Уряд на засіданні 9 грудня додатково виділив 657 млн грн для надання грантів у рамках проєкту “єРабота”, зокрема 398,5 млн грн – на створення або розвиток переробних підприємств і 203,7 млн грн – мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу за програмою “Власна справа”.
“Розвиток переробки – наша стратегічна мета, ми інвестуємо в цей напрямок, щоб виробляти й експортувати більше готової продукції з більшою часткою доданої вартості”, – наводять у повідомленні Мінекономіки в суботу слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Крім того, ще 54,8 млн грн у зазначеній сумі – гранти на створення або розвиток бізнесу із садівництва, виноградарства та вирощування ягід.
За оцінками Мінекономіки, в результаті реалізації одержувачами цих грантів своїх проєктів загалом буде створено понад 2,5 тис. нових робочих місць.
Як повідомлялося, проєкт “єРабота” включає 6 грантових програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності. Зокрема це програми мікрогрантів на відкриття або розвиток власного бізнесу, грантів на створення та розвиток переробних підприємств, закладання саду та виноградарства, тепличного господарства, підтримки ІТ-стартапів та старту в ІТ-сфері.
Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, які не мають досвіду ведення бізнесу. Прийом заявок здійснюється через Портал “Дія”.
Уряд Норвегії підписав угоду з регіональним відділенням Світового банку у Східній Європі про виділення 1 млрд норвезьких крон у Цільовий фонд Світового банку з відродження, відновлення, реконструкції та реформування України, повідомляє прес-служба уряду Норвегії.
“Існує термінова необхідність ремонту системи електропостачання та іншої інфраструктури в Україні після російських бомбардувань цивільних об’єктів. Я рада, що сьогодні ми підписали угоду про виділення 1 мільярда норвезьких крон для швидкого проведення ремонтних робіт”, – заявила міністерка закордонних справ Аннікен Хюітфельдт.
Зазначається, що Світовий банк використає фонд для подальшої мобілізації кризової підтримки українській владі поряд із підтримкою ремонту критично важливої інфраструктури та більш довгострокової реконструкції.
“Світовий банк – це організація, яка довела свою ефективність і швидко мобілізувала значні кошти для допомоги Україні. Спрямування фінансування через Світовий банк гарантує, що воно буде використовуватися ефективно та в узгоджених цілях. Це також гарантує, що наші зусилля координуватимуться із зусиллями інших донорів, а підтримка, яку ми надаємо, дасть максимальні результати”, – наголосила міністр.
Норвезьке фінансування буде використано для надання грантів Світового банку, що пропонують гнучку підтримку ремонту, реабілітації та підготовки до реконструкції об’єктів критичної інфраструктури.
Раніше Норвегія надала уряду України через Світовий банк бюджетну підтримку в розмірі 300 млн норвезьких крон. Ці кошти спрямували на виплату заробітної плати медичному персоналу, вчителям і працівникам бюджетної сфери, а також на виплату пенсій і соціальних допомог.
Речник Міністерства закордонних справ Азербайджану Айхан Хаджизада повідомив про надання Азербайджаном українській стороні 50 генераторів і 45 силових трансформаторів як гуманітарної допомоги.
“Азербайджан продовжує надавати Україні гуманітарну допомогу. 45 силових трансформаторів і 50 генераторів, наданих “Азеренержи”, були відправлені в Україну. На сьогодні Азербайджан надав допомогу нужденному населенню на суму понад 30 мільйонів манатів (понад $50 млн)”, – написав Хаджизада в Твіттер у неділю.
ВАТ “Азеренерджі” – найбільший виробник електроенергії в Азербайджані.
Курс за даними Міністерства фінансів України на 10 грудня: $0.59/AZN, AZN1.7/$1.
“Укрзалізниця” звернулася до власників своїх єврооблігацій із погашенням у 2024 році на $594,9 млн під 8,25% і єврооблігацій-2026 на $300 млн під 7,875% із пропозицією відстрочити всі виплати за ними на 24 місяці.
“Беручи до уваги прогнози групи на 2022 і 2023 фінансові роки та фінансовий план на 2023 рік, підготовлений і такий, що підлягає затвердженню урядом України, і, зокрема, на тлі нещодавньої інтенсифікації обстрілу інфраструктури з боку Росії, Група вважає, що настав час ініціювати запит згоди, щоб завершити процес до виплати відсотків у січні 2023 року”, – зазначається в біржових повідомленнях “Укрзалізниці”.
Компанія вказала, що очікує отримання чистого збитку від транспортної діяльності у 2022 і 2023 роках, який здебільшого розраховує компенсувати коштом субсидій із держбюджету, використовуючи їх для покриття операційних і капітальних витрат. Очікується, що протягом цього періоду капітальні вкладення також будуть частково покриті фінансуванням від міжнародних фінансових організацій.
“Укрзалізниця” нагадує, що, незважаючи на безпрецедентну економічну та операційну невизначеність, за життєво важливої допомоги уряду змогла успішно й у повному обсязі обслужити відсоткові платежі, які належали за своїм боргом за єврооблігаціями в липні 2022 року.
Компанія також зазначила, що влітку Україна змогла домогтися подібної дворічної відстрочки виплат за своїми єврооблігаціями.
“Відтоді оперативне середовище та економічні умови продовжували погіршуватися, і невідомо, коли закінчиться війна”, – констатує “Укрзалізниця”.
Компанія, на відміну від держави, пропонує винагороду за згоду відстрочити виплати в розмірі 0,5% від номіналу.
На відтерміновані купонні платежі також нараховуються відсотки за поточними ставками, які емітент може або виплатити повністю або частково у зазначені два роки, або капіталізувати.
