Індія в лютому 2025 року імпортувала золота на $2,338 млрд, ідеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це на 62% менше, ніж у лютому минулого року, і на 13% менше, ніж у січні поточного.
Загалом за 2 місяці року імпорт золота в Індію становив $5,025 млрд, що на 38% менше за результат відповідного періоду минулого року.
У 2024 році, за даними міністерства, Індія імпортувала 812 тонн золота на $58,096 млрд. Індія є одним із найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
Перший контейнер сербських товарів відправили до Китаю в п’ятницю в рамках Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, як повідомляється на сайті уряду Сербії. У контейнері містяться продукти місцевих компаній, таких як «Піонір», «Аков», «Фрушкогорські виногради», «Вінаріја Алексіћ», «Нутріно», «Наш мед», «Заріћ ракіја», «Будимка» і «Дамар». Транспортування організувала компанія «Мілшпед» із Крњешеваца, поруч зі Старою Пазовою.
Міністр економіки Адріана Месаровіћ зазначила, що це результат наполегливої роботи сербських підприємців, державних установ і китайських партнерів, а також підтвердження «сталевої дружби» між Китаєм і Сербією. Вона наголосила, що китайські роздрібні мережі, імпортери та дистриб’ютори висловили готовність приймати сербські продукти на ринок з 1,4 мільярда споживачів.
Посол Китаю в Сербії Лі Мін заявив, що завдяки Угоді про вільну торгівлю, яка набула чинності 1 липня 2024 року, Сербія стала першим партнером Китаю в Центральній і Східній Європі з такою угодою. Він зазначив, що з моменту набуття угодою чинності експорт Сербії до Китаю збільшився на 53,7%, і на китайських столах з’являється дедалі більше сербських вин і молочних продуктів.
Угода про вільну торгівлю охоплює 10 412 сербських і 8 930 китайських продуктів. З першого дня застосування 60% товарів були звільнені від мит, а протягом наступних п’яти-десяти років ще 30% продукції будуть звільнені від митних зборів.
Джерело: https://t.me/relocationrs/633
Італія та Іспанія чітко заявили, що не готові підтримати пропозицію Європейського Союзу про виділення близько EUR 40 млрд на військову допомогу Україні цього року, причому кожна країна зробить свій внесок відповідно до розміру своєї економіки, повідомляє у вівторок агентство Reuters.
Після зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ 27 країн ЄС у Брюсселі Каллас заявила, що її пропозиція має «широку політичну підтримку», і зараз обговорення переходить до деталей.
За словами дипломатів, пропозиція має певну підтримку з боку країн Північної та Східної Європи. Але деякі південноєвропейські столиці були більш стриманими, що відображає поділ між тими, хто географічно ближче до Росії, які надали більше допомоги Україні, і тими, хто далі, які надали менше, у відсотковому відношенні до їхніх економік.
Згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute for the World Economy, Естонія, Данія і Литва лідирують у цій сфері в Європі, виділивши понад 2% свого ВВП на допомогу Києву в період із січня 2022 року по грудень 2024 року. Водночас Італія, Словенія, Іспанія, Португалія, Греція та Кіпр є одними з тих, хто виділив найменше, виділивши менше ніж 0,5% від свого ВВП.
Виступаючи перед зустріччю, міністри Італії та Іспанії – третьої та четвертої найбільших економік ЄС – заявили, що ще занадто рано займати остаточну позицію щодо цієї пропозиції.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що пропозицію потрібно буде детально обговорити у світлі майбутніх подій. «Ми чекаємо телефонної розмови Трампа і Путіна, щоб побачити, чи будуть якісь кроки вперед для досягнення припинення вогню», – сказав він, додавши, що Італія також повинна знайти гроші для збільшення власних витрат на оборону. «Є багато витрат, які потрібно вирішити», – додав він.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав: «Ми побачимо, як відбуватимуться дебати, але поки що немає жодного рішення з цього питання».
Альбарес повідомив, що Іспанія вже взяла на себе зобов’язання надати Україні 1 мільярд євро військової допомоги цього року. За його словами, Мадриду не довелося «чекати, поки Верховний представник (Каллас – ІФ-У) зробить якусь пропозицію», щоб показати, що Київ може розраховувати на його підтримку.
