Вже наприкінці жовтня, а саме 29.10.2021 р. в Києві зберуться Топ-менеджери дистрибуційних та виробничо-торговельних компаній з усіх областей України та країн ближнього зарубіжжя на Щорічній Міжнародній Конференції DistributionMaster-2021: «Нова реальність – виклики і рішення.
У Програмі Конференції виступу власників і топ-менеджерів компаній: BERTA group, GFK Ukraine, INVENTOR SOFT, Kantar, Кормотех, TERRA FOOD UKRAINE, TradeMasterGroup, FADO, Тедіс Україна, ЮПЕКО, зокрема:
Марина Забарило, комерційний директор Consumer Panel & Services Ukraine GfK розкаже про ключові драйвери поведінки покупця в новій нормальності (на прикладі ринків FMCG).
Марина Костроміна, Аccount Director Kantar в Україні виступить з аналітикою поведінки споживачів та розповість про виявлення існуючих трендів в каналах дистрибуції.
Олександр Махорт, директор з продажу в Україні та на міжнародних ринках компанії ЮПЕКО (ТОВ Сабріз) висвітлить тему стратегій і тактик планування збільшення доходу та розповість про практичні кейси підвищення прибутковості продажів.
Михайло Таран, керуючий директор в Україні компанії INVENTOR SOFT виступить з доповіддю про Критерії вибору ІТ-системи для управління товарними запасами і закупівлями.
Жанна Єнікеєва, тренер з трейд-маркетингу та мерчандайзингу Тренінгового Центру TradeMasterGroup поділиться практичними методами і рекомендаціями щодо створення планограм, а також розкаже сучасний тренд викладок згідно місій покупців і потреб на сьогодні.
Максим Пейков, виконавчий директор TERRA FOOD UKRAINE розповість як досягти балансу інтересів між виробниками та дистрибуторами – сьогодні і на стратегічну перспективу.
Про наріжний камінь в трикутнику побудови взаємодії логістики, комерції та закупівель розкаже Єивген Нкушин, директор з логістики дистрибуційної компанії FADO.
Тетяна Ільєнко, засновник компанії TradeMasterGroup виступить з доповіддю на тему управління командами в умовах VUCA-світу.
Іван Даниленко, комерційний директор BERTA group розповість про стратегію лідера як розвиток сучасного дистрибутора food, non-food напрямків (кейс BERTA group)
Керівник «Кормотех» з продажу в Західній Україні Максим Цимбал розкриє практичний кейс від Кормотех щодо принципів вибору і оцінки своїх дистрибуторів.
На даний момент Програма Конференції все ще активно формується та доповнюється.
Участь у Конференції надасть можливість учасникам:
• Відстежити тренди / тенденції розвитку ринку Дистрибуції
• Отримати ідеї і нові практичні інструменти для розвитку бізнесу
• Відкоригувати стратегію розвитку бізнесу з урахуванням тенденцій і рекомендацій експертів
• Отримати цінний досвід з кейсів провідних компаній щодо оптимізації витрат і збільшення рентабельності бізнесу
• Представити свою Компанію на міні-виставці, презентувавши новинки продукції та рішень
• Показати себе як надійного партнера і підкреслити статус компанії як сильного і прогресивного гравця ринку
• Ознайомитись і провести переговори з потенційними замовниками, партнерами.
В ході Конференції для учасників будуть організовані Столи переговорів у форматі Виробник–Дистрибутор, які є унікальною можливістю для прямих переговорів відразу з декількома компаніями на одному майданчику.
Серед учасників:
Виробники: Фенікс Інвест Трейд, Юка-інвест, Авеста, TERRAFOOD, Український Бекон, КЛІОН ГРУП, Захід Спеція, Теплі моря, IDS BORJOMI UKRAINE, TM ZINKA, ТД Серафима, Т Престиж, ЮПЕКО, ДП Лакталіс Україна, Мейсон Трейд, ANTABeauty, СИНГЕНТА, SantaVita, Кормотех, АТЛАНТИК-ГЕЙЗЕР, Вельта Косметик, Голд Дроп-Україна, Наша Сила та ін.
Дистрибутори: МАРСОТ, Регно Італія УА, GLOBAL BEVERAGE TRADE, Група компаній “АЛБО”, СТК АВАНГАРД, Львівська Пивна Компанія, ПМП Лоцмен, АБ Плюс, ФОП Хачатрян З.В., Berta group, Fado, Тедіс Україна, Медіко, Фордевінд, WALDI, STV group та ін.
