13 березня у Києві відбувся фінальний захід проєкту “СТАРТУЙ”, під час якого 8 молодіжних центрів з усієї України презентували соціальні бізнеси, створені впродовж останнього року. Організаторами заходу стали ГО “Молодіжна платформа” та School of ME.
“СТАРТУЙ: соціальне підприємництво в молодіжному центрі” – це ініціатива, спрямована на зміцнення фінансової незалежності молодіжних центрів України шляхом створення та розвитку соціальних підприємств. Упродовж року представники молодіжних центрів з різних регіонів країни пройшли інтенсивне навчання, розробили детальні бізнес-плани та втілили в життя власні соціально орієнтовані бізнес-проєкти за підтримки досвідчених експертів та менторів.
Кожен молодіжний центр отримав фінансову підтримку у розмірі 15 тисяч євро для реалізації своїх підприємницьких задумів. Завдяки цьому в громадах з’явилися такі ініціативи як простір наукових експонатів у Тернополі, майстерня гончарства у Ковелі, екостаниця друку в Бучі, лабораторія якості води у Львові, фотостудія у Дніпрі та низка інших проєктів, що сприяють розвитку молодіжного потенціалу на місцевому рівні.
У межах фінального заходу проєкту “СТАРТУЙ” молоді підприємці презентували свої бізнес-моделі, поділилися досвідом подолання викликів та окреслили перспективи масштабування своїх ініціатив. Захід став платформою для налагодження корисних контактів, обміну знаннями та генерування нових ідей, спрямованих на розвиток соціального підприємництва в Україні.
Учасники та організатори проєкту наголошують, що соціальний бізнес не лише забезпечує джерела доходу, але і є ефективним інструментом для залучення молоді до активної участі в житті громади. Прибуток, отриманий від соціальних бізнесів, спрямовується на підтримку діяльності молодіжних центрів або на реалізацію молодіжних програм у регіонах України.
За результатами заходу організатори підготували ряд рекомендацій для органів влади, спрямованих на стимулювання та розширення масштабів соціального підприємництва в Україні.
Захід проведено у межах Проєкту “EU4Youth Phase III – Strengthening sustainability and social inclusion of young people” у партнерстві з МЗС Литви, литовською агенцією CPVA за підтримки Міністерства молоді та спорту України та Євросоюзу.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало інформаційним партнером заходу.
За даними Національного статистичного комітету, станом на 1 січня 2025 року чисельність постійного населення Республіки Узбекистан склала 37,5 млн осіб.
Чисельність постійного населення Республіки Узбекистан за роками (на 1 січня):
• 1920 р. – 4,4 млн осіб
• 1930 р. – 4,9 млн осіб
• 1940 р. – 6,6 млн осіб
• 1950 р. – 6,2 млн осіб
• 1960 р. – 8,4 млн осіб
• 1970 р. – 11,8 млн осіб
• 1980 р. – 15,8 млн осіб
• 1990 р. – 20,2 млн осіб
• 2000 р. – 24,5 млн осіб
• 2010 р. – 28,0 млн осіб
• 2020 р. – 33,9 млн осіб
• 2025 р. – 37,5 млн осіб
Виторг десяти найбільших компаній роздрібної торгівлі за підсумками 2024 року становив 529,2 млрд грн, лідерами стали мережі “АТБ “, “Сільпо” та “Аврора”, засвідчують дані індексу Opendatabot.
Сумарно десяток найбільших компаній у сегменті роздрібної торгівлі забезпечив майже 12,4% загальноукраїнського виторгу за минулий рік.
Згідно з даними проєкту, у трійці лідерів за сумою виторгу у 2024 році опинилися “АТБ-Маркет” з показником 208,9 млрд грн (+15,3% до попереднього року), “Сільпо-Фуд” з 93 млрд грн (+9,8%) та “Вигідна покупка” з 38 млрд грн (“Аврора”, +40,6%).
До десятка найбільших роздрібних операторів увійшли також “Фора” (35 млрд грн, +18,5%), Rozetka (29,7 млрд грн, +16,8%), Novus (29 млрд грн, +23%), Metro (28,7 млрд грн, +12,5%), “Руш” (магазини EVA та інтернет-магазин EVA.UA, 26,9 млрд грн, +28,2%), “Омега” (Varus, 20 млрд грн, +14,3%), “Фудком” (“Велика кишеня”, 19,9 млрд грн, +16,1%).
Індекс Opendatabot – це аналітичний інструмент, що публікується щорічно та дає змогу оцінити реальний стан і географію українського бізнесу. Індекс базується на даних із державних реєстрів, Opendatabot, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки із РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року лідерами індексу Opendatabot у категорії роздрібної торгівлі були “АТБ”, “Сільпо” та “Фора”, а в 2022-му “Фору” потіснили “Епіцентр” і Metro.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток на 34,8% у порівнянні з попереднім роком – до 15,671 млн грн.
Згідно з оголошенням ДЗМІ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради товариства за 2024 рік та прийняття рішення.
