Станом на вечір неділі на українсько-польському кордоні спостерігається скупчення транспортних засобів, що прямують в Україну, повідомляє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
Так, на в’їзд в Україну в пункті пропуску “Грушів” утворилася черга з 30 автомобілів і 6 автобусів, у пункті “Краківець” – 70 автомобілів, 11 автобусів, “Шегині” – 45 автомобілів і 15 автобусів, “Нижанковичі” – 20 автомобілів.
“Наразі не перевантаженими пунктами пропуску при в’їзді в Україну є “Угринів”, “Рава-Руська” та “Смільниця”, – зазначили в ДПСУ.
Скупчення легкових автомобілів при виїзді з України зафіксовано лише в пункті пропуску “Грушів” – 30 автомобілів, на інших пунктах пропуску скупчення легкових автомобілів відсутнє.
Водночас на автобусному сполученні при виїзді з України фіксується скупчення в пункті пропуску “Краківець” – 4 автобуси, у пункті пропуску “Смільниця” – 8 автобусів і в пункті пропуску “Нижанковичі” – 1 автобус.
“Щоб уникнути тривалого очікування перед пунктом пропуску, рекомендуємо обирати менш завантажені пункти пропуску, а також перетинати кордон рано-вранці або пізно ввечері”, – закликали прикордонники.
Елеваторна мережа агрохолдингу “Кернел” у 2026 фінансовому році (ФР, з липня 2025р по червень 2026р) вперше прийняла понад 1 млн тонн зерна від сторонніх агровиробників після впровадження нової бізнес-моделі, за якої компанія відкрила свої елеватори для комерційного зберігання та логістичних послуг, повідомила пресслужба холдингу.
“Завдяки зміні підходів до партнерства та готовності ділитися власною інфраструктурою ми змогли залучити рекордні обсяги зерна”, – цитує пресслужба керівника департаменту зберігання “Кернел” Сергія Щербаня.
За його словами, для конкуренції на цьому ринку потрібен не просто вільний склад, а гарантія швидкого приймання, юридично чистих умов та прогнозованої логістики.
Згідно зі звітом “Кернел” за дев’ять місяців 2026 ФР, обсяг прийнятого зерна та насіння олійних в елеваторну мережу зріс на 50% до аналогічного показника 2025ФР – до 4,02 млн тонн, у тому числі у січні-березні цього року було прийнято 2,29 млн тонн проти всього 0,09 млн тонн у січні-березні минулого року.
Відповідно до звіту за 2025ФР, “Кернелу” належить найбільша в Україні приватна мережа зерносховищ на 2,2 млн тонн одноразового зберігання.
У компанії пояснили, що раніше елеваторна мережа переважно обслуговувала власні потреби холдингу, а тепер працює також із незалежними агровиробниками. Для цього агрохолдинг переглянув тарифну політику, розширив перелік послуг та запровадив цифровий контроль руху зерна – від електронної черги до приймання і відвантаження.
Крім того, запевнив Щербань, у поточному сезоні компанія розділить зі сторонніми клієнтами зростання тільки вартості електроенергії, тоді як інші додаткові операційні витрати “Кернел” візьме на себе.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За результатами дев’яти місяців 2026 фінансового року (липень 2025 року – березень 2026 року) “Кернел” зменшив чистий прибуток на 5% – до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA – на 1%, до $403 млн.
Виробник елеваторів та обладнання до них “Лубнимаш” (Полтавська обл.) почав будівництво виробничого комплексу площею 6 тис. кв. м, що дозволить йому збільшити сумарні потужності зберігання маже вдвічі – до понад 1 млн тонн зерна на рік, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“На новому майданчику вироблятимуть силоси великої місткості – до 50 тис. кубометрів. Інвестиції у новий проєкт складають $2 млн”, – написав він у Facebook у четвер, додавши, що наразі завод у Лубнах щороку виробляє силоси із сумарною ємністю зберігання до 600 тис. тонн зерна.
Кисилевський відзначив, що додатковий інвестиційний ресурс у компанії з’явився завдяки участі у програмі компенсації 25% вартості продукції українського аграрного машинобудування.
