Ціни на нафту продовжують знижуватися у вівторок на тлі загального відходу інвесторів від ризику у зв’язку із ситуацією навколо Silicon Valley Bank у США.
Вартість травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $79,91 барель, що на $0,86 (1,06%) нижче від ціни на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $2,01 (2,4%), до $80,77 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,82 (1,1%), до $73,98 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів знизилася на $1,88 (2,5%), до $74,8 за барель.
Як повідомлялося, американський Silicon Valley Bank минулої п’ятниці перейшов під управління Федеральної корпорації зі страхування депозитів. Та передала активи банку новій юрособі і пообіцяла забезпечити повну компенсацію всім вкладникам.
У зв’язку з цими подіями Федеральна резервна система (ФРС) анонсувала новий механізм надання коштів фінансовим інститутам загальним обсягом $25 млрд.
У вівторок увагу трейдерів спрямовано на дані про динаміку споживчих цін у США за лютий, які є важливими для ухвалення Федрезервом рішення щодо подальшого рівня базової процентної ставки.
Ф’ючерсний ринок оцінює менш ніж у 50% вірогідність підйому ставки ФРС на 25 базисних пунктів (б.п.) на березневому засіданні, хоча минулого тижня трейдери вважали найвірогіднішим сценарієм підйом ставки одразу на 50 б.п., зазначає агентство Bloomberg.
“Нафтовий ринок не зміг уникнути наслідків краху Silicon Valley Bank, – зазначає Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Висока волатильність ринку може зберегтися в короткостроковій перспективі, враховуючи майбутню публікацію даних про інфляцію в США”.
У вівторок ОПЕК опублікує щомісячний звіт щодо нафтового ринку, а в середу ринок чекає аналогічного огляду від Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2022 рр. (млн. грн.)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Китай з 15 березня відновлює видачу туристичних віз іноземним громадянам, повідомляє консульська служба Міністерства закордонних справ КНР.
“Консульства Китаю за кордоном відновлять видачу всіх категорій віз іноземцям, починаючи з середи, 15 березня. Рішення ухвалено для подальшого полегшення перетину кордону”, – йдеться в повідомленні, розміщеному у вівторок у мережі WeChat.
Крім відновлення оформлення нових віз, буде дозволено в’їзд за візами, виданими до 28 березня 2020 року, у яких не закінчився термін дії.
“Нова візова політика також дасть змогу відновити безвізові поїздки для туристів на о. Хайнань, пасажирів, які прибувають на круїзних лайнерах у Шанхай, а також для туристичних груп із Гонконгу, Макао і країн АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії) у південні регіони країни”, – наголошують у повідомленні.
На сайтах посольств КНР деяких країн світу, зокрема США і Франції, з’явилися повідомлення про відновлення оформлення віз іноземним громадянам.
Китай із 6 лютого зняв обмеження на в’їзд і виїзд, введені через пандемію коронавірусу.
У 2019 році Китай прийняв 65,7 млн іноземних туристів.
У МЗС запустили відкритий пошук послів України через “кадровий голод”, на сьогоднішній день вакантні посади послів у 21 країні, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Я переконаний, що в Україні є сильні та професійні люди. Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але дуже необхідну роботу посла України. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок – створюємо відкритий механізм, що дає змогу і дипломатам зсередини системи, і людям ззовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла”, – написав міністр у понеділок.
Відповідну сторінку вже створено на сайті МЗС у розділі “Вакансії”.
За словами Кулеби, відкритий пошук серед внутрішніх і зовнішніх кандидатів дасть змогу уникнути неприйнятних ситуацій, коли вакансія посла в певній країні залишається незаповненою протягом кількох років.
Він зауважив, що проблема “кадрового голоду” нині добре знайома не лише державним інституціям, а й приватному сектору.
“Особливо складно з пошуком кандидатів на посади послів. Шукаю їх у дипломатичній системі. Шукаю в бізнес-середовищі. Шукаю серед науковців. Але зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема, в Африці. Тому понад два десятки країн досі без послів”, – наголосив Кулеба.
За словами очільника МЗС, відкритий пошук послів – це можливість для системи розширити горизонти і можливість для “достойних кандидатів спробувати себе там, куди раніше можна було потрапити лише через закриті інституційні механізми”.
“Я вперше в історії української дипломатії відчиняю двері, щоб кожен мав рівні можливості спробувати стати сильним менеджером, який зараз так потрібен державі у світі. Зазначу, що особливий фокус зараз на країнах Африки. Подача в ці країни автоматично збільшує шанси”, – наголосив міністр.
Крім того, за умови рівних професійних показників, перевага надаватиметься жінкам.
“Просто тому, що дипломатія була багато десятиліть несправедлива щодо кар’єрного зростання жінок”, – додав він.
Як повідомив міністр, наразі в розділі вакансій значиться 21 країна Європи, Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у понеділок, що вніс на розгляд президента України Володимира Зеленського кандидатури послів України в Китаї, Індії та Бразилії.
Як повідомив Кулеба у Facebook, МЗС створило відкритий пошук послів України, наразі вакансія відкрита для 21 країни, крім Китаю, Індії та Бразилії.
“Наостанок: ви можете звернути увагу, що серед списку країн немає Китаю, Індії та Бразилії. І матимете рацію. Це тому, що я вже вніс на розгляд президента України кандидатури послів у цих країнах. Ви дізнаєтеся їхні імена після оприлюднення відповідних указів. Скажу тільки, що в такі особливі країни ми плануємо відправити фахівців із досвідом державної роботи рівня міністрів і заступників міністрів”, – написав Кулеба.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
