Держава має негайно припинити в Україні практику реєстрації податкових накладних, зокрема оцінку критеріїв зарахування підприємств до підприємств із ризикованою діяльністю, а також замінити податок на додану вартість (ПДВ) податком на виведений капітал.
Таку думку в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” висловив Дмитро Нікіфоров, власник та засновник компанії ТОВ “АТ Маркет” (Київ), що займається розливом високогірної карпатської води під ТМ Voda UA, “Горянка”, “Карпатська джерельна високогірна”.
Він вважає, що ставка стягуваних податків у країні посильна для бізнесу і не потребує зниження.
“Потрібно негайно вбити цю “гідру”, яка називається реєстрацією податкових накладних. Це той інструмент, завдяки якому злодійкуваті податківці і нардепи, що їх прикривають, вимивають оборот у бізнесу в розмірі ПДВ. Держава має негайно припинити практику реєстрації податкових накладних, якої немає ніде у світі”, – заявив Нікіфоров.
За його словами, практика реєстрації податкових накладних та порядок визначення критеріїв зарахування діяльності підприємств до ризикованих шкодять бізнесу, вимиваючи його оборотний капітал, і мають бути негайно припинені.
“Податки знижувати не треба, вони посильні. За великим рахунком ПДВ потрібно скасовувати в принципі і вводити зрозумілі та чіткі податок з обороту та податок з продажу, безповоротні. Тому що будь-який поворотний податок на кшталт ПДВ є так званим квадратним податком і створює корупційні ризики, але на цьому потоці сидять такі люди, що це питання зрушити неможливо”, – уточнив бізнесмен.
“Тому скасування ПДВ і податку на прибуток із заміною на податок на виведений капітал – це те, що має зробити держава для бізнесу. Без цього бізнес не вилікують, хоч би як його набивали кредитами. Усе фінансування розбивається об те, що в нинішній парадигмі він працювати просто не може”, – додав Нікіфоров.
Як повідомлялося, міністр фінансів Сергій Марченко виступає за відновлення системи адміністрування ПДВ з автоматичним відшкодуванням грошима, “навіть якщо це болісно і потребує відстрочення виплат”.
“Чомусь було прийнято рішення, які фактично зламали чинну систему реєстрації податкових накладних, перевірки ризиків і автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Фактично з березня у нас система реєстрації податкових накладних не працює… Я прихильник того, щоб працювала система автоматичного відшкодування ПДВ, а бізнес отримував би кошти”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Кабінет Міністрів України 28 лютого встановив можливість автоматичної реєстрації податкових накладних для деяких типів підприємств АПК та харчопрому, що дасть їм змогу подавати документацію без бюрократичної тяганини.
За даними Романа Лещенка, який на той момент обіймав посаду міністра аграрної політики та продовольства України, в автоматичному режимі після 28 лютого реєструються податкові накладні юросіб, які вирощують сільгоспкультури, сільгосптварин та птицю, займаються рибальством, а також переробляють молоко, масло та сир.
Крім того, до переліку потрапили всі підприємства, які виробляють м’ясо, фруктові та овочеві соки, олію, тваринні жири, харчові жири; продукти борошномельно-круп’яної промисловості; хліб та хлібобулочні вироби, борошняні кондитерські вироби, торти та тістечка; какао, шоколад, цукрові кондитерські вироби; чай та каву; прянощі та приправи; готову їжу та страви; дитяче харчування та дієтичні харчові продукти; готові корми для тварин, яких утримують на фермах; безалкогольні напої та інші води, розлиті у пляшки.
Вироблену в Україні свинину, яловичину та продукти переробки цих видів м’яса можна експортувати до третіх країн транзитом через територію Європейського Союзу, її ввезення та транзит до кінця воєнного стану в Україні можливий за допомогою поромного сполучення через румунський пункт пропуску “Ісакча”-“Орлівка”.
Відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів України з Європейською комісією та країнами-членами ЄС, повідомляється на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у вівторок увечері.
Уточнюється, що домовленостей досягнуто для транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів та композитних продуктів цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F.
“Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС у частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, як виняток на час воєнного стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії”, – наголосила Держпродспоживслужба в повідомленні.