За інформацією нардепа, у 2025 році завод “Лубнимаш” виробив зерносховища, силоси та бункери для зерна на понад 1 млрд грн. Продукція експортується на ринки Євросоюзу, а перспективним для українського виробника є ринок Африки.
На підприємстві працюють 420 чоловік.
Кисилевський нагадав, що програма компенсації фермерам 25% вартості продукції українського аграрного машинобудування – частина політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” діяла у 2017-2022 роках, а згодом була відновлена з 2024 року.
У державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачено 1,8 млрд грн.
“Лубнимаш”, за інформацією на його сайті – одне з провідних підприємств з проектування та виготовлення обладнання для зерна і зернопродуктів. Виробляє металеві силоси, зерносушарки, транспортери, норії, металоконструкції.
За даними ресурсу YouControl, у січні-березні поточного року завод збільшив чистий прибуток у 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 13,2 млн грн за зростання чистого доходу у 3,4 раза – до 288,4 млн грн.
Власником 100% статутного капіталу ПП “Лубнимаш” є Володимир Кудрик.
Рятувальники Київської області в суботу вранці ліквідували пожежу на одній із ділянок у Чорнобильській зоні площею 130 га, повідомляє ДСНС.
Наразі роботи тривають ще на трьох осередках, на одному з яких пожежу вже локалізовано. Ситуація під контролем, а радіаційний фон — у межах норми, йдеться у повідомленні в Telegram-каналі.
Посольство України в Грецькій Республіці закликало громадян України, які перебувають у Греції або планують поїздки країною, враховувати підвищений ризик лісових пожеж у літній сезон. Висока температура, посушлива погода та сильний вітер можуть сприяти швидкому поширенню вогню на всій території країни, повідомило посольство.
Українським громадянам рекомендують регулярно перевіряти офіційні повідомлення грецьких органів влади, зокрема щоденну Карту прогнозу ризику пожеж, яку публікує Міністерство кліматичної кризи та цивільного захисту Греції. На офіційному сайті цивільного захисту Греції також розміщуються актуальні карти пожежної небезпеки та інформація про екстрену систему 112.
У посольстві наголошують, що лісові пожежі можуть спричинити значні логістичні труднощі для туристів і місцевих жителів, включно з перекриттям доріг, перебоями в електропостачанні, порушенням роботи транспортної інфраструктури та погіршенням якості повітря. У районах поблизу осередків займання грецька влада може оголошувати евакуацію населення.
Громадянам України радять виконувати всі розпорядження органів влади Греції, стежити за офіційними повідомленнями цивільного захисту, мати при собі документи, що посвідчують особу, та заздалегідь продумати план дій на випадок надзвичайної ситуації. На мобільному телефоні варто переконатися, що увімкнено отримання екстрених сповіщень системи 112.
У разі виявлення пожежі необхідно телефонувати до Пожежної служби Греції за номером 199, для екстреної допомоги – за єдиним європейським номером 112. У разі можливих змін у транспортному сполученні громадянам рекомендують уточнювати інформацію у туристичних операторів, авіакомпаній або в Афінському міжнародному аеропорту за номером +30 210 353 0000.
У разі загрози життю чи здоров’ю громадяни України можуть звертатися на гарячу лінію Посольства України в Греції в Афінах: +30 693 276 5606, доступну через Signal, WhatsApp, Viber і Telegram. Також працює гаряча лінія Консульства України в Салоніках: +30 693 407 7385, електронна пошта консульства – gc_grs@mfa.gov.ua. Цілодобова гаряча лінія МЗС України: +38 044 238 15 88.
У Греції лісові пожежі є одним із головних сезонних ризиків у літній період, особливо в умовах спеки, посухи та сильного вітру. Для українських туристів і тимчасових переселенців це означає необхідність уважніше планувати маршрути, перевіряти ситуацію в регіоні перебування та оперативно реагувати на повідомлення місцевих служб.
США 4 липня відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності — ключового документа, з якого почалося формування американської держави. Центральні заходи відбуваються у Вашингтоні, де ювілей об’єднаний із традиційним Днем незалежності та федеральною програмою America250/Freedom 250.