ІТ, логістика, послуги для бізнесу: АТС, Спілка Автоматизаторів Бізнесу, INVENTOR SOFT, АФФС, Паперовий Змій, GFK Ukraine, Kantar, Youcoach та ін.
Також буде впроваджено Спеціальний проект – Галерею Новинок для провідних постачальників і роздрібних мереж України і зарубіжжя, де будь-який виробник/ ритейлер, який бере участь в заході, зможе розмістити зразки своєї продукції.
Ознайомитись з детальною інформацією, програмою та зареєструватися на Конференцію DistributionMaster-2021: «Нова реальність – виклики і рішення» можна за посиланням ТУТ, де також можна переглянути відгуки учасників і фото-звіт з конференції DistributionMaster-2020.
Використовуйте промокод: INTERFAX та отримайте знижку 5%.
Обговорити умови участі в Конференції в якості Партнера (спонсора) і швидко зареєструватися як учасник можна за телефоном:
+38 067 828 2259
Конференцію підтримують:
Офіційний партнер конференції DistributionMaster-2021 – компанія «ТЕДІС Україна», одна з провідних українських компаній з надання логістичних і дистрибуторських послуг в сфері споживчих товарів.
Згідно з опитуванням, проведеним Korn Ferry HAY Group, вона входить в ТОП-5 «Кращі компанії для лідерів» в Україні, а також займає 8 місце в рейтингу «100 найбільших приватних українських компаній» і 26 місце в рейтингу «50 кращих роботодавців» за версіями журналу Forbes Ukraine.
Партнери конференції DistributionMaster-2021:
InventorSoft – Партнер по автоматизації процесів управління товарними запасами.
YouCoach – Трансформаційній Партнер.
Фенікс Інвест Трейд – Партнер кава-брейків.
Спілка Автоматизаторів Бізнесу – IT-партнер Конференції.
TradeMasterGroup – Професійний організатор конференцій і тренінгів.
Інформаційні партнери Конференції DistributionMaster-2021:
Kompass, Logist.FM, Marketer, PRnewsIO, «ГлавпостМедіа», ІА «Інтерфакс», «Київські Хроніки», «Клуб Експортерів України», «Мир упаковки / Мир продуктов», «Перевізник», «Приватний Підприємець», «РБК-Україна».
Говорячи про конференцію DistributionMaster, учасники минулих років високо оцінюють її значення для розвитку власних компаній та дистрибуції загалом.
Так, на питання, що надала участь у конференції DistributionMaster-2020, Роман Веренич, генеральний директор «Савсервіс столиця» ДП, зазначив: «Прикладні теми, які можна конвертувати в план дій в дистрибуторському бізнесі або знання, які допомагають спрогнозувати пріоритети і стратегії в середньостроковій перспективі».
У свою чергу, Андрій Тучак, комерційний директор КОМО Україна, вказав, що він: «Почерпнув цікаві моменти з низки питань, пов’язаних з тенденцією майбутнього в дистрибуції. Особливо вразило, як всі
абсолютно різні доповіді пронизувало бачення дистрибуції в майбутньому».
Квінтесенцію думок учасників конференцій DistributionMaster всіх років можна виразити такими словами – «тенденції і тренди, успішні стратегії, нові ефективні інструменти, зарубіжний і український досвід, нові бізнес-зв’язки та стабільний розвиток бізнесу».
Серед постійних учасників конференцій DistributionMaster такі компанії як:
BERTA group, BHB, Estel, FADO, Terra Food, Алан, Аснова Холдинг, БаДМ, Баядера Еліт, Бель Шостка, Видавництво Школярик, Галактика, Галичина, ГК Албо, ГК Сигма, Група Компаній АФІНА, Деметра Плюс, Джамп, ІДС, Комо Україна, Лакталіс Україна, Логістичний дистрибуційний центр, Максимум, Медіко, Мінеральні води України, Нестле Україна, Пепсіко, Омега Автопоставка, Приват Алко, Приват-Фуд центр, Продмаркет Плюс, Рома, Савсервіс Столиця, Співдружність, Стар-Буд, Стор Фуд Дистрибьюшн , Талара Трейд, ТД Єва, ТОВ ТПК Віра, Ферон, Фея Сервіс, ФОП Гірник В.Є., Фреш Груп Маркет.
