У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
Міжнародні резерви України в січні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 4,9%, або $1,98 млрд грн, – до $38,525 млрд. “Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості, борговими виплатами країни в іноземній валюті та меншими порівняно з попередніми місяцями обсягами надходження міжнародної допомоги”, – пояснив НБУ на своєму сайті у вівторок.
Серед інших чинників, що визначають обсяг резервів, НБУ назвав операції на валютному ринку: у січні чистий продаж валюти регулятором становив $2,53 млн, що на 29% менше за попередній місяць.
Регулятор зазначив, що за січень на рахунок Кабінету міністрів у НБУ було переказано $898,9 млн, а за обслуговування і погашення держборгу сплачено $441,6 млн.
Нацбанк також вказав, що на поточний обсяг резервів позитивно вплинула переоцінка вартості фінансових інструментів, додавши $86,3 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту”, – констатували в центробанку.
Як повідомлялося, НБУ в січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд і до $42,1 млрд із $45 млрд на кінець 2025 року.
Експорт з України до розподільчих центрів JYSK зріс на 60% у 2023 році, повідомила менеджерка із закупівель мережі Ірина Романчук в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“За останні 12 місяців експорт з України до розподільчих центрів JYSK зріс на 60% до аналогічного для порівняння періоду. Однак цей показник міг бути більшим, якби наприкінці 2023 року не заблокували кордони, унаслідок чого термін постачання товару подовжився з тижня до місяця, іноді до двох, що дуже негативно вплинуло на всіх українських експортерів”, – повідомила Романчук.
Експертка уточнила, що внаслідок високої вартості транспортування до європейських країн м’які меблі українського виробництва втрачають конкурентоспроможність, тому наразі експортуються здебільшого корпусні меблі. Крім того, JYSK також закуповує в Україні ковдри, подушки та господарські товари.
“На початку 2022 року частина виробників, які перебувають на сході країни, не змогли швидко відновити роботу через збій у ланцюзі поставок як комплектуючих, так і готових товарів. Тому ми були змушені припинити роботу з цими компаніями. На сьогодні основні постачальники знаходяться в центральній і західній частині країни”, – зазначила Романчук.
Як приклад нарощування роботи мережі з українськими виробниками вона навела виробника меблів “Акорд-Імпорт” (м. Хмельницький), з яким JYSK у 2023 році розширив співробітництво як завдяки переведенню виробництва деяких серій меблів з Європи в Україну, так і завдяки розширенню асортименту новими позиціями. Загалом цей виробник відвантажив на європейські розподільчі центри JYSK понад 1200 вантажівок готових меблів у 2023 році.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,2 тис. магазинів у 48 країнах. Наразі в Україні працює інтернет-магазин jysk.ua і 91 магазин класичного формату, у 2024 році їхня кількість сягне 100 точок. Штат JYSK у країні налічує понад 800 співробітників.
Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році склала EUR 5,2 млрд.
Агрохолдинг ІМК завершив збирання кукурудзи врожаю 2023 року і здобув рекордну врожайність у 12,4 тонни/га, що на 1,3 тонни/га вище за попередній рекорд, встановлений ще 2018 року, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса.
“Загалом із площі 46,3 тис. га намолочено 574 тис. тонн, середня врожайність кукурудзи склала рекордні за всі роки господарювання компанії 12,4 тонни/га, що на 1,3 тонни/га вище за попередній рекорд, встановлений ще 2018 року”, – написав він у Facebook.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 вересня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
Під урожай 2024 року ІМК посіяв озиму пшеницю на 20,3 тис. га.
ІМК за підсумками дев’яти місяців 2023 року отримав чистий збиток $2,25 млн проти $4,67 млн чистого прибутку за аналогічний період 2022 року. Виручка агрохолдингу зросла на 59,8% – до $98,78 млн, зокрема експорт збільшився на 24,4% – до $70,23 млн. Значне зростання собівартості – на 55,6%, до $92,4 млн – призвело до скорочення валового прибутку на 33,3% – до $29,89 млн. EBITDA за підсумками дев’яти місяців 2023 року склала $13,85 млн, що в 2,7 раза менше, ніж за дев’ять місяців 2022 року. У звіті наголошується, що причиною падіння стало зниження цін врожаю у 2023 році.
АТ “Укрзалізниця”, реагуючи на підвищення попиту на 16-18 лютого, вводить додаткові рейси між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, повідомляє компанія.
“Хоча лютий традиційно вважається “низьким” сезоном мобільності, фіксуємо підвищення попиту на подорожі 16-18 лютого. Тому вже зараз оперативно призначаємо додаткові рейси між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, що складатимуться виключно з нових вагонів”, – ідеться в повідомленні “Укрзалізниці” в Телеграм-каналі у вівторок.
Як повідомляється, збільшить кількість місць на маршруті Київ – Львів – Івано-Франківськ поїзд №195/196, що відправлятиметься з Києва 16 і 18 лютого о 07:37, Львів 14:46 – 15:06, прибуватиме до Івано-Франківська о 18:18. Відправлення назад з Івано-Франківська 16 та 18 лютого о 19:25, Львів 21:54 – 23:05, прибуття до Києва наступного дня о 06:19.
“Зі Львова до Києва 16 та 18 лютого вирушить у свій рейс поїзд №192/191 Львів-Київ, що відправлятиметься з міста Лева об 11:55 та прибуватиме до столиці о 22:09”, – інформує “Укрзалізниця”.
2024 рік почався динамічно: на ринку праці побільшало шукачів, через що зросла конкуренція. Роботодавці ж відповіли збільшенням зарплат і вимог до кандидатів. Що ще змінилося на ринку праці — дізнавайтеся в дослідженні Work.ua.
Почати нове життя із нового року — здається, саме цієї стратегії дотримувалися шукачі на ринку праці в січні 2024 року. Адже конкуренція за вакансії відчутно зросла після традиційного передноворічного падіння. А от роботодавці, навпаки, ще не такі активні — кількість пропозицій роботи на ринку нижча, ніж минулого місяця. Втім, обидві тенденції є нормальними сезонними явищами.
У січні збереглася тенденція на зростання заробітної плати. Тепер середній показник в Україні складає 19 500 грн. Проте разом із винагородою зростають і вимоги до шукачів — роботодавці дедалі частіше згадують у вакансіях про очікування щодо володіння англійською мовою.