Головним майданчиком святкування став Національний молл у Вашингтоні. За програмою Freedom 250, протягом дня заплановані Great American State Fair, FIFA Fan Zone, авіаційні демонстрації та прольоти над центром столиці, вечірня концертна програма, виступ президента США Дональда Трампа і великий феєрверк. Організатори заявили, що шоу феєрверків має стати найбільшим в історії та розпочатися о 22:30 за місцевим часом.
Ювілей проходить не без коригувань. Через екстремальну спеку у Вашингтоні організатори перенесли частину активностей на пізніший час, посилили пункти охолодження, водні станції та медичну підтримку. Національний парад до Дня незалежності, який мав відбутися 4 липня, був скасований через попередження про сильну спеку.
Заходи відбуваються і в інших містах США. Associated Press зазначає, що святкування включає феєрверки, концерти та публічні церемонії у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах, при цьому ювілей проходить на тлі політичної поляризації та дискусій про майбутнє країни.
«250-річчя США — це не лише історична дата, а й привід оцінити баланс сили та вразливості найбільшої економіки світу. Америка зберігає перше місце за номінальним ВВП, військовими витратами, глибиною фінансового ринку, роллю долара та енергетичною базою, але водночас входить у ювілейний рік із боргом майже $39,4 трлн. Для глобальної економіки це означає, що США залишаються головним центром сили, але їхня бюджетна стійкість стає одним із ключових ризиків наступного десятиліття», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Історично День незалежності пов’язаний із рішенням 13 американських колоній розірвати політичні зв’язки з Великою Британією. Декларація незалежності була ухвалена Континентальним конгресом 4 липня 1776 року. Формальне міжнародно-правове визнання незалежності США Великою Британією відбулося пізніше — за Паризьким договором 1783 року, який завершив Війну за незалежність.
Сьогодні США залишаються федеративною президентською республікою, що складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. Населення країни, за оцінкою МВФ, становить близько 343 млн осіб, а номінальний ВВП у 2026 році оцінюється приблизно у $32,38 трлн, що зберігає за США статус найбільшої економіки світу в поточних цінах.
США також зберігають кілька глобальних перших позицій. За даними SIPRI, країна залишається найбільшим військовим spender у світі: у 2025 році витрати США становили $954 млрд, або близько третини світових військових витрат. За даними EIA, США у 2025 році встановили новий рекорд видобутку нафти — 13,6 млн барелів на добу, залишаючись найбільшим виробником нафти. Долар США, за даними IMF COFER, у I кварталі 2026 року займав 57,13% розподілених світових валютних резервів, залишаючись головною резервною валютою світу.
Американський фінансовий ринок також залишається найбільшим центром глобального капіталу. За даними World Federation of Exchanges, лише дві найбільші американські біржі — Nasdaq і NYSE — мали на кінець 2025 року десятки трильйонів доларів внутрішньої ринкової капіталізації кожна, значно випереджаючи більшість світових майданчиків.
Головне слабке місце США в ювілейний рік — державний борг. За даними Мінфіну США, на 2 липня 2026 року загальний федеральний борг становив $39,375 трлн, із них $31,679 трлн припадало на борг, що перебуває у публічних держателів.
Бюджетне управління Конгресу США прогнозує, що федеральний дефіцит у 2026 фінансовому році становитиме $1,9 трлн, або 5,8% ВВП. Борг, що перебуває у публічних держателів, за оцінкою CBO, досягне 101% ВВП до кінця 2026 року і зросте до 120% ВВП до 2036 року.
Таким чином, США входять у своє 250-річчя як країна з унікальним поєднанням глобального лідерства та внутрішніх дисбалансів. Американська економіка залишається найбільшою у світі, долар — ключовою валютою міжнародної системи, а ринок капіталу — головним джерелом ліквідності. Але масштаб боргу та хронічні бюджетні дефіцити дедалі частіше стають фактором, який інвестори, союзники та конкуренти США враховують не менше, ніж технологічну, військову та фінансову міць країни.
