Український парк нових вантажних та спецавтомобілів у липні 2026 року поповнили 1206 нових машин, що більше на 41%, ніж у липні-2025, та на 8,3%, ніж у червні цього року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Лідерство на ринку зберігає марка Renault – 297 од., на 50 машин перевершивши показник червня-2026.
Другу сходинку посідає Citroen – 117 од. (на 5 од. більше), третю – Mercedes-Benz з 114 од. (у червні не входив до п’ятірки).
Далі у п’ятірці лідерів розташувались Fiat – 107 од. (на 7 авто більше) та MAN – 97 од.
Як повідомлялося, у липні минулого року п’ятірку лідерів сформували Citroen, Renault, Hyundai, Peugeot та Mercedes-Benz, а продажі авто зросли на 2% супроти липня попереднього року, до 971 од.
За даними “Укравтопрому”, загалом за січень-липень 2026 року темп приросту продажів вантажних та спецавтомобілів порівняно з аналогічним періодом минулого року прискорився майже до 15%, сягнувши 7576 нових машин (за підсумками січня-червня темп приросту продажів становив 11%).
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому”, за 2025 рік реєстрації нових вантажних та спецавтомобілів скоротилися на 5% до 2024 року – до майже 12,3 тис. машин.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ хоче відновити довоєнний обсяг двостороннього товарообігу з Азербайджаном, який зараз сягнув близько 600 мільйонів доларів.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це Сибіга сказав на спільній пресконференції із азербайджанським колегою Джейхун Байрамовим
“ми поставили собі на меті ціль вийти на передвоєнний період, якщо говорити про товарообіг. Зараз ми вийшли на близько 600 мільйонів доларів”, – сказав очільник відомства.
У цьому контексті глави дипломатій погодилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання двосторонньої українсько-азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Сторони провели детальні переговори щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до проходження зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні.
“За минулий та цей рік маємо нову динаміку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном, активізацію контактів на всіх рівнях. Розглядаємо цей ваш візит як ще один елемент цієї нової та позитивної динаміки”, – зазначив український дипломат.
Окрему увагу сторони приділили розвитку взаємовигідного економічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. Сибіга заявив, що Україна цінує інвестиції азербайджанських компаній та розраховує на розширення їхньої присутності й реалізацію нових спільних проєктів.
Дипломати також обговорили питання регіональної безпеки на Південному Кавказі та Близькому Сході. Андрій Сибіга поінформував азербайджанського колегу про мирні зусилля України та відзначив важливу роль Азербайджану у просуванні миру й забезпеченні регіональної стабільності.
“Ми цінуємо принципову позицію Азербайджану на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Україна також завжди підтримувала і підтримує суверенітет та територіальну цілісність Азербайджану. Це константа наших відносин”, – підкреслив очільник МЗС України.
Сибіга висловив вдячність Азербайджану, президенту Ільхаму Алієву та всьому азербайджанському народу, за допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Відновлення цивільної інфраструктури в Ірпені, гуманітарна допомога, обладнання для енергетичних об’єктів та багато іншого. Ми завжди будемо це пам’ятати”, – запевнив він.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала машин, обладнання та транспортних засобів на суму 25,7 млрд доларів, що становить понад 44 % усього товарного імпорту країни, повідомила Державна митна служба.
Другою за величиною групою стали паливно-енергетичні товари, імпорт яких склав $8,5 млрд, третьою — продукція хімічної промисловості з показником $8 млрд.
Сукупно на ці три товарні категорії припало $42,2 млрд, або близько 73% імпорту України за сім місяців.
Під час митного оформлення машин, обладнання та транспорту до державного бюджету було сплачено 145,5 млрд грн митних платежів, що забезпечило 28% відповідних надходжень.
Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 млрд грн, або 34% митних платежів, хімічна продукція — 66,5 млрд грн, або 13%.
Таким чином, три найбільші імпортні категорії сформували близько 75% митних платежів.
Загальний імпорт товарів до України у січні-липні зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $58,1 млрд.
Найбільшими країнами-постачальниками були Китай із $16,8 млрд, Польща із $5,5 млрд та Німеччина із $3,8 млрд.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
Польща зберегла статус найбільшого ринку для українського товарного експорту та другого за величиною постачальника товарів до України за підсумками січня–липня 2026 року, свідчать дані Державної митної служби.
Україна експортувала до Польщі товарів на $2,8 млрд, тоді як польські поставки на український ринок склали $5,5 млрд.
Таким чином, сукупний товарообіг двох країн за сім місяців сягнув близько $8,3 млрд.
Баланс двосторонньої торгівлі товарами для України виявився від’ємним — приблизно на $2,7 млрд.
На Польщу припало близько 11,6 % усього українського товарного експорту та приблизно 9,5 % імпорту.
Другим за величиною ринком для українських товарів стала Туреччина, куди було експортовано продукції на $2 млрд, третім — Німеччина з $1,5 млрд.
За обсягами поставок до України перше місце з великим відривом посів Китай — $16,8 млрд. Після Польщі третю позицію посіла Німеччина з $3,8 млрд.
Загалом товарний імпорт України за січень-липень зріс на 26,6% — до $58,1 млрд, тоді як експорт збільшився на 3,8% — до $24,1 млрд.
