Війна спричинила зубожіння великої частки українців. Через втрату роботу та скорочення заробітних плат, особливо на територіях активних бойових дій, з «раптовою бідністю» стикнулися навіть представники середнього класу. Кожному третьому громадянину щомісяця не вистачає грошей до зарплати.
На зниження доходів українців вплинув ряд чинників: втрата роботи, скорочення зарплат, інфляція та девальвація, які потягли за собою підвищення цін та збільшення витрат. Кожен четвертий витрачає на продукти харчування до 60% свого бюджету, ще 15% українців зазначають, що на їжу уходить більше 60% щомісячного бюджету. Експертно-аналітичний центр кадрового порталу grc.ua дослідив рівень зарплат та доходів українців під час кризи воєнного часу.
Війна стала причиною найпотужнішої кризи на ринку праці протягом останніх 20 років. Українці або втратили роботу, або отримують неповну заробітну плату. Щомісячний дохід багатьох українських домогосподарств відчутно знизився. Згідно даних Інституту демографії, до категорії середнього класу входять громадяни, середньомісячний дохід яких складає суму, не нижчу за п’ять прожиткових мінімумів. З 1 липня 2022 р. прожитковий мінімум в розрахунку на місяць становить 2508 гривень. Отже, середньомісячний дохід кожного з членів домогосподарств середнього класу має становити 12 540 грн. Подібна цифра виходить і за іншими розрахунками. За схемою Світового банку, який розділяє країни за рівнем доходу, в Україні людина, яка витрачає менше USD5,5 на день, вважається бідною. До середнього класу, за розрахунками Світового банку, входять люди, які витрачають на кожного з членів домогосподарства не менше USD10на день. Проте нинішня ситуація доводить, що ця цифра є надто низькою для того, аби відчувати фінансову впевненість.
Згідно останнього дослідження експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, третина громадян стикається зі щомісячним браком коштів. Про те, що грошей регулярно не вистачає до зарплати, говорять 36% спеціалістів. Ще 30% опитаних фахівців зазначають, що їм час від часу не вистачає щомісячного доходу до наступної зарплати.
Майже половина з тих, хто відчув зниження доходу та браку коштів, пов’язує це з війною. 18% українців стикається з критичним зниженням доходу та нестачею грошей до зарплати останній рік-півтора. Лише кожен п’ятий спеціаліст отримує зарплату, якої вистачає на всі потреби.
Українці визначили 2 основні категорії, на які витрачається їх зарплата. Це продукти харчування та комунальні платежі. У багатьох після цих витрат не вистачає грошей на інше.
Багато домогосподарств витрачає частину сімейного бюджету на транспорт, медицину, дітей, одяг та взуття. Цікаво, що на благодійність та донати частину зарплати витрачає 28% опитаних громадян. Ця стаття витрат у сучасному суспільстві має більше значення, ніж освіта та виплати кредитів. На виплату кредитів та освіту частину зарплати регулярно витрачає менша частина українців, 26% та 14% відповідно. Скрутне фінансове становище вимагає багатьох людей економити на дозвіллі та освіті, медичному забезпеченні, техніці та косметиці.
Про низький рівень доходів українців говорить показник частки сімейного бюджету, яка витрачається на продукти харчування. Чим вища частка витрат на їжу, тим нижчий рівень достатку громадян. Кожен четвертий українець витрачає на продукти харчування приблизно 40%, більше 60% сімейного бюджету уходить на їжу у 14,5% опитаних українців. Для порівняння американці та британці витрачають на цю статтю 6-7% свого бюджету.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
У рамках заснованої Рінатом Ахметовим мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” українським воїнам передано понад дві тисячі дронів та рацій, 700 авто та півмільйона літрів пального, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі бізнесмена.
Він також передав до ЗСУ понад 150 тис. бронежилетів, які виробляються на підприємствах SCM. “Для цього металурги освоїли технологію виплавки спеціальної бронесталі високого рівня захисту, а також знайшли підрядників, що шиють плитоноски”, – повідомляє прес-служба.
Окрім бронежилетів, воїни також отримали інші засоби захисту: понад 20 тис. касок та 40 тис. аптечок, які виробляються відповідно до стандартів НАТО. “Оскільки ця війна насамперед є війною високих технологій, Ахметов направив мільйони на закупівлю автомобілів, дронів та рацій – це те, що дає нашим воїнам перевагу на фронті”, – йдеться у тексті.
Військовим вже передано понад 1011 сучасних дронів та 1292 рації, 1,6 тис. спеціальних приладів (тепловізорів, далекомірів). Щоб забезпечити мобільність підрозділів, бізнеси SCM передали на фронт понад 700 авто – насамперед надійних позашляховиків, які забезпечили їх пальним. Загалом на потреби ЗСУ та мирних міст спрямовано 595 тис. літрів пального.
“Ми не плануємо зупинятися і робитимемо все, щоб наблизити перемогу України. І ми обов’язково переможемо”, – заявив Ахметов.
Як повідомлялося, з початку війни компанії SCM направили на допомогу Україні та українцям понад 3 млрд грн, щодня ця цифра зростає.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” провела низку перестановок у своїй дирекції, зокрема, розширивши зону відповідальності генерального директора Запорізького металургійного комбінату “Запоріжсталь” Олександра Мироненка.
Згідно з офіційним повідомленням прес-служби групи “Метінвест” на відповідний запит агентства “Інтерфакс-Україна” у четвер, зміни в організаційній структурі “Метінвесту” пов’язані з тим, що російська військова агресія проти України призвела до зупинення підприємств групи у Маріуполі та Авдіївці, розриву стійких технологічних та логістичних ланцюгів – як внутрішньогрупових, так і зовнішніх.
