Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 27,92 грн/літр та дизпалива (ДП) – 25,16 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на середину січня.
З урахуванням граничних торгових націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не має перевищувати 32,92 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 32,16 грн/літр.
Порівняно з початком січня середню ціну на бензин збільшено на 0,95 грн/літр, на ДП – на 1,34 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 березня 2022 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Державне бюро розслідувань (ДБР) здійснює розслідування у межах справи про можливі зловживання посадових осіб Фонду держмайна України під час приватизації АТ “Перший київський машинобудівний завод” (ПКМЗ, раніше – завод “Більшовик”) у Києві.
“11 січня 2022 року слідчий суддя за клопотанням сторони обвинувачення наклав арешт на 100% статутного капіталу Першого київського машинобудівного заводу з метою збереження зазначеного речового доказу”, – повідомляє пресслужба ДБР.
У бюро наголошують, що незаконне відчуження заводу з державної власності за заниженою вартістю завдало економічних збитків державним інтересам.
“Експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, використаний для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства. Це могло негативно вплинути на достовірність такої оцінки”, – зазначають у бюро.
У межах кримінального провадження за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України триває досудове розслідування. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Як повідомлялося, Фонд державного майна під час аукціону 27 жовтня продав АТ “ПКМЗ” за 1,429 млрд грн. Його викупив консорціум інвесторів, серед яких власник A Development Олексій Баранов та компанія UDP під керуванням Андрія Іванова.
Стартову ціну АТ “ПКМЗ” було встановлено на рівні 1,39 млрд грн. Згідно з приватизаційними умовами, новий власник має погасити заборгованості ПКМЗ перед трудовим колективом, держбюджетом та іншими кредиторами (на сьогодні борги налічують понад 500 млн грн), виконати чинний колективний договір і не допустити звільнення протягом визначеного строку.
Крім цього, покупцеві необхідно інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років, зберегти частину виробництва, що має потенціал, на майданчику в Києві або Жашкові, або інших виробничих потужностях в Україні.
29 грудня 2021 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій “ПКМЗ” ТОВ “Дженерал Комерс” (Київ).
Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК та ЄГЗК), у 2021 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 0,02% порівняно з 2020 роком – до 11,220 млн тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, за зазначений період загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, зросло на 0,5% – до 11,454 млн тонн.
Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,790 млн тонн (зростання на 0,1%). Окатиші з 62%-м вмістом заліза не випускали. Виробництво окатишів прямого відновлення заліза (Direct Reduction – DR) з 67%-м вмістом заліза становило 431 тис. тонн (зростання на 27%).
Компанія у 2021 році також виробила 234 тис. тонн товарного концентрату з 67%-м вмістом заліза (зростання на 28%).
У четвертому кварталі 2021 року загальний випуск окатишів зріс на 18% порівняно з попереднім кварталом, але впав на 1% порівняно з четвертим кварталом 2020-го – до 3,062 млн тонн. Зокрема, випущено 2,961 млн тонн окатишів із 65%-м вмістом заліза (зростання на 23% проти третього кварталу-2021 і на 1% проти четвертого 2020 року), із 62%-м вмістом окатиші не виробляли, виробництво окатишів DR із 67%-м вмістом заліза становило 101 тис. тонн (падіння на 48% проти попереднього кварталу та на 34% проти четвертого кварталу 2020-го).
Компанія також у четвертому кварталі 2021 року виробила 39 тис. тонн товарного концентрату із 67%-м вмістом заліза (падіння на 14% проти попереднього кварталу і на 52% проти четвертого кварталу-2020). Водночас уточнюється, що виробництво товарного концентрату зазвичай збігається з періодами простою огрудкувача і насамперед забезпечується інвестиціями в проект складу концентратів у 2020 році.
Загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, у четвертому кварталі 2021 року зросло на 17% проти третього кварталу-2021, але знизилося на 2% проти четвертого кварталу-2020 – до 3,101 млн тонн.
У пресрелізі пояснюється, що збільшення квартального виробництва окатишів пов’язане з відновленням роботи всіх чотирьох ліній огрудкувачів після модернізації в попередніх кварталах. Водночас загальне річне виробництво окатишів у 2021 році становило 11,2 млн тонн, що відповідає рівню 2020 року, на яке вплинули збої протягом року під час модернізації грануляторів.
“Загальний обсяг продажу за весь рік становив 11,3 млн тонн, що відповідає обсягу виробництва за рік і є зниженням на 6% у річному обчисленні в результаті завершення процесу скорочення запасів у 2020 році”, – констатується в пресрелізі.
