27-28 серпня на кортах столичного фітнес-центру “SPORT LIFE” відбувся благодійний сквош-турнір “Zenit Ukraine Open 2022”. У змаганнях взяли участь гравці з Румунії, США, Молдови, Литви, а також спортсмени з Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Полтави, Херсона та Одеси.
Серед учасників було розіграно нагороди у 5 категоріях. Призерами змагань стали:
Категорія Леді:
1. Ганна Тарасова;
2. Аліна Ніздракова;
3. Оксана Герасименко.
Категорія M3
1. Араїк Саркісян;
2. Степан Кобзєв;
3. Олександр Степанюк.
Категорія M2:
1. Марія Ловко;
2. Юлія Сікаленко;
3. Дмитро Токар.
Категорія M1:
1. Олексій Олексієнко;
2. Євген Попко;
3. Микита Петров.
Категорія PRO Men:
1. Руслан Сорочинський;
2. Денис Подвірний;
3. Микита Панов.
Цього року турнір проходив у Києві з міркувань безпеки, тоді як традиційним місцем змагань довгі роки була Одеса. За словами організаторів турніру Дмитра Щербакова та Максима Уракіна, повернення Zenit Open на чорноморське узбережжя планується вже наступного року.
“Останні 10 років турнір проводився в Одесі, і ми знаємо його під назвою Zenit Black Sea Open. Зараз через війну ми змушені були змінити традиції та перенести місце проведення до Києва. При цьому наступного року плануємо обов’язково повернутися на одеські корти”, – наголосив Щербаков.
Виконавчий директор “Всеукраїнської Асоціації Сквош Гравців” Олексій Усенко заявив, що асоціація сприятиме організації та проведенню турнірів на регулярній основі.
“Проведення таких змагань підвищує майстерність наших гравців та нашу згуртованість, це важливо не лише для підтримки українського спорту, а й країни загалом”, – наголосив Усенко.
За словами організаторів, гроші, зібрані на турнірі, будуть спрямовані на благодійність та допомогу Україні.
“Zenit Open” – найвідоміший та найбільший міжнародний турнір зі сквошу за всю історію незалежної України. Про масштаб чемпіонату свідчить як кількість країн та учасників, так і велика кількість організацій, залучених до підготовки та проведення змагань.
Головний фітнес-партнер заходу – національна мережа фітнес клубів №1 “SPORT LIFE”;
Головний організатор турніру – “Всеукраїнська Асоціація Сквош Гравців”;
Головний інформаційний партнер турніру – інформагентство “Інтерфакс Україна”;
Офіційними спонсорами виступили компанія “MAXEVENTS” та аналітичний центр “Клуб експертів”;
Партнер – Громадське Об’єднання “УКРСАДВІНПРОМ”;
Партнери призового фонду – Eye та VICTOR;
Призи та подарунки від провідних компаній Tecnifibre та Reima;
Офіційна вода турніру – “КРАЙНА”;
Офіційне пиво турніру від TERMOPUB;
Чайний Партнер – At Market;
Офіційний готель турніру – “FAVOR”;
Партнер вечірки ресторан – “OZERO”.
FAVOR, MAXEVENTS, OZERO, REIMA, SPORT, SPORT_LIFE, TECNIFIBRE, TERMOPUB, URAKIN, ZENIT_OPEN, БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДМИТРИЙ_ЩЕРБАКОВ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КРАЙНА, МАКСИМ_УРАКІН, СКВОШ, ТУРНИР
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в основному опускаються в ході торгів у середу за зниженням американського ринку акцій, а також через слабкі статдані з Китаю.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у переробній промисловості Китаю у серпні збільшився до 49,4 пункту порівняно з 49 пунктами у попередній місяць, повідомило Державне статистичне управління країни.
Значення PMI вище за позначку в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі, нижче – на її ослаблення. Індикатор знаходиться нижче за цей рівень другий місяць. Тим часом аналітики очікували в середньому меншого підвищення – до 49,2 пункту, свідчать результати опитувань The Wall Street Journal і Trading Economics.
PMI сфери послуг та будівництва опустився цього місяця до 52,6 пунктів проти 53,8 пунктів у липні. Зведений PMI знизився до 51,7 пунктів з 52,5 пунктів.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:43 кв знизився на 0,2%, тоді як гонконгський Hang Seng додав 0,5%.
До лідерів підвищення котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять акції власника мережі ресторанів Haidilao International Holding Ltd. (+6,6%), розробника ігор Netease Inc. (+3,9%), інтернет-компанії Meituan (+4,2%), виробника спортивних товарів Li Ning Co. (+4%).
Тим часом подешевшали папери автомобільних компаній BYD (-7,5%) та Geely (-1,2%), нафтовий PetroChina (-1,3%).
Ціна акцій Country Garden Holdings Co. упала на 4,8%. Найбільший забудовник КНР за обсягом продажів у першому півріччі скоротив чистий прибуток на 96%, що стало максимальним зниженням з моменту виходу компанії на біржу Гонконгу в 2007 році.
Японський індекс Nikkei 225 до 8:38 кв. зменшився на 0,5%.
Вартість нафтової компанії Inpex знижується на 3,5% виробників металів Pacific Metals Co. та Japan Steel Works – відповідно на 2,3% та 2,4%.
Крім того, дешевшають акції інвестиційно-технологічної компанії Softbank Group (-0,3%), виробника споживчої електроніки Sony (-1,9%), найбільшого роздрібного продавця одягу в Азії Fast Retailing (-0,9%).
Промислове виробництво в Японії в липні зменшилося на 1,8% щодо того ж місяця минулого року, за попередніми даними. Індикатор продемонстрував спад п’ятий місяць поспіль.
Число будинків, будівництво яких було розпочато в країні минулого місяця, впало на 5,4% у річному вираженні. Показник знижується на третій місяць. Аналітики очікували на скорочення на 4,1%.
Тим часом індекс споживчої довіри в Японії у серпні піднявся до максимуму за три місяці та становив 32,5 пункту. У липні індикатор перебував на мінімумі за 18 місяців – 30,2 пункту. Середній прогноз експертів передбачав підйом лише до 31 пункту.
Роздрібний продаж у країні в липні збільшився на 2,4% порівняно з тим же місяцем минулого року. Таким чином вони зросли за підсумками п’ятого місяця поспіль. Аналітики в середньому очікували на менш значне підвищення – на 1,9%, повідомляє Trading Economics.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:36 кв. виріс на 0,7%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. подорожчали на 1,4%, автовиробника Hyundai Motor – на 0,3%.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 зменшився на 0,3%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto впала на 2,8% та 0,9% відповідно.
Ціни на нафту підвищуються у середу, трохи відновлюючись після обвалу напередодні.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:06 кв у середу становить $100,01 за барель, що на $0,7 (0,7%) вище за показник на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подешевшали на $5,78 (5,5%), до $99,31 за барель.
Термін дії жовтневих ф’ючерсів на Brent спливає із закриттям сесії у середу. Листопадові контракти, що активно торгуються, додають у ціні $0,94 (0,96%), торгуючись на рівні $98,78 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $92,51 за барель, що на $0,87 (0,95%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. До закриття ринку напередодні вартість цих контрактів зменшилася на $5,37 (5,54%), до $91,64 за барель.
Експерти технічного комітету ОПЕК+ підвищили оцінку профіциту нафти в 2022 році з 0,8 млн барелів на добу до 0,9 млн б/д, випливає із звітності, підготовленої до засідання техкомітету, призначеного на 31 серпня, з якою ознайомився “Інтерфакс”.
Виходячи зі звітності, експерти знизили оцінку зростання попиту на нафту в 2022 році за базовим сценарієм з 3,4 млн б/д до 3,1 млн б/д, до 100 млн б/д; зростання пропозиції – з 5,8 млн б/д до 5,6 млн б/д, до 100,9 млн б/д.
Трейдери тим часом чекають на щотижневу доповідь Міненерго США про комерційні запаси нафти, бензину та дистилятів у країні, яку буде опубліковано пізніше в середу.
Експерти в середньому очікують, що запаси нафти впали на 1,9 млн. барелів, бензину – більш ніж на 1,3 млн. барелів, дистилятів – майже на 1,2 млн. барелів, згідно з опитуванням S&P Global Commodity Insights.
Надходження НЕК “Укренерго” від продажу міждержавного перетину для експорту електроенергії до Румунії та Словаччини з 30 червня по 31 серпня зросло до 2,94 млрд грн.
Як свідчать результати добових аукціонів, що проводяться “Укренерго” за цими напрямками, протягом останніх десяти днів серпня надходження від продажу перерізу збільшилися на 1,02 млрд грн за рахунок зростання ціни е/е в Європі, що безпосередньо впливає на ціну перерізу. У результаті перетин до Румунії за десять днів обійшовся експортерам у 502,1 млн грн, що у перерахунку на добу на 39% вище, ніж у третій тиждень серпня, до Словаччини – 519,5 млн грн (на 63% вище середньої добової). вартість перерізу третього тижня серпня).
Найдорожчим був перетин на останню добу серпня – Румунією 56,8 млн грн, Словаччиною 59,4 млн грн.
