У післявоєнний період Україні варто очікувати зростання кількості онкологічних діагнозів, що буде спричинено недостатньою діагностикою під час війни.
Таку думку висловили учасники круглого столу, що відбувся в середу в агентстві “Інтерфакс-Україна” та присвячений проблемі онкології воєнного часу.
“На сьогодні вплив стресу на виникнення онкологічного захворювання не доведено, проте під час війни однозначно загострюються всі хронічні захворювання, зокрема онкологічні. Тому можна очікувати прискорення розвитку онкозахворювань. Переривання в лікуванні та діагностиці призводить до погіршення ситуації. Статистика онкозахворювань після нашої перемоги, гадаю, для багатьох буде великим “сюрпризом” у негативному плані”, – сказав заступник медичного директора медичної мережі “Добробут” Костянтин Копчак.
За прогнозами заступника директора зі стаціонарної роботи Київського міського клінічного онкоцентру Тамари Грушинської, сумна статистика щодо захворюваності на онкологію проглядатиметься вже через 1,5 року.
“Деякі пацієнти не мали можливості під час активних бойових дій отримати необхідну медичну допомогу, наприклад, коли на все місто був лише один сімейний лікар або люди не мали змоги дістатися клініки. Гадаю, сумна статистика проявиться вже через рік-півтора. Ми побачимо, що кількість онкозахворювань набагато збільшиться, на жаль”, – сказала вона.
Як зазначила Грушинська, кількість пацієнтів у Київському онкоцентрі не зменшилась, люди їхали з різних областей та отримували допомогу.
Зі свого боку керівник онкологічного відділення МГК ADONIS Іван Климнюк сказав, що практично вся країна протягом щонайменше півроку випала із системи ранньої діагностики.
“Люди були заточені на виживання та безпеку, вони не думали про скринінг та діагностику. Відлуння війни у сфері онкології ми побачимо трохи пізніше, буде багато запущених форм. Якщо раніше пацієнта могли діагностувати на 1-2 стадії, що дає можливість зупинити процес, то тепер ми зіткнемося з тим, що рак виявлятимуть на 3-4 стадії”, – сказав він.
Водночас Климнюк наголосив, що наразі усі представники онкологічної служби України консолідувалися та надають допомогу пацієнтам.
Зростання занедбаних форм онкологічних патологій також очікує і голова підкомітету профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Валерій Зуб.
“Це логічно, тому що були перерви в лікуванні, несвоєчасна діагностика та неможливість звернутися до медзакладу. Ми прогнозуємо і, на жаль, уже бачимо: кількість запущених форм раку вже навіть за останні місяці в більшості онкологічних центрів зростає”, – констатує він.
Зуб вважає необхідним переналаштовувати роботу онкологічної служби, оскільки доведеться здійснювати складніші оперативні втручання, застосовувати складніші схеми хіміотерапії.
За його словами, створена у МОЗ робоча група розробить пропозиції щодо коригування розвитку онкологічної служби з урахуванням наявної ситуації.
“Завдання не в тому, щоб повернути онкологічну службу до того виду, в якому вона була раніше, а в тому, щоб зробити її кращою, зокрема зробити обласні онкоцентри кращими”, – сказав він.
Водночас заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інституту раку (НІР) Олександр Яцина повідомив, що цього року інститут через війну прийняв на 51% менше пацієнтів, ніж раніше.
“Порівняно з торішнім результатом у 29 тис. госпіталізацій наразі маємо 14,9 тис. Кількість операцій – 4,2 тис. порівняно з 7,1 тис. у 2021-му. Минулого року було проведено 21 тис. сеансів хіміотерапії, цього – 9,6 тис.”, – сказав він.
Яцина наголосив, що скорочення кількості пацієнтів спричинене, зокрема, проблемами з логістикою на початку війни та масовою міграцією населення за кордон.
Водночас, за його словами, незважаючи на воєнні дії, НІР не зупиняє програму розвитку.
“Нам пощастило найбільше, тому що в рамках державного проєкту з розвитку НІР ми отримали багато обладнання. Незважаючи на те, що триває війна, ми вже запустили роботу найновішого лінійного прискорювача, закуплено нові пересувні рентгени та апарати УЗД. Хіміо- та променева терапія працювала з першого дня війни без зупинок, незважаючи на колапс у всій країні. Кількість медичного персоналу у нас залишається приблизно на тому самому рівні, що й до війни”, – сказав Яцина.
АДОНИС, Грушинська, Климнюк, Копчак, МЕДИЦИНА, онкология, рак
Українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що митниця – це той локомотив, який рухає за собою Україну в ЄС. Про це повідомляє офіційний сайт Держмитслужби https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/u-kiievi-vidbulasia-mitna-platforma-ukrayina-ies-2022-prisviachena-zapusku-mitnogo-bezvizu-ievrointegratsiyi-ta-bezpetsi-v-umovakh-rosiiskoyi-zbroinoyi-agresiyi-965
5 жовтня у Києві відбулася перша «Митна платформа: Україна-ЄС 2022». Її стартова тема, «Початок дії в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), євроінтеграція та безпека в умовах російської збройної агресії у центрі Європи», була присвячена запуску “митного безвізу” – початку дії Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS).