Чиста грошова позиція групи станом на 31 грудня 2021 року становила приблизно $117 млн, збільшившись з $4 млн станом на кінець 2020-го. Цей балансовий показник відображає інвестиції групи у виробництво високоякісної залізорудної продукції та високий ринковий попит на продукцію групи. Такі операційні та фінансові показники дали змогу групі оголосити 22 грудня 2021 року ще один проміжний дивіденд у розмірі 6,6 цента США на одну звичайну акцію.
“В останньому кварталі було вироблено понад 3 млн тонн окатишів з досягненням цільової продуктивності понад 12 млн тонн. За успішної модернізації низки огрудкувачів тепер ми маємо сильні позиції для розширення нашої виробничої бази у 2022 році і з погляду обсягів виробництва, і з погляду сортаменту продукції, з позитивним прогнозом щодо залізорудних окатишів преміумкласу”, – відзначив успішне завершення року виконувач обов’язків гендиректора (CEO) Джим Норт (Jim North), слова якого наводить пресслужба компанії.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2020 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 7% порівняно з 2019 роком – до 11,218 млн тонн. Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,780 млн тонн (зростання на 8%), з 62%-м – 98 тис. тонн (зниження на 76%), виробництво окатишів прямого відновлення заліза з 67%-м вмістом заліза становило 339 тис. тонн, 2019 року цю продукцію не випускали.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
Первинні реєстрації в Україні уживаних легкових автомобілів, увезених із-за кордону, у 2021 році зросли на 46% порівняно з 2020 роком – до 517,4 тис. од., перевищивши реєстрацію нових авто уп’ятеро, повідомляє “Укравтопром”.
За даними асоціації, такий показник реєстрацій увезених вживаних іномарок “став рекордним для країни”.
Найпопулярнішою маркою серед ввезеного секонд-хенду залишається Volkswagen, реєстрації яких становили 90,2 тис. од. (проти 58,82 тис. роком раніше), другу позицію зберіг Ford із реєстрацією майже 45 тис. од. (33,81 тис.), а на третю вийшов Renault із результатом 42,9 тис. автомобілів.
Skoda, яка посідала третє місце в 2020 році, за підсумками минулого року показала четвертий результат (38,4 тис. проти 28,78 тис.), а замикає п’ятірку лідерів Opel, у заліку якого 33,1 тис. українських номерів.
Останнього місяця минулого року в Україні першу реєстрацію пройшли 47,3 тис. імпортованих вживаних авто – на 18% більше, ніж у грудні-2020 та у 4,5 раза більше, ніж нових авто (10,5 тис. од.).
Як повідомлялося, у 2021 році найбільше ввезених уживаних іномарок було зареєстровано у листопаді – 58,3 тис. од., з огляду на закінчення терміну пільгової легалізації “євроблях”.
Пільгові умови митного оформлення ввезених авто на єврономерах діяли в Україні до 10 листопада 2021 року – 180 днів з дня набуття ними чинності. Для учасників бойових дій термін діє до 8 лютого 2022 року.
У 2020 році в Україні було зареєстровано 353,4 тис. уживаних легкових іномарок – на 22% менше, ніж роком раніше, та в 4,1 раза більше за реалізацію нових машин (85,5 тис. од.).
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ, Київ) не розглядає вантажні перевезення як частину майбутнього бізнесу.
СЕО авіакомпанії Євген Дихне в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що вантажні перевезення – не профільна діяльність для “МАУ”.
“Ми точно не маємо наміру літати з порожніми багажниками… Ми не оцінюємо перспективу суто вантажних перевезень як частину нашого майбутнього бізнесу”, – наголосив він.
За словами Дихне, пасажирські повітряні судна під час кожного регулярного рейсу з пасажирами беруть певну частину вантажів (залежно від моделі), і саме таким видом перевезень вантажів займалася і планує займатись “МАУ”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Коксовий завод “Новомет” (Харків) на виконання рішення суду заплатив понад 3,4 млн грн збитків, завданих державі внаслідок наднормативного викиду забруднювальних речовин в атмосферу.
“Під час судового розгляду в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій прокурори довели порушення, визначені актом позапланової перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області, приписом, постановами про накладення адміністративних стягнень… Наразі рішення суду виконано в повному обсязі”, – повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
Як повідомлялося, Державна екологічна інспекція в Харківській області під час перевірки виявила порушення вимог природоохоронного законодавства, допущені в період із 11 грудня 2019 року до 4 вересня 2020 року, коли коксовий завод здійснював у наднормативному режимі викиди забруднювальних речовин в атмосферу, не маючи відповідного дозволу. Згідно з висновком експертів ННЦ “Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса”, сума завданих збитків становить майже 3,5 млн грн.
3 червня 2021 року Господарський суд Харківської області задовольнив позов Київської окружної прокуратури міста, поданий в інтересах держави до ТОВ “Коксовий завод “Новомет” та оштрафував підприємство за викиди в атмосферу на зазначену суму.
Керівництво заводу подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