У січні 2024 року, за даними Work.ua, роботодавці опублікували 91 021 вакансію. Це на 6% менше, ніж було в грудні 2023 року та на 7% менше за січень 2022 року. Тобто наразі за кількістю пропозицій роботи ринок праці відновився на 93%. Але, як і раніше, це відновлення відбувається нерівномірно.

Як порівнювати з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у таких областях: Закарпатська (155%), Івано-Франківська (146%), Хмельницька (125%), Львівська (123%), Вінницька (120%), Рівненська (118%) та Чернівецька (116%).
Області-лідери за абсолютною кількістю пропозицій роботи незмінні: Київська (30 913 вакансій), Львівська (8 473), Дніпропетровська (8 452), Одеська (5 752) та Харківська (3 347). У цих областях зосереджено 63% від усіх вакансій.

Вимога про знання англійської мови — практично в кожній десятій вакансії
У грудні в усіх категоріях-лідерах зменшилася кількість пропозицій роботи:
«Робочі спеціальності, виробництво» — 14 923 вакансій, -14% до грудня;
«Сфера обслуговування» — 14 674, -13%;
«Продаж, закупівля» — 13 090, -1%;
«Роздрібна торгівля» — 10 809, -11%;
«Логістика, склад, ЗЕД» — 9 096, -10%;
«Адміністрація, керівництво середньої ланки» — 8 340, -2%;
«Готельно-ресторанний бізнес, туризм» — 7 591, -16%;
«Транспорт, автобізнес» — 7 214, -3%;
«Бухгалтерія, аудит» — 6 752, -2%;
«Медицина, фармацевтика» — 6 326, -2%.
Але одразу в 7 категоріях кількість роботи, навпаки, збільшилася. Найбільший приріст бачимо в категорії «Охорона, безпека», де розміщують вакансії Сили оборони України. Докладніше ознайомитися з ними можна на сторінці work.ua/zsu/.