Заяви від власників єврооблігацій-2026 приймаються до 16 грудня включно, від єврооблігацій-2024 – до 20 грудня. Щодо єврооблігацій-2026 на 21 грудня заплановано збори, і того самого дня буде оголошено результати щодо обох випусків.
Термін погашення єврооблігацій-2024 запропоновано перенести з 9 липня 2024 року на 9 липня 2026 року, а єврооблігацій-2026 – з 15 липня 2026 року до 15 липня 2028 року, виплату купонів за кожним із випусків здійснюють раз на півроку.
У документах також ідеться про те, що “Укрзалізниця” має намір однаково ставитися до власників обох випусків облігацій, однак залишає за собою право відмовитися від “перехресної умови” в будь-який час до оголошення про результати.
Велика торгово-виробнича група “Текстиль-Контакт” (ТК) відкрила нове виробництво – пошиття інтер’єрних виробів на першому поверсі будівлі, де на другому-третьому поверхах розташовується головний шоу-рум ТК у Києві, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Сьогодні відкриваємо новий проєкт. І він знову про виробництво… І хоч нове виробництво працює вже майже два місяці, тільки сьогодні вирішили оголосити про офіційне відкриття”, – написав він у Facebook у четвер.
При цьому Соколовський зазначив, що війна сильно вдарила по продажах усього “цивільного” асортименту групи – не тільки тканин для одягу, а й меблево-декоративних тканин, які компанія вже 27 років продає гуртом, уроздріб і через інтернет магазин ТК.UA.
За його словами, за ініціативою керівника департаменту декору Олени Волосевич були орендовані площі великого салону пілатесу, що закрився, де і розташувалася фабрика “ТК-Декор & Factory”, яка вже оснащена необхідним сучасним обладнанням і може виконувати завдання будь-якої складності: від масового виробництва до індивідуальних замовлень.
“Я бачу новий проєкт як повноцінний швейний цех у поєднанні з експериментальним виробництвом. Але Олена зі мною не згодна (втім, як завжди) і вважає, що це вже невелика фабрика з пошиття інтер’єрних виробів. І переконливо просить мене більше не називати це виробництво цехом, а ще однією фабрикою, 12-ю за рахунком у сім’ї ТК, тільки поки що маленькою”, – написав Соколовський.
За інформацією власника групи, один з основних замовників – дизайнери інтер’єрів, але скористатися консультацією, підбором тканин в гуртовому шоу-румі та допомогою швачок (яких уже 11, а скоро буде 20) можуть усі охочі.
Нова фабрика виробляє штори, гардини, тюль; скатертини, комплекти для кухні; декоративні подушки та чохли; все для HoReCa; шопери, сумки, інтер’єрні вироби.
“На потоці вже замовлення для Розетки, Епіцентру, Леруа Мерлін, ОЛДІ, Prom. ua і кілька індивідуальних замовлень”, – повідомив Соколовський.
“У нас свій фронт, економічний, і ми його тримаємо…”, – резюмував він.
“Текстиль-Контакт” – одна з найбільших торгово-виробничих груп на ринку легкої промисловості України, заснована 1995 року. Наразі являє собою холдинг, що об’єднує різні напрямки активів: оптова і роздрібна торгівля, імпорт тканин, фурнітури та домашнього текстилю, виробництво тканин, ниток, хімчистка, а також пошиття одягу та спецодягу (зокрема військового обмундирування), медичних виробів.
IT-галузь за 10 місяців 2022 року принесла в економіку України $6 млрд експортної виручки, що на 9,9% більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року, ідеться в національному дослідженні про стан і досягнення IT-індустрії Do IT Like Ukraine.
“Зокрема, такі результати стали можливими завдяки ефективній реалізації планів безперервності бізнесу, вчасній релокації команд та диверсифікації центрів розробки в Україні та за кордоном”, – зазначив виконавчий директор асоціації IТ Ukraine Костянтин Васюк.
За прогнозами дослідників, до кінця року індустрія згенерує $7,1 млрд експорту, що на 2,2% більше за показник 2021 року, тоді як до війни очікувалося його зростання до $8-8,6 млрд.
У результаті очікується, що частка IT-послуг у ВВП зросте з 3,5% до 5,4%, а в експорті послуг – з 37,8% до 47%.
Згідно з документом, 34,3% IT-компаній успішно пристосувалися до нових реалій, а понад 43% очікують зростання обсягів бізнесу за результатами 2022 року.
Найбільшими викликами для компаній зазначено міграцію працівників та їхніх родин, релокацію компаній, заборону виїзду ІТ-фахівців за кордон, заклик ІТ-фахівців, утримання клієнтів і мінімізацію ризиків у роботі з клієнтами, а також валютне регулювання й обмеження, запроваджені Національним банком України (НБУ).
У зв’язку з цим змінився підхід до праці, вказується в дослідженні: після початку повномасштабної війни у 71,5% компаній понад 75% фахівців працюють віддалено, хоча останні російські удари по енергоінфраструктурі внесли корективи в цю тенденцію.
Як випливає з оприлюднених даних, кількість активних на ринку праці IT-компаній у листопаді цього року впала до 2 тис. із 5 тис. 2021 року.
У документі вказується, що в умовах війни чисельність ІТ-фахівців залишилася цього року на рівні близько 330 тис.
Згідно з опитуванням, частина компаній планово відкривала нові офіси в Україні та за кордоном, частина була змушена релокуватися в безпечніші регіони. Однак 81,5% релокованих за кордон ІТ-компаній все ж планують повертати бізнес в Україну, 5,6% з них уже в процесі повернення.
Згідно з дослідженням, серед першої десятки країн для релокації компанії обирали Польщу, Німеччину, США, Португалію, Болгарію, Чехію, Румунію, Молдову, Іспанію та Канаду.
