8 березня президент України В. Зеленський прибув з робочим візитом до Стамбулу, де провів перемовини з турецьким колегою Р. Ердоганом та мав низку зустрічей, зокрема, з представниками оборонно-промислового комплексу Туреччини. Загалом, в порядку денному візиту йшлося про Формулу миру, організації Саміту миру, безпеку судноплавства в Чорному морі, глобальну продовольчу стабільність, звільнення українських полонених і політичних вʼязнів, які утримуються російською стороною. Інститут «Інтермаріум» проаналізував цей візит.
В ході візиту до Стамбулу, В. Зеленський проінспектував будівництво двох корветів для ВМС України. Мова йде про корвети типу Ada – «Гетьман Іван Мазепа», який було спущено на воду восени 2022 р. та «Гетьман Іван Виговський», будівництво якого було розпочато в серпні минулого року. Очікується, що корвет «Гетьман Іван Мазепа» буде включено в склад ВМС України вже цього року. Всього ж корветів цього типу планується побудувати чотири.
Окрім відродження українського флоту, йшлося, звісно, й про інші аспекти військово-промислового співробітництва. Деталі наразі не розголошуються, але з відкритих джерел відомо, що у лютому цього року компанія Baykar заклала початок будівництву заводу безпілотників поблизу Києва. Очікується, що будівництво триватиме 12 місяців, завод забезпечить 500 робочих місць і вироблятиме 120 одиниць на рік. Хоча, поки невідомо, як це підприємство буде функціонувати в умовах повномасштабної війни та вірогідних повітряних атак ворога.
Крім того, турецька компанія Baykar для виробництва дронів Akıncı та Kızılelma використовують двигуни українського виробництва. Україна зі свого боку у 2023 році відправила турецькій компанії Turkish Aerospace Industries два двигуни для ударного гелікоптера компанії T929 ATAK-II. До 2025 року Київ зобов’язався надати Анкарі ще 12 таких двигунів. Також, зазначимо, що Україна висловила інтерес до співпраці з турками над створенням двигунів для турецького реактивного літака KAAN і в майбутньому закупити ці літаки. Хоча поки це – далека перспектива, оскільки літаки проекту KAAN належать до літаків п’ятого покоління, а їхня розробка й прийняття на озброєння, з огляду на американський та китайський досвід, може тривати близько 10 років.
Київ та Анкара й надалі лишаються важливими торгівельними партнерами. Слід нагадати, що лише за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, під час візиту до Києва Р. Ердогана, сторони підписали угоду про зону вільної торгівлі, ратифікацію якої було відкладено через війну. Але попри це, й попри зупинку функціонування українських портів й інших проблем з логістикою, пов’язаних з російською агресією, товарообіг між двома країнами в минулому році досяг рекордних 8 млрд дол, з яких 3 млрд – український експорт.
Хоча ратифікації угоди про зону вільної торгівлі ще не відбулось, слід зазначити, що під час візиту В. Зеленського 8 березня до Стамбула, було підписано іншу угоду про створення системи електронного обміну інформацією, яка сприятиме спрощенню торгівлі між країнами. Повідомляється, що отримана митницями країн інформація має прискорити переміщення товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидіяти митним правопорушенням. Саму ж ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі очікують найближчими тижнями. Як зазначають фахівці, в разі її ратифікації парламентами Туреччини та України, товарообіг між двома країнами може скласти щонайменше 10 млрд дол.
Звісно ж, сторони не обійшли питання функціонування зернового коридору, який паралізований з липня 2023 року, коли Москва в односторонньому порядку вийшла з зернової угоди. Ряд ЗМІ повідомляє, що під час зустрічі лідери України та Туреччини обговорювали навігаційну безпеку комерційних суден у Чорному морі, проте, деталі цих перемовин на сьогодні не відомі. Можна припустити, що Туреччина може відновити статус гаранта функціонування зернового коридору, але наразі обговорює преференції від цієї місії.
