Молочно-товарні ферми (МТФ) всіх категорій виробників у березні 2025 року виробили 556 тис. тонн молока-сировини, що на 117 тис. тонн або 27% більше проти лютого 2025 року, але на 20 тис. тонн або 4% менше відносно березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги надою в Україні в січні-березні 2025 року становили 1,44 млн тонн, що на 53 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В березні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 49%, а господарств населення – 51%.
Згідно з повідомленням, підприємства в березні-2025 виробили 272 тис. тонн молока-сировини, що на 33 тис. тонн більше (+14%) порівняно з лютим 2025 року і на 16 тис. тонн більше (+6%) порівняно з березнем 2024 року. У січні-березні 2025 року МТФ виробили 771 тис. тонн молока-сировини, що на 37 тис. тонн (+5%) більше відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в березні 2025 року склали 284 тис. тонн молока, що на 84 тис. тонн більше (+42%) відносно лютого 2025 року, але на 37 тис. тонн менше (-11%) відносно березня 2024 року. В січні-березні 2025 року присадибний сектор виробив 676 тис. тонн молока-сировини, що на 90 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі акцентував, що в першому кварталі 2025 року зросла кількість областей, де МТФ наростили виробництво молока-сировини. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак збільшення обсягів надою в промисловому секторі в умовах нестабільної ситуації на ринку готових молочних продуктів, на світовому молочному ринку та нестабільної динаміки закупівельних цін не зовсім вигідно для молочної галузі.
“Обсяги виробництва молочної продукції в Україні наразі випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містах-мільйонниках та відтоку їх мешканців за кордон. Водночас молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій у торгівельних мережах”, – пояснили в бізнес-об`єднанні.
Загрозою для розвитку галузі є також подальше збільшення імпорту сиру при нинішніх темпах імпорту вже до кінця 2025р частка імпортного сиру на ринку України може скласти 80%, що змусить вітчизняні сирзаводи зупиняти свою роботу і ситуація з профіцитом молока може загостритись.
АВМ наголосила, що викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині.
“Поширення хвороби створює ризики збільшення вибраковки інфікованого поголів’я та введення карантинних обмежень на фермах, заборони експорту молочної продукції з України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Виробництво рафінованої міді у світі в 2025 році збільшиться приблизно на 2,9% – до 28,9 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед в Індонезії, Індії та Демократичній Республіці Конго (ДРК).
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 1,5% і перевищить 30,8 млн тонн.
Попит на мідь у поточному році, за прогнозами, підвищиться на 2,4% – до 28 млн тонн. “Зважаючи на невизначеність навколо міжнародної торговельної політики, яка, ймовірно, послабить світові економічні перспективи та негативно вплине на попит на мідь, оцінка темпів зростання була переглянута у бік зниження порівняно з вересневим прогнозом групи, що припускав збільшення на 2,7%”, – наголошується в повідомленні.
У 2026 році споживання міді у світі може підвищитися на 1,8% і становити близько 28,5 млн тонн.
Водночас попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 2% у 2025 році і на 0,8% наступного року, за оцінкою експертів.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 138 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі близько 289 тис. тонн, у 2026 році – 209 тис. тонн.
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Європейським Союзом, а також Казахстаном і Росією.
Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) у березні в Україні виросли майже удвічі (+97%) порівняно з попереднім місяцем, до 20,1 тис. тонн з 10 тис. тонн, але були на 10% (на 2,3 тис. тонн) меншими показника березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що в січні-березні 2025 року обсяги забою в Україні становили 44 тис. тонн, що на 3 тис. тонн (-7%) менше відносно торішнього періоду. В березні 2025 року на підприємствах було вироблено 33% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 67%.
АВМ навела попередні дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно яким у березні цьогоріч обсяги забою ВРХ на підприємствах сягнули 6,6 тис. тонн, що на 400 тонн більше (+6%), ніж у лютому 2025 року, втім, на 300 тонн менше (-4%), ніж у березні-2024. В першому кварталі 2025 року обсяги забою на сільгосппідприємствах становили 13,3 тис. тонн, що на 300 тонн (+2%) більше відносно аналогічного торішнього періоду.
У господарствах населення обсяги забою ВРХ в березні 2025 року склали 4 тис. тонн, що на 3 тис. тонн менше (-40%) відносно лютого 2025 року і на 1 тис. тонн менше (-13%) порівняно з березнем 2024 року. В січні-березні 2025 року обсяги забою в господарствах населення становили 19,9 тис. тонн, що відповідає показникам першого кварталу 2024 року.
При цьому загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, а й свиней, вівець, птахів у першому кварталі 2025 року становили 749,4 тис. тонн, що на 3% менше відносно січня-березня рік тому.
У бізнес-асоціації розповіли, що у березні 2025 року найбільш суттєво обсяги забою збільшилися на сільгосппідприємствах у Закарпатській (+214%), Запорізькій (+71%), Миколаївській (+41%), Харківській (+42%), Чернівецькій (+32%) областях проти березня торік.
Найбільше реалізовано на забій тварин на сільгосппідприємствах у Вінницькій (155,4 тис. тонн), Черкаській (102,6 тис. тонн), Дніпропетровській (87,9 тис. тонн), Львівській (44,8 тис. тонн) і Київській (31,4 тис. тонн) областях.
Саміт країн Центральної Азії та Ради співпраці арабських держав Персидської затоки (ССАГЗ) відбудеться 5 травня у Самарканді. Про це повідомив Міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов за підсумками третьої зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств у форматі стратегічного діалогу «Центральна Азія — ССАГЗ».
“З нетерпінням чекаємо Самаркандський саміт 5 травня — важливого етапу на шляху поглиблення зв’язків між нашими регіонами. Об’єднані спільними цінностями, стратегічним потенціалом та єдністю поглядів, ми будуємо нову главу в співпраці між Центральною Азією та країнами Затоки”, — написав у своєму телеграм-каналі голова МЗС Узбекистану.
Урочистості з нагоди свята приходу весни Навруз відбулися 23 квітня в Києві, їх організували посольство Республіки Таджикистан в Україні спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України та Фондом народної дипломатії.
У заході взяли участь понад 600 осіб: представники Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Київської міської державної адміністрації, посли та дипломати іноземних держав, керівники міжнародних та регіональних організацій, ректори та викладачі вищих навчальних закладів, діячі науки, культури, бізнесу та громадських організацій.
Культурна програма заходу включала перегляд відеороликів про святкування Наврузу та туристичні можливості Таджикистану, декламацію віршів таджицьких класиків студентами факультету сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, демонстрацію національних костюмів Таджикистану та України, а також спільний концерт з виконанням народних пісень і танців.
У рамках святкування було організовано виставку фотографій таджицьких жінок у національному одязі, зокрема в чакані та атласі, а також картини української художниці Людмили Кобичевої «Філософія весни», роботи з колекції «Ethno fashion» Катерини Потлової «Мир твоїй родині, Україно!».
Серед почесних гостей були народний артист України Фемій Мустафаєв, заслужена артистка України Олена Доброзій, керівник художнього колективу «Калиночка» Марія Ястребова.
Посол Таджикистану в Україні Давлаталі Назарзода у своєму виступі наголосив на історичній важливості Наврузу як свята предків, яке завдяки зусиллям президента Таджикистану Емомалі Рахмона стало всесвітнім святом. Він наголосив на об’єднавчій ролі Наврузу в розвитку міжкультурних зв’язків.
Ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Вадим Ткачук наголосив, що проведення свята в університеті сприяє зміцненню міжнародних відносин та обміну культурними традиціями.
Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало висловив повагу до таджицького народу та наголосив на необхідності розширення співпраці між Україною і Таджикистаном у сфері аграрного розвитку.
Голова Фонду народної дипломатії України Федір Лавриненко наголосив на значенні народної дипломатії як важливого чинника зближення різних народів і культур.
Український сходознавець Олександр Шокало, порівнюючи традиції таджицького Наврузу та українського Великодня, акцентував на глибинних культурних паралелях між двома народами.
На завершення урочистостей учасники мали змогу поспілкуватися за святковими столами, де були представлені страви національної таджицької та української кухонь.
Кульмінацією святкування став футбольний матч на Кубок посла Таджикистану та ректора університету між об’єднаною командою Посольства і діаспори Таджикистану та командою НУБіП України.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1067312.html
30 квітня 2025 року В’єтнам відзначає 50-річчя возз’єднання країни, що стало найважливішою віхою в історії не тільки самої республіки, а й усього регіону Південно-Східної Азії. Ця подія поклала край багаторічному військовому конфлікту і стала символом перемоги національної єдності, самовизначення і незалежності.
Історичне значення
30 квітня 1975 року, падінням Сайгона, завершилася більш ніж двадцятирічна війна, що забрала мільйони життів. Ця дата ознаменувала об’єднання Північного і Південного В’єтнаму і початок нового етапу в історії країни.
Звільнення Південного В’єтнаму стало підсумком героїчної боротьби в’єтнамського народу за суверенітет, волі до самовизначення і здатності протистояти зовнішньому втручанню.
Півстоліття трансформації: економічний і соціальний ривок
Сьогодні В’єтнам входить до числа економік Азії, які найшвидше розвиваються. З моменту запуску реформ Đổi Mới 1986 року ВВП країни збільшився в десятки разів.
– ВВП 2023 року перевищив $476 млрд;
– Експорт досяг рекордних $405,53 млрд;
– Країна стала великим виробничим і логістичним хабом для глобальних корпорацій.
Активна зовнішньоекономічна політика, стійкі темпи зростання, увага до інновацій та зеленої економіки – все це формує імідж В’єтнаму як надійного міжнародного партнера.
Потенціал для співпраці з Україною
В умовах переформатування глобальних ланцюжків поставок і геополітичних зрушень, в’єтнамо-українські відносини набувають нового значення.
– Україна пропонує потужний агропромисловий та інженерний потенціал;
– В’єтнам – доступ до ASEAN, низьку собівартість виробництв, логістичне розташування.
Співпраця можлива в таких сферах, як:
– енергетика (сонячна та вітрова),
– ІТ та аутсорсинг,
– виробництво електроніки та текстилю,
– аграрні технології та освіта.
Погляд у майбутнє
Відзначаючи півстолітній ювілей, Ханой не тільки підбиває історичні підсумки, а й сигналізує про готовність до нових глобальних завдань. Економічна стратегія В’єтнаму до 2045 року передбачає входження до числа високорозвинених країн.
У цьому контексті поглиблення зв’язків з Україною, як частиною нової Східноєвропейської конфігурації, може відкрити додаткові канали для розвитку і модернізації обох країн.
Довідка про Соціалістичну Республіку В’єтнам
– Площа: близько 331 212 км²
– Населення: близько 98 млн осіб (2022 р.)
– Грамотність: близько 94%
– Основні торговельні партнери: Китай, США, Японія, Південна Корея, Німеччина
– Основні статті експорту: електроніка, текстиль, взуття, морепродукти, кава, рис
– Зростання ВВП за останні 10 років: з 2013 по 2023 рік ВВП зріс з $187 млрд до $410 млрд, що свідчить про значне економічне зростання країни.