Представники парламенту, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, міжнародних організацій та бізнесу презентували перші результати приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка надає нові можливості для роботи бізнесу.
Під час першої дискусійної панелі Міністр фінансів України Сергій Марченко та Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, інформували про український досвід трансформації митниці та приєднання до міжнародних конвенцій в умовах дії воєнного стану.
«Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об’єднали Європейську Комісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн», – зазначив Сергій Марченко.
За словами комісара Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні «ніколи зв’язки між Україною та ЄС не були настільки тісними, як сьогодні». «Хочу привітати Україну з приєднанням до Конвенції про спільний транзит. Я впевнений, що це не тільки сприятиме, а й фактично прискорить торгівлю між ЄС та Україною. Ми будемо тісно співпрацювати з українською владою, щоб ця можливість принесла максимальну користь у найближчі місяці та роки», – наголосив комісар ЄС.
Учасники обговорили також питання приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту в контексті перспективи вступу України до ЄС.
Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України, відзначив, що саме запит бізнесу був показовим для європейців під час оцінювання готовності України до приєднання до Конвенції, адже це суттєві спрощення, які прямо впливають на економію ресурсів при переміщенні товарів. Передбачається, що це позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до вирішення логістичних проблем.
«1 жовтня о 9:32 перший автомобіль перетнув кордон Україна-ЄС за процедурою спільного транзиту. Це значний крок вперед не лише для торговельної інтеграції, а й для функціонування наших «Доріг Солідарності». Я хотів би привітати всю українську владу, яка у воєнний час уможливила це важливе досягнення», – сказав під час свого виступу заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Представник Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) інформував про основні тенденції сучасного митного законодавства ЄС, до яких слід бути готовим українському бізнесу з огляду на активний темп гармонізації митних систем України та ЄС. «Митне законодавство ЄС відображає нову економічну реальність, а також нову роль і місію митної служби. Воно трансформувало роль митних органів, надаючи їм роль у ланцюгу поставок, моніторингу і перетворюючи їх на каталізатор для конкурентоспроможності країн та компаній. Сприяння законній торгівлі вимагає простих, швидких і стандартних митних процедур і процесів. Метою нового Митного кодексу ЄС було спростити митне законодавство, дозволити використання сучасних інструментів та технологій. Процедура спільного транзиту та використання NCTS є прикладом впровадження цієї нової ролі митниці», – зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM.
Верховна Рада у четвер 252 голосами за необхідних 226 ухвалила закон (№5270) “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів” (Є-резидентство), йдеться в інформації на сайті парламенту.
“До другого читання ми розширили перелік професій е-резидентів з IT-шників на всіх інших експортерів послуг”, – прокоментував рішення Ради співавтор закону народний депутат Ярослав Железняк.
За його словами, Є-резидентство – це можливість для іноземців у кілька кліків “перевезти” свій бізнес до України без необхідності переїжджати фізично. “Це класний варіант для фахівців у країнах зі складною політичною та економічною ситуацією працювати з розвиненими цивілізованими ринками та захистити свої доходи”, – зазначив він.
Депутат уточнив, що щоб стати Е-резидентом – електронним платником єдиного податку на третій групі спрощеної системи оподаткування без ПДВ за ставкою 5% у межах ліміту, фахівець має зареєструватись у “Діє” та пройти перевірку фінансову та безпеки. Після цього він отримує електронний цифровий підпис та відкриває рахунок у банку. При цьому банк буде податковим агентом для Є-резидента.
Усі документи Є-резидента зберігаються в електронній формі, онлайн також здійснюються всі розрахунки та листування з державною податковою службою, додав Желєзняк.
Згідно з пояснювальною запискою, передбачалося, що Е-резидент підприємець може здійснювати виключно такі види господарської діяльності: видання комп’ютерних ігор, видання іншого програмного забезпечення, комп’ютерне програмування, інша діяльність у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем, обробка даних, розміщення інформації на веб- вузлах та пов’язана з ними діяльність.
При цьому Є-резидентом не можуть бути громадяни країни-агресора РФ, особи, внесені до “чорного списку” FATF (країни, які фінансують тероризм) та особи, які мають будь-який вид доходу в Україні, крім пасивного.
Список країн, громадянам яких дозволено стати резидентами України, визначає уряд.
АТ “Енергетична компанія України” готова до будь-якого розвитку подій на ринку електроенергії, зокрема до зупинки експорту, заявив генеральний директор компанії Віталій Бутенко.
“Ситуація в енергетиці України сьогодні залишається досить складною в умовах війни. Компанія готова до будь-якого сценарію розвитку подій, зокрема до припинення експорту”, – йдеться у коментарі Бутенка інтернет-порталу “Енергореформа” на її запит.
Водночас він зазначив, що стратегія АТ “ЕКУ” насамперед спрямована на роботу на внутрішньому ринку.
“При цьому ми скористалися можливістю експорту електроенергії, що дозволило заробити для держави додатковий прибуток. За 1,5 місяця дохід трьох державних компаній від експортної діяльності “ЕКУ” становив майже 2 млрд грн, а частка держави в експорті електроенергії до Румунії та Словаччини у вересні досягло близько 44%”, – наголосив Бутенко.
Щодо позики у розмірі 500 млн грн, наданих компанії НАЕК “Енергоатомом”, Бутенко зазначив, що його повернення не залежить від наявності чи відсутності експорту.
“Відповідно до наших зобов’язань перед ДП “НАЕК “Енергоатом” державний енерготрейдер поверне позику до кінця поточного року”, – наголосив глава “ЕКУ”.
Як повідомлялося, джерело Енергореформи в уряді повідомило, що з 10 по 15 жовтня може бути прийняте рішення про зупинення експорту е/е до Європи, яке зараз здійснюється на потужності 300 МВт. Причиною цього є дефіцит енергогенеруючих потужностей, пов’язаний, зокрема, із зупинкою всіх шести блоків ЗАЕС, ремонтом 1,5 блоків на інших АЕС та можливим виведенням у ремонт ще одного блоку, що призводить до надпланового споживання вугілля, а також великої кількості блоків ТЕС у ремонт.
АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”), 100% акцій якого належать державі, 17 серпня вперше вийшло на експорт е/е за румунським та словацьким напрямками, з 1 жовтня почало експортувати е/е до Польщі.
Надходження від “ЕКУ” державним НЕК “Укренерго” (як плата за перетин та передачу е/е), ДП “Гарантований покупець” (у рамках ПСО по населенню) та НАЕК “Енергоатом” (плата за електроенергію) з 19 серпня по 13 вересня становили майже 1,542 млрд грн.
Раніше Бутенко заявляв, що державні інвестиції в стартовий капітал “ЕКУ”, надані йому в серпні НАЕК “Енергоатом” у формі фінансової допомоги у розмірі 500 млн грн, будуть повернуті до кінця 2022 року.
За оцінками “ЕКУ”, ці вкладення можуть дати державним компаніям 8,2 млрд грн доходів до кінця року.
АТ “ЕКУ” – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, яке здійснює операції з купівлі, продажу, постачання та ринкової оптимізації споживання енергоресурсів для комерційних клієнтів. Поки що компанія здійснює поставки на експорт, однак у її планах робота також на внутрішньому ринку. 100% акцій товариства належать державі, повноваження щодо управління ними здійснює Мінекономіки.
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2022 року, за попередніми даними, становили $23 млрд 929,6 млн (в еквіваленті), що на 5,9% менше, ніж на початок вересня ($25,436 млрд), свідчать дані Національного банку України, оприлюднені у четвер.
“Станом на 1 жовтня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили $23,929 млрд. У вересні вони знизилися на 5,9%, враховуючи продаж валюти Нацбанком на міжбанку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб та платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від міжнародних партнерів і надалі дозволяють утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні, незважаючи на повномасштабну війну», – пояснив регулятор.
Регулятор уточнив, що чисті міжнародні резерви у вересні знизилися на 4,6%, або на $736 млн – до $15,181 млрд, тоді як у серпні їх зростання склало 26,6%, або $3 млрд 342 млн (до $15,917 млрд).
Як зазначає Нацбанк, у вересні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки правління України в НБУ у вересні становили $2,034 млрд, зокрема від США – $1,5 млрд, від ЄС – $482 млн, від розміщення ОВДП – $51,7 млн.
Загальний обсяг платежів правління з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $65,1 млн., у тому числі $63 млн. спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $2,1 млн. – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала до МВФ $624,6 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж їм на валютному ринку $2,777 млрд і купівля в резерви $39,4 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було негативним і становило $2,728 млрд.
Крім цього, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів, зокрема, їх зниження на $115,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту, що достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду та Національного банку”, – зазначив Цертробанк.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
Національний банк України (НБУ) ухвалив постанову про відкликання з 10 жовтня банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку “Січ”, повідомила прес-служба регулятора у четвер.
Відповідне рішення ухвалено постановою правління НБУ №495-рш від 6 жовтня.
Як повідомлялося, правління НБУ 10 серпня 2022 року ухвалило рішення про віднесення АТ “Банк “Січ” до категорії неплатоспроможних у зв’язку з невиконанням фінустановою у встановлений договором термін своїх зобов’язань перед НБУ щодо кредитів рефінансування через недостатність коштів.
У повідомленні на сайті регулятора також наголошується, що банк “Січ” не сплатив відсотки за користування кредитами рефінансування за липень 2022 року, порушивши умови генерального кредитного договору, укладеного між банком та Нацбанком.
Кожен вкладник банку “Січ” отримає від ФГВФО відшкодування у повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2022 року становить 1,229 млрд грн.
Банк “Січ” заснований у 2011 році. За даними на сайті банку, його акціонерами на 1 січня 2022 року були Олег Баланда (55,615%), Валерій Роздорожний (31,016%), Андрій Мельник (9,6257%) та Олег Губанов (3,7433%).