Звісно, питання військово-оборонної співпраці, збільшення об’ємів торгівлі та інвестиції – були вкрай важливими в ході турецького вояжу Зеленського. Але, зрозуміло, що центральним питанням було подальше залучення Анкари до посередництва в перемовинах між Києвом та Москвою, обговорення т. зв. Формули миру, процесу обміну полонених тощо. І тут, слід зазначити, між Україною та Туреччиною є дещо відмінні бачення.
Наприклад, президенти двох країн висловили різні підходи до питання участі Росії в переговорах про завершення війни. Про це два лідери говорили на пресконференції за підсумками переговорів у Стамбулі 8 березня. Ердоган згадав про зустріч російської та української делегацій в Стамбулі в перші тижні повномасштабної війни. «Не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували в Стамбулі в березні 2022 року для встановлення миру», – сказав президент Туреччини, водночас наголосивши, що його країна підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Також, він вкотре підтвердив, що Туреччина готова приймати мирний саміт, до якого буде залучено й Росію.
Натомість, Зеленський відзначив, що Україна не бачить представників Росії на заході, який називає Глобальним самітом миру. «Ми не бачимо, як можна запрошувати людей, які все блокують, руйнують і вбивають. Ми хочемо отримати результат. Результат – справедливий мир для України. Тому спочатку цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть залучати представників Росії, які захочуть справедливого миру», – заявив президент України. Відзначимо, що офіційний Київ неодноразово відзначав, що будь-які переговори з Москвою можливі після того, як російські війська залишать міжнародно визнану територію України.
Прикметно, що тижнем раніше глава МЗС Туреччини Х. Фідан мав зустріч з міністром закордонних справ РФ С. Лавровими, після якої він заявив, що для України та Росії прийшов час почати переговори про припинення вогню. При цьому він додав, що це не повинно означати визнання російської окупації.
Безумовно, Туреччина, як й інші країни – як колективного Заходу, так й т. зв. глобального Півдня, офіційно будуть дотримуватися загальноприйнятих норм дипломатії та заявлятимуть свою відданість територіальній цілісності України, проте є велика ймовірність, що саме такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ, інші країни Перської затоки та, в меншій мірі, Індія та Китай можуть бути тією стороною, яка наполегливо буде схиляти Україну до переговорів з Росією щодо припинення війни. Тим паче, що до візиту до Туреччини, В. Зеленський відвідав якраз-таки Саудівську Аравію, де також обговорював т. зв. Формулу миру і так само, без подробиць.
І, нарешті, напередодні турецького візиту президента Зеленського, до Києва прибув спецпредставник Китаю з питань Євразії Лі Хуей. До цього китайський посланець побував в Росії. Тому, зібравши до купи всі факти – візит Зеленського до Саудівської Аравії й Туреччини та поїздку спецпредставника Китаю до Києва та Москви, можна зробити висновок, що активізувався переговорний процес щодо по українському кейсу, принаймні за ініціативи Китаю та його умовних «проксі-дипломатів» – турків та саудитів. Звісно, зарано робити висновки, що мова йде безпосередньо про припинення вогню та закінчення війни або її заморозку. Це хибна думка, хоча б з огляду на те, що ані Київ, ані Москва не готові на сьогодні до компромісів. Але можна сказати, що є шанс на пожвавлення перемовин щодо обміну полоненими, повернення український дітей та незаконно утримуваних цивільних. Знову ж таки, не варто оминати увагою питання торгівлі, зокрема, поновлення функціонування зернового коридору в якому зацікавлена ті ж самі Туреччина, як гарант і посередник та Китай, як один з головних імпортерів українського зерна.
Отже, в цілому візит президента Зеленського до Туреччини можна вважати вдалим. Він дав новий імпульс двостороннім українсько-турецьким відносинам, підтвердив минулі домовленості в багатовекторній співпраці, зокрема у ВПК та намітив певні контури тривалого та важкого етапу перемовин по вже згадуваній Формулі миру в Україні.