Реєстрація на Конференцію DistributionMaster-2021: «Нова реальність – виклики і рішення» за посиланням ТУТ (знижка 5% за промокодом: INTERFAX) або за номером телефону: +38 067 828 2259.
open4business – інформаційний партнер
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air планує розмістити в Україні ще сім своїх літаків, збільшивши їх загальну кількість із чотирьох до 11.
Як повідомила авіакомпанія на прес-конференції в середу, п’ять нових літаків будуть розміщені в Києві (додатково до трьох уже базованих у столиці), ще два літаки отримають базу у Львові (додатково до одного авіасудна).
Wizz Air також планує в 2021-2022 рр. запустити 12 нових напрямків із Києва, дев’ять – зі Львова, три з Одеси та два з Харкова.
Крім того, на карті авіасполучення з Україною у Wizz Air з’являться чотири нові країни – Іспанія, Франція, Бельгія і Нідерланди.
Сумарно авіакомпанія планує обслуговувати 117 напрямків з України до 22 країн світу.
Як повідомлялося, Wizz Air почала працювати в Україні в 2008 році. За цей час на рейсах до/з України авіакомпанія перевезла 11 млн пасажирів, обслуживши 91 напрямок до 18 країн. Локальна команда Wizz Air в Україні складається з більше ніж 140 осіб, також в Україні базуються чотири літаки Wizz Air А320.
Україна та Європейський Союз 12 жовтня підписали Угоду про спільний авіаційний простір. Рада ЄС 28 червня 2021 року дала згоду на її підписання з Україною, а також іще з трьома країнами – Вірменією, Тунісом і Катаром. Процес об’єднання українського авіаційного простору з ЄС було розпочато ще в 1999 році. 12 грудня 2006 року Рада ЄС уповноважила ЄК розпочати відповідні переговори з Україною. У жовтні 2013-го сторони узгодили текст угоди, проте через зовнішньополітичні умови її підписання було відкладено на невизначений термін.
Кабінет Міністрів України дозволив НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз” підписати договір про надання безвідсоткової поворотної позики на суму понад 3 млрд грн.
Відповідне рішення закріплене розпорядженням КМУ №1234-р від 11 жовтня 2021 року, текст якого оприлюднено на урядовому порталі.
Як повідомлялося, “Нафтогаз” отримав 27 млрд грн від ТОВ “Оператор ГТС України” в рамках договору компенсації з “Укртрансгазом”, рекомендованим Кабінетом Міністрів до підписання відповідно до розпорядження №1187-р від 29 вересня 2021 року.
Ці кошти, зокрема, дадуть НАК можливість забезпечити для бюджетників газ за прийнятними цінами для виконання меморандуму з центральною та місцевою владою щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачань тепла та гарячої води у майбутньому опалювальному сезоні.
Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні затвердив стратегію розвитку державного Ощадбанку на 2021-2024 роки, згідно з якою банк прагнутиме досягти прогнозованого чистого прибутку в розмірі 4,2 млрд грн, прибутковості на капітал близько 15% і співвідношення витрат до доходів на рівні менше ніж 65%, повідомила прес-служба Міністерства фінансів у вівторок.
“Схвалення стратегії розвитку Ощадбанку забезпечить його належне функціонування, сприятиме ефективному управлінню, захисту прав вкладників, кредиторів та держави як акціонера. Одним із пріоритетів уряду є реформування державного банківського сектору”, – навела прес-служба слова заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука.
Згідно з повідомленням, Ощадбанк до 2024 року врегулює рівень непрацюючих активів і послідовно скоротить їх частку до 10%.
Стратегією також визначено зменшення Ощадбанком рівня операційних витрат і перегляд капітальних витрат шляхом оптимізації мережі та централізації операцій.
Крім цього, передбачається приєднання банку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що надалі забезпечить входження міжнародних фінансових організацій у капітал фінустанови.
Стратегією передбачено бізнес-модель банку як універсальної фінустанови, яка зміцнює свої позиції в роздрібному кредитуванні та комісійних продуктах, зберігає провідні позиції в сегментах корпоративного бізнесу та мікро, малому та середньому бізнесі, зі зменшенням частки державних підприємств.
Крім того, операційною моделлю банку визначається розвиток лінійки цифрових продуктів, включаючи галузеві продукти, які надаватимуться через цифрові канали та автоматизовані процеси.
Зазначається, що однією з основних складових банку є підтримка фінансової стійкості, зокрема операційної ефективності та постійного рівня прибутковості Ощадбанку.
Ощадбанк заснований у 1991 році. Його єдиним власником є держава.
