Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) домовився про реструктуризацію кредитного договору з OTP Bank, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
“Ми вдячні банку за швидкість ухвалення рішення і конструктивний підхід у вирішенні питання реструктуризації фінансових зобов’язань компанії в такі непрості для української економіки часи”, – сказала фінансовий директор зернотрейдера Iryna Levkivska.
При цьому в “Нібулоні” зазначили, що долучення ще одного банку з іноземним капіталом до запропонованих умов реструктуризації ще раз підкреслює довіру іноземних фінансових установ до компанії та українського бізнесу загалом.
Як повідомлялося, раніше “Нібулон” домовився з “Кредобанком” про реструктуризацію умов кредитного договору, який було подовжено на шість років із пільговою відсотковою ставкою та відстрочкою погашення основного боргу. Аналогічного договору про пролонгацію кредиту на 6 років досягнуто з Creditwest Bank Ukraine (АТ Вест Файненс Енд кредит Банк). Договір про довгострокову реструктуризацію фінансових зобов’язань підписано з АБ “Укргазбанк”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
Державне ПАТ “Укрнафта” будує три нові свердловини на заході України як за допомогою власних бурових верстатів, так і залучаючи підрядників із відповідним досвідом, ідеться в прес-релізі компанії в суботу.
“Наразі монтується буровий верстат наших партнерів із ТОВ “БК “Горизонти”, відібраних за прозорою тендерною процедурою. Спочатку цим обладнанням буритимуть свердловину №32, потім – №34 на Верхньомасловецькому родовищі”, – зазначив директор “Укрнафти” Сергій Корецький.
Уточнюється, що мета свердловини №32 – розвідка покладів стрийських відкладів, а потім, залежно від геологічних результатів цієї свердловини, буритимуть №34, що має пройти глибше – до менілітових покладів.
Згідно з релізом, далі – спорудження ще однієї свердловини – №33 – теж до стрийських відкладів, але для цього вже буде використано інший буровий верстат.
Уточнюється, що власні бурові верстати компанії теж зайняті: два працюють над новими свердловинами на сході та заході, а ще один буритиме бічний стовбур – фактично нову свердловину в старій – на півночі України.
ПАТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, володіє 87 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів, веде діяльність на сході та заході України. Наприкінці червня компанія оголосила тендер на спорудження трьох похилих свердловин на Верхньомасловецькому родовищі очікуваною вартістю робіт – 184 млн грн (без ПДВ). Нові об’єкти мають бути прийняті в експлуатацію до 30 червня 2024 року. Нові свердловини мають відкрити перспективні поклади в межах відкритого 2000 року родовища. Загалом на Верхньомасловецькому родовищі планують побудувати чотири нові свердловини у 2023 році та ще п’ять – у 2024 році. Це будуть як похилі, так і горизонтальні свердловини.
“Укрнафта” 2023 року планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,077 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,447 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Компанія також є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою наразі управляє Міноборони. У листопаді 2022 року директором компанії призначено Корецького.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив упевненість у тому, що Польща і Словаччина продовжать підтримувати Україну після майбутніх виборів, незважаючи на нещодавні різкі висловлювання на адресу Києва, повідомляє Reuters у п’ятницю, 29 вересня.
“Я очікую і впевнений, що Україна і Польща знайдуть спосіб вирішити ці питання без негативного впливу на військову підтримку України”, – сказав Столтенберг в інтерв’ю Reuters.
Зазначається, що Польща, член НАТО, до недавнього часу вважалася одним із найвірніших союзників України в її війні з Росією, але відносини з нею зіпсувалися після рішення Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Словаччина, що входить до НАТО, також є союзником України, постачаючи військову техніку, включно з винищувачами МіГ-29 і зенітно-ракетними комплексами С-300. Однак лідер опозиції і колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який лідирує в опитуваннях перед виборами, пообіцяв припинити цю військову підтримку, підкреслює Reuters.
“Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо засідати на зустрічах НАТО, – сказав Столтенберг, – і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку – як ми робили це після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни”.
Група “Ковальська”, яка виготовила мостові балки для Дегтярівського шляхопроводу, готова до будь-якої перевірки, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
Як повідомлялося, 30 вересня, у Києві на вул. Олександра Довженка група компаній RDS на замовлення КК “Київавтодор” у рамках реконструкції Дегтярівського шляхопроводу виконувала роботи з влаштування балок прогонової частини. Під час виконання монтажу 7-ї балки в проєктне положення та втратила свою стійкість і призвела до падіння інших 6-ти балок прогонової будови. Мостові балки на замовлення групи компаній RDS у рамках цього проєкту виготовила ПБГ “Ковальська”.
