб вирішити організаційні питання.
Крім того, у Кларенс-хаус – резиденції британської королівської родини – у четвер увечері підтвердили, що король правитиме під ім’ям Карл III.
Поки що невідомо, коли пройде церемонія коронації. Королева Єлизавета II була коронована більше року після смерті батька.
Також очікується, що великі спортивні заходи, такі як футбольні та крикетні матчі будуть скасовані. Вже у сьогоднішньому матчі Ліги Європи, в якому англійський “Арсенал” зустрівся зі швейцарським “Цюріхом”, перед початком другого тайму провели хвилину мовчання.
Британські ЗМІ передають, що, найімовірніше, влада країни протягом десяти днів не проводитиме жодних несрочних заходів, які не пов’язані зі смертю королеви.
Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі, в рамках якої всі 158 лісогосподарських підприємств країни об’єднуються в єдине державне спеціалізоване підприємство “Ліси України”, а нинішні 24 облуправління будуть укрупнені до дев’яти регіональних управлінь лісового та мисливського.
Як написав у Facebook голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, створення єдиної компанії повністю відповідає європейській практиці – досвіду країн Балтії, Польщі та інших країн. Також єдина компанія досягає кращих економічних результатів, більш ефективно залучає інвестиції та впроваджує нові технології за більш прозорих та стандартизованих бізнес-процесів.
“Надалі структура “Лісів України” має складатися з трьох рівнів: місцеві філії, регіональні офіси, центральний офіс. Нове підприємство сконцентрується на плануванні, координації та контролі якості робіт. Для виконання робіт на конкурсній основі залучатимуться зовнішні підрядники”, – написав голова. Держлісагентства у соцмережі.
Болоховець наголосив, що в рамках реформи відбудеться укрупнення – замість 24 обласних управлінь Держлісагентства утворюються дев’ять регіональних управлінь лісового та мисливського господарства, які будуть сформовані відповідно до лісорослинних зон, кількості лісокористувачів у регіоні та площі лісів.
За його даними, створення підприємства для управління всіма державними лісгоспами передбачено Державною стратегією управління лісами України до 2035 року. Крім того, єдина компанія з централізованим управлінням більш керована як час воєнного стану, так і в період післявоєнного відновлення економіки країни.
“Таким чином, в Україні, як і в більшості європейських країн, формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. ДП “Ліси України” управляє, регіональні управління агентства впроваджують державну політику та контролюють діяльність лісокористувачів – як державних, так і всіх інших. Центральний офіс Держлісагентства координує взаємодію обох вертикалей управління, адже при трансформації системи дуже важливо зберігати її керованість”, – пояснив голова агентства.
Для проведення реформи зараз створюється спеціальна Комісія з реорганізації при Держлісагентстві, цей етап переформатування буде завершено до кінця 2022 року.
“Звертаю увагу, що ні ДП “Ліси України”, ні державне акціонерне товариство, яке планується створити в перспективі, не можуть бути об’єктами приватизації! Централізація управління не означає створення монополії чи монополіста. Навпаки, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості “, – уточнив Болоховець у повідомленні.
Однією з умов реформи вказується також збереження робочих місць у галузі та обсягів податкових надходжень до місцевих бюджетів. Водночас відбудеться певний процес оптимізації – частина управлінців із місцевого рівня зможе перейти до регіональних офісів.
