Найбільш експортованим товаром за січень-лютий 2025 року стала кукурудза, частка якої в експорті сільгосппродукції становила 26,5% і 16% від експорту України загалом, повідомила пресслужба
Державної митної служби (ДПС) у Telegram.
У відомстві зауважили, що якої на зовнішні ринки у січні-лютому 2025 року було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
До п’ятірки імпортерів української кукурудзи увійшли Іспанія – 933 тис. тонн, Італія – 725 тис. тонн, Туреччина – 639 тис. тонн, Єгипет – 593 тис. тонн та Нідерланди – 514 тис. тонн.
У Нью-Делі міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Індії Субраманьян Джайшанкар офіційно інавгурували Генеральне консульство України в Мумбаї.
«Навіть під час війни ми розширюємо дипломатичну присутність України в Індії. Це свідчить про нашу готовність збільшувати двосторонню торгівлю, співробітництво та діалог», – наводить пресслужба МЗС України слова Сибіги в телеграмі у вівторок.
Як зазначив міністр, Індія демонструє вражаючий технологічний прогрес. «З огляду на українські інновації та ноу-хау воєнного часу, технологічне співробітництво між нашими країнами має великий потенціал», – наголосив Сибіга.
Раніше в українському МЗС повідомили, що з 17 по 19 березня Сибіга перебуває з робочим візитом в Індії.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” за рік з початку виходу на румунський ринок відкрила на ньому 33 магазини та отримала виручку близько EUR10 млн, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
“На цей рік у нас план EUR40 млн виручки в Румунії, тобто, зрости там чотири рази”, – сказав він на організованому Forbes Україна Саміті експортерів в Києві.
Як передає коресподент агентства “Інтерфакс-Україна“, Панасенко додав, що кількість чеків досягла 1 млн, і 98% покупців є місцевими.
Як повідомлялося, “Аврора” інвестувала 2,5 млрд грн у розвиток мережі в Україні в 2024 році. Виторг мережі за минулий рік збільшився на 42,5% – до 38,5 млрд грн (без ПДВ).
“Аврору” було засновано 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2024 року мережа налічувала понад 1600 магазинів в Україні та 30 у Румунії. У компанії – близько 14 тис. співробітників. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
Як повідомив Forbes із посиланням на Панасенко, у 2025 році в Україні “Аврора” планує відкрити 340–350 нових магазинів.
“Хочемо вийти на ІРО, але чекаємо вдалого моменту для ритейл-компаній. Зараз, наприклад, польська Żabka вийшла на ІРО – вдало. Однак головний чинник, який позитивно позначиться на наш ІРО, – завершення воєнного стану в Україні”, – також сказав CEO.
За його словами, компанія поки не планує виходити на нові ринки, а фокусуватиметься на розвитку румунських магазинів. “Але ми дивимося на Узбекистан, Молдову, Болгарію”, – цитує Forbes Панасенка.
Обсяг капітальних інвестицій в Україні у 2024 році порівняно з 2023 роком зріс на 35,1% і становив 534,4 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій в минулому році залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 71% загального обсягу.
Відомство уточнює, що частка держбюджету становила 10,9%, коштів населення на будівництво житла – 6,1%, місцевих бюджетів – 5,7%, банківського та іншого позикового фінансування – 3,8%, коштів іноземних інвесторів – лише 0,1%.
Вагому частку капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання – 32,8%, інженерні споруди – 27,2%, транспортні засоби – 10,1% усіх інвестицій
Згідно з даними Держстату, найбільше за 2024 рік капінвестиції зросли у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 77,5%, до 46,8 млрд грн, діяльності у сфері права та бухгалтерського обліку – на 73,2%, до 8,2 млрд грн.
В оптовій та роздрібній торгівлі обсяг капітальних інвестицій зріс на 68,2%, до 44,2 млрд грн, інформації та телекомунікацій – на 67%, до 25,8 млрд грн, в освіті – на 63,4%, до 2,4 млрд грн, у сфері професійної, наукової та технічної діяльності – на 62,4%, до 11,4 млрд грн.
Відомство вказує, що в операціях із нерухомим майном торік зростання становило 57,6% – до 9,3 млрд грн, у рекламній діяльності – 45%, до 0,3 млрд грн, наукових дослідженнях і розробках – 39,8%, до 2,9 млрд грн, у будівництві – 36,1%, до 41,7 млрд грн, сільському господарстві – 35,5%, до 42,9 млрд грн, у держуправлінні та обороні – 31, 4%, до 61 млрд грн, у промисловості – на 23,1%, до 209,1 млрд грн,
Крім того, невелике зростання, за даними Держстату, відбулося у фінансовій і страховій діяльності – на 14,1%, до 16,5 млрд грн, видавничій справі, радіо- і телемовленні – на 19,7%, до 1,2 млрд грн, охороні здоров’я – на 6,5%, до 13,5 млрд грн
За даними статвідомства, капітальні інвестиції в Україні у 2023 році зросли на 41,4% до 395,5 млрд грн.
Україна станом на 12 березня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 31,022 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,839 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, станом на 20 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 32,851 млн тонн, у тому числі в березні – 3,181 млн тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 12,509 млн тонн (у березні – 526 тис. тонн), ячменю – 2,192 млн тонн (48 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 15,839 млн тонн (1,259 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 17 березня оцінюється в 51 тис. тонн (у березні – 2,5 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 47,1 тис. тонн (2,4 тис. тонн).
Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.
Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.
«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».
Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.
Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.
Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.
Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.
Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.
Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.
«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.
