Зростаючі побоювання з приводу стелі держборгу США і очікування зниження процентних ставок Федеральної резервної системи нададуть підтримку золоту, вважають аналітики RBC Capital Markets.
Як повідомлялося, намічені на п’ятницю переговори лідерів конгресу з президентом Джо Байденом щодо держборгу відкладено за згодою сторін. Водночас спікер Палати представників США Кевін Маккарті заявив, що це “не слід розцінювати” як провал переговорів.
“Навіть з урахуванням припущення, що угоди рано чи пізно буде досягнуто, ми не виключаємо ймовірність паніки на фінансовому ринку в міру наближення дедлайну, – написав стратег RBC Capital Markets Крістофер Луні. – Ми вважаємо, що золото є найкращим інструментом для хеджування в короткостроковій перспективі”.
Крім ситуації з держборгом і надій на те, що Федрезерв наближається до кінця циклу підвищення відсоткових ставок, попит на золото підтримує ще ціла низка чинників, зазначають аналітики ANZ Banking Group Ltd. Соні Кумарі та Деніел Хайнс. Серед них – геополітичні ризики, побоювання з приводу стану банківського сектора США, а також уповільнення зростання світової економіки.
Під впливом цих факторів біржові фонди, орієнтовані на золото, відзначатимуть приплив коштів до кінця року, вважають аналітики ANZ.
Котирування червневих контрактів на золото на нью-йоркській біржі Comex до 11:07 кв знизилися на 0,33%, до $2013,8 за тройську унцію. З початку року ціна зросла на 8,2%.
Страхова група “ТАС” у квітні виплатила за укладеними договорами страхування 90,94 млн грн страхових відшкодувань, що на 77,1% перевищує відповідний показник за квітень минулого року.
Згідно з повідомленням на сайті страховика, на КАСКО припало понад чверть усіх виплат за місяць – 29,64%, або 26,96 млн грн, що на 66,3% більше від зазначеного показника за звітний період 2022 року.
Виплати з ОСЦПВ зросли на 53,3% – до 34,68 млн грн, що становить 38,14% від сукупного обсягу виплат компанії за місяць.
Своєю чергою, частка “Зеленої карти” у квітневому портфелі виплат страховика становила 16,47%, або 14,98 млн грн відшкодувань – у 5,94 раза більше, ніж рік тому.
Виплати за договорами добровільного медичного страхування зросли на 50,9% – до 10,76 млн грн, що становить 11,84% від сукупної суми виплат компанії за місяць.
Водночас за договорами страхування майна СГ “ТАС” у квітні виплатила 1,28 млн грн – це в 2,67 раза більше, ніж торік.
За іншими договорами страхування як страхові відшкодування компанія виплатила у квітні 2,28 млн грн.
Українці вже отримали 1 тис. кредитів на загальну суму 1,3 млрд грн за державною програмою доступної іпотеки “єОселя”, повідомив заступник міністра економіки Олександр Грибан.
“Уже видано 1 тис. кредитів на 1,3 млрд грн. Це в принципі небагато, але вже старт”, – повідомив він на Архітектурно-будівельному бізнес-форумі в Києві в четвер.
Як повідомила координатор програми компанія “Укрфінжитло” в прес-релізі, з 1017 пільгових кредитів 835 отримали військовослужбовці та силовики, 93 – медики, 78 – освітяни, 11 – науковці.
За її даними, з початку травня банки-партнери видали 57 кредитів на 83,5 млн грн.
Програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” працює з жовтня минулого року. На пільгову іпотеку під 3% річних можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ та працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
За даними Мінекономіки, вже цього року планується збільшення переліку категорій громадян, які зможуть отримати позику на власне житло. Вони зможуть взяти кредит на придбання житла під 7% річних. В уряді розраховують зробити цю програму постійно діючою.
Координатором держпрограми доступного іпотечного кредитування для громадян “єОселя” виступає державна “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”).
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), дотримуючись рекомендацій надзвичайної комісії з віспи мавп у людей, ухвалила рішення більше не вважати захворювання глобальною надзвичайною загрозою у сфері охорони здоров’я, заявив у четвер гендиректор організації Тедрос Адханом Гебреєсус.
“Я із задоволенням оголошую, що віспа мавп більше не є глобальною надзвичайною загрозою в галузі охорони здоров’я”, – заявив Гебреєсус під час брифінгу.
За його словами, у середу надзвичайна комісія ВООЗ провела зустріч, за результатами якої дійшла висновку, що спалах захворювання більше не є загрозою, що викликає занепокоєння міжнародного співтовариства, і порекомендувала зняти з нього цей статус. Гебреєсус дослухався до цієї поради.
Водночас він зазначив, що, як і у випадку з коронавірусом COVID-19, це не означає, що роботу з боротьби із захворюванням завершено. Віспа мавп, за словами глави ВООЗ, усе ще є серйозною проблемою у сфері охорони здоров’я.
Раніше в травні Гебреєсус заявив, що ВООЗ більше не розцінює коронавірус COVID-19 як особливу загрозу для світової охорони здоров’я.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах.
Раніше Клуб експертів аналізував імовірність переростання активізації захворюваності на віспу мавп в епідемію. Детальніше дивіться за посиланням:
В Анкарі хочуть, щоб “Чорноморська зернова ініціатива” продовжила функціонувати, заявив у четвер міністр оборони Туреччини Хулусі Акар.
“Наше бажання полягає в тому, щоб угоду щодо зерна було продовжено”, – наводить слова міністра агентство “Анадолу”.
Своєю чергою, Міноборони країни у твіттері назвало переговори щодо продовження “зернової ініціативи” позитивними і конструктивними.
Зі свого боку Мінінфраструктури України за підсумками завершення переговорів повідомило, що “зернову ініціативу” має бути продовжено на більший термін і розширено.
“Це дасть прогнозованість і впевненість як світовому, так і українському ринку. Але, перш за все, потрібно відновити реєстрацію вхідного флоту і проведення інспекцій без штучних затримок і відповідно до процедур Спільного координаційного центру”, – ідеться на сторінці відомства у Facebook.
Учасники ініціативи домовилися про продовження переговорів на технічному рівні. Вони будуть продовжені в онлайн форматі.
“Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії щодо створення коридору для вивозу зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджує, що лише на 60.
Нагадаємо, раніше Клуб експертів проаналізував політичну та економічну ситуацію в Туреччині напередодні президентських і парламентських виборів, докладніше дивіться за посиланням: