Понад 65% опитаних українців не можуть згадати жодної торгової марки вина вітчизняного виробництва. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з київським аналітичним центром Experts Club.
Серед вітчизняних винних брендів, які найчастіше згадували українці, лідирують Коблєво, Шабо, Вілла Крим, Болград, Чізай, Колоніст, Інкерман, Ореанда та інші. Також лише 30% опитаних хоча б раз у житті куштували крафтове вино українського виробництва, а 17% взагалі не знають, що таке крафтове виноробство.
Натомість, 54% респондентів віддали б перевагу українському вину, якби їм довелось обирати пляшку для візиту в гості або на вечірку. При цьому 47% опитаних віддають перевагу українському алкоголю загалом, а 27% – імпортному, 27% – не визначились.
Крім того, опитування показало, що 30% громадян взагалі не вживають алкогольних напоїв, 28% вживають алкоголь 1 раз на місяць і рідше, в 16% – не частіше одного разу на тиждень.
«У виноробних країнах населення дуже патріотично ставиться до власної продукції, а в Україні чомусь сомельє скоріше порадять закордонний продукт, а не українські, хоча у нас є достатньо якісні крафтові вина. Тому треба, змінювати світогляд та популяризувати власне виробництво, щоб слово українське було синонімом слова якість» – про це розповів Олександр Позній, директор компанії Active Group.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив важливість українського вина на нові ринки.
«Збільшення обсягів експорту – це також гарний інформаційний привід, який зробить українське вино популярнішим і серед наших споживачів. Цього можна досягти через отримання міжнародних сертифікатів, що підтверджують високу якість українського вина, а також завдяки співпраці з відомими виноробами з інших країн для підвищення кваліфікації українських виноробів. Прикладом такої співпраці є допомога українському виноробству від всесвітньо відомого представника цієї галузі – Рікардо Фернандес Нуньєса, власника міжнародної виноробної групи Vinos de la Luz», – зазначив Уракін.
Голова Громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України» (УКРСАДВИНПРОМ) Володимир Печко зазначив, що важливими чинниками, які покращать імідж українського крафтового вина серед споживачів можуть стати створенням і презентація нових унікальних сортів та покращення технологій виробництва.
«Українські виноробні підприємства все більше і більше впроваджують сучасні технології виробництва вина. Це може бути гарним приводом для проведення публічних заходів та популяризації цього продукту. Зокрема, “Укрсадвинпром” наразі активізував застосування новітніх технологій в сфері посадки, обробки, очищення, зберігання та перевезення вина та виноматеріалів з метою забезпечення відповідності українських фруктів та ягід світовим стандартам якост», – підкреслив Печко.
Опитування проводилось у липні 2023 року серед громадян України віком від 18 років методом самозаповнення анкет онлайн у панелі «SunFlowerSociology».
В опитуванні взяли участь біля 1 тис респондентів-громадян України віком від 18 років, робота зроблена методом анкетування онлайн у панелі «SunFlowerSociology». Програма опитування розроблена спільними зусиллями компаній Experts Club та Active group.
Три балкери з агропродукцією і залізною рудою вийшли з портів “Чорноморськ” і “Південний”, а п’ять нових суден прямують у порти на завантаження, повідомив віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков.
“Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди”, – написав він у Facebook у неділю.
За словами віцепрем’єра, у порти “Великої Одеси” йдуть під завантаження 5 нових суден: балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського зерна до країн Африки та Європи.
Сенат США схвалив законопроєкт про тимчасове фінансування, спрямований на запобігання призупинення роботи уряду, раніше схвалений Палатою представників, повідомляє Reuters у суботу.
Сенат із демократичною більшістю 88 голосами проти 9 проголосував за ухвалення цього заходу, щоб уникнути четвертого часткового закриття федерального уряду за десятиліття, відправивши його президенту Джо Байдену для підписання закону до крайнього терміну о 12:01 ранку за східним часом (07:01 за Києвом – ІФ-У).
Раніше Палата представників проголосувала 335 проти 91 за фінансування уряду до 17 листопада, причому його підтримало більше демократів, ніж республіканців.
“Американський народ може зітхнути з полегшенням: сьогодні ввечері припинення роботи уряду не буде”, – заявив після голосування лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер. “Демократи від самого початку заявляли, що єдине рішення, яке дає змогу уникнути зупинення роботи, – це двопартійність, і ми раді, що спікер Маккарті нарешті прислухався до нашого послання”.
Сенатор-демократ Майкл Беннетт кілька годин притримував законопроєкт, намагаючись домовитися про угоду щодо подальшої допомоги Україні.
“Хоча я б вважав за краще ухвалити законопроєкт зараз із додатковою допомогою для України, яка має двопартійну підтримку як у Палаті представників, так і в Сенаті, легше допомогти Україні з відкритим урядом, ніж якби він був зачиненим”, – заявив сенатор-демократ Кріс Ван Голлєн.
Раніше повідомлялося, що в законопроєкт про тимчасове фінансування не входить допомога США Україні.
На виборах до парламенту Словаччини, які відбулися в суботу, перемагає опозиційна соціал-демократична партія “Курс – нова демократія” екс-прем’єра Роберта Фіцо, йдеться в повідомленні управління статистики республіки.
За даними з 95,75% виборчих дільниць, вона набирає 23,58% голосів, тоді як ліберальна партія “Прогресивна Словаччина”, очолювана віце-головою Європейського парламенту Міхалом Шімечкою, отримала 16,37%.
Як зазначалося в екзит-полах, п’ятивідсотковий бар’єр, судячи з усього, зуміли подолати ультраправі, і тепер вони будуть представлені в словацькому парламенті.
Фіцо відомий як політик, який виступає проти продовження постачання озброєнь Україні. Він також заявляв, що антиросійські санкції Заходу неефективні і обіцяв скористатися правом вето щодо заяви про вступ України до НАТО. Шимечка постає його протилежністю, дотримується ліберальних і прозахідних поглядів і обіцяє виборцям поглиблювати європейську співпрацю, зазначає газета The Guardian.
Аграрні міністри України та Болгарії Микола Сольський і Кирило Ватев під час онлайн-переговорів у п’ятницю обговорили технічні питання експорту української агропродукції до Болгарії.
“Болгарський уряд вважає прийнятним план дій України, наданий Єврокомісії, щодо постачання агропродукції. У Болгарії є свої пропозиції до запропонованого Україною механізму ліцензування деяких видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, це стосується соняшнику, щодо експорту інших трьох культур Болгарія не має заперечень”, – повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії уточнило, що Ватев ознайомив Сольського з підписаним між урядом Болгарії та ініціативним комітетом аграріїв меморандумом, який передбачає заборону на ввезення соняшнику з України до кінця листопада.
Після закінчення цього періоду діятиме ліцензійний режим на експорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку, згідно з узгодженим планом між Україною та Європейською комісією.
Ватев також розповів про побоювання болгарських аграріїв і переробників у зв’язку з імпортом з України рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, сухого молока, меду, цукру і замороженої малини.
“Дуже важливо обговорити всі проблеми, які зачіпають наших сільгоспвиробників, і разом шукати шляхи їх вирішення”, – підкреслив болгарський міністр.
Міністри домовилися узгодити технічні деталі процедури експорту агропродукції до Болгарії та обговорити їхні результати на наступній зустрічі в першій половині жовтня, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
Мінсільгосп Болгарії додав, що регулярний обмін даними між двома аграрними відомствами стане щотижневим. На ньому здійснюватиметься обмін інформацією щодо експорту та імпорту окремих сільгосптоварів.
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді в п’ятницю о 22:00 за часом Східного узбережжя США. Приблизно через годину після старту супутники були виведені на орбіту.
Це 112-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 43-й із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже 5,2 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували в 10-й раз, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Наразі компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