Крім того, у черзі денній – затвердження результатів фінансово-господарської діяльності ДЗМВ за 2024 рік, визначення порядку розподілу прибутку за підсумками роботи в 2024 році, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Відповідно до проєктів рішень, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планується затвердити суму чистого прибутку за підсумками роботи заводу за 2024 рік у розмірі 15,671 млн грн та прийняти рішення про виплату дивідендів за 2024 рік у розмірі 0,23 грн на 1 акцію. Спосіб виплати дивідендів – безпосередньо акціонерам. Залишок чистого прибутку залишити без розподілу.
Крім того, акціонери на зборах мають визначити основні напрямки діяльності на 2025 рік, прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2024 році становив 15,671 млн грн, у 2023-му – 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м.Дружківка на Дніпропетровська обл., м.Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Загальна площа житлових будинків, щодо яких зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2024 року скоротилася на 7,2% порівняно з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,6% до попереднього року, до 3 млн 684,2 тис. кв. м, тоді як одноквартирних зросла на 19,4%, до 196,5 тис. кв. м. Також зросла загальна площа нового будівництва будинків для колективного проживання – у 3,2 раза, до 22,6 тис. кв. м, що є найвищим показником з 2019 року.
Кількість заявлених на старті будівництва квартир загалом збільшилася на 3,7%, до 69,3 тис., водночас у багатоквартирних будинках кількість заявлених квартир зменшилася на 11,4% порівняно з 2023 роком і становила 40,9 тис. кв. м.
Лідером за обсягами нового будівництва житла у 2024 році стала Львівська область – там показник становив 793,2 тис. кв. м, що на 8,9% менше за попередній рік.
У Києві 2024 року загальна площа нового будівництва житла зросла на 12% до 2023 року – до 335,6 тис. кв. м, у Київській області – на 3,3%, до 636,3 тис. кв. м.
Високі показники Держстат зафіксував також у Закарпатській області (+44,6%, до 370,2 тис. кв. м), Івано-Франківській («мінус» 27%, до 342,6 тис. кв. м), Вінницькій (+36,7%, до 315,1 тис. кв. м). В інших областях України обсяг нового будівництва минулого року становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії. Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році становила 4,2 млн кв. м, у 2022 році – 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
Державна архівна служба України планує у 2025 році реалізувати проєкт побудови підземного сховища на тисячу квадратних метрів, повідомив голова Анатолій Хромов.
“Це одна із найбільших проблем, тому що у нас майже всі державні архіви переповнені. Питання ми вирішуємо зазвичай таким чином, що навіть тут в Києві переоблаштовуємо всі вільні площі під можливість збереження документів. Всі цокольні приміщення і підвали висушуємо, ремонтуємо і облаштовуємо під сховище, таким чином знаходячи нові площі для релокованих колекцій”, – сказав Хромов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, відповідаючи на запитання, наскільки на сьогодні гостро стоїть питання заповненості архівних сховищ.
В той же час, за його словами, уряд затвердив стратегію захисту національної ідентичності, де йдеться про архіви під час війни. Один із пунктів якраз – про покращення матеріально-технічної бази, тобто створення нових площі для збережень, зокрема про побудову сучасних підземних сховищ.
Хромов розповів, що найближчим часом планується реалізувати проєкт підземного сховища Державної архівної служби.
“Станом на сьогодні ми поновили кошторисну документацію і провели експертизу, є запевнення від Міністерства юстиції, що вони допоможуть нам знайти кошти або в бюджетному плані, або через донорів для того, щоб побудувати це в цьому році або принаймні ввести в експлуатацію на початку наступного року. Але знаєте, проблема не лише в грошах, зараз величезна проблема знайти підрядника, який може виконати професійні роботи, і щоб у нього був штат немобілізованих працівників”, – додав він.
Крім того, він зазначив, що, крім амбіції завершити проєкт підземного сховища, в планах – завершити тривале заморожене будівництво величезних сховищ, які вже більш як 10 років не будуються.
“Підземне сховище приблизно на тисячу квадратних метрів з усім обладнанням, потребуватиме приблизно 140 млн грн. По двох висотних сховищах, а там десятки тисяч квадратних метрів, разом з реконструкцією наявних приміщень, де ми перебували, до війни сума йшла про 100 млн доларів. Суми достатньо великі, але ми думаємо про поетапне впровадження, тому що одночасно неможливо і побудувати, і знайти такий ресурс в умовах війни, коли пріоритети у держави, суспільства, очевидно, знаходяться на підтримці сектору оборони”, – додав голова Укрдержархіву.
У свою чергу заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук підкреслила, що якщо проєкт підземних сховищ вдасться, це значно підвищить захист документів у разі обстрілів чи пожеж.
Як повідомлялося, у 2022 році Хромов заявив, що Україна – єдина пострадянська країна, яка не збудувала нового комплексу центральних архівів.
У лютому 2025 року він сказав, що побудувати підземні сховища на весь Національний архівний фонд на 100 млн справ нереально.