“Ми готові до будь-якої перевірки і сприятимемо максимально, щоб будівництво шляхопроводу було завершене не пізніше запланованих термінів”, – прокоментував Пилипенко ситуацію у Facebook у неділю ввечері.
Він повідомив, що балки мостові БМ-36 виготовлені відповідно до проєктної документації та сертифіковані; кожна конструкція отримала документ про якість, затверджений Незалежною мостовою інспекцією України.
“Ці балки в проєктній позиції здатні витримувати навантаження в 90 тонн – це на 30% більше проєктного навантаження, що доведено протоколами досліджень фізико-механічних властивостей конструкції. Усі балки були завантажені та доставлені на будівельний майданчик, підрядник з виконання робіт прийняв продукцію. Весь процес навантаження і доставки балок був задокументований. Інцидент із руйнуванням стався саме під час монтажу сьомої балки, коли шість уже перебували в проєктній позиції”, – повідомив Пилипенко.
За його словами, наявні дані огляду та свідчення свідчать про те, що проблема виникла саме під час монтажу балки, яка з невідомих причин втратила проєктне положення, під час ходу збиваючи сусідні. Вибір способу монтажу визначається підрядником, у даному випадку RDS, на основі проєкту виконання робіт, де чітко визначено тип механізмів, технологію підйому і установки із супровідними розрахунками.
Він нагадав, що група “Ковальська” десятки років виробляє залізобетонні конструкції, зокрема переднапружені мостові балки.
“На залізобетоні “Ковальська” тримаються тисячі споруд та об’єктів інфраструктури, зокрема мостів і шляхопроводів, по всій країні. Якість і надійність конструкцій є найвищим пріоритетом у нашій діяльності. У нас немає жодних сумнівів у міцності бетону, виконанні армування згідно з проєктом і дотриманні технології виробництва”, – зазначив він.
Пилипенко підкреслив, що компанія готова до будь-яких перевірок.
Ціни на нафту слабо підвищуються на торгах у понеділок.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. в понеділок становить $92,32 за барель, що на $0,12 (0,13%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів опустилася на $0,9 (1%), до $92,2 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,14 (0,15%), до $90,93 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $0,92 (1%), до $90,79 за барель.
Побоювання, пов’язані з потенційною нестачею пропозиції на ринку, підтримували вартість нафти у вересні. Багато аналітиків, як і раніше, впевнені, що ціни продовжать рухатися вгору, до позначки в $100 за барель, зазначає Market Watch.
Brent подорожчала на 9,7% минулого місяця і на 27,3% за підсумками третього кварталу, WTI – відповідно на 8,6% і 28,5%.
“Імпульс до зростання цін, пов’язаний з побоюваннями дефіциту пропозиції на ринку, вичерпав себе до кінця минулого тижня, – вважає засновник Vanda Insights Вандана Харі. – Зараз, ймовірно, буде фаза консолідації, поки не з’явиться нових ринкових драйверів”.
Цього тижня (2-5 жовтня) в Абу-Дабі (ОАЕ) відбудеться 27-та міжнародна нафтогазова виставка і конференція ADIPEC 2023, під час якої можуть прозвучати нові сигнали про те, чого чекати нафтовому ринку найближчим часом. Серед спікерів на конференції – генеральний секретар ОПЕК Хайсам аль-Гайс і міністр енергетики ОАЕ Сухейль аль-Мазруї.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни”, Державна служба статистики України призупиняє публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Говорячи про демографічний фактор розвитку української економіки, Максим Уракін навів дані, озвучені раніше директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібановою. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася. Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Реальний валовий внутрішній продукт України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року.
“Згідно з оперативною оцінкою Держстату, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,8 млрд із $4,315 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 14 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
Однак не менш важливими аспектами економіки, за словами експерта, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Сукупний державний борг України в липні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд. Нацбанк України в інфляційному звіті наприкінці липня очікує зростання держборгу цьогоріч із 78,4% ВВП до 84,6% ВВП, наступного року – до 96,6% ВВП та 2025 року – до 98,2% ВВП.”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України в серпні знизилися і станом на 1 вересня 2023 року становили $40,3 млрд.”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона показала уповільнення.
“Інфляція в Україні в серпні 2023 року знизилася на 1,4% після зниження на 0,6% у липні та зростання на 0,8% у червні. У 2022-му інфляція в річному вимірі становила майже 27%”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує залишатися складною та багатогранною, потребуючи уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
