“Нова пошта” до кінця року роботизує зони вантажних та дрібних відправлень ще на 10 своїх сортувальних центрах, на сьогодні роботи задіяні вже на 20 об’єктах, повідомила прес-служба групи компаній у понеділок.
У “Новій пошті” розповіли, що залежно від ваги посилки компанія використовує різні види роботів. Так, на зонах сортування дрібних відправлень (до 2 кг) використовується робот-train, що складається із двох секцій.
“Це власна розробка “Нової пошти” та виробника SBR, аналогів якій немає в Україні. Працівник викладає посилку на робота, який відвозить її до сканера і переміщає в бокс, який відповідає за певний географічний напрямок. Працюють роботи на спеціальній платформі з монорейкою, яка одночасно слугує їхньою зарядкою. Використання таких роботів дало змогу збільшити продуктивність сортування дрібних посилок удвічі. Наразі працюють 272 таких роботи”, – зазначили в компанії.
Для сортування відправлень до 30 кг, як повідомляється, використовуються роботи-піруети української компанії Deus Robots.
“Таку назву вони отримали, тому що можуть обертатися навколо своєї осі. Зі стрічки вивантаження посилка потрапляє на робота. Далі він під’їжджає для сканування посилки і потім викладає її на роликовий конвеєр, з якого відправлення потрапляє безпосередньо в спеціальну сумку для доставки. Завдяки їхній спритності, такі роботи можуть працювати на різних ділянках сортування”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у “Новій пошті” додали, що компанія продовжує покращувати роботизацію вантажних терміналів. Так, у листопаді у Дніпрі відкрився термінал із повністю роботизованою зоною вантажних відправлень.
“50 робовізків, виробництва SBR, переміщують вантажі всередині терміналу із зони вивантаження до зони завантаження. Вони пересуваються магнітною стрічкою і можуть перевозити одночасно на собі до 300 кг і 1000 кг тягнути за собою. За добу такі робовізки здатні перевезти до 5 тис. вантажів, що підвищує продуктивність терміналу на 30%”, – зазначили у НП.
Загалом компанія використовує на різних вантажних терміналах вже 180 роботів.
“При збільшенні обсягів відправлень у “Новій пошті” ми прагнемо залишатися найшвидшою доставкою в Україні та створити гнучку систему нарощування потужності сортування з використанням роботів. Роботизація сортувальних терміналів дає змогу збільшувати продуктивність без додаткових навантажень на співробітників. Крім того, автоматизуючи процеси, ми досягаємо більшої точності у сортуванні посилок, адже зменшення впливу людського чинника дає змогу уникнути можливих помилок”, – наведено слова директора з розвитку компанії Олексія Тараненка.
Роботи вже працюють у депо Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Борисполя, Мелітополя, Покровська, Новомосковська, Старобільська, Коростеня, Стрия, Самбора, Ковеля, Стоянки. У планах компанії – створити повністю роботизований сортувальний центр.
Міське комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні отримало технічну допомогу від компанії Ferrexpo. Загальна вартість витрат на проектні та підготовчі роботи, монтаж обладнання провідних світових виробників та витратні матеріали, що буди поставлені компанією Ferrexpo для медичної установи, становить понад 7,8 млн. гривень.
Комплект обладнання містить: монітори пацієнта, багатофункціональні ліжка, холодильники, пульсоксиметри, шприцеві насоси та інфузійні помпи, а також кисневий концентратор і велику кількість засобів захисту, витратних матеріалів та іншого медичного інвентарю.
“В умовах кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусу, матеріально-технічне забезпечення медичних закладів виходить на перший план, і тому тільки об’єднання зусиль медиків, міської влади та відповідального бізнесу дозволяють надавати кваліфіковану медичну допомогу. Ми продовжуємо підтримувати медичні установи у такі складні часи й хочу запевнити, що ми не будемо стояти осторонь потреб місцевих громад і в подальшому. Громади завжди можуть розраховувати на нашу допомогу”, – відмітив Юрій Химич, керівник напрямку КСО Компанії Ferrexpo.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
ГОРІШНІПЛАВНІ, ДОПОМОГА, КОРОНАВИРУС, КСО, ОБЛАДНАННЯ, ФЕРРЕКСПО, ХИМИЧ, ЮРІЙХИМИЧ
Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.
Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.
За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.
У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.
Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.
Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 29 листопада експортувала 25,26 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 18,4% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 14,52 млн тонн пшениці (на 22,2% більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР). З урахуванням впровадженого 19 жовтня Міністерством агрополітики та продовольства обмеження на її експорт на рівні 25,3 млн тонн українські експортери можуть поставити на зовнішні ринки ще 10,78 млн тонн пшениці (42,7% встановленого ліміту).
Крім цього, за зазначений період Україна експортувала 4,94 млн тонн ячменю (на 33,3% більше показників на аналогічну дату 2020/2021 МР), 5,50 млн тонн кукурудзи (на 2,3% більше) та 52,1 тис. тонн борошна (на 24,7% менше).
На зазначену дату також експортовано 77,4 тис. тонн жита, що у 45 разів перевищує показник минулого МР.
