Державний ПриватБанк у травні 2023 року знову очолив список найприбутковіших банків із показником 4 млрд 597,1 млн грн чистого прибутку, слідом за ним іде банк з українським капіталом ПУМБ – 756,4 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у травні також три банки з іноземним капіталом: Укрсиббанк – 577,7 млн грн, ОТП Банк – 560,8 млн грн і Райффайзен Банк – 436,4 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні Укргазбанк і Укрексімбанк – відповідно 376,2 млн грн і 292,5 млн грн і банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 324,0 млн грн, Креді Агріколь Банк – 301,1 млн грн і Кредобанк – 231,2 млн грн.
Прибуток від 200 млн грн до 100 млн грн отримали ще чотири банки: Південний – 168,6 млн грн, Ощадбанк – 160,8 млн грн, Універса банк (mono) – 149,4 млн грн та ІНГ Банк Україна – 139,4 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків найбільші резерви в травні розформували Укрексім – 1 млрд 253,2 млн грн і Ощадбанк – 315,8 млн грн, тоді як найбільше нових резервів доформували Приват – 784,0 млн грн і Райф – 647,2 млн грн.
Перелік із 9 збиткових банків у травні очолили банк підсанкційних акціонерів “Мотор-Банк” – 12,8 млн грн і Перший інвестиційний банк – 9,5 млн грн, тоді як у решти банків вони менші за 5 млн грн.
Загалом у травні чистий прибуток банків знизився до 9,59 млрд грн з 9,94 млрд грн у квітні та 12,58 млрд грн у березні, що, однак, більше за 6,61 млрд грн у лютому. Без урахування Привату чистий прибуток банків у травні 5,35 млрд грн проти 5,52 млрд грн у квітні.
Водночас якщо у квітні загальні активи всіх банків збільшилися на 61,53 млрд грн, то в травні – лише на 2,23 млрд грн через зниження у Привату на 16,88 млрд грн, Райфу – на 7,26 млрд грн і ОТП – на 5,04 млрд грн.
Лідерами за приростом активів у травні стали Укргаз – 6,90 млрд грн, Сіті – 3,80 млрд грн, ПУМБ – 3,38 млрд грн, Креді Агріколь – 3,35 млрд грн і Південний – 2,97 млрд грн.
Таке збільшення активів дало змогу Креді Агріколю за підсумками травня увійти в десятку найбільших українських банків із показником 96,74 млрд грн, випередивши Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк), активи якого в травні скоротилися на 0,55 млрд грн – до 96,64 млрд грн. Нагадаємо, що на початок 2022 року Альфа-Банк був 6-м за розміром активів на ринку з показником 125,36 млрд грн.
Підвищення в травні обов’язкових резервів призвело до збільшення ОВДП у портфелі банків на 13,26 млрд грн після зниження на 5,39 млрд грн у квітні.
Найбільше портфелі зросли у Райфу – на 6,19 млрд грн, Укрсибу – на 4,75 млрд грн, Ощаду – на 3,03 млрд грн, Сіті – на 1,20 млрд грн та ІНГ Банку – на 0,90 млрд грн.
Загалом за підсумками п’яти місяців цього року найприбутковішим банком з великим відривом залишається ПриватБанк – 25,48 млрд грн, або 47,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Райф за січень-травень отримав 3,26 млрд грн чистого прибутку, ПУМБ – 2,99 млрд грн, Укрсиббанк – 2,89 млрд грн, ОТП Банк – 2,60 млрд грн, Сіті – 2,27 млрд грн, Ощад – 2,23 млрд грн та Укргаз – 2,18 млрд грн.
Серед 11 банків, чий чистий прибуток за п’ять місяців перевищив 1 млрд грн, також Укрексім – 1,54 млрд грн, Сенс-Банк – 1,40 млрд грн і Універсал (mono) – 1,31 млрд грн.
Президенти України та Польщі – Володимир Зеленський і Анджей Дуда – зустрілися в Луцьку (Волинська область).
