Ризики інвестування в Україну вже нижчі, ніж на початку війни, а можливості вищі, перші іноземні інвестори, такі як Kingspan, Nestle і Bayer, уже вкладають у країну, й американському бізнесу варто взяти їхній приклад та отримати переваги, тоді як підтримка уряду їм буде забезпечена, заявила адміністратор USAID Саманта Пауер.
“Інвестуючи в Україну, ви можете приєднатися до таких компаній, як Kingspan, Nestle і Bayer, які є першопрохідцями, ви можете інвестувати в майбутнє України, і, тим самим, ви будете інвестувати в майбутнє демократії. Знайте, USAID і наші партнери по всьому світу планують надати повну підтримку”, – заявила вона на україно-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн у Вашингтоні в четвер у Вашингтоні.
Пауер уточнила, що ірландська Kingspan group нещодавно оголосила про інвестиції в розмірі $200 млн у будівництво технологічного кампусу у Львові, де буде зайнято 600-800 осіб, Nestle інвестує майже $43 млн у нове підприємство з виробництва продуктів харчування, що додасть 1500 нових робочих місць, а Bayer – більше ніж $65 млн у розширення підприємства з виробництва насіння кукурудзи, нові складські приміщення і бомбосховища для захисту співробітників.
Вона додала, що навіть у війну Україна розширила своє лідерство в передових галузях, як-от штучний інтелект, фінтех і блокчейн, і 2022 року ІТ-індустрія принесла українській економіці понад $7 млрд – на 20% більше, ніж роком раніше.
Глава USAID підкреслила, що уряд США готовий працювати з бізнесом, щоб знизити ризики і спробувати усунути бар’єри на шляху інвестування в Україну, наскільки це можливо. “Ми вкладаємо значні кошти в партнерство з українським урядом, іншими демократичними країнами та багатосторонніми інституціями, щоб знизити витрати на ведення бізнесу в Україні”, – зазначила вона, навівши як приклад допомогу, надану з відновленням енергопостачання, постачанням насіння і добрив українським фермерам.
Говорячи про усунення бар’єрів, які досі заважають інвестиціям, Пауер повідомила, що було проведено опитування 122 компаній Торгової палати, пов’язаних зі США та Україною, американських інвесторів, міжнародних організацій і економічних експертів та визначено вісім областей реформ.
“І тепер ми беремо цю краудсорсингову програму реформ і працюємо з українським урядом, щоб допомогти забезпечити їхню реалізацію”, – додала глава USAID, вказавши серед них підвищення прозорості, збільшення незалежності судової системи, страхування ризиків.
“Тепер я знаю, що ви всі добре обізнані про потенційну вигоду бути раннім інвестором в економіку, яка готова до суттєвого зростання, готова до набагато глибшої інтеграції з європейськими сусідами найближчими роками”, – підсумувала Пауер.
І вона також зазначила, що внесок в економіку України зараз – це внесок у перемогу у війні, це ставка на цінності, якими дорожать в Америці.
Гуманітарне розмінування українських земель відбуватиметься за допомогою новітніх технологій – сапери почнуть використовувати спеціальні протимінні дрони, які незабаром доставлять в Україну.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України в четвер, про це під час зустрічі домовилися перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко та американський інвестор Говард Баффет.
“Ми розуміємо, що процес розмінування українських земель розтягнеться на роки. Тому Уряд намагається максимально прискорити його. Ми домовилися про участь команди Говарда Баффета в довгостроковому проєкті з гуманітарного розмінування наших земель. Інноваційні розробки для цього завдання вже в роботі. Фонд Баффета має в цьому досвід, адже багато років веде подібні проєкти в Колумбії. Також він пообіцяв, що буде системно допомагати українському агробізнесу позбутися наслідків російської агресії”, – заявила Свириденко.
За словами Баффета, його фонд готовий працювати разом з українським урядом і підтримувати урядові проєкти, щоб істотно прискорити гуманітарне розмінування. У рамках співпраці він пообіцяв провести закупівлі машин для розмінування, а також задіяти в цьому процесі такі інноваційні рішення, як спеціальні дрони для розмінування.
Він також заявив, що готовий допомагати притягнути РФ до відповідальності за злочини, які завдали шкоди українському аграрному сектору. Уже кілька відповідних позовів було направлено до міжнародного суду.
Своєю чергою, Свириденко повідомила, що Міністерство економіки України запустило спеціальний проєкт, щоб напрацювати методологію та масштабувати новітню дронотехнологію для прискорення розмінування.
“Говард Баффет братиме активну участь у питанні прискорення розмінування України, а також задіє свої контакти і можливості, щоб знайти однодумців у світі, які долучилися до питання гуманітарного розмінування”, – сказала віцепрем’єрка.
Група компаній “Прометей” купила 54 вагони-хопери в українського вагонобудівного підприємства “Дослідно-механічний завод (ОМЗ) “Карпати”, повідомив агрохолдинг на своєму сайті.
“Контроль над логістичним ланцюжком дає змогу отримувати високу маржу, отже, власний вагонний парк збільшить оборотність елеваторів і посилить ефективність усієї групи компаній. У нас розгалужена мережа зерносховищ у різних областях України, тож для вагонів буде робота завжди”, – зазначив власник і голова наглядової ради “Прометея” Рафаель Гороян.
Для реалізації цього проєкту “Прометей” підписав лізингову угоду з Першим українським міжнародним банком (ПУМБ, Київ) на $3 млн.
У січні 2023 року “Прометей” докупив сім нових автотягачів з причепами DAF і напівпричепами Wielton і повідомив про намір найближчим часом збільшити кількість зерновозів до 200 одиниць. Станом на січень-2023 холдинг мав 52 власних зерновози.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами сумарною потужністю 2 млн тонн у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
Крім того, у групи є власний земельний банк 20 тис. га, який вона має намір збільшити цього року до 50 тис. га, а в перспективі – до 100 тис. га.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
АТ “Чернівціобленерго” 11 квітня оголосило про намір укласти з СК “Гардіан” договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 308 тис. грн, цінова пропозиція компанії 164,4 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Оранта” з ціновою пропозицією 277,2 тис. грн, “ПЗУ Україна” -307,5 тис. грн, УПСК “-308 тис. грн.
СК “Гардіан” працює на страховому ринку з 2007 року.
АТ “Укртранснафта” (Київ) 3 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, що може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, зокрема пожежовибухонебезпечні об’єкти й об’єкт, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 573,3 тис. грн.
Документи за тендером приймаються до 20 квітня.
“Укртранснафта”, 100% акцій якої перебувають в управлінні НАК “Нафтогаз України”, є оператором нафтотранспортної системи країни.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