“У відповідь на нові виклики, в “Метінвесті” вирішили змінити організаційну структуру групи, покликану вдосконалити операційну модель продажу, логістики та закупівель, зміцнити компанію. Так, була створена Комерційна дирекція групи “Метінвест” на основі Дирекції з продажу та Дирекції з логістики та закупівель. Очолив Комерційну дирекцію Дмитро Ніколаєнко”, – пояснюється у відповіді агентству.
І додається, що об’єднання напрямків логістики, продажу та закупівель та створення єдиного центру їх координації та управління спрямоване на ефективне управління ключовими вартісними процесами в компанії, на отримання додаткового ефекту від синергії цих основних функцій та побудову наскрізного процесу їхньої кросфункціональної взаємодії.
Також зміни торкнулися Операційної дирекції групи “Метінвест”, яку очолив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко. Він також продовжить виконувати обов’язки генерального директора спільного підприємства групи “Метінвест” – комбінату “Запоріжсталь”, – констатується в інформації компанії.
При цьому наголошується, що компанія прагне зберегти свій кадровий потенціал, тому всі ротації та призначення на ключові позиції здійснюються шляхом переміщень керівників чи поєднання ролей з урахуванням зміни конфігурації бізнесу.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
“Запоріжсталь” знаходиться в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають у четвер, наслідуючи динаміку ринку акцій США.
Інвестори оцінюють протокол вересневого засідання ФРС США, який показав, що американський ЦБ, як очікується, продовжить підвищувати ключові ставки і утримуватиме їх на високому рівні доти, доки інфляція не продемонструє ознак уповільнення.
Тим часом, низка представників керівництва ФРС вважають, що в умовах невизначеності важливо буде коригувати темпи подальшого посилення грошово-кредитної політики, щоб обмежити ризик негативних наслідків для економіки, наголошується в протоколі.
Ринок тепер чекає на публікацію даних щодо інфляції в США у вересні, які можуть вказати на ефективність політики Федрезерва. Звіт міністерства праці буде опублікований у четвер о 15:30 кв, аналітики в середньому очікують, що споживчі ціни в Штатах минулого місяця зросли на 8,1% у річному вираженні після підйому на 8,3% місяцем раніше, згідно з Trading Economics.
Гонконгський Hang Seng до 8:13 мск втратив 1%, він падає шостий торги поспіль і знаходиться на мінімальній відмітці за останні 11 років. Китайський індекс Shanghai Composite опустився на 0,08%.
У Гонконгу продовжують значно знижуватись акції технологічних компаній після того, як стало відомо, що США посилюють експортний контроль за високотехнологічною напівпровідниковою продукцією та обладнанням для виробництва чіпів. Папір JD.com Inc. (SPB: JD) втрачають у ціні 3,2%, Netease Inc. (SPB: NTES) – 2,8%, Tencent (SPB: 700) Holdings Ltd. – 1,3% та Alibaba (SPB: BABA) Group – 1%.
Водночас негативний вплив на інвесторів надає посилення коронавірусних обмежень у Китаї напередодні 20-го з’їзду Комуністичної партії КНР, який розпочнеться цими вихідними.
У лідерах зниження серед компонентів Hang Seng також торгуються акції девелоперів Country Garden Holdings (SPB: 2007) Co. Ltd. (-9,2%) та Longfor Group Holdings Ltd. (-4,4%), та банку China Merchants Bank Co. Ltd. (-4,2%).
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 за київським часом опустилося на 0,5%.
Лідерами падіння котирувань виступають папери Toho Co. Ltd. (-3,9%), Daikin Industries Ltd. (-2,9%) та Toto Ltd. (-2,8%).
Тим часом вартість Toshiba Corp. зростає на 7,6% на новини про те, що група інвесторів на чолі із Japan Industrial Partners Inc. висунула пропозицію про купівлю компанії за 2,8 трлн ієн ($19,06 млрд).
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,07%.
Капіталізація найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP опустилася на 0,8%, а акції її конкурента Rio Tinto 0,6%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:35 упав на 1,4%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. опускаються на 0,4%, вартість автовиробника Hyundai Motor знизилася на 1,5%.
Попит на таунхауси та котеджі у Києві у вересні скоротився на 60-100% з початку року, при цьому ціни у гривневому еквіваленті зросли на 75%, повідомив директор консалтингової компанії “РеалЕкспо” Віктор Коваленко.
Згідно з дослідженням компанії, оприлюдненим інтернет-порталом zagorodna.com, на вартість квадратного метра в заміській нерухомості вплинуло зростання курсу долара та збільшення вартості будівельних матеріалів на 50%.
Найбільше середня ціна у січні-вересні зросла у Солом’янському районі – на 89,8% (до 50,4 тис. грн/кв. м). У Голосіївському районі ціна квадратного метра зросла у середньому на 75% (до 76,3 тис. грн/кв. м), у Подільському – на 67% (до 91 тис. грн/кв. м).
За даними компанії, за дев’ять місяців 2022 року на ринку заміської нерухомості Києва з’явилися два нові проєкти, тоді як за аналогічний період минулого року пропозиція зросла на 16 нових проєктів.
Водночас у Києві заморожено будівництво на дев’яти майданчиках, що становить близько третини від сумарної кількості котеджних селищ, що будуються і проєктуються, зазначається в дослідженні.
Згідно з опитаними компанією забудовником заміської нерухомості, попит на такий вид житла суттєво скоротився, проте девелопери повідомляють про наявність відкладеного попиту.
“Попит у котеджних містечках Києва, за словами експертів, знизився на 60-100% з початку війни, але він поступово відновлюється. Саме воєнні дії в Києві та околицях, “прильоти” вплинули і впливають на падіння попиту в таунхаусах та котеджах у Києві” , – пояснив Коваленко.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