Джерело: Інститут «Інтермаріум»
Експорт товарів з України в січні-лютому 2024 року зріс на 4,6% до аналогічного періоду минулого року – з $6,5 млрд до $6,8 млрд, тоді як імпорт скоротився на 1% – з $10,1 млрд до $10 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
Згідно з її публікацією в Телеграм, за перші два місяці 2024 року товарообіг зріс на 2% до двох місяців 2023 року – до $16,8 млрд.
За підсумками січня Держмитслужба відзвітувала про зростання експорту на 9,7% – із $3,1 млрд до $3,4 млрд та імпорту на 6,3% – із $4,8 млрд до $5,1 млрд. З урахуванням цих даних у лютому експорт залишився на рівні лютого минулого року – $3,4 млрд, тоді як імпорт скоротився на 7,5% – до $4,9 млрд.
Відомство зазначило, що оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,8 млрд, або 88% усього імпорту, а податкове навантаження на його 1 кг – $0,47/кг, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
За даними Держмитслужби, найбільше імпортували в Україну за перші два місяці цього року товарів із Китаю – $2 млрд, Польщі – $1,1 млрд і Німеччини – $769 млн.
Експортували з України найбільше в Польщу – на $649 млн, Іспанію – на $624 млн, а також Китай – на $504 млн.
Як зазначено в повідомленні, у загальному обсязі ввезених у січні-лютому 2024 року товарів 67% становили машини, обладнання та транспорт – $3,5 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 25,3 млрд грн, що становить 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $1,8 млрд (до бюджету сплачено 12,8 млрд грн, або 16% надходжень митних платежів) та паливо-енергетичні товари – $1,3 млрд (сплачено 20 млрд грн, або 24% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4,5 млрд, метали та вироби з них – $726 млн, мінеральні продукти – $587 млн.
Згідно з повідомленням, за перші два місяці 2024 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 47,96 млн грн.
Польські протестувальники з 13 березня планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець”, повідомляє Державна прикордонна служба України (Держприкордонслужба). “13 березня протестувальники планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець””, – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в Телеграм-каналі в понеділок.
У повідомленні також зазначено, що відсьогодні з “9.00 протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску “Угринів” у напрямку Польщі. На виїзд із Польщі пропускатимуть по 4 вантажних автомобілі щогодини”. Раніше про це повідомляв речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
“На напрямку пунктів пропуску “Дорогуськ-Ягодин”, “Зосін-Устилуг”, “Долгобичув-Угринів”, “Хребене – Рава-Руська”, “Медика-Шегині” обмеження руху для вантажних транспортних засобів триває”, – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
“Рух легкових транспортних засобів та автобусів на всіх напрямках не обмежується”, – зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на Демченка, у ніч із 8 на 9 березня польські фермери припинили блокування напряму через пункт пропуску “Корчова-Краковець”, і на нього відтоді суттєво зросло навантаження, там також утворилися черги. “За ці останні дні ми бачимо інтенсивність руху саме цим пунктом пропуску… Тобто інтенсивність там досить висока з можливістю перетину кордону в обох напрямках. Але, звичайно, і на цьому напрямку черга залишається: станом на ранок це близько 600 вантажівок”, – розповів Демченко.
Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
АТ “Виробниче підприємство “Техмаш” (Дніпро) планує спрямувати на виплату дивідендів у 2023 році 5 млн грн нерозподіленого прибутку з розрахунку 16,667 тис. грн на одну акцію номіналом 8 грн.
Згідно з опублікованим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення загальних зборів акціонерів АТ 11 квітня, дивіденди планується виплатити до 11 жовтня 2024 року.
