Фонд державного майна України (ФДМ) нинішнього року планує повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого проведе онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів у всій країні.
Як повідомляється на Facebook-сторінці ФДМ у четвер, за 2,5 року з моменту демонополізації спиртової галузі відбулося вже 39 успішних аукціонів із продажу спиртзаводів, що поповнило бюджет країни більш ніж на 2 млрд грн, дало змогу залучити приватні інвестиції та скоротити нелегальне виробництво.
“А ви знали, що нещодавно в Україні існувала монополія на виробництво спирту? Ми були однією з двох країн у світі, де була така практика. Проте влітку 2020 року держава ухвалила рішення про демонополізацію галузі та розпочала приватизацію спиртзаводів. “, – нагадало відомство.
Згідно з його даними, до запуску приватизації Україна витрачала близько 200 млн грн на утримання збиткових заводів щорічно. Ще більшою проблемою було тіньове виробництво, яке становило 55% 2019 року.
Фонд уточнив, що в 39 завершених приватизаційних аукціонах узяли участь 133 підприємці, у результаті завдяки конкуренції вартість запропонованих активів зросла в середньому у 2,4 раза.
“У купівлі спиртзаводів зацікавлені не тільки виробники алкоголю. Участь в аукціонах беруть також фармацевтичні компанії, виробники автомобільного пального та агрокомпанії, зацікавлені в переробці власної продукції”, – наголосив ФДМ у повідомленні.
Як повідомлялося, у вересні-грудні 2022 року ФДМ провів 12 аукціонів із продажу спиртзаводів. Переможці торгів запропонували понад 849 млн грн за ці об’єкти, що втричі більше за їхню сукупну стартову вартість. Тим самим спиртзаводи стали одним із найпопулярніших напрямків для інвестицій у держмайно минулого року.
У грудні 2022 року ТОВ “Авербуд” (с.Чистилів Тернопільської обл.) виграло право на приватизацію частини майна держпідприємства “Мишковицький спиртзавод” (Теребовлянський р-н Тернопільська обл.), а саме підприємства з виробництва лікеро-горілчаних виробів у Чорткові (Тернопільська обл.).
На початку січня 2023 року Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ “Таймкол” (Київ) приватизувати Борщівський спиртозавод (Тернопільська обл.), який входить до складу держпідприємства “Укрспирт”, право на купівлю якого за 17,7 млн грн компанія виграла на онлайн-аукціоні в жовтні 2022 року.
Крім того, 12 січня ТОВ “Ес Ойл” (Львів) виграло право на приватизацію Сторонибабського спиртозаводу з активами в п’яти регіонах України за 142 млн грн, а 6 лютого ТОВ “Агропромпереробка” (с. Карбівка Вінницької обл.) виграло аукціон із приватизації Вашківського спиртозаводу (Вашківці Чернівецької обл.) за 1,99 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у лютневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн порівняно з даними за січень – до 22,5 млн тонн із 20,5 млн тонн, а пшениці – на 0,5 млн тонн, до 13,5 млн тонн із 13 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у лютневому прогнозі на 2 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 3,39 млн тонн із 5,39 млн тонн, і на 0,5 млн тонн для пшениці – до 4,21 млн тонн із 4,71 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у лютневому прогнозі збільшено на 2 млн тонн – до 24,93 млн тонн із 22,93 млн тонн у січні, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії станом на 3 лютого 2023 року зібрали 78,93 млн тонн основних сільськогосподарських культур із 18,46 млн га, зокрема 53,2 млн тонн зернових і зернобобових культур. Пшениці 2022 року зібрано 20,2 млн тонн із 5 млн га, а кукурудзи – 25,9 млн тонн із 3,9 млн га.
Україна з початку 2022/2023 МР і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, що на 29,8% нижче за показники аналогічного періоду попереднього МР. На зовнішні ринки поставлено 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Боліди Формули 1, на яких виступали імениті гонщики – Міхаель Шумахер і Жан Алезі, пішли з молотка за 1,3 і 3,66 млн євро відповідно.
Обидва боліди були продані на аукціоні в Парижі. Болід Jordan 191 Шумахера є не просто машиною, на якій їздив семиразовий чемпіон світу: саме на ній він уперше виступив у Формулі 1. У 1991 році німець замінив пілота Бертрана Гашо, який потрапив до в’язниці за те, що бризнув із балончика в обличчя таксисту роком раніше.
Шумахер до цього жодного разу не брав участі в гран-прі Формули 1, проте зумів кваліфікуватися сьомим, обійшовши товариша по команді Андреа Де Чезаріса. Самі перегони виявилися менш успішними, і він зійшов уже на першому колі через технічні неполадки, проте цей гран-прі відкрив майбутньому чемпіону дорогу у Формулу 1.
Jordan 191 було продано всього 18 місяців тому, проте на початку цього року стало відомо, що болід знову опиниться на аукціоні.
Незважаючи на історичну цінність Jordan 191, найдорожчим болідом на аукціоні виявився Ferrari 643, що пішов з молотка за 3,66 млн євро. У 1991 році цю машину водив французький гонщик Жан Алезі, який за всю свою кар’єру зумів здобути лише одну перемогу в гран-прі Формули 1.
Ferrari 643 була представлена в середині сезону і не була машиною, здатною на перемогу в чемпіонаті. Товариш Алезі по команді чотириразовий чемпіон Ален Прост навіть був звільнений перед останніми перегонами сезону, оскільки публічно заявив, що керувати цим болідом – те ж саме, що керувати вантажівкою.
