Це рішення є останнім свідченням того, що адміністрація Трампа відмовляється від притягнення президента Росії Володимира В. Путіна до відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Очікується, що рішення США про вихід з Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України, який є частиною Євроюсту, буде оголошено в понеділок.
Міністерство юстиції повідомило європейських чиновників, що США виходять із багатонаціональної групи, створеної для розслідування діяльності лідерів, відповідальних за вторгнення в Україну, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, ідеться в листі, направленому членам організації в понеділок.
Рішення про вихід із Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України, до якого адміністрація Байдена вступила 2023 року, є останнім свідченням відходу адміністрації Трампа від зобов’язань президента Джозефа Р. Байдена-молодшого щодо притягнення пана Путіна до особистої відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Групу було створено для притягнення керівництва Росії, а також її союзників в особі Білорусі, Північної Кореї та Ірану до відповідальності за категорію злочинів, що визначаються міжнародним правом і договорами як агресія, що порушує суверенітет іншої країни та не розпочата з метою самооборони.
«Влада США повідомила мені, що завершить свою участь в ICPA» до кінця березня, – написав Майкл Шмід, президент головної організації групи, Агентства Європейського союзу зі співробітництва в галузі кримінального правосуддя, більш відомого як Євроюст, у внутрішньому листі, отриманому The New York Times.
Група залишається «повністю відданою» справі притягнення до відповідальності «осіб, відповідальних за основні міжнародні злочини» в Україні, додав він.
Сполучені Штати були єдиною країною за межами Європи, яка направила старшого прокурора в Гаагу для роботи зі слідчими з України, країн Балтії, Польщі, Румунії та Міжнародного кримінального суду.
Представник міністерства не відразу відповів на прохання про коментар у неділю ввечері.
Адміністрація Трампа також скорочує роботу Групи по боротьбі з воєнними злочинами, створеної 2022 року генеральним прокурором Мерріком Б. Гарландом і укомплектованої досвідченими прокурорами. Вона мала координувати зусилля Міністерства юстиції щодо притягнення до відповідальності росіян, винних у звірствах, скоєних після вторгнення в повному складі три роки тому.
«Військовим злочинцям ніде сховатися», – заявив пан Гарланд, оголошуючи про створення підрозділу.
Департамент, додав він, «домагатиметься притягнення до відповідальності тих, хто скоює воєнні злочини та інші звірства в Україні».
Під час адміністрації Байдена група, відома під назвою WarCAT, виконувала важливу допоміжну роль: надавала перевантаженим прокурорам і правоохоронним органам України матеріально-технічну допомогу, навчання та безпосереднє сприяння в передачі обвинувачень у воєнних злочинах, скоєних росіянами, в українські суди.
Команді вдалося домогтися однієї значущої справи. У грудні 2023 року американські прокурори вперше з моменту ухвалення закону про воєнні злочини майже три десятиліття тому використали його для заочного обвинувачення чотирьох російських солдатів у катуванні американця, який проживав у Херсонській області України.
У своїх останніх коментарях президент Трамп зблизився з паном Путіним і водночас вступив у конфлікт із президентом України Володимиром Зеленським – дійшло до того, що він помилково припустив, що Україна зіграла роль у провокуванні жорстокого і незаконного військового вторгнення Росії.
«Вам не слід було починати це», – сказав пан Трамп у лютому, звертаючись до лідерів України. «Ви могли б укласти угоду». Слідом за цим він опублікував у соціальних мережах пост, у якому назвав Зеленського «диктатором без виборів» і сказав, що той «виконав жахливу роботу» на своїй посаді.
За словами людей, обізнаних із ситуацією, які говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати ці кроки публічно, адміністрація Трампа не пояснила причину виходу зі складу слідчої групи, окрім тієї самої, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2025/03/17/us/politics/trump-ukraine-invasion-accountability.html
Україна у 2024 році наростила загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів до $381,3 млн, що на 3,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки (ІАЕ).
Згідно повідомлення, Україна 2024 року імпортувала 8,6 тис. тонн насіння зернових та 22,2 тис. тонн олійних культур на загальну суму $302,3 млн. Науковці привернули увагу, що порівняно з 2023 роком вартість імпорту цих культур зменшилась на 3,8%, проте вона майже у 2,5 рази перевищує вітчизняний експорт насіння, який склав $122,6 млн.
Крім того, за кордоном було закуплено насіння цукрових буряків на суму $50,1 млн і насіння овочів на суму майже $28,9 млн.
“Обсяги закупівель насіння зернових та олійних культур іноземної селекції, починаючи з 2022 року, поступово зменшуються, водночас в частині імпорту насіння цукрових буряків та овочів три роки поспіль спостерігається тенденція зростання імпорту”, – наголосили науковці.
За їх інформацією, у 2023 році було імпортовано 727 тонн насіння цукрового буряку на суму у $32,8 млн, а минулого року обсяги закупівель цього виду агропродукції зросли на 52,7% і склали майже 973 тонн. При цьому ціна насіння ц 2024 році збільшилася до $51493 за тонну проти $45117 за тонну роком раніше.
За даними ІАЕ, обсяги імпортованого насіння повністю покривають потреби вітчизняних аграріїв, оскільки дозволять в 2025 році відвести під цукровий буряк понад 300 тис. га сільгоспугідь. Для порівняння, у 2023-2024 роках його посіви становили 220-250 тис. га.
До того ж, вартість імпортних поставок насіння овочів збільшилася торік на 27,3% проти показника попереднього року і склала $28,9 млн. У натуральному виразі закупівлі зросли на 17,2% – до 945 тонн.