Китайська BYD Co. планує вибрати країну для будівництва третього європейського заводу протягом семи-восьми місяців, заявив у вівторок спеціальний радник компанії по Європі.
«Ми не виключаємо жодних варіантів і зараз розглядаємо будь-які країни» – сказав Альфредо Альтавілла, виступаючи на автомобільній виставці в Мілані.
«Процес вибору місця для третього заводу вже почався, і ми розраховуємо завершити його протягом семи-восьми місяців», – додав він.
У жовтні BYD має намір запустити виробництво на складальному заводі в Угорщині, тоді як завод компанії в Туреччині має розпочати роботу в березні 2026 року. Сукупна виробнича потужність двох цих заводів становитиме до 500 тис. автомобілів на рік.
Раніше в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що BYD розглядає Німеччину для будівництва нового складального об’єкту, зокрема через те, що країна висловлювалася проти введення мит на імпорт китайських автомобілів минулого року.
Альтавілла спростував ці припущення, назвавши їх позбавленими логіки. Водночас він наголосив, що рішення ще не ухвалено.
Він зазначив, що компанія керується кількома критеріями, включно з конкурентоспроможністю умов для виробництва акумуляторних батарей і автомобілів. При цьому Альтавілла додав, що важко уявити, щоб BYD побудувала завод у країні, де погано ставляться до китайських автомобілів.
Ціни на новобудови продовжать зростання у 2025 році, у комфорт-класі вони можуть зрости більш ніж на 15% до кінця року, повідомила пресслужба девелопера Alliance Novobud.
«У бізнес-класі ціни залишаться приблизно на тому ж рівні, плюс 5-10% внаслідок подорожчання будматеріалів. Водночас у комфорт-класі ціни можуть зрости більш ніж на 15% до кінця року», – вважає СМО компанії Ірина Міхальова.
За її словами, основними факторами, які впливають на вартість квадратного метра, є істотне зростання вартості практично всіх видів будівельних матеріалів, робіт, а також дефіцит і, відповідно, зростання вартості робочої сили.
Вона зазначила, що вартість будматеріалів, ціни транспортних послуг, електроенергії постійно зростають, а під час будівництва електроенергії, зокрема, використовується чимало. При цьому вона стає ще дорожчою за умови використання генераторів або купівлі імпортної е/е за вищою ціною.
«Людей, які можуть працювати на будівництвах, катастрофічно бракує, це наслідок мобілізаційних процесів, дефіцит кадрів посилюється», – перерахувала Міхальова фактори, які суттєво вплинули на ринок.
Як наслідок, девелопери змушені коригувати ціни. Зокрема, за підсумками минулого року, вартість квадратного метра житла в комфорт-класі зросла приблизно на 20%.
«Цього року ми знову, ймовірно, побачимо здорожчання будівельних матеріалів, наші постачальники вже надсилають нові ціни, отже, за рік вартість нового житла в комфорт-класі знову збільшиться щонайменше на 10-15%, а по деяких об’єктах і на 20%», – сказала вона.
Менше зростання очікується в бізнес-класі, одним із чинників більш стриманої реакції ринку тут є демпінг з боку вторинного ринку. Так, минулого літа на продаж виставили велику кількість об’єктів «вторинки» за цінами, в рази меншими за довоєнні.
За прогнозами Міхальової, у 2025 році активніше розвиватиметься будівництво заміського житла: котеджів, таунхаусів тощо.
«Ми теж розглядаємо варіант такого будівництва, думаємо про можливість котеджного або таунхаусного проєкту», – повідомила вона.
Згідно з даними порталу новобудов ЛУН, Alliance Novobud засновано 2006 року, з 2010 року компанія здала в експлуатацію 32 будинки, у процесі реалізації 9 будинків і проєкт заміського типу.
Україна в січні-лютому цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 44,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 200,696 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі впав на 47% – до $92,752 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (40,00% поставок у грошовому виразі), Туреччини (25,10%) і Єгипту (10,78%).
У зазначений період Україна імпортувала 2,544 тис. тонн напівфабрикатів на $2,043 млн із Чехії (94,42%) та Італії (5,58%), усі поставки припали на лютий.
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі виріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