За інформацією підприємства, у 2023 році, за попередніми даними, воно отримало 0,19 млн грн чистого прибутку проти 0,51 млн грн роком раніше, а нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 76,13 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, 61% статутного капіталу АТ “ПП “Техмаш” належить його директору Олександру Коломойцю, ще чотири фізособи сумарно володіють 28% акцій. Статутний капітал товариства – 2,4 млн грн.
ПП “Техмаш”, за його інформацією, у 2023 році скоротило поточні зобов’язання на 22,5% порівняно з 2022 роком, до 47,76 млн грн, а довгострокові – до нуля порівняно з 1,9 млн грн.
Підприємству вдалося за рік знизити сумарну дебіторську заборгованість майже на 40% до 49,62 млн грн, а вартість активів загалом зменшилася на 17% до 134,62 млн грн. При цьому запаси зросли на 30% – до 31,15 млн грн, грошові кошти – на 29,7% до 18,56 млн грн.
Підприємство, за даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році наростило чистий дохід від реалізації на 19,2% до 2022 року, до 165,28 млн грн.
На початок поточного року на ньому працювало 229 осіб – на 23% менше, ніж роком раніше.
Основна спеціалізація ПП “Техмаш” – монтаж технологічного обладнання, трубопроводів, виготовлення обладнання для різних галузей, зокрема конвеєрів (скребкових, стрічкових, гвинтових), ємнісного обладнання, металоконструкцій, аспіраційних повітропроводів.
Фондова біржа ПФТС (Київ) направила в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) документи для запуску торгівлі валютними свопами, повідомляють на офіційній сторінці біржі в Facebоok.
“Щойно документи біржі буде зареєстровано НКЦПФР, біржа розпочне торги в режимі “Свопи з контролем ризиків” з урахуванням обмежень, встановлених Розрахунковим центром як центральним контрагентом”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що наразі ПФТС уже узгодила специфікацію валютного свопу з Національним банком України (НБУ) і Правила функціонування багатостороннього торговельного майданчика (МТП) деривативних контрактів із кліринговою організацією “Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ).
Як уточнює пресслужба біржі, чинний регламент взаємодії ПФТС з РЦ вже містить необхідні положення про порядок обміну інформацією, необхідною для забезпечення виконання деривативних контрактів.
Зазначається, що торги намічено запустити з валютних свопів USD-UAH та EUR-UAH.
“Звертаємо увагу, що торговий доступ до режиму “Свопи з контролем ризиків” активується біржею після отримання інформації від ПАТ “Розрахунковий центр” про допуск відповідного учасника до клірингових операцій за деривативними контрактами”, – резюмувала прес-служба ПФТС у повідомленні.
Як повідомлялося, РЦ і “Українська біржа” (УБ, Київ), як організатор торгівлі, у другій декаді лютого цього року забезпечили укладення на біржі першого в Україні валютного свопу з контролем ризиків.
Відповідні правила торгівлі деривативами на МТП були затверджені НКЦПФР у вересні минулого року, а про запуск торгів валютними свопами з поставкою базового активу USD-UAH та EUR-UAH було заявлено 22 листопада після внесення їх до списку МТП.
“На початковому етапі за рішенням НБУ до торгів будуть допущені тільки банки, клієнтських операцій не передбачено, тільки банки у власних інтересах”, – зазначав голова правління РЦ Олег Ткаченко на презентації нового інструменту. Голова РЦ уточнював, що як забезпечення прийматимуть гривню, долар, євро та ОВДП, але не всіх ISIN, а тих, які погодить спеціальна робоча група.
Валютний своп – це поставочний деривативний контракт грошового ринку, умови якого передбачають продаж іноземної валюти зі зворотною купівлею на певну дату в майбутньому. Кліринг і розрахунки за контрактом проводить РЦ як центральний контрагент. Він гарантує своєчасне і в повному обсязі виконання умов свопу або, завдяки гарантійному забезпеченню, виплату сумлінній стороні компенсації (у вигляді штрафу), покликаної покрити можливі втрати, пов’язані з невиконанням перед нею зобов’язань за свопом.
