Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді в п’ятницю о 22:00 за часом Східного узбережжя США. Приблизно через годину після старту супутники були виведені на орбіту.
Це 112-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 43-й із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже 5,2 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували в 10-й раз, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Наразі компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) і девелоперська компанія DAI Global LLC, що працює з міжнародними агентствами розвитку, підписали меморандум про реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги “Економічна підтримка України”, який передбачає розвиток експорту українського зерна залізничним транспортом, повідомила прес-служба УЗ у п’ятницю.
“Наше спільне завдання – збільшення експорту зерна шляхом розроблення рішень, які допоможуть підвищити та продемонструвати ефективність і рентабельність залізничної експортної логістики України”, – наголосив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з релізом, у меморандумі йдеться про підтримку в ремонті та відновленні вагонів-зерновозів (хоперів) і придбанні локомотивів, а також зменшення витрат на транспортування зерна через поліпшення транскордонного співробітництва, спільні дії, що зменшують витрати й підвищують ефективність зважування та сканування вантажів і вдосконалення перевантажувального обладнання.
Крім того, меморандумом передбачено надання комплексних послуг з проєктування та будівництва пріоритетних пунктів перетину кордону (ППК) та інші напрямки і проєкти, що дають змогу збільшити можливості експорту аграрної продукції.
У рамках проєкту, DAI Global, насамперед, працюватиме в галузі залізничного транспорту. Зокрема, у сферу роботи компанії входитиме модернізація інфраструктури пунктів перетину кордону, закупівля маневрових локомотивів, обладнання для зважування та моніторингу перевезень вантажів з акцентом на зернові культури.
Також компанія сприятиме та надаватиме підтримку в залученні додаткового фінансування, зокрема від міжнародних фінансових організацій, для реалізації інфраструктурних проєктів.
Як повідомлялося, раніше у вересні УЗ домовилася про спільну роботу з розвитку інтермодального залізничного сполучення між Україною та Австрією з австрійською залізничною компанією Rail Cargo Austria.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2023 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” за підсумками трьох кварталів 2023 року поставило покупцям 8,68 млн куб. м лісоматеріалів, що на 13,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив в.о. генерального директора підприємства Юрій Болоховець.
“Реалізація деревини прозора, правила гри на ринку зрозумілі та прогнозовані, про що свідчить зростання відсотка виконання договорів на реалізацію майже до 90%. Таким чином, нині ринок збалансований. Попит і пропозиція – врівноважені”, – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, за різними сортами та породами деревини спостерігаються різноспрямовані цінові тренди. Однак середня ціна знеособленого куба лісоматеріалів упродовж другого і третього кварталів 2023 року знизилася з 1810 грн до 1675 грн.
Керівник ДП “Ліси України” зазначив, що вільну конкуренцію та ринкове ціноутворення сприймають не всі учасники ринку. “Деякі великі гравці звикли вирішувати питання постачання ресурсу кулуарно й отримувати лісоматеріали за прямими договорами та штучно встановленою заниженою ціною. Сьогодні вони змушені змагатися з іншими переробниками і купувати ресурс за ціною, сформованою ринком”, – констатував він і додав, що повернення до практики ручного регулювання ринку не буде.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
Україна з 1 червня 2023 року запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Наразі на підприємства накопичено понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
UBC Group (Харків), торгово-промисловий холдинг, що працює у сфері холодильної техніки та промо-продуктів, розпочав будівництво другої черги заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці площею 5 тис. кв. м, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
“Таким чином, у Вінниці з’явиться ще близько 200 нових робочих місць. Виконання робіт (основне) заплановано на 2024 рік. Наразі завершується виготовлення проєктної документації та триває підготовка до експертизи”, – написав він у Facebook.
Крім того, на заводі Green Cool запрацювала сонячна електростанція потужністю в 600кВт. Будівництво сонячних панелей відбувалося у дві черги. Першу завершили в серпні, а другу у вересні. Загалом на підприємстві встановлено 1080 сонячних панелей.
“Вони забезпечуватимуть споживання власних електроустановок і зможуть мінімізувати навантаження на енергомережу всієї країни. Уже зараз ідеться про 100% заміщення власного споживання електроенергії, виробленої ВДЕ в період із квітня до вересня”, – наголосив Очеретяний і додав, що Green Cool подає “чудовий приклад роботи в напрямку зеленої енергетики”.
Заступник міського голови Вінниці нагадав, що Green Cool, який працює на базі індустріального парку “Вінницький кластер холодильного машинобудування”, виробляє холодильне обладнання, що експортується у понад 20 країн. У 2023 році виробник розширити географію збуту і налагодив експорт до Північної Африки та Латинської Америки.
“Це підприємство – одне з найпотужніших у машинобудівній галузі у Вінницькій громаді. Тут працюють понад 800 осіб і штат розширюватиметься надалі”, – додав чиновник.
Як повідомлялося, бізнес UBC Group у 2022 році через війну скоротився приблизно на 43%. Група перевезла з Харкова один із заводів до Вінниці, на що знадобилося близько 400 автомобілів. Його запустили в травні минулого року, але кількість працівників на ньому становила близько 300 осіб порівняно з 1000 у Харкові. Другий харківський завод потроху працює, але кількість співробітників на ньому також істотно скоротилася.
UBC Group для релокації побудував першу чергу заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці на площі 20 тис. кв. м. Інвестиції в його будівництво становили EUR18 млн. Потужності першої черги заводу з виробництва холодильників зі скляними дверима і скринь для морозива становили 60 тис. штук на рік.
На етапі будівництва UBC Group анонсувала подальше розширення виробничого корпусу – до 35 тис. кв. м. Друга черга випускатиме холодильні шафи і з нею, група вийде на потужність 150 тис. штук на рік. Капітальні інвестиції другої черги становитимуть близько EUR10-12 млн.
До російського військового вторгнення UBC Group, що працює на ринку понад 20 років і постачає продукцію в 120 країн світу, мала кілька підрозділів.
UBC Сool займалася розробкою і виробництвом холодильної техніки для напоїв і продуктів на заводі UBC Сool у Дергачах і заводі UBC Green Сool у Вінниці.
UBC Promo спеціалізувалася на розробці та виробництві промоушен-матеріалів під ТМ “Promo” на заводах у Харкові та Дергачах.
UBC Engineering займалася наданням монтажних і пуско-налагоджувальних послуг у сфері харчової та переробної промисловості, UBC Service – наданням сервісних послуг і послуг з реконструкції холодильного обладнання, UBC Distribution – продажем продуктів і послуг групи компаній, UBC Armature – проєктуванням та інсталяцією обладнання і техпроцесів, дистрибуцією промислової арматури та витратних матеріалів.
UBC Group також належить ПрАТ “Українська пивна компанія” (Харків) і мережа пивоварних ресторанів Stargorod в СНД і країнах Балтії.
Власником UBC Group є Ігор Гуменний.
Міністр оборони України Рустем Умеров, говорячи про розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу, зазначив, що візія України – це розробляти світовий клас мілітарних продуктів і послуг.
“Моє завдання – це відбудувати шлях до перемоги, як міністерства. І зараз є кілька напрямків щодо оборонно-промислового комплексу. Наша візія – це розробляти світовий клас мілітарних продуктів і послуг – це я зараз про ОПК говорю”, – сказав Умеров на панельній дискусії в рамках міжнародного Форуму оборонних індустрій.
Міністр зазначив, що Україна хоче виробляти мілітарні продукти і послуги дуже високої якості, які можна буде масштабувати і “закривати зараз усі потреби України”.
“І далі вже після закінчення війни це експортувати”, – підкреслив Умеров.
