Альфа-Банк має намір змінити назву на Сенс Банк (англ. Sense Bank) – на ім’я цифрового банку Sense SuperApp, що просувається з кінця 2020 року.
Цю інформацію, попередньо поширену виданням “Фінклуб”, підтверджує публікація банку в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) про проведення дистанційно 12 серпня цього року зборів акціонерів із пунктом про перейменування.
Крім того, на зборах планується розглянути питання внесення змін до статуту, положення про збори акціонерів і наглядової ради, а також до принципів корпоративного управління.
Як раніше зазначав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” ексміністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку, правління фінустанови вирішило відмовитися від бренда “Альфа” та продовжити роботу під новим брендом.
“За кілька днів після початку війни правління ухвалило рішення відмовитися від бренда “Альфа-Банк”. Банк не хоче мати нічого спільного з країною-агресором навіть на рівні асоціацій та бренда, який працює в Росії”, – пояснив Дянков причини перейменування.
За даними банку, його найбільшими акціонерами нині опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана та Олексія Кузьмічова, котрі потрапили під санкції, розміром відповідно 20,9659% і 16,3239%), Михайло Фрідман (32,8632%), Петро Авен (12,4018%), UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%), Марк Фоундейшн із дослідження ракових захворювань (3,8736%). Дянков є довіреною особою НБУ за пакетами Косогова, а також Фрідмана й Авена, які потрапили під санкції.
Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 червня 2022 року за розміром загальних активів посідав 6-те місце (107,35 млрд грн) серед 69 банків, що діють у країні. У травні його активи скоротилися на 5,22 млрд грн порівняно з 2,19 млрд грн у квітні, а на резерви було додатково спрямовано 1,04 млрд грн проти 0,78 млрд грн у квітні.
Чистий збиток банку у травні становив 383,2 млн грн, у квітні – 307,4 млн грн, проте загалом за п’ять місяців фінустанова спрацювала з чистим прибутком 30,1 млн грн.
Google вирішив зберегти особливі умови для українського малого та середнього бізнесу (МСБ) до кінця війни, звільнивши його від плати за Google Workspace, яку в іншому світі запроваджено з 1 липня, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“З липня Google запроваджує платну підписку на Google Workspace, ми домовилися про особливі умови для нашого малого і середнього бізнесу. До кінця повномасштабної війни ці сервіси будуть безоплатними”, – написав Федоров у телеграм-каналі в понеділок.
Він також подякував Google за регулярну допомогу та підтримку України, зокрема за надані країні $15 млн допомоги та безкоштовне використання Google Workspace українськими педагогами, а також передані 43 тис. ноутбуків для шкіл.
Google Workspace включає корпоративну пошту, хмарне сховище та інші сервіси.
Міністерство енергетики України та Міністерство закордонних справ України висловлюють глибоке розчарування через рішення уряду Канади видати дозвіл на повернення до Німеччини відремонтованих компанією Siemens Canada турбін газопроводу “Північний потік-1”.
“Міжнародна спільнота, зокрема Канада та Німеччина, впровадила вже низку вагомих санкцій проти Росії, щоб зупинити її війну проти України. Україна вдячна за ці рішучі дії. Водночас остання канадсько-німецька домовленість та оголошене на її основі рішення – це підстроювання санкційного режиму під забаганки Росії”, – йдеться у спільній заяві, оприлюдненій пресслужбами Міненерго та МЗС України в неділю.
У відомствах назвали цей прецедент небезпечним і таким, що йде врозріз із принципом верховенства права, що дозволить Москві зміцнити власне почуття безкарності.
Також у заяві обґрунтовується, що РФ може продовжувати постачання газу до Німеччини у повному обсязі без вищезгаданої турбіни, а вимога РФ щодо її обов’язкового повернення “є шантажем, який не має технічного обґрунтування”.
У відомствах повідомили, що Україна надала вичерпні роз’яснення німецькій та канадській сторонам, ті підтвердили, що розцінюють вимогу Росії як таку, що не має технічних обґрунтувань, але все одно схвалили рішення піти на поступку.
“Передача турбіни Північного потоку-1 дозволить Росії й надалі використовувати енергетику як інструмент гібридної війни проти Європи. Закликаємо уряд Канади скасувати це рішення, а також забезпечити цілісність санкційного режиму. Не може бути винятків, коли йдеться про притягнення до відповідальності Росії за десятки тисяч убитих українців, сотні тисяч об’єктів зруйнованої інфраструктури, мільйони внутрішньо переміщених осіб та біженців та неприховану атаку на демократію та верховенство права у всьому світі”, – резюмували в Міненерго та МЗС.
З технічних причин частина поїздів львівського напрямку у неділю, 10 липня, вирушає із запізненням, повідомили у АТ “Укрзалізниця”.
Станом на 19.00 з технічних причин у дорозі затримуються наступні поїзди львівського напрямку: №85/233 Запоріжжя, Покровськ – Львів (затримка 2 години 15 хв., відновлення руху очікується протягом півгодини); №715 Київ – Перемишль (затримка 3 години, відновлення руху очікується протягом півгодини); №45/46 Ужгород – Харків (затримка 2 години, поїзд щойно відправлений зі Львова); №5/6 Івано-Франківськ – Запоріжжя (затримка 1 год 32 хв., поїзд щойно відправлений зі Львова); №259/260 Івано-Франківськ – Суми (можлива кількахвилинна затримка на відправлення та сповільнений рух пошкодженою ділянкою).
Крім того, зазнав змін розклад руху деяких поїздів по ст. Львів: №6045 сполученням Тернопіль – Львів, №805 сполученням Рівне – Львів. Відповідно, на понад годину пізніше графікового часу вирушать у рейс поїзда №806 Львів – Рівне, №6096 Львів – Здолбунів, №6046 Львів – Тернопіль і №6034 Львів – Золочів.
” Просимо пасажирів сповіщати про свої плани щодо пересадок наші поїзні бригади, які допоможуть їх організувати. Також стежте за офіційними повідомленнями Укрзалізниці та оголошеннями на вокзалах, крім того, оновлення щодо затримок доступні на uz-vezemo.com.”, – наголосили у відомстві.
Президент України Володимир Зеленський слідом за звільненням Андрія Мельника з посади посла України у ФРН, указами звільнив також ще 4 послів. Зокрема, звільнено Людмилу Непоп з посади посла України в Угорщині, В’ячеслава Яцюка – з посади посла України в Норвегії, Євгена Перебійноса – з посади посла України в Чехії.
Також звільнено Ігоря Поліха з посади посла України в Індії, а також з постів посла України в Мальдівах, Непалі, Щрі-Ланці, Бангладеш за сумісництвом.
Непоп була послом України в Угорщині з 2016 року. Яцюка призначили послом України у Норвегії у 2016 році. Перебийніс був послом України у Норвегії з 2017 року. Поліха обіймав посаду посла України в Індії з 2015 року.