У суботу, 2 березня у Києві пройде навчальний семінар “Перша домедична допомога при пораненнях та травмах”, спеціально розроблений для журналістів та блогерів. Захід організований Київським аналітичним центром “Experts Club” за підтримки медичного партнера – групи медичних центрів ADONIS та генерального партнера – благодійного фонду “Фонд Громади Приірпіння”.
Тренінг має на меті навчити учасників основам надання першої домедичної допомоги при пораненнях та травмах, що в умовах війни є важливим знанням для кожного.
Семінар проведе лікар-анестезіолог та співавтор 12 наукових публікацій, Мар’яна Болюк, яка є представником групи медичних центрів ADONIS.
EXPERTS_CLUB, URAKIN, БОЛЮК, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) розпочав участь у дослідницькому проєкті Polarin програми Європейського Союзу “Горизонт Європа”, повідомляє міністерство освіти і науки.
“Сьогодні, 1 березня 2024 року, офіційно стартував проєкт Polarin програми ЄС “Горизонт Європа”, у якому бере участь Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та ще 49 організацій з усього світу. Це установи, що забезпечують полярні дослідження з ЄС, Чилі, Канади, США, Великої Британії та інших країн. Координує проєкт Інститут Альфреда Вегенера, Німеччина”, – йдеться в повідомленні пресслужби Міносвіти.
Зазначається, що Polarin передбачає об’єднання 64 дослідницьких інфраструктур в Арктиці й Антарктиці та надання вільного доступу до них (як безпосереднього, так і віддаленого) всім учасникам.
“У такий спосіб планують підтримати міждисциплінарні дослідження обох полярних регіонів для розв’язання глобальних проблем, зокрема кліматичних. Адже саме ці регіони є особливо важливими для клімату Землі та першими реагують на зміни”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві розповіли, що створена мережа охоплює всі суміжні сфери досліджень – від морських і наземних до атмосферних, і міститиме в собі дослідницькі станції, судна, обсерваторії, репозитарії та бази даних.
Від України в проєкті представлені дві інфраструктури: антарктична станція “Академік Вернадський” і криголам “Ноосфера”.
“Це дасть нам змогу нам залучити додаткові міжнародні кошти в антарктичну програму, а українським науковцям – використовувати полярні об’єкти інших країн і брати участь у важливих наукових ініціативах”, – цитує директора НАНЦ Євгена Дикого пресслужба.
Україна приєднається до “Polarin” у 2024-2025 роках, а загалом він розрахований на 5 років. Бюджет проєкту – 14,6 млн євро, з яких понад пів мільйона євро передбачено для України.
Ціни на нафту еталонних марок помірно підвищуються вранці в п’ятницю після невеликого зниження напередодні, яке не завадило котируванням завершити в плюсі другий місяць поспіль.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:01 кв становить $82,19 за барель, що на $0,28 (0,34%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти знизилися в ціні на $0,24 (0,3%), до $81,91 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу збільшилися на $0,21 (0,27%) і становили $78,47 за барель. За підсумками минулої сесії контракт подешевшав на $0,28 (0,4%) – до $78,26 за барель.
У лютому ціна Brent підвищилася на 2,3%, WTI – на 3,2%, незважаючи на “різні сили, що чинили тиск на світовий сировинний ринок”, зазначив аналітик FXTM Лукман Отунуга.
“У будь-якому разі ціни залишаються в досить широкому діапазоні, і для зміщення балансу сил у бік “биків” або “ведмедів” знадобиться фундаментальний стимул, – сказав він в інтерв’ю MarketWatch. – Це може бути розширення скорочень поставок з боку ОПЕК+, посилення геополітичної напруженості або приємний сюрприз з боку економіки Китаю”.
Фінляндія є найкращою країною в ЄС для жінок на робочому місці, показало нове дослідження. Експерти з особистих фінансів Finansvalp проаналізували дані Євростату щодо місць, які займають жінки в національних парламентах, жінок на вищих керівних посадах, а також середній чистий дохід за статтю у 2022 році в 27 країнах-членах ЄС. Кожна країна отримала оцінку за 50-бальною шкалою та була ранжована від найгіршого до найкращого показника гендерної рівності.
