Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-березні поточного року збільшила обсяг виробництва на 39% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 278,8 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками січня-лютого поточного року приріст цього показника становив 47% до аналогічного періоду 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції в першому кварталі збільшилося на 6,4% – до 10,34 тис. тонн.
У тому числі в березні його випуск збільшився на 10% до березня-2022 (фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні).
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках у січні-березні зріс на 9,2% (у січні-лютому приріст становив 21,6%) – до 33,48 млн шт., і КБФ упевнено зберігає друге місце за його випуском після Київського КБК (56,54 млн шт.), який у січні-лютому скоротив виробництво цієї продукції на 29%.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше.
Чистий прибуток, за даними ресурсу opendatabot, скоротився на 12,7% до 52,4 млн грн, дохід зріс на 46,5% до 978,9 млн грн.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) на 1 млн грн за неподання комітету інформації.
Як повідомляють у прес-релізі АМКУ, таке рішення ухвалила тимчасова адміністративна колегія АМКУ 11 квітня.
В АМКУ зазначають, що комітет двічі надсилав держпідприємству вимогу про надання інформації, однак МЗУ не надало відповідь “по суті поставлених питань”.
“Така позиція держпідприємства створила перешкоди у виконанні завдань, покладених на комітет”, – підкреслили в антимонопольному відомстві.
Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,98% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 202 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 99,6% – до $164 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (100% поставок у грошовому виразі).
Україна в I кв-2023, як і в I кв-2022 не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
Україна в січні-березні поточного року не експортувала кокс, як і в грудні попереднього року, тоді як у січні-березні-2022 вивезла 2,205 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна за січень-березень-2023 року імпортувала 12,245 тис. тонн коксу та напівкоксу, що на 94,7% менше за січень-березень-2022.
У грошовому вираженні імпорт впав на 94,8% – до $6,051 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (76,85% поставок у грошовому виразі), Угорщини (13,68%) і Колумбії (9,47%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів опинилася на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
21 квітня 2023 року UkraineInvest організує інвестиційний онлайн-форум FIT for Ukraine у галузі логістики, метою якого є промоція інвестиційних потреб логістичної галузі, а також презентація актуальної аналітичної інформації та інвестиційних проєктів, які вже реалізуються в Україні. Захід відбудеться в онлайн-форматі українською та англійською мовами. Під час трансляції буде забезпечено синхронний переклад.
Про подію:
Загальна сума прямих збитків, завданих українській інфраструктурі та логістиці внаслідок повномасштабного вторгнення, зросла майже до 144 мільярдів доларів. Це спричинило масштабні проблеми для бізнесу в Україні та в усьому світі. Проте, Україна поступово відновлює логістичні операції, займається реконструкцією згідно з найкращими міжнародними стандартами.
Роль приватного сектору у відбудові логістики в Україні є важливою для залучення інвестицій та новітніх технологій. Можливості для приватних компаній є значними, і їх можна реалізувати через різні механізми, включаючи державно-приватне партнерство, міжнародного інвестора та місцевий бізнес.
Всі, хто бажають інвестувати в Україну та взяти участь у відбудові її логістичного сектору, отримають найактуальніші аналітичні дані, інформацію про доступні інвестиційні стимули.
Час: 16:00-18:00
Мови: Англійська/Українська (синхронний переклад)
Спікери:
Організатор:
UkraineInvest – урядовий офіс залучення та підтримки інвестицій. Входить до топ-5 найкращих IPA з 23 країн ЦСЄ, 2020-2022.
Партнери:
– ICC
– CSIS
– EBA
– AMCHAM
– PremierExpo
– MEDEF
– NAM
– Danish industry
– TPP
– Reiner Perau
Акредитація ЗМІ:
Щодо медіапартнерства звертайтеся за телефоном: 063-023-11-93
Довідково про організатора:
UkraineInvest функціонує з 2016 року. 3 2018 року – у статусі державної установи КМУ. Основні напрямки діяльності — залучення та підтримка інвестицій в Україні. 3 2020 року Ukrainelnvest сприяла залученню та розблокуванню інвестицій на суму понад 1.5 млрд доларів США. Надала понад 4000 консультацій інвесторам (юридичні, фінансові, аналітичні тощо). Вирішила понад 150 питань інвесторів, що працюють в Україні. Розробила понад 80 законодавчих пропозицій щодо покращення інвестиційного клімату в Україні. Після початку повномасштабної війни Установа супроводжує 17 інвестиційних проєктів на суму понад 2.3 млрд доларів США. UkraineInvest входить до ТОП-5 найкращих агентств із залучення інвестицій з 23 країн Центральної та Східної Європи у 2020-2022 роках відповідно до рейтингу Emerging Europe.
Програма “USAID Агро” виділить 367 млн грн на співфінансування проєктів з підтримки переробки зернових, олійних і бобових культур в Україні, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
“Це створить потенціал для виробництва продуктів із доданою вартістю та забезпечить розширення каналів і ринків збуту. Відтак, якісно та кількісно покращить продовольчу безпеку України та світу”, – підкреслюється в повідомленні.
За інформацією USAID, мета проєкту – поліпшення доступу невеликих виробників сільгосппродукції до потужностей із доопрацювання, переробки зернових, олійних і бобових культур на продовольчі, кормові, промислові продукти та біопаливо.
Як уточнюється, планується виділити до 367 млн грн у межах 20 проєктів терміном реалізації до двох років. Передбачається, що сума кожного субгранту становитиме від 10 до 36 млн грн і обговорюватиметься індивідуально.
“Очікується, що в рамках проєктів виконавці – українські суб’єкти – надаватимуть ММСП експертну, технічну та фінансову підтримку для розширення переробки зернових, олійних та бобових культур. Діяльність буде спрямована переважно на розширення діючих переробних потужностей, що призведе до зростання виробництва продуктів переробки зернових із вищою доданою вартістю для внутрішнього споживання та експорту”, – резюмується в повідомленні.