Фото президентів у костелі святих Петра і Павла в Луцьку опублікував телеграм-канал “Суспільного”.
На сайті канцелярії президента Польщі також опубліковано фото з костелу з президентами. “Разом ми віддаємо данину пам’яті всім невинно загиблим на Волині! Нас об’єднує пам’ять! Разом ми сильніші”, – написали там.
У телеграм-каналі президента України також опубліковано фото зустрічі Зеленського і Дуди з аналогічним написом: “Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Пам’ять нас об’єднує! Разом ми сильніші!”.
Раніше повідомлялося, що в липні Україна і Польща проведуть низку заходів у 80-ті роковини Волинської трагедії.
Один день військової агресії Росії коштує €102 млн або 4 млрд гривень збитків українській екології, заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у суботу.
“1 день великої війни = 102 млн євро або 4 млрд гривень шкоди навколишньому середовищу. І це без урахування екоциду Росії на Каховській ГЕС”, – наводить слова Стрільця урядовий портал.
Він зазначив, що щодня інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують руйнування довкілля від бойових дій, тривають великі втрати природних ресурсів.
“Сьогодні вже близько 51 млрд євро або 2 трлн гривень екологічних збитків. Це означає, що кожен день війни коштує Росії мінімум 102 млн євро або 4 млрд гривень екологічної шкоди”, – вважає міністр.
Стрілець заявив, що країна-агресор має заплатити за всю завдану шкоду, і з цією метою Україна працює над визнанням екоциду в міжнародному законодавстві.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) в перший тиждень липня становив $471,9 млн порівняно з $520,4 млн в останній тиждень червня.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, із 3 до 7 липня 2023 року купівля ним валюти знизилася з $12,6 млн до $6,7 млн, тоді як продаж – із $533,0 млн до $478,5 млн.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подешевшав приблизно на 5 коп. – до близько 37,20 грн/$1.
Загалом із початку цього року НБУ придбав на ринку $184,6 млн, тоді як продав $12 млрд 934,4 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в червні знизився до $1,80 млрд з $1,93 млрд у травні.
Однак у зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви зросли за червень на 4,5% – до $39,00 млрд.
Перший етап Дорожньої карти пом’якшення валютних обмежень передбачає мінімізацію множинності обмінних курсів, лібералізацію торговельних операцій і сприяння новим кредитам та інвестиціям.
Відповідну публічну версію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, опублікував Національний банк України в п’ятницю ввечері.
Згідно з нею, другий етап – лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями.
Нарешті, третій етап передбачає можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізацію операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.
Як і анонсував Нацбанк, конкретних календарних термінів у Дорожній карті та Стратегії немає.
“Пом’якшення валютних обмежень відбувається поступово з урахуванням наведених вище пріоритетів і визначається не часовими межами, а формуванням відповідних макроекономічних передумов”, – вказав НБУ.
Згідно з документом, хоча Дорожня карта визначає послідовність пом’якшення валютних обмежень, деякі кроки (зокрема, в межах зазначених етапів) можуть здійснюватися раніше або пізніше, ніж було передбачено спочатку. Це може статися, якщо складуться умови, за яких відхилення від передбаченої послідовності визначатиметься як більш корисне для економіки, валютного ринку та фінансової системи.
Нацбанк додав, що пом’якшення валютних обмежень може відбуватися поступово, зокрема шляхом зміни лімітів, калібрування рівнів тощо.
Регулятор зазначив, що Дорожня карта відображає такі пріоритети: пом’якшення обмежень за операціями, пов’язаними з рухом товарів і послуг, потім – пов’язаними з потоками капіталу і, нарешті, з власною іноземною валютою щодо операцій за рахунок купленої іноземної валюти.