Згідно зі статистикою Нацбанку, на 1 червня 2021 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав у рейтингу 2-ге місце (290,783 млрд грн) серед 73 банків, що діяли в країні.
Україні важливо зберегти транзит російського газу, щоб не втрачати гроші, заявив президент України Володимир Зеленський.
“Збереження енергетичної незалежності України дуже важливо. У будь-якому випадку, для нас важливо зберегти той транзит газу, який йде нашою територією, тому що втрачати по $2 млрд законних ніхто не хоче. Тому ми звертаємося за різними напрямами через цю небезпеку”, – заявив Зеленський під час брифінгу за підсумками 23-го саміту Україна – ЄС з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем та президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Він також зазначив, що обговорював із президентами Європейської ради та Європейської Комісії можливість застосування третього енергетичного пакета санкцій щодо “Північного потоку-2”.
“Це дискусія не на одну годину і не на один день”, – додав президент.
Міжнародний арбітраж є чітким, ефективним, надійним і, як результат, привабливим механізмом вирішення спорів. Однак часто стороні для відновлення своїх порушених прав після отримання арбітражного рішення на свою користь доводиться додатково проходити процедуру визнання та отримання дозволу на виконання цього рішення в національних судах. При цьому трапляється, що такі процедури часто стають значно цікавішим полем бою та створюють прецеденти для наступної судової практики.
Імунітет держави
Рішення Верховного суду України від 25 січня 2019 року у справі Everest Estate LLC та інші проти Російської Федерації[1], широко висвітлювалося та обговорювалося українською та міжнародною арбітражною спільнотою. І це не дивно, оскільки у зазначеному рішенні Верховний Суд уперше розглядав питання імунітету держави та примусового виконання інвестиційних арбітражних рішень щодо державного майна, яке знаходяться в іноземних юрисдикціях.
За загальним правилом, держава має імунітет від пред’явлення позову до неї, попереднього забезпечення позову та примусового виконання винесеного проти неї судового рішення. Однак у справі Everest Estate LLC Верховний Суд похитнув таку «абсолютність» імунітету держави. Everest Estate LLC та інші звернулися до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення ЮНСІТРАЛ, винесеного стосовно експропріації Російською Федерацією їх майна та нерухомості у Криму. Визнання та виконання арбітражного рішення вимагалося в Україні, оскільки тут знаходилися активи Російської Федерації, на які можна було накласти стягнення в рамках примусового виконання рішення.
Під час апеляційного перегляду справи, Верховний Суд крім іншого розглянув питання державного імунітету у контексті примусового виконання винесеного проти іноземної держави рішення. Зокрема, надаючи дозвіл на виконання арбітражного рішення проти Росії в Україні, Суд встановив, що своєю згодою на арбітраж за двосторонньою українсько-російською інвестиційною угодою (ДІУ), яка передбачає остаточність та обов’язковість для сторін арбітражного рішення, винесеного в рамках будь-якого спору, що випливає з ДІУ, Російська Федерація фактично відмовилася від своїх державних імунітетів. Тобто, іншими словами, примусове виконання винесеного проти Росії арбітражного рішення по ДІУ не порушуватиме її державний імунітет.
Ця справа стала резонансною в Україні, оскільки український суд фактично позбавив іноземну державу абсолютного імунітету та визнав і надав дозвіл на виконання арбітражного рішення та стягнення майна Росії на території України.
Рішення надзвичайних арбітрів
Ще одне рішення щодо інвестиційного арбітражу у справі JKX Oil & Gas PLC та інші проти України викликало неабиякий ажіотаж серед арбітражної спільноти, однак, не у зв’язку з остаточним рішення арбітражу, яке було винесене на користь інвесторів, а через рішення надзвичайного арбітра у справі. Це перший випадок, коли Верховний Суд розглянув питання щодо можливості виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
У січні 2015 року призначений у справі надзвичайний арбітр виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Україну утриматися від стягнення роялті за видобуток газу з інвесторів за ставкою, що перевищує встановлену раніше. JKX Oil & Gas PLC та інші (Позивачі) звернулися до українського суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
Незважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про визнання та надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд України скасував рішення судів нижчих інстанції і відмовив Позивачам. Суд встановив, що примусове виконання такого арбітражного рішення суперечило б публічному порядку України і розглядалося б як втручання в основоположні, визначальні принципи оподаткування в Україні та законодавчу діяльність.
Примітно, що питання про остаточність рішення надзвичайного арбітра як проміжного рішення взагалі не розглядалося судом. Відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція) у визнанні та примусовому виконанні рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо рішення ще не набуло обов’язкового характеру для сторін. Таким чином, можна припустити, що не оцінюючи питання остаточності рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд непрямо визнав що відповідно до Нью-Йоркської конвенції проміжні арбітражні рішення, в принципі, підлягають виконанню.
Санкції як публічний порядок
У 2014 році правове середовище в Україні зазнало суттєвих змін через незаконну анексію Криму та військову агресію Росії на сході України. У відповідь на дії Росії щодо ряду російських громадян та компаній було введено низку спеціальних економічних санкцій, і в результаті багато українських компаній не змогли виконати свої зобов’язання за контрактами, укладеними з підсанкційними російськими контрагентами. Така ситуація стала причиною подання російськими компаніями численних арбітражних позовів проти українських сторін. Як наслідок, перед українськими судами постало питання, як визнавати і виконувати арбітражні рішення в умовах дії спеціальних економічних санкцій.
У справах ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» проти Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» український суд застосував два різні підходи щодо визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних російських компаній.
У першій справі[2] Верховний суд розглянув питання санкцій та публічного порядку України, а також визнав та надав дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП РФ, винесеного проти ДАХК «Артем» в Україні. У своєму рішенні Суд встановив, що санкції не є частиною публічного порядку, а тому суд не виключає можливість визнання та примусового виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній в Україні.
У другій справі[3] позиція Верховного суду була діаметрально протилежною. Під час касаційного розгляду справи Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення МКАС при ТПП РФ на користь ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» в Україні. У своїх міркуваннях Верховний Суд взяв до уваги юридичний статус АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» як суб’єкта, безпосередньо пов’язаного з російськими підприємствами військового комплексу, і той факт, що подальше виконання арбітражного рішення становитиме вигоду для держави-агресора. Верховний Суд також розглянув питання подальшого примусового виконання арбітражного рішення, яке насправді було б неможливим в умовах накладених на АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» санкцій. У своєму рішенні Суд встановив, що «одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання» і що визнання та винесення рішення про виконання арбітражних рішень є компетенцією суду, а не органів, які здійснюють примусове виконання судових рішень. Однак суд також встановив, що обмежувальні заходи (санкції), введені Україною проти російського ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс», не припиняють зобов’язання боржника, ДАХК «Артем», за контрактом, як і не унеможливлюють виконання ним рішення МКАС при ТПП РФ після зняття санкцій з ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс».
Подальша судова практика продемонструвала, що українські суди дотримуються саме другого підходу під час розгляду заяв про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній. Таким чином, навіть якщо така компанія отримала арбітражне рішення на свою користь, їй все ж доведеться зачекати скасування санкцій (якщо таке скасування взагалі матиме місце).
Межі примусового виконання
У листопаді 2018 року Ostchem Holding Limited звернулася до українського суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення проти ВАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). ОПЗ повинен був сплатити Ostchem Holding Limited близько 251 млн доларів США за контрактом на поставку газу.
Після успіху у арбітражі Ostchem Holding Limited подав заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту ТПС в Україні. І хоча Ostchem Holding Limited виграв у справу у суді першої інстанції, апеляційне провадження у Верховному Суді, однак, закінчилося не на його користь.
У своєму рішенні від 8 червня 2021 року[4] Верховний Суд відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення з міркувань публічного порядку. Зокрема, у своєму рішенні Верховний Суд встановив, що примусове стягнення боргу і нарахованого штрафу відповідно до арбітражного рішення призведе до неможливості утримувати ПАТ «Одеський припортовий завод» в стані, безпечному для належного функціонування і, як наслідок, становить загрозу техногенної та екологічної катастроф в Одеському регіоні.
Таке рішення Верховного Суду, хоч і сумнівне з юридичної точки зору, все ж підіймає питання щодо розумності меж примусового виконання арбітражних рішень щодо стратегічних підприємств та впливу такого виконання на суспільні інтереси.
Описані вище справи стали резонансними та бурхливо обговорювалися арбітражною спільнотою, Більше того, вони визначили тенденції, яких дотримуватимуться українські суди під час розгляду справ, пов’язаних з визнанням та наданням дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні.
[1] Справа № 796/165/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79573187)
[2] Справа № 761/46285/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86903591)
[3] Справа № 824/100/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760125)
[4] Справа № 824/241/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736188)
Марина Рященко, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