Як повідомлялося, Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Команда зварювальників Полтавського та Єристівського ГЗК, що входять до Групи Ferrexpo, гідно представили компанію на всеукраїнському рівні та показали справжню майстерність у дуговому зварюванні. Конкурс проходив у м. Києві серед 25 учасників із різних областей України.
Традиційно в ході конкурсу експертне журі перевіряє як теоретичні, так і практичні знання. Оцінювання навичок спеціалістів проводилося за декількома параметрами, перш за все, це техніка безпеки виконання робіт, час виконання та якість за результатами візуального та радіографічного контролю.
Команда Ferrexpo на чолі з тренером доклала чимало зусиль для підготовки до конкурсу, свою майстерність та вміння вони відпрацьовували в умовах діючої майстерні в Центрі технічної експертизи Полтавського ГЗК. Усі учасники – переможці конкурсу “Кращий за професією”, який щорічно проходить на підприємствах групи Ferrexpo, отримали можливість позмагатися з представниками інших підприємств.
У номінації ручне дугове зварювання покритим електродом (метод 111) 3-тє місце зайняв Анатолій Алексенко, майстер з виробничого навчання Центру технічної експертизи Полтавського ГЗК. Микола Котелевський, зварювальник ливарно-механічного цеху Полтавського ГЗК, також зайняв 3-тє місце у номінації дугове зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (метод 135).
За результатами візуального огляду виконаних завдань роботи зварювальників компанії Ferrexpo увійшли до ТОП-5 найкращих робіт конкурсу зварювальників України. І це дуже гарний результат, зважаючи на кількість учасників.
Анатолій Алексенко, тренер команди, майстер з виробничого навчання Центру технічної експертизи Полтавського ГЗК: «Я відчував подвійну відповідальність як учасник, і як тренер команди компанії Ferrexpo. Дуже важливо відвідувати такі заходи, щоб показати свою майстерність та обмінятися досвідом з іншими підприємствами. Звичайно ми хвилювались, але я дуже вдячний своїй команді за високий професіоналізм та згуртованість».
Довідка про подію:
Конкурс «Золотий кубок Бенардоса» проводиться Товариством зварювальників України серед дипломованих фахівців зварювального виробництва віком старших 18 років.
М.М. Бенардос вважається родоначальником електричного дугового зварювання, народився в 1842 р. у Миколаївській обл., Україна.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
FERREXPO, БРОНЗА, ЗВАРЮВАЛЬНИКИ, ЗОЛОТИЙ КУБОК БЕНАРДОСА 2021, КОНКУРС, ПРИЗЕР
Міжнародні експерти з менеджменту, створенню інноваційних організацій та маркетингу майбутнього, бізнес-консультанти компаній зі списку Fortune 500, автори всесвітньо відомих бізнес-бестселерів зберуться 9 грудня, у Києві, на одній сцені Global Inspiring Forum’2021.
Ключова тема GIF’2021 – The Day After Tomorrow. А це означає, що в учасників бізнес-форуму буде можливість зазирнути у бізнесове Післязавтра, щоб переосмислити процеси, набрати необхідну швидкість стратегій та оптимальний стиль лідерства.
Спікери форуму:
професор економіки та філософії Стокгольмської бізнес-школи, футуролог, гуру зі списку Thinkers 50 К’єлл Нордстрем;
британський експерт з бізнес-стратегій, стратегічного планування та управління змінами Метт Кребтрі;
СХ-футурист, професор з маркетингу у Vlerick Business School, міжнародний експерт з маркетингу та клієнтського досвіду у цифровому світі, автор бізнес-бестселерів Стівен Ван Белегем;
міжнародний експерт зі створення інноваційних організацій, нових організаційних дизайнів, бізнес-консультант з менеджменту Visa, Apple, McDonald’s, EY, Sony, Johnson&Johnson Джеймс Тейлор;
американський експерт з есенціалізму, концепцію якого застосовують у Apple, Google, Facebook та ін., автор бестселерів «Есенціалізм: Дисциплінована гонитва за меншим» та «Без зусиль. Досягайте важливого легше» Ґреґ Маккеон;
екс-голова ради директорів північноамериканського підрозділу LVMH (Moet Hennessy Louis Vuitton), професор з маркетингу, експерт по естетичному інтелекту Полін Браун.
«Ми зібрали на одній сцені міжнародних експертів заради того, щоб разом помислити над питаннями, відповіді на які цікаві кожному бізнес-лідеру: Як підготуватися до невідомого Післязавтра? Як підготувати до змін бізнес-системи, які тільки-но пристосувались до умов теперішнього часу? Як утримати кермо під час нового BANI-світу (Brittle – крихкий, Anxious – тривожний, Nonlinear – нелінійний, Incomprehensible – незбагненний)», – Альона Жупікова, CEO KA Group.
open4business – медиа-партнер мероприятия
***
Довідка:
KA Group – імпортер світового інтелекту та організатор бізнес-івентів зі смислом з 2012 року. Keep Ahead – будь першим, стань кращим, залишайся лідером