Водночас вантажі мають відповідати таким вимогам: супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, якого вимагає країна-імпортер; транспортуватись у закритих контейнерах; оператор ринку має завчасно повідомляти через інформаційну систему ЄС – TRACES NT відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів; ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Відомство нагадало, що така необхідність оновлення умов транзиту м’яса з України пов’язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, спричиненою російською військовою агресією.
“Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску для визначених категорій товарів. На час дії воєнного стану до основних пунктів додаються тимчасові пункти пропуску (для Польщі – “Шегині”, для Румунії – “Орлівка” та “Вадул-Сірет”)”, – нагадала Держпродспоживслужба.
Національний банк України (НБУ) цього тижня вп’яте з початку війни викупив військові облігації уряду – цього разу відразу на 30 млрд грн, випливає з інформації на його сайті.
У результаті цього загальна сума прямого фінансування Нацбанком дефіциту держбюджету досягла 100 млрд грн. Зокрема, облігації на перші 20 млрд грн НБУ придбав 8 березня, наступні – 12 квітня та 20 квітня, а потім 27 квітня ще 10 млрд грн.
Як повідомлялося, загальний обсяг випуску військових облігацій – до 400 млрд грн.
На ринкових аукціонах із 1 березня їх обсяг продажу становив 43,72 млрд грн, $144,1 млн та EUR176,5 млн.
Уряд України заявив про необхідність покривати дефіцит держбюджету в найближчі три-чотири місяці обсягом майже $5 млрд за місяць (приблизно 146,25 млрд грн за зафіксованим НБУ курсом).
Національний банк України (НБУ) цього тижня вп’яте з початку війни викупив військові облігації уряду – цього разу відразу на 30 млрд грн, випливає з інформації на його сайті.
У результаті цього загальна сума прямого фінансування Нацбанком дефіциту держбюджету досягла 100 млрд грн. Зокрема, облігації на перші 20 млрд грн НБУ придбав 8 березня, наступні – 12 квітня та 20 квітня, а потім 27 квітня ще 10 млрд грн.
Як повідомлялося, загальний обсяг випуску військових облігацій – до 400 млрд грн.
На ринкових аукціонах із 1 березня їх обсяг продажу становив 43,72 млрд грн, $144,1 млн та EUR176,5 млн.
Уряд України заявив про необхідність покривати дефіцит держбюджету в найближчі три-чотири місяці обсягом майже $5 млрд за місяць (приблизно 146,25 млрд грн за зафіксованим НБУ курсом).
Асоціація IT Ukraine відзначає високу стійкість ІТ-ринку України в умовах активної фази воєнних дій.
“За нашими новими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, а на зростання на 5-30% цього року очікують 56% із них”, – наведено слова виконавчого директора IT Ukraine Костянтина Васюка в повідомленні на сайті асоціації.
У IT Ukraine наголосили, що у нових воєнних реаліях індустрії вдалося консолідуватися та швидко переформатуватися завдяки антикризовим бізнес-планам.
“Більшість компаній зберегли клієнтів та обсяги своїх контрактів. Завдяки цьому, галузь залишається фінансово стабільною, забезпечує регулярні валютні надходження до економіки України і державного бюджету, та сплачує податки наперед”, – зазначають в асоціації.
Так, за наведеними IT Ukraine даними (з посиланням на дані НБУ), у березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг ($522 млн) порівняно з аналогічним періодом минулого року ($546 млн).
“Зумовлене війною скорочення валютної виручки у березні лише на 38% у порівнянні з рекордним показником зростання лютого, а також з рівнем падіння інших експортних галузей на 50-60%, демонструє, насправді, запас стійкості ІТ-індустрії”, – наголошують в асоціації.
В IT Ukraine також зазначили, що згідно з даними Національного банку України, експортна ІТ-індустрія забезпечила рекордні $2 млрд надходжень за перший квартал 2022 року, незважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію бізнесу та команд.
Аналогічний показник у 2021 році становив 1,44 млрд дол. США. Фактично обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
Посольство Греції в Україні відновлює роботу в Києві, повідомило Міністерство закордонних справ Греції.
“Посольство Греції в Києві, керівництво якого залишило місто з міркувань безпеки незабаром після вторгнення Росії в Україну, знову відкривається в місті з необхідним персоналом”, – йдеться в повідомленні на сайті МЗС у вівторок.
Посольство спільно з генеральним консульством в Одесі, яке працює у звичайному режимі, і далі надаватиме посильну допомогу громадянам Греції, а також експатріантам в Україні.
