АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-квітні 2024 року випустило 5,29 млн умовних шматків шпалер – на 13,6% більше, ніж за той самий період роком раніше.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками чотирьох місяців року фабрика знизила темп приросту їхнього випуску до аналогічного періоду минулого року: за січень-березень приріст становив 21%.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за чотири місяці збільшився на 14,8% – до 417,4 млн грн.
У квітні підприємство випустило 1,49 млн умовних шматків шпалер – на 2% менше, ніж у квітні-2023, але на 6,3% більше, ніж у березні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні в січні-квітні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн умов. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик. Випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен у четвер, 16 травня, оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення української протиповітряної оборони та артилерії.
“Радий оголосити про новий пакет військової підтримки України на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення її протиповітряної оборони та артилерії. Данія також вивчає можливості для інвестицій в українську оборонну промисловість”, – наводить слова Расмуссена прес-служба МЗС.
Міністр підкреслив, що Данія твердо підтримує Україну та її народ.
Національна асоціація “Укрцукор” звернулася до Кабінету міністрів із проханням терміново встановити нульову квоту на експорт цукру до Європейського Союзу на 2024 рік через досягнення граничного обсягу, передбаченого рішенням ЄС для експорту українського цукру 2024 року до цих країн, повідомила асоціація у Facebook.
“Фактично йдеться про ініціювання закриття Україною кордону для експорту цукру в ЄС у найкоротший можливий термін у зв’язку з тим, що експортні значення по цукру вже сягнули 262,6 тис. тонн, визначених як квота України на 2024 рік”, – зазначається у зверненні.
“Укрцукор” вважає, що таке звернення є підтвердженням конструктивної позиції українських виробників цукру та їхньої готовності інтегруватися в європейський ринок цукру і відповідати його вимогам.
Бізнес-об’єднання нагадало, що 13 травня 2024 року Рада Європейського Союзу схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Водночас було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема, цукру, у разі, якщо імпорт цих продуктів у 2024 році перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021 року та впродовж усього 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році, у разі, якщо в період з 1 січня 2025 року по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Міністерство фінансів Австрії та австрійське експортне кредитне агентство OeKB (Oesterreichische Kontrollbank Aktiengesellschaft) із середини травня починають приймати заявки на страхування експорту та інвестицій в Україну за рахунок спеціального фонду для України, створеного Мінфіном в OeKB завдяки закону про бюджет.
Як ідеться у прес-релізі австрійського відомства, передбачається, що протягом наступних п’яти років на покриття операцій в Україні буде виділено EUR500 млн, а залучення коштів міжнародних фінансових інституцій може дати змогу отримати до EUR1 млрд євро.
“Приблизно EUR100 млн на рік призначено для нового бізнесу. Це також відкриє можливості для австрійських експортерів у процесі відновлення України”, – йдеться в релізі Мінфіну.
Вказується, що в рамках наявної та перевіреної процедури заохочення експорту Мінфін уже сприяє експортним угодам на суму EUR3-5 млн в Україні з термінами оплати до трьох років через OeKB.
Зазначається, що оскільки кошти обмежені, а мета – домогтися широкої диверсифікації ризиків, зокрема щодо підтримуваних секторів, на першому етапі будуть можливі малі та середні угоди в державному секторі на основі державної гарантії.
“Це дозволить нам здійснювати життєво важливі для України інвестиції. До них відносяться постачання питної води і тепла, забезпечення і відновлення транспортного сектору з дорогами, мостами і залізничною інфраструктурою, а також угоди з постачання та інвестиції, такі як спільні ремонтні майстерні для автобусів, трамваїв і поїздів”, – прокоментував міністр фінансів Магнус Бруннер.
Хто увійшов до топ-10 банків за прибутком?
40,5 млрд грн заробили українські банки у 2024 році. Попри збільшення оподаткування, банкам вдалось заробити на 19% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Лише 8 банків із 63 отримали збитки за 1 квартал 2024 року.
40,5 млрд грн прибутку після оподаткування отримали українські банки за 1 квартал 2024 року. Попри те, що податок збільшився з 18% до 25%, банкам вдалось заробити на 19% більше, ніж за той самий період минулоріч.
Наразі в Україні працюють 63 банки, з яких 6 державних, 14 з іноземним капіталом та 43 — з приватним. Лише 8 банків із загальної кількості отримали збитки цьогоріч — 111 млн грн.
Топ-10 банків України заробили 34,22 млрд грн за перший квартал. Це 84% від сукупного прибутку усіх банків в країні.
За цей період українські банки сплатили 10,34 млрд грн податку на прибуток — у півтора рази більше, ніж торік. Приватбанк сплатив майже половину від цієї суми — 4,84 млрд грн.
Державні банки
Приватбанк став лідером топу, заробивши 13,86 млрд грн за 1 квартал 2024 року. Це третина від прибутку всіх банків. Проте це на 14% менше, ніж за відповідний період минулоріч — 16,04 млрд грн.
Загалом на 6 державних банків припадає 60% від сукупного прибутку усіх установ — 24,28 млрд грн. Наразі лише Перший інвестиційний банк, який нещодавно перейшов під контроль держави, отримав за 1 квартал збитки у розмірі 7,6 млн грн.
Іноземні банки
Лідером серед банків з іноземним капіталом залишається Райффайзен банк, який цьогоріч заробив 2,53 млрд грн. Це на 23% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
У іншого банку цієї групи — Креді Агріколь банк — прибутки за цей період зросли у 20 разів до відповідного часу торік. Цьогоріч банк заробив 2,02 млрд грн проти 102,9 млн грн за 1 квартал минулого року. Це найбільший приріст серед усіх українських банків.
Загалом іноземні банки заробили 10,2 млрд грн — це чверть від загального прибутку. Лише один банк — Правекс банк, отримав у 1 кварталі збитки — 76,7 млн грн.
Приватний капітал
Лідером групи банків з приватним капіталом залишається ПУМБ: 2,13 млрд грн прибутку за квартал. Це на 38% більше, ніж за відповідний період минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали половину загального прибутку банків цієї групи.
МТБ банк показав найбільший приріст прибутку серед приватних банків: аж у 13 разів до першого кварталу 2023.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-4
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 16 травня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг становить 255 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій – 27 травня.