А от у розрізі окремих професій у січні зріс попит на таких фахівців:
В абсолютних цифрах ринок праці має найбільше пропозицій роботи для продавців-консультантів, менеджерів із продажу, бухгалтерів, водіїв, касирів, кухарів, вантажників, менеджерів по роботі з клієнтами, адміністраторів, торгових представників, комірників.
Січневе падіння кількості вакансій вплинуло практично на всі типи вакансій. Так, зменшилася кількість пропозицій дистанційної роботи, поменшало вакансій для студентів і людей без досвіду. Натомість роботодавці все частіше вказують, що їхня вакансія відкрита для ветеранів (+6% до грудня, 6 194 пропозицій роботи) та пенсіонерів (+1%, 4 033).
Як порівняти з груднем, вимога про знання англійської мови зʼявляється у вакансіях значно частіше. У січні така вимога зустрічалася в 7 990 вакансіях, що на 19% більше, ніж було попереднього місяця. Загалом 9% пропозицій роботи передбачають знання англійської.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. У третині всіх резюме як бажаний регіон роботи вказано Київську область або дистанційну зайнятість.
Як порівняти із показниками грудня, кількість резюме зросла на 24%. Очевидно, шукачі всерйоз сприйняли ідею «новий рік — нова робота». Тож зараз у роботодавців є більше шансів знайти кваліфікованих фахівців. Збільшення кількості кандидатів вплинуло на конкуренцію — вона зросла на 42%, як порівняти з груднем.

Найбільшу кількість відгуків на вакансії в грудні отримували роботодавці в Київській, Вінницькій, Волинській, Львівській і Харківській областях. А от найскладніша ситуація із відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.
У січні конкуренція за дистанційну роботу в 5 разів перевищувала середні показники: українці й далі найбільше хочуть працювати онлайн. На найбільш конкурентні віддалені посади кількість відгуків від кандидатів зросла ще в декілька разів. До таких посад належать Front-end розробник, верстальник, вебдизайнер, тестувальник, Android-програміст, відеомонтажер, Python-програміст, програміст Java.
А от найважче знаходити фахівців робітничих професій і медиків. До переліку посад із найнижчою конкуренцією в січні увійшли машиніст тепловоза, складач поїздів, фахівець із каменеобробки, гірник, онкохірург, ендокринолог, оториноларинголог, гастроентеролог, гірудотерапевт.
На сайті Work.ua не тільки кандидати надсилають резюме, а й роботодавці можуть пропонувати шукачам вакансії. За критерієм співвідношення кількості пропонувань до кількості вакансій найактивнішими були роботодавці, які шукали домогосподарок, рієлторів, поліцейських, операторів контакт-центру, менеджерів із розвитку, менеджерів із продажу, менеджерів по роботі з клієнтами, вчителів англійської, продавців-консультантів, промоутерів.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. Серед них 60% жінок та 40% чоловіків. Як порівняти з попередніми місяцями, частка жінок на ринку праці збільшилася. А от у розподілі шукачів за віком і досвідом роботи суттєвих змін не відбулося.

У січні побільшало кандидатів за такими професіями: вишивальниця (+107% до грудня), SMM-спеціаліст (+99%), формувальник (+72%), страховий агент (+68%), офіс-менеджер (+68%), дієтолог (+67%), екскурсовод (+67%), кресляр (+66%), психіатр (+66%), івент-менеджер (+64%).
Тенденція на поступове підвищення заробітної плати, яка сформувалася у 2023 році, продовжується. У січні середня заробітна плата зросла на 3% і склала 19 500 грн. Серед областей-лідерів зросли зарплати в Київській (+150 грн до 21 000 грн), Львівській (+230 грн до 19 230 грн), Одеській (+500 грн до 18 500 грн) та Дніпропетровській областях (+500 грн до 18 500 грн). А от у Харківській області зарплата знову не зросла і вже третій місяць поспіль тримається на позначці 17 500 грн.
У січні збільшилися зарплати й у працівників деяких категорій:
У рейтингу посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) бачимо посади фахівців для Сил оборони України: пілот дрона, стрілець, гранатометник, мінометник (понад 70 000 грн). Щоби приєднатися до лав Сил оборони України, залишайте відгуки на вакансії, що розміщені на сторінці work.ua/zsu/.
Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати в грудні мали: