Середня вартість топових моделей годинників Rolex, Patek Philippe і Audemars Piguet на вторинному ринку з серпня 2018 року по січень поточного року демонструвала підвищення в середньому на 20% на рік.
Це перевершує темпи зростання американського фондового індексу S&P 500, які становили в середньому 8% щорічно, повідомляється у звіті Boston Consulting Group.
Розкішні годинники затребувані як альтернативні інвестиції, йдеться в повідомленні. Покупці готові платити за годинники як найвідоміших світових брендів, так і провідних незалежних виробників, включно з F.P.Journe і De Bethune, розраховуючи на подальше зростання їхньої вартості. І дійсно, годинники класу “люкс” показують хороші результати, особливо в довгостроковій перспективі, порівняно з традиційними категоріями інвестицій, зазначають аналітики.
Продажі дорогих годинників на вторинному ринку досягли $22 млрд у 2021 році порівняно з $18 млрд роком раніше. Обсяг реалізації нових годинників збільшився до $53 млрд із $38 млрд.
За попередніми розрахунками, 2022 року перший показник зріс приблизно на 9% – до $24 млрд, другий – менш ніж на 4%, до $55 млрд.
Середньорічні темпи зростання (CAGR) продажів у період 2019-2026 рр. прогнозуються в районі 10% для вторинного ринку, 7% – для нових годинників.
У 2013-2022 рр. темпи зростання цін на люксові годинники також перевищували швидкість подорожчання інших “колекційних” активів, як-от ювелірні прикраси, сумки, вина, предмети мистецтва і меблі, ідеться у звіті.
Великий виробник яблук ТОВ “Сади Дніпра” (Підгородне Дніпропетровської обл.), що вирощує продукцію під ТМ UApple, найближчими тижнями висадить яблуні на додаткових 20 га, а в перспективі готується розширити грушевий сад ще на 10 га.
Як повідомив власник бізнесу і голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв у Facebook у п’ятницю, незабаром буде висаджено яблука сорту Gala RKD, який плодоносить на три тижні раніше за звичайну Gala.
“Прямо зараз відбувається розбивка саду. 83 тис. саджанців ми вже привезли з Франції, щоб одними з перших в Україні почати вирощувати цю новинку. Наразі розпочалося встановлення стовпів, що фіксують оптимальну відстань між майбутніми деревами. Власне, саджанці почнемо висаджувати вже у квітні. Перший урожай із цих дерев ми зберемо вже цього року. Але перший повноцінний урожай, за нашими стандартами це 50-60 тонн/га, – через п’ять років”, – написав Єрмолаєв у соцмережі.
Він уточнив, що на перспективу планується подальший розвиток саду, зокрема, висадка груш на додаткових 10 га.
Згідно з даними на сайті компанії, “Сади Дніпра” були засновані 2016 року і є однією з найбільших компаній-виробників яблук в Україні. Виробник реалізує продукцію в українських торговельних мережах, а також експортує її до країн ЄС, Азії та Близького Сходу. Під ТМ UApple вирощується шість сортів яблук: Gala Schniga, Golden Delicious, Granny Smith, Pinova, Fuji, Red Delicious.
Корпорація Alef об’єднує 10 різнопрофільних бізнесів, що працюють у сегменті девелопменту, виробництва будівельних матеріалів та аграрній сфері. Голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв є також засновником підприємств “Міропласт”, “ЮДК”, ABM Technology, “Оскар”, “Дніпропрес Сталь”, “Алеф-Віналь”, “Сади Дніпра”, “Лунапак”, “Агроальянс”.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-лютому 2023 року знизилося на 8,9% порівняно з першими двома місяцями 2022 року – до 16,2 млн дал, повідомляють на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво” в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що в січні цього року відставання у виробництві цього напою від показників січня-2022 становило 15,2%.
Зі свого боку, за січень-лютий 2023 року в Україні вироблено 28,9 тис. тонн солоду, що на 5,7% менше за показники перших двох місяців минулого року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього позаминулого року – 27,9%.
Український мобільний оператор lifecell у четвертому кварталі 2022 року збільшив чистий прибуток на 71,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 408,8 млн грн, а загалом за підсумками минулого року він зріс на 59,2% – до 972,3 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті, виручка lifecell у четвертому кварталі 2022 року зросла на 8,3% – до 2,607 млрд грн, а за весь 2022 рік – на 11%, до 9,41 млрд грн.
Показник EBITDA у четвертому кварталі збільшився на 14,1% – до 1,505 млрд грн, а за рік – на 14,6%, до 5,45 млрд.
Водночас капітальні витрати компанії в четвертому кварталі знизилися на 24,4% – до 997,4 млн грн і загалом за 2022 рік – на 16,3%, до 3 млрд грн.
База активних абонентів lifecell у четвертому кварталі збільшилася з 8,2 млн до 8,5 млн абонентів, однак це менше, ніж рік тому, коли їх було 9,2 млн осіб. Водночас показник ARPU (середній дохід на одного користувача) серед активних користувачів зріс загалом у 2022 році на 10% – до 91,5 грн. При цьому якщо першу половину року ARPU трохи знижувався, то в другу досить швидко зростав – з 82,8 грн до 95,4 грн у третьому кварталі та до 104,5 грн у четвертому завдяки коригуванню цін і зростанню обсягу використання даних.