“Отже, у 2024 році за рахунок зростання витрат на придбання за кордоном насіння цукрових буряків та овочів, загальний імпорт насіння зріс на 3,2%. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових і базових форм, які традиційно у кілька разів дорожчі, ніж сертифіковане насіння різних років сертифікації”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Ф’ючерси на золото можуть зрости в ціні до $3,2 тис. за унцію в четвертому кварталі поточного року на тлі підвищеного попиту на захисні активи, вважають аналітики швейцарського банку UBS.
Попередній прогноз передбачав зростання котирувань до $3 тис. за унцію, проте ф’ючерси подолали цю позначку минулого тижня.
Ескалація торговельних конфліктів підкреслює роль дорогоцінного металу як активу «тихої гавані», зазначили експерти UBS під керівництвом Вейна Гордона і Джованні Стауново. На їхню думку, додатковий попит на золото підстьобнуть побоювання рецесії в США.
«Ми, як і раніше, вважаємо, що рішення мати в інвестиційному портфелі близько 5% золота буде оптимальним з точки зору довгострокової диверсифікації», – написали вони.
Тим часом засновник та інвестиційний директор DoubleLine Capital Джеффрі Гундлах встановив ще більш оптимістичну цільову вартість для золота – $4 тис. за унцію.
«Золото продовжує ралі, про яке ми говорили вже кілька років, – сказав інвестор, який отримав прізвисько «король облігацій». – Я зроблю сміливий прогноз і скажу, що золото добереться до позначки $4 тис.».
Гундлах додав, що не впевнений, що це станеться цього року. Водночас він зазначив, що купівля золота з боку центробанків зростає «за дуже, дуже різкою траєкторією», і це навряд чи зміниться найближчим часом.
На його думку, ймовірність рецесії в американській економіці в поточному році становить близько 60%.
Квітневі ф’ючерси на золото слабо змінюються в ціні вдень у понеділок і торгуються на рівні $3002,8 за унцію. З початку року вартість золота зросла на 12,7%.
Як зазначає MarketWatch, у січні 1980 року – у розпал періоду особливо високої інфляції в США, що перевищувала 14%, – котирування золота досягали $873 за унцію. З урахуванням інфляції в перерахунку на сучасні гроші це становить близько $3,580 тис. за унцію, за даними Dow Jones Market Data.
ПрАТ “Нововолинський ливарний завод” (НЛЗ, Волинська обл.) планує направити отриманий у 2024 році чистий прибуток на розвиток та поповнення обігових коштів.
Згідно з оголошенням НЛЗ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіти правління, наглядової ради та аудитора за 2024 рік, прийняти рішення за наслідками таких розглядів.
Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльност за минулий рік та визначать розподіл прибутку. Пропонується за наслідками роботи минулого року дивіденди не виплачувати, чистий прибуток спрямувати на модернізацію та оновлення основних засобів, розвиток підприємства та поповнення обігових коштів. При цьому розмір прибутку не вказується.
Крім того, акціонери визначать основні напрями діяльності НЛЗ, затвердять план роботи на 2025 рік, а також ухвалять рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, оберуть нових.
Планується попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів.
НЛЗ спеціалізується на випуску сталевого і чавунного лиття для машинобудування, а також на наданні послуг механічної обробки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності компанії ТОВ “Дністер-М” (Львівська обл.) перебуває 86,6392% акцій ПрАТ “Нововолинський ливарний завод”.
Статутний капітал компанії становить 1 млн 568,06 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Ціни на е/е для непобутових споживачів у 2022-2024 рр., грн/мвт∙год
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Страхова компанія “АРКС” (ARX, Київ) у 2024 році зібрала валові страхові премії на суму 4,280 млрд грн, що на 15,94% більше, ніж за роком раніше.
Така статистика наведена на сайті РА “Стандарт-Рейтинг” щодо оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) компанії на рівні “uaААА” за національною шкалою за підсумками 2024 року.
Надходження від фізичних осіб збільшились на 13,20% – до 2,617 млрд грн, а від перестрахувальників виросли у 2,2 рази – до 14,268 млн грн. Таким чином, за підсумками 2024 року частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика склала 61,14%, а частка перестрахувальників – 0,33%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2024 рік виросли на 15,74% у порівнянні з 2023 роком – до 114,375 млн грн. Коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях СК “АРКС” практично не змінився і за підсумками 2024 року склав 2,67%.
РА зазначає, що чисті премії виросли на 15,94% – до 4,166 млрд грн, а чисті зароблені страхові премії збільшились на 16,18% – до 3,895 млрд грн.
Обсяг страхових виплат, здійснених компанією за 2024 рік, виріс на 24,23% у порівнянні з 2023 роком – до 1,720 млрд грн. Таким чином, рівень виплат виріс на 2,69 п.п. – до 40,19%.
Прибуток від операційної діяльності склав 170,090 млн грн, а чистий прибуток – 452,835 млн грн.
Активи компанії на 1 січня 2025 року виросли на 17,70% – до 5,220 млрд грн, власний капітал показав приріст на 20,77% – до 2,633 млрд грн, зобов’язання збільшились на 14,73% – до 2,587 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли у 4,16 рази – до 817,524 млн грн.
РА також повідомляє, що станом на початок 2025 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 2,922 млрд грн, які складались з ОВДП та ОЗДП (81,76% портфеля інвестицій) та з депозитів в банках з інвестиційним рівнем кредитного рейтингу (18,24% портфеля), що позитивно впливало на забезпеченість ліквідними активами які в 1,45 раза перевищували зобов’язання СК “АРКС”.
СК “АРКС” є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. Компанія вже 13 років лідирує в сегменті КАСКО на українському ринку.