Фінляндія очолила дослідження як найкраща країна з точки зору гендерної рівності на робочому місці. Країна випередила всі інші країни завдяки високому відсотку жінок на керівних посадах по всій країні. Жінки складають 72,4% місць у національному уряді, що є найвищим показником серед усіх країн ЄС. Фінляндія також посідає друге місце за часткою жінок у національному парламенті – 46%. Незважаючи на велику кількість жінок, які обіймають керівні посади в країні, гендерний розрив в оплаті праці все ще залишається проблемою у Фінляндії. Середній чистий дохід чоловіків у 2022 році становив 27 353 євро, тоді як жінки заробляли в середньому на 6,04% менше – 25 719 євро.
Португалія трохи відстала від Фінляндії, посівши друге місце за рівнем гендерної рівності на робочому місці. У 2022 році середній чистий дохід у Португалії був вищим для жінок, ніж для чоловіків, що позиціонує країну як єдину країну ЄС, де працівниці в середньому заробляють більше. Середній чистий дохід жінок становив 11 038 євро, що на 0,53% більше, ніж середня заробітна плата чоловіків – 10 979 євро. Незважаючи на те, що річний дохід просунув Португалію на перше місце в дослідженні, країна посіла шосте місце за найнижчою часткою жінок серед керівників: жінки складають лише 16,9% керівників найбільших португальських компаній, акції яких котируються на фондовій біржі.
Франція посіла третє місце в дослідженні країн ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями. Країна отримала високий рейтинг гендерної рівності завдяки великому відсотку жінок на керівних посадах у деяких з найбільших компаній, що котируються на біржі. Жінки складають 46,1% членів правління цих великих корпорацій, що є найвищим показником серед усіх країн ЄС. Кожен четвертий керівник у цих же компаніях – жінка (29%), поступаючись лише Литві.
Швеція посіла четверте місце в дослідженні щодо гендерної рівності на робочому місці. Країна є домом для найбільш гендерно-рівноправного парламенту в ЄС. Приблизно 46,6% місць у національному парламенті займають жінки – більше, ніж у будь-якій іншій країні. Швеція також посідає четверте місце за відсотком жінок-керівників у великих державних організаціях країни: жінки становлять 28,6% усіх керівників.
Нідерланди замикають п’ятірку країн ЄС за рівнем зайнятості жінок. Країна посідає високі позиції за представництвом жінок у національному уряді (53,6%) та національному парламенті (29%). Хоча жінки складають значну частку місць в уряді та парламенті, чоловіки все ще мають тенденцію заробляти більше в середньому в Нідерландах. Згідно з даними про середній чистий дохід за 2022 рік, чоловіки заробляють на 5,28% більше, ніж жінки в країні.
Бельгія посідає шосте місце в ЄС за рівнем гендерної рівності на робочих місцях. Більше половини (55%) місць у національному уряді Бельгії займають жінки, що є другим найвищим відсотком серед усіх країн, які брали участь у дослідженні. Жіноче представництво країни також залишається високим на рівні парламенту, де жінки займають 42,9% всіх місць. Бельгія також посідає 11-те місце в ЄС за найнижчим розривом в оплаті праці між чоловіками та жінками: середній чистий дохід чоловіків на 3,37% вищий, ніж у жінок.
Данія посіла сьоме місце в дослідженні найкращих країн ЄС для роботи жінок. Країна посіла високе місце завдяки 8-му найнижчому розриву в оплаті праці в ЄС (3,03%) і великій частці жінок на керівних посадах по всій країні. Рівно 44,1% місць у національному парламенті Данії займають жінки, і лише Швеція та Фінляндія мають вищий показник в ЄС. Данія також посідає третє місце за кількістю жінок у правліннях найбільших компаній, акції яких котируються на біржі (41,4%), трохи поступаючись Франції та Італії.
Іспанія, Німеччина та Литва увійшли до топ-10 країн ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями. Іспанія та Німеччина отримали високі оцінки за представництво жінок в уряді та парламенті, а Литва посіла 10-те місце в дослідженні завдяки найвищій частці жінок-керівників серед усіх країн ЄС.
Таблиця: Країни ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями
Олле Петтерссон, фінансовий експерт та генеральний директор Finansvalp, прокоментувала дослідження: “За останні 20 років кількість жінок, які обіймають посади в національних урядах та парламентах країн ЄС, зросла більш ніж на 50%, а частка жінок у складі правління найбільших компаній, акції яких котируються на біржі, збільшилася на 312%.
“Якщо тенденція до збільшення представництва жінок на керівних посадах в ЄС продовжиться, ми сподіваємося, що розрив в оплаті праці жінок і чоловіків зменшиться, що зробить багато країн більш сприятливими для роботи жінок”.
З повною таблицею результатів можна ознайомитися тут.
Джерела: Євростат
Комунальне підрядне спеціалізоване спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова “Шляхрембуд” 21 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,866 млн грн, цінова пропозиція компанії 807,2 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії “Гардіан” із пропозицією 807,211 тис. грн, “Оранта” -807,212 тис. грн, “Арсенал Страхування” – 1,395 млн грн, СГ “ТАС” – 1,682 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні 2023 року реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 55% своєї металургійної та гірничорудної продукції.
Згідно з презентацією компанії на 15-й корпоративній конференції J.P.Morgan Global Emerging Markets, за цей період “Метінвест” реалізував в Україні 35% своєї металопродукції, у країнах MENA – 2%, у СНД – 1%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $2,423 млрд.
Крім того, група за цей період реалізувала в Україні 28% своєї залізорудної продукції, в країнах Азії – 10%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $1,131 млрд.
При цьому в першому півріччі-2022 “Метінвест” реалізував у ЄС 48% металопродукції (у другому півріччі-2022 – 50%), в Україні – 28% (35%), у країнах MENA – 13% (4%), у СНД – 6% (1%), в інших регіонах – 5% (10%) на загальну суму $3,603 млрд ($2,113 млрд).
Крім того, частка продажів компанії за залізорудною продукцією в першому півріччі-2022 в ЄС становила 45% (у другому півріччі-2022 – 60%), в Україні – 20% (27%), у країнах Азії – 19% (2%), в інших регіонах – 15% (11%) на загальну суму $1,669 млрд ($903 млн).
У презентації констатується, що продажі металопродукції в першому півріччі-2023 знизилися на 33% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, головним чином, через скорочення обсягів виробництва на українських метпідприємствах чавуну і плоского прокату на 54% і 56% відповідно на тлі відсутності продажів слябів, а також через зниження середніх цін реалізації. Частково це було компенсовано збільшенням поставок своєї заготовки (зростання на 3%) і довгого прокату (зростання на 14%), а також коксу (зростання на 10%), з нарощуванням обсягів перепродажів.
Позитивна піврічна динаміка за перше півріччя-2023 порівняно з другим півріччям-2022 (зростання на 15%) зумовлена вищими обсягами продажів усієї продукції, а саме готової продукції (до 22%), напівфабрикатів (зростання на 7%) і коксу (зростання на 18%).
Разом з тим, логістичні проблеми продовжували формувати географію продажів.
Продажі залізорудної продукції за перше півріччя-2023 порівняно з першим півріччям-2022 знизилися на 32%, здебільшого на тлі падіння цін на залізну руду на 44% і скорочення поставок через блокаду українських чорноморських портів, а також зниження внутрішньогрупового споживання та падіння місцевого попиту. Також на результати вплинула негативна динаміка цін на ЗРС із вмістом заліза 62%. Частково це було компенсовано збільшенням обсягів продажів окатишів і концентрату коксівного вугілля – на 43% і 42% відповідно. У результаті відбулися суттєві зміни регіональних часток за виручкою.
Водночас порівняно з другим півріччям-2022 спостерігалася позитивна динаміка (зростання на 25%), передусім через збільшення обсягів продажів усієї продукції, а саме окатишів (зростання в 2,1 раза), залізорудного концентрату (зростання на 56%) і концентрату коксівного вугілля (зростання на 13%).
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
