Влада Філіппін запустила для іноземних туристів електронну картку eARRIVAL Card, яка стане заміною декларації здоров’я в рамках ослаблення антиковидних обмежень, повідомляє газета Sunstar.
“Мінтуризму Філіппін (DOT) вітало введення урядом країни карти eARRIVAL Card, яка дозволить швидше і комфортніше в’їжджати в країну іноземним туристам. Карта стане заміною існуючої декларації One Health Pass (OHP) в рамках спрощення антиковидних обмежень у країні та залучення на Філіппіни більшої кількості гостей”, – пише видання.
Як зазначає газета, раніше мандрівники мали зареєструватися в програмі OHP за кілька днів до поїздки на Філіппіни та заповнити електронну медичну декларацію. У eARRIVAL Card видалені непотрібні поля для заповнення, щоб турист витрачав менше часу на анкету. Так, кількість питань для подорожуючих з метою туризму було скорочено вдвічі – з 20 до 10. Також було видалено питання про професію туриста та рівень його освіти.
Після надання інформації про поїздку, особисту інформацію, декларацію про стан здоров’я та відомостей про щеплення, на сайті eARRIVAL Card буде згенеровано унікальний QR-код. Його потрібно показати в аеропорту після прибуття на Філіппіни.
Крім того, мандрівникам не потрібно встановлювати мобільний додаток для реєстрації, оскільки eARRIVAL Card – це сайт, який відкривається у браузері. Також система позбавить туристів необхідності заповнювати паперові анкети тих, хто прибуває на Філіппіни.
Раніше в Мінтуризмі Філіппін обговорювалося питання поетапного послаблення антиковидних обмежень, зокрема вимог ПЛР-тестування та вакцинації від коронавірусу для тих, хто прибуває до країни.
За даними міністерства, з 1 січня по 17 жовтня Філіппіни відвідали 1,76 млн іноземних туристів, це більше ніж прогнозувала влада спочатку (1,7 млн).
Картина одного з основоположників абстрактного живопису Піта Мондріана 75 років висіла перевернутою.
Картина New York City I, написана в 1942 році, є однією з найважливіших робіт Мондріана, проте всі ці роки на неї дивилися не під тим кутом. Вперше на загальний огляд роботу було виставлено в 1945 році в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, а з 1980 року знаходилася в колекції Художнього зібрання землі Північний Рейн – Вестфалія.
Під час заходу до ювілейної виставки художника куратор Сюзанна Мейєр-Басер розповідала про історію картини та шокувала відвідувачів її дивним секретом.
За словами Мейєр-Басер, вона натрапила на фотографію зі студії Мондріана, зроблену через кілька днів після його смерті в 1944 році, на якій полотно New York City I стоїть на мольберті, але знаходиться в іншому положенні: щільніші смуги знаходяться нагорі картини хоча весь цей час вона висіла так, що смуги були внизу.
“Ущільнення грат має бути нагорі, як темне небо. Як тільки я вказала на це іншим кураторам, ми зрозуміли, що це було очевидно. Я на 100% упевнена, що картина висить неправильно”, – розповіла куратор.
Незважаючи на безглузду помилку, картину не перевертатимуть: для її створення використовувалися різнокольорові смужки, наклеєні на мольберт, і експерти бояться, що обертання картини може призвести до того, що вони відваляться.
Президент України Володимир Зеленський сказав, що питання його участі у саміті G-20 в Індонезії буде вирішено за кілька днів.
«Позиція моя особисто і позиція України була в тому, що якщо лідер Російської Федерації братиме участь у саміті, Україна не буде», – сказав він у четвер у Києві на прес-конференції після зустрічі з президентом Греції Катериною Сакелларопулу.
«Побачимо, як буде у майбутньому. Сьогодні я мав розмову з президентом Індонезії. Ми підтримуємо стосунки. У будь-якому разі ми були сьогодні запрошені. Подивимося. Декілька днів залишилося», – сказав Зеленський.
Саміт “великої двадцятки” пройде в Індонезії 15-16 листопада.
Компанія Microsoft надасть українській критичній інфраструктурі та іншим державно-важливим секторам технологічну допомогу у розмірі $100 млн до кінця 2023 року, повідомив віце-президент компанії Бред Сміт під час зустрічі з віце-прем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим у четвер.
“Завдяки технічній допомозі державні установи, критична інфраструктура та інші сектори в Україні продовжать безкоштовно використовувати цифрову інфраструктуру та працювати у хмарі Microsoft. Також компанія допоможе з кураторством та реалізацією цифрових секторів України, таких як кібер, судочинство, митниця, медицина та освіта”,- йдеться у повідомленні Мінцифри у Телеграм-каналі.
Федоров зазначив, що Microsoft стала однією з перших компаній, яка ще на початку березня призупинила нові продажі продуктів і послуг в Росії.
“За цей час Україна отримала понад $400 млн підтримки. Окрім безкоштовних сервісів, Microsoft підтримує Україну у сфері кібера, донатить на гуманітарну допомогу та співпрацює з українським урядом щодо документування військових злочинів російських загарбників”, – сказав віце-прем’єр.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у січні-вересні 2022 року зібрала 866,8 млн грн страхових платежів, що на 10,62% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” “, яке підтвердило рейтинг фінансової стійкості/кредитний рейтинг компанії на рівні “uaAA+” за підсумками 9 міс.
Надходження від фізичних осіб зросли на 17,66% до 638,029 млн. грн., а від перестраховиків – на 55,13% до 771 тис. грн. За підсумками дев’яти місяців 2022 року частка фізичних осіб у брутто-преміях компанії становила 73,61%, а частка перестраховиків – 0,09%.
Страхові платежі, надіслані перестраховикам, за 9 місяців 2022 року, порівняно з тим же періодом 2021 року, зросли на 39,28% до 289,784 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахувальних компаній у страхових преміях збільшився на 6,88 п.п. до 33,43%.
Чисті премії збільшилися на 0,25% до 576,97 млн грн, а зароблені премії зросли на 13,5% до 586,665 млн грн.
Обсяги страхових виплат та відшкодувань за дев’ять місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року знизилися на 3,46% до 285,393 млн. грн. Таким чином рівень виплат скоротився на 4,80 в.п. до 32,93%.
Фінансовий результат від операційної діяльності за дев’ять місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року зріс на 81,15% та становив 44,649 млн. грн., а чистий прибуток збільшився на 39,19% до 68,087 млн. грн.
•Активи компанії на 30 вересня 2022 року збільшилися на 18,40% до 1,758 млрд. грн, власний капітал зріс на 17,53% до 417,131 млн. грн., зобов’язання збільшилися на 18,67% до 1,341 млрд грн, кошти та їх еквіваленти зросли у 2,43 рази до 180,370 млн. грн.
При цьому РА зазначає, що на звітну дату страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 639,752 млн. грн., що складалися з ОВДП (537,984 млн. грн.), а також депозитів у банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (101,768 млн. грн.).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ “Vienna Insurance Group Ukraine” (основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група” – 100% , “ПрАТ “СК “Княжа ЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг” – 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез України” – 78,7%, ТОВ “Ассистанська компанія” Українська служба допомоги” – 100%
Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