Через війну станом на 31 грудня 2022 року не працювало 23% або близько 9 тисяч станцій мобільного зв’язку компанії в Україні. Стан станцій на окупованих територіях невідомий, зазначається в повідомленні. Водночас 92% магазинів компанії працювали і в четвертому кварталі повернулися на довоєнний рівень. Зазначається, що операційні системи компанії працювали стабільно, як і банківська система, включно з платежами.
Уточнюється, що станом на 31 грудня 2022 року сума списання активів на окупованих Росією територіях, визнана в консолідованій фінансовій звітності, становить 214,2 млн турецьких лір (близько $11,3 млн).
Як ризики, що можуть впливати на діяльність компанії, зазначаються триваючі військові дії та зміни курсу гривні через економічну ситуацію в країні. Також виокремлюють ризик втрати контролю або експропріації активів компанії на території в Україні внаслідок дій РФ.
Компанія планує сфокусуватися на забезпеченні безпеки своїх співробітників і наданні якісного сервісу українським споживачам.
На діяльність материнської компанії turkcell серйозно вплинув землетрус у Туреччині, через наслідки якого компанії довелося скоригувати свої фінансові показники на 2023 рік. Негативний вплив на дохід оцінюється приблизно в 1,5 млрд турецьких лір (близько $79 млн). Повідомляють, що в перший же день катастрофи майже 3,3 тис. базових станцій у регіоні припинили роботу через відключення електроенергії та руйнування. Одну мобільну вишку і 150 базових станцій було зруйновано. У постраждалі регіони було направлено 1200 співробітників для проведення ремонтних робіт. Було розгорнуто 250 мобільних станцій зв’язку і встановлено 1,4 тис. електрогенераторів.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell (Туреччина) є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”. На частку України, де також працюють “дочки” UkrTower, Global LLC і Paycell LLC, припадає 8,9% всієї виручки Turkcell і 14% необоротних активів.
Прогнозовані площі посіву основних ярих культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території станом на 9 березня 2023 року становлять 5,7 млн га, що на 206,5 тис. га, або на 3,4% менше за показники минулого року.
Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами вже засіяно 16,1 тис. га, або 0,2% від запланованих обсягів.
Міністерство уточнило, що до 9 березня до сівби ярих культур приступила тільки Одеська область, при цьому на відповідну дату торік в Україні посів ще не починали. Так, усіма категоріями господарств у регіоні посіяно 16,1 тис. га зернових і зернобобових культур, з яких 6,7 тис. га ярої пшениці, 5,9 тис. га ярого ячменю і 3,5 тис. га гороху.
Як повідомлялося, Україна під час посівної 2022 року засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, що становить 83,7% від показника 2021 року в 16,92 млн га. Загалом в умовах повномасштабного російського вторгнення було засіяно 95% від запланованих площ.
Один зі світових лідерів датська транспортно-логістична компанія A. P. Moeller-Maersk AS, яка припинила суднозаходи в Україну з лютого минулого року після повномасштабного російського вторгнення, відновила доставку вантажів клієнтів до українського порту Рені з Констанци (Румунія) баржовим сполученням, йдеться на офіційному сайті компанії.
“Розвиток в Україні залишається у фокусі уваги, а також імплементація рішень для наших клієнтів із погляду забезпечення безпеки”, – ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, Maersk запускає нове щотижневе баржеве сполучення з порту Констанца до порту Рені за двома маршрутами – через Констанцу/Дунайський канал і Чорне море з часом транзиту приблизно 1,5 дня.
Повідомляється, що система компанії оновлена і приймає бронювання від клієнтів з доставкою до порту Рені. Їх виконання залежатиме від робочих можливостей за умови оформлення належної документації, включно з юридичним ухваленням положення про Україну щодо наявності ризиків у регіоні.
У компанії порадили звертатися за детальнішою інформацією про доставку вантажів у порт Рені до її місцевих представників.
У четвертому кварталі 2022 року A.P. Moeller-Maersk AS скоротила чистий прибуток на 18,8%, виручку – на 3,7%, що виявилося гіршим за прогнози експертів. Чистий прибуток у жовтні-грудні становив $4,95 млрд проти $6,094 млрд за аналогічний період попереднього року. Виручка знизилася до $17,82 млрд порівняно з $18,506 млрд.
Середня ставка фрахту скоротилася на 3,5% щодо четвертого кварталу 2021 року, обсяг перевезень впав на 14%.
Maersk також зупинила роботу на російському ринку. Усі сервіси в РФ припинили працювати в першому кварталі, у третьому кварталі було закрито угоду з продажу 30,75% акцій компанії Global Ports Investments. Тривав процес продажу залишків активів – двох складів і чотирьох буксирів.
У 2022 році Maersk отримала EBITDA в розмірі $36,81 млрд і EBIT – $30,86 млрд.