Українські металургійні підприємства в січні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 84,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 257 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за перший місяць 2023 року виплавка сталі знизилася на 84,7% порівняно із січнем-2022 – до 284 тис. тонн, чавуну – на 86,6%, до 240 тис. тонн.
Водночас у грудні 2022 року виробництво загального прокату становило 109 тис. тонн (менше на 58,8% до січня-2023), сталі – 106 тис. тонн (нижче на 62,7%), чавуну – 247 тис. тонн (зростання на 2,9%).
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року скоротили виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-жовтні 2022 року зросло у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $7,050 млрд із $2,691 млрд, повідомила Державна служба статистики. Згідно з її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно із січнем-жовтнем 2021 року скоротився на 32,3% – до $36,859 млрд, імпорт – на 23,2%, до $43,909 млрд.
Дефіцит державного бюджету України в листопаді зріс до рекордного рівня 170 млрд грн зі 143,4 млрд грн місяцем раніше, зокрема загального фонду – до 163,3 млрд грн зі 147,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів на сайті.
Сукупний державний борг України в листопаді 2022 року зріс на 4,2%: у доларовому вираженні – на $4,34 млрд, до $107,46 млрд, у гривневому – на 158,7 млрд грн, до 3,930 трлн грн, свідчать дані на сайті Мінфіну.
Згідно з ними, прямий держборг за минулий місяць збільшився на 4,5% – до $97,69 млрд, або до 3,572 трлн грн, переважно завдяки отриманню кредиту від Євросоюзу (на $2,95 млрд) і розміщенню ОВДП (на $0,56 млрд або 20,44 млрд грн).
Міжнародні резерви України станом на 1 грудня 2022 року, згідно з попередніми даними, становили $27 млрд 422,2 млн (в еквіваленті), що на 10,7% більше, ніж на початок листопада ($25 млрд 244,2 млн), свідчать дані Національного банку України.
Третина (34%) українських біженців у Німеччині хочуть залишатися в цій країні до закінчення бойових дій на батьківщині, а чверть (26%) планують залишитися в Німеччині назавжди, пише Deutsche Welle у четвер із посиланням на результати репрезентативного дослідження, яке провели три німецькі соціологічні інститути разом із Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF).
Російські атаки по енергоінфраструктурі збільшили темпи спаду економіки України в листопаді цього року до листопада минулого, орієнтовно, до 41%, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін. “Наші очікування щодо листопада – мінус 41%. Це істотно глибше, ніж те, що ми прогнозували раніше”, – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Місяцем раніше перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко на зустрічі з представниками американських ЗМІ заявила, що російський енерготерор у жовтні збільшив падіння ВВП до рівня 39% до жовтня 2021 року, що гірше за показники, які були у вересні-серпні – 35%.
Кудін також зазначив, що загалом на цей рік прогноз падіння ВВП погіршено до 33,2% із 32%.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 19,66 млн тонн зернових культур, з них 10,76 млн тонн кукурудзи (54,7% загального обсягу поставок), 7,29 млн тонн пшениці (37%) і 1,53 млн тонн ячменю (7,8%).
Загальна площа житлових будівель, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), у січні-вересні 2022 року скоротилася вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 5,2 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Операції з комерційною нерухомістю та будівництво очолюють перелік галузей із найбільшою часткою поганих кредитів (NPL) – відповідно 70,2% і 68%, повідомляє Нацбанк у Звіті про фінстабільність за підсумками аналізу найбільших корпоративних позичальників на 1 грудня, на яких припадає 60% чистого кредитного портфеля банків.
Згідно з документом, загалом у секторі операцій з нерухомістю частка NPL – 62,8%, лише трохи поступається машинобудування – 62,5%, тоді як у галузей постачання е/е та інших ЖКГ, а також металургії, які йдуть слідом, показники істотно нижчі – відповідно 46,8% і 45% (у зеленій енергетиці – 42,7%).
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Старт будівництва кампусу будівельних технологій ірландського виробника теплоізоляційних енергоефективних технологій Kingspan заплановано на 2024 рік, компанія вже почала підшукувати ділянку у Львівській області через її близькість до кордону, повідомляють у прес-релізі UkraineInvest у четвер.
Згідно з ним, кампус включатиме шість виробничих зон, включно з виробництвом ізоляційних матеріалів і рішень для централізованого опалення. Кампус вироблятиме будівельну продукцію з високою доданою вартістю. Проєкт передбачає створення “зеленого” виробництва з низьким вмістом вуглекислого газу.
Як повідомлялося, Kingspan інвестує в будівництво понад EUR200 млн. Будівництво займе близько п’яти років. Реалізація проєкту дасть змогу створити 600-800 нових робочих місць.
Компанія Kingspan створена 1965 року в Ірландії, спеціалізується на виробництві будівельних рішень для огороджувальних конструкцій (покрівля, стіни, фасади), а також захисних стін, холодильних дверей, високотехнологічної твердої уретану і твердої фенольної теплоізоляції для покрівель, стін, підлог і трубопроводів. Оперує 200 виробничими потужностями по всьому світу. В Україну компанія прийшла 2005 року.
У квітні 2022 року Kingspan повідомила про завершення виходу з російського бізнесу. На РФ припадало менше 1% глобальних операцій компанії. Вона також пожертвувала $750 тис. UNICEF для створення п’яти центрів Blue Dot для допомоги біженцям на українському кордоні.
UkraineInvest – Офіс із залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті міністрів України, надає організаційно-консультативну підтримку інвесторам для підготовки реалізації проектів.
