Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) 13 липня прийняла СК “ПЗУ Україна” і СК “ПЗУ Україна страхування життя” (обидві – Київ) до складу об’єднання.
За словами голова правління “ПЗУ Україна” Яцека Матусяка, група “ПЗУ Україна” посідає активну позицію на ринку і ніколи не залишається байдужою до проблем, які виникають як у галузі страхування, так і в економіці країни загалом. Саме це спонукало групу долучитися до ЛСОУ, щоб разом із компаніями-однодумцями, працювати над удосконаленням страхового законодавства, імплементувати до нього найкращі європейські практики ведення бізнесу, особливо в розрізі прозорості, етичності та відповідальності за зобов’язаннями перед клієнтами.
“Наша група зацікавлена в тому, щоб у довгостроковій перспективі залишатися важливим і активним гравцем на українському страховому ринку. Тому в рамках єдиної структури ми розраховуємо на ефективну партнерську співпрацю з досягненням усіх поставлених стратегічних цілей”, – зазначив він.
Як зазначив президент ЛСОУ Віктор Берлін, серед основних своїх пріоритетів Ліги – захист бізнесу, пошук нових можливостей для розвитку страховиків, а також об’єднання страхового ринку України заради сталого розвитку.
“Упевнений, що така синергія досвіду українських і польських колег значно розширить наші можливості і допоможе нам разом із відновленням України почати більш інтенсивно розвивати національний ринок страхування”, – підкреслив керівник ЛСОУ.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі “ПЗУ Україна”, також ухвалено рішення про вихід компаній зі складу Національної асоціації страховиків України, членами якої вони є із січня 2021 року.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” 2022 року зібрала 1,280 млрд грн валових премій, чисті премії компанії збільшилися торік на 6,76% – до 1,172 млрд грн, а зароблені – на 13,38%, до 1,110 млрд грн. Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за вказаний звітний період, склав 575,537 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 14,93% – до 2,425 млрд грн, власний капітал збільшився на 3,43% – до 853,817 млн грн, зобов’язання скоротилися на 22,41% – до 1,571 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли в 3,34 раза, до 364,458 млн грн.
СК “ПЗУ Україна страхування життя” завершила 2022 рік із чистими преміями в розмірі 396,5 млн грн. Виплати склали 45,4 млн грн, активи – 1,872 млрд грн, резерви – 1,419 млрд грн, чистий збиток – 17,4 млн грн.
ПрАТ СК “ПЗУ Україна” та СК “ПЗУ Україна страхування життя” є дочірньою компанією PZU S.A., що входить до найбільшої страхової групи Центральної та Східної Європи – PZU Group (Польща).
Медична лабораторія “Сінево” модернізувала лабораторію в Дніпрі, збільшивши її потужність на 20%.
Як повідомляють у пресрелізі “Сінево”, у межах модернізації в лабораторії встановлено діагностичну платформу Cobas Pure від Roche Diagnostics (Швейцарія), яка здатна виконувати 230 видів біохімічних аналізів зі швидкістю до 870 тестів на годину.
У результаті модернізації загальна пропускна спроможність біо/імунохімічних аналізаторів у Дніпрі становитиме 5270 тестів на годину.
“Потужність лабораторії дає змогу якісно та швидко задовольняти попит клієнтів зі східного та центрального регіонів країни. Сьогодні це надважливе завдання, оскільки роботу лабораторії “Сінево” в Харкові було призупинено з міркувань безпеки, що значно збільшило навантаження на дніпровську лабораторію компанії”, – наголошується в прес-релізі.
Загалом завдяки розширенню бази аналізаторів лабораторія “Сінево” в Дніпрі тепер може виконувати на 20% більше тестів біохімічної групи (наприклад, печінкові проби, ниркові проби тощо), електролітів, а також імунохімічної групи (наприклад, гормони щитоподібної залози, репродуктивна панель, пренатальна діагностика та ін.).
“Сінево Україна” (Synevo Ukraine) – найбільша мережа в Україні, що налічує 317 лабораторних центрів, сім лабораторій (у Києві, Львові, Чернівцях, Вінниці, Одесі, Херсоні та Дніпрі) і більше 1800 співробітників у 13 країнах. Потужність мережі – понад 800 видів тестувань, щорічно обслуговує близько 4 млн клієнтів, виконуючи понад 15,8 млн тестів. Є частиною провідної міжнародної компанії в галузі охорони здоров’я та діагностичних послуг Medicover.
Міжнародна лабораторна мережа “Сінево” (Synevo) представлена в 10 країнах Європи, Її лабораторії працюють у Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Грузії, Молдові, Болгарії, Сербії, Боснії та Герцеговині.
У 2017 році “Сінево Україна” у складі Medicover була зареєстрована на біржі Nasdaq (Stockholm), ставши першою і єдиною в Україні медичною компанією, що здійснила IPO.
Бізнес уперше з початку повномасштабної війни очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців: індекс ділових очікувань (ІДО) зріс у другому кварталі до 104,5% з 91,2% у першому кварталі, повідомив Національний банк України (НБУ).
“На тлі відновлення енергосистеми, поступового пожвавлення внутрішнього попиту та зміцнення курсу гривні респонденти очікують зростання обсягів виробництва товарів і послуг, а також позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств. Одночасно покращилися інфляційні та курсові очікування”, – зазначив НБУ в прес-релізі в понеділок.
Він уточнив, що поліпшення оцінок відбулося у підприємств усіх видів економічної діяльності (ЗЕД), а також за всіма складовими індексу.
Зокрема, бізнес прогнозує стрімке зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в найближчий рік: баланс відповідей становив 17,3% проти “мінус” 16,7% у першому кварталі. Зростання очікують підприємства всіх напрямів і видів економічної діяльності, розмірів за кількістю працівників і більшості областей.
Тривало поліпшення інфляційних очікувань: у другому кварталі 2023 року очікувана річна інфляція становила 15,7% порівняно з 20,7% у попередньому кварталі. Згідно з опитуванням, 46,6% опитаних підприємств вважають, що інфляція, яка за підсумками червня знизилася до 12,8%, у наступні 12 місяців не перевищить 15,3%. На думку 88,4% респондентів, найбільш значущим проінфляційним фактором залишаються військові дії.
Крім того, зазначив Нацбанк, дещо послабився вплив “курсового фактора” і “витрат на виробництво”. Нове середнє значення обмінного курсу, якого респонденти очікують через 12 місяців, становить 40,43 грн/$1 проти 42,18 грн/$1 кварталом раніше. Ба більше, частка респондентів, які очікують збереження обмінного курсу гривні в найближчий рік до 40,00 грн/$1, зросла з 19,7% до 44,3%.
Водночас оцінка респондентами власного поточного фінансово-економічного стану хоча й покращилася, але поки що залишається негативною: баланс відповідей становив “мінус” 11,1% порівняно з “мінус” 16,9% у першому кварталі. Про погіршення ситуації заявили будівельні підприємства, про відсутність поліпшень – підприємства енергетики та водопостачання, про незначне поліпшення – видобувної промисловості.
Проте вперше за п’ять кварталів позитивними стали очікування підприємств щодо динаміки їхнього фінансово-економічного стану: баланс відповідей став позитивним – 9,6% проти “мінус” 2,5% у першому кварталі. Поліпшення очікують підприємства всіх напрямів діяльності та розміру за кількістю працівників, більшості галузей і видів діяльності, уточнив НБУ.
Він додав, що учасники опитування суттєво посилили очікування щодо збільшення обсягів реалізації продукції, зокрема на зовнішньому ринку: відповідні баланси відповідей зросли до 14,5% і 10,9% з 2,8% і 2,0% у першому кварталі.
Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, але найбільше – у будівництві, переробній промисловості та торгівлі (баланс відповідей 30,0%, 21,6% і 21,0% відповідно), зазначив Нацбанк.
Зниження виробництва очікують підприємства Сумської, Кіровоградської та Одеської області, а в Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях оцінки залишилися колишніми.
За його даними, на тлі ослаблення очікувань підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зменшилася до 30,0% з 35,4% у першому. Як і раніше, підприємства, які планують залучати кредити, віддають перевагу кредитам у національній валюті – 79,2% проти 79,7% кварталом раніше.
Суттєвою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі ставки – 49,7% відповідей. Водночас посилився вплив фактора “наявність інших джерел фінансування” – на 5,5 відсоткових пунктів, до 42,0%. Частка компаній, які планують залучати кошти за кордоном, майже не змінилася і становить 7,3% порівняно з 7,4% у попередньому кварталі.
Нацбанк зазначив, що вперше за п’ять кварталів підприємства надали позитивні оцінки зміни рівня інвестиційних витрат на машини, устаткування та інвентар: баланс відповідей покращився до 4,5% з “мінус” 10,3% у першому кварталі. Водночас суттєво послабилися песимістичні оцінки щодо інвестиційних витрат на будівельні роботи: баланс відповідей підріс до “мінус” 2,3% з “мінус” 17,8% у першому кварталі.
Зазначається, що очікування підприємств, які залучають іноземні інвестиції, щодо їхнього збільшення найближчим роком продовжили поліпшуватися: баланс відповідей сягнув 15,3% з 11,0% у першому кварталі. Найвищі очікування у підприємств транспорту та зв’язку, а також будівництва. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, тепер становить 23,1% проти 21,3% кварталом раніше.
Респонденти істотно послабили свої прогнози щодо скорочення кількості працівників на своїх підприємствах у найближчий рік: баланс відповідей покращився до “мінус” 3,8% з “мінус” 16,4% у першому кварталі. Респонденти будівельних і торговельних підприємств тепер очікують на збільшення кількості працівників, тоді як у сфері транспорту та зв’язку, переробній промисловості поки що переважають негативні оцінки.
Як зазначив Нацбанк, учасники опитування очікують зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей зріс до 44,6% з 35,3% у першому кварталі.
Уточнюється, що квартальне опитування проводили в травні цього року, у ньому взяли участь 660 підприємств із 21 регіону країни. Серед респондентів 20,9% – компанії оптової та роздрібної торгівлі, 18,2% – переробної промисловості, 13,9% – сільського господарства, 13,8% – транспорту і зв’язку, 7,3% – видобувної промисловості, 5,2% – енерго- і водопостачання, 3,0% – будівництва, 17,7% – інші; 32,4% респондентів – великі підприємства, 37,4% – середні, 30,2% – малі.
ІДО – агрегований показник очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного стану підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників. Значення індексу понад 100 означає перевагу в суспільстві позитивних економічних настроїв, нижче 100 – негативних економічних настроїв.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-червні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 27,4% до аналогічного періоду 2022 року – до 638,79 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 2,3% – до 13,1 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 4,2% – до 3,6 тис. тонн. При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 35,3%, склавши 2,8 млн шт.
Тим часом у червні компанія скоротила випуск паперу та картону майже на 16% порівняно з тим же місяцем минулого року – до 2,53 тис. тонн, що також на 29,5% менше, ніж у травні поточного року.
“Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-червні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 30,3% порівняно з першим півріччям 2022 року – до 562,76 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, таким чином, фабрика зберігає приріст цього показника понад 30% до аналогічного періоду минулого року (за підсумками п’яти місяців він становив 32,4%).
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,7% – до 20,82 тис. тонн. У тому числі в червні його випуск скоротився на 4% до червня-2022 – до 3,4 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за перше півріччя зріс на 3,7% – до 67,15 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (120,78 млн шт.).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ 2023 року випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн, тоді як дохід зріс на 46,5% – до 978,9 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-червні 2023 року становив 3 млрд 673,5 млн грн, що на 13,2% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 30,4% зросло виробництво гофроящиків – до 108,24 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 16,5% – до 81,58 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 27,2% – до 66,91 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився майже на 16%, до 14,67 тис. тонн.
На своїй сторінці у Facebook комбінат також повідомив, що на виробництві гофротари завершено роботи з монтажу автоматизованої машини фірми Versor для приклеювання силіконової та відривної стрічки для випуску нового виду продукції. Триває встановлення обладнання фальцювально-склеювальної лінії для розширення можливостей виробництва.
Водночас, за даними “УкрПапір”, випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку: у січні-червні він знизився на 30,5%, до 21,08 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулончиках скоротилося на 29%, до 120,08 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за перше півріччя основними підприємствами галузі в Україні випущено понад 289 млн рулончиків (на 6% менше).
Як повідомлялося, комбінат раніше зазначав, що ринок санітарно-гігієнічної продукції в Україні скоротився на 18-35% з урахуванням загального стану економіки, скорочення чисельності населення.
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-червні 2023 року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 9,8% (260,55 тис. тонн), а також на 18,3% – картонних ящиків (239,31 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