На цю ж дату поставлено і новий рекорд за максимальною годинною ціною перетину – 22,1 тис. грн/МВт-год у Румунії та 23,7 тис. грн/МВт-год у Словаччині (попередні рекорди становили відповідно 21,7 тис. грн /МВт-год та 21,27 тис. грн/МВт-год).
За даними Енергореформи, середня годинна ціна перетину за десять днів серпня склала по Румунії 16,7 тис. грн/МВт-год, за Словаччиною – 17,3 тис. грн/МВт-год.
За даними “Оператора ринку” на 31 серпня, середня ціна е/е на ринку “на добу вперед” (РСВ) у Румунії становить EUR684/МВт-год (у перерахунок на нинішній курс євро близько 25 тис. грн/МВт-год) , Словаччини – EUR 673/МВт-год (близько 24,6 тис. грн/МВт-год). В Україні ціна е\е періоду BASE на РСВ – EUR 86/МВт-год (близько 3,14 тис.грн/МВт-год).
Найактивнішим експортером залишається державний енерготрейдер АК “ЕКУ”, який вийшов на ринок із 19 серпня. З можливих 3 тис. МВт-год на добу компанія викуповує перетин для експорту за румунським напрямом 1488 МВТ-год на добу (62 МВт на кожну годину доби), за словацьким – для постачання 1512 МВт-год на добу (по 63 МВт на кожну годину).
Другим найбільшим експортером по обох напрямках залишається “ДТЕК Західенерго”, який викуповував за цей період переважно перетин для постачання від 1000 тис. МВт-год до 1200 МВт-год.
Більшість залишків перетину викуповували “Новітні технології 3000”, “Укр Газ Ресурс”, “Електротрейдинг Груп”, “ДЕ Трейдинг”. Багато компаній брали участь в аукціонах безрезультатно.
Державне ПрАТ “Укргідроенерго” продовжувало викуповувати перетин 100 МВт рівним графіком для постачання е/е до Молдови (всього 2400 МВт-год на добу).
Перетин у Польщу продовжує викуповувати на добових аукціонах на додаток до викуплених 147 МВт потужності на місячному аукціоні “ДПЕК Західенерго” – на 22-31 серпня по 63 МВт щогодини (1512 МВт-год на добу),
Перетини зі Словаччини, Румунії та Молдови на добових аукціонах на останню декаду серпня традиційно залишилися не викуплені.
Ціна перерізу на всіх аукціонах, крім експорту до Румунії та Словаччини, дорівнює 0 грн/МВт-год.
Як повідомлялося, 28 липня ENTSO-E збільшило потужності для експорту до Румунії та Словаччини до 250 МВт. “Укренерго” цього ж дня провело добовий аукціон, поділивши потужність порівну. Місяцем раніше комерційний експорт розпочався зі 100 МВт до Румунії, з 7 липня їх поділили зі Словаччиною по 50МВт.
За даними Міненерго, технічно Україна вже зараз може експортувати на потужності 1,5-1,7 тис. МВт і з часом очікує на збільшення експорту.
Глава “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначав, що очікує на рішення про збільшення експорту від європейців 2 вересня.
У Верховній Раді запрацює міжфракційне депутатське об’єднання (МФО) “На підтримку дружби, торговельно-економічного, культурного та гуманітарного співробітництва з Тайванем”, повідомив голова парламентського комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція) .
“Ми вирішили створити разом із колегами МФО “На підтримку дружби та співпраці з Тайванем” (…) По суті, МФО вже створено. Залишається лише оголосити про його створення на пленарному засіданні”, – розповів Мережко агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За словами голови комітету, він був одним із ініціаторів створення МФО, до якого увійшли 15 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”.
Мережко зазначив, що особисто його до створення МФО підштовхнули дії Тайваню – “серйозні санкції проти Росії”, запроваджені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, та надана нашій країні допомога.
“Тобто Тайвань у важкий для нас час повівся як справжній друг. Суспільство на Тайвані також дуже активно підтримало Україну”, – підкреслив Мережко.
Говорячи про плани МФО, Мережко наголосив, що вважає привабливою модель європейських країн, які мають власні економічні представництва в Тайбеї.
“Нам потрібно розвивати економічні, культурні, гуманітарні та інші зв’язки з Тайванем. До речі, Європейський парламент рекомендує державам ЄС розвивати зв’язки з Тайванем. І це правильно, оскільки у нас є спільні цінності. Наприклад, такі як демократія та верховенство права”, – пояснив нардеп.
У заяві про створення МФО, передану Мережку агентству “Інтерфакс-Україна”, народні депутати наголошують на необхідності “розвивати відносини з Тайванем для захисту миру, у рамках міжнародного права, Статуту ООН, міжнародних зобов’язань України та політики одного Китаю”.
Згідно з документом, головою МФО депутати, які ввійшли до нього, обрали Мережка.
Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