НБУ наголосив, що дотримуватиметься загального підходу, за якого відмова від фіксації обмінного курсу передуватиме широкомасштабній лібералізації потоків капіталу. “Зі свого боку, збільшенню гнучкості обмінного курсу передуватиме послаблення більшості валютних обмежень за торговельними операціями та обмежень, які спотворюють функціонування валютного ринку через множинність обмінних курсів”, – додав центробанк.
Нацбанк додав, що під час реалізації Стратегії він зберігатиме жорсткі монетарні умови шляхом підтримання достатньо високого рівня реальних відсоткових ставок, що забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів і в такий спосіб дасть змогу мінімізувати ризики для курсової стійкості під час відмови від режиму фіксації обмінного курсу та послаблення валютних обмежень.
Згідно зі стратегією, у своїх рішеннях НБУ орієнтуватиметься на динаміку наступних ключових параметрів: інфляція та інфляційні очікування; рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку; процентні ставки; параметри фінансової стійкості.
“Належні передумови, що склалися, та позитивний результат проведеного аналізу вже дозволили НБУ пом’якшити низку валютних обмежень у червні. Водночас, передумови для реалізації наступних кроків зі Стратегії ще формуються”, – зазначив регулятор.
Розмір ринку кіберстрахування до 2030 року може сягнути $50 млрд, ідеться в третьому щорічному звіті з цієї теми, підготовленому аналітиками міжнародного страхового брокера Howden, повідомляють на його сайті.
Після серйозної корекції ринку через зростання кількості заяв про програми-здирники у 2020 і 2021 роках, що призвело до подорожчання кіберзахисту більш ніж удвічі, торік умови почали стабілізуватися, оскільки активність знизилася, а надійніші засоби контролю ризиків стримували або пом’якшували атаки.
Однак у звіті зазначається, що кіберпростір не стоїть на місці, і події 2023 року вказують на нюанси ринку. Водночас оптимізм щодо більш сприятливої динаміки пропозиції для покупців страховки (завдяки підвищенню ефективності андеррайтингу для страховиків) стримується відродженням активності програм-здирників, побоюваннями щодо потенційних системних втрат і доступності капіталу, що зберігаються.
Згідно з повідомленням, у першій половині 2023 року спостерігалося значне зростання атак програм-здирників, але розкриття інформації від низки операторів зв’язку в першому кварталі 2023 року припускає, що це (поки що) не супроводжувалося відповідним зростанням претензій. Це, своєю чергою, вказує на ефективність засобів контролю ризиків, які роблять компанії більш стійкими і підтримують більш стабільний ринок кіберстрахування. Умови тепер пом’якшуються, і покупці, у яких є правильний контроль над ризиками, отримують винагороду у вигляді більш вигідних цін і умов, пояснюється в документі.
Що стосується цін на кіберстрахування, то, за словами заступника директора Howden Дена Ліхі, слова якого наведені у звіті, після проходження ранніх етапів розвитку, які часто пов’язані з новими напрямками бізнесу, які швидко зростають, вартість кіберстрахування тепер більш порівнянна з витратами на втрати після нещодавньої корекції.
“Хоча в першій половині 2023 року спостерігалося зниження цін, стійкість цієї тенденції залишається невизначеною, враховуючи повсюдне поширення загроз”, – доповнив він.
Як наголошується, незважаючи на те, що обізнаність про ризики зростає повсюдно, кіберстрахування, по суті, наразі залишається великим корпоративним ринком, і “необхідно працювати, особливо з невеликими компаніями”. На підтвердження сказаного наводиться приклад Франції, де 85% премій, сплачених за кіберстрахування у 2022 році, припали на великі компанії. Решта 15% – на компанії середнього розміру і МСП, але на них припадає непропорційно велика частка заявлених претензій
У звіті зазначено, що використання перестрахування на прямому ринку є найбільшою відмінністю кібер-бізнесу від будь-якого іншого класу, оскільки наразі перестраховикам передають приблизно 45% кіберпремій, діють широкі обмеження пропускної спроможності, а цінові коригування на ринку перестрахування являють собою також потенційні обмеження.
