Верховна Рада 10 червня ухвалила в другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт про захист прав споживачів (№6134).
Згідно з інформацією на сайті парламенту, “за” проголосувало 263 народні депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів, проте стенограма засідання поки відсутня.
Як зазначив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, законопроєкт було розроблено з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС.
За його словами, документ дасть змогу, зокрема, досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС; підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі; створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання та чесної конкуренції та зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм.
Законопроєкт було внесено в Раду ще в жовтні 2021 року, ухвалено в першому читанні – у жовтні 2022 року, а потім ще кілька разів доопрацьовували, зокрема після зауважень Нацагентства із запобігання корупції.
Як зазначив комітет за підсумками повторного розгляду зауважень, із 324 пропозицій було повністю враховано 125, а 6 частково.
Серед нововведень закону, зокрема, Портал е-покупець – єдиний державний веб-портал для споживачів у сфері електронної комерції. Це електронна інформаційно-комунікаційна система, у межах якої здійснюються збирання, накопичення, оброблення, захист, облік та надання споживачам інформації про суб’єктів електронної комерції, а також комунікація суб’єктів електронної комерції, споживачів і держрегулятора.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-травні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 33,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 444,3 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 77,5 тис. тонн порівняно з 25,2 тис. тонн за січень-травень-2022 (зростання в 3,1 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,03 тис. тонн, тоді як у перші п’ять місяців минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни в січні-травні-2023 знизилися на 44,3% порівняно із січнем-травнем-2022 – до 345,7 тис. тонн із 620,7 тис. тонн.
Станом на 1 червня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,2-1,25 млн тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 180-200 тис. тонн, імпорт – 0,2-0,5 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 4,8-5,2 млн тонн.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив про зниження рівня води в Бузькому лимані біля Миколаєва ще на 6 см за ніч із неділі на понеділок, рівень води станом на 8:00 у понеділок становить 55 см.
“За ніч рівень води в акваторії Миколаєва знизився ще на 6 см. На 8:00 маємо позначку в +55 см”, – написав Сенкевич у Телеграм.
Як повідомлялося, рівень води в акваторії Миколаєва станом на 21:00 у неділю становив 61 см.
Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 11 червня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
Указ №321/2023 було опубліковано на сайті глави української держави.
“Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю: 1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 червня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, – ідеться в тексті документа.
“Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України”, – також зазначається в документі.
Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.
Серед підсанкційних осіб – судді РФ, зокрема судді конституційного суду Росії, а також судді, які зрадили присязі України.
Молдова надасть Україні допомогу на суму 4,2 млн леїв (близько 220 тис. євро) для ліквідації екологічних і гуманітарних наслідків підриву дамби Каховської ГЕС. Відповідне розпорядження Національної комісії з надзвичайних ситуацій оприлюднено на сайті уряду Молдови.
До пакета допомоги увійдуть водонасосні станції, надувні човни, продукти харчування та обладнання, необхідні для полегшення наслідків повені.
Зазначається, що обладнання буде надано з резервів Генерального інспекторату надзвичайних ситуацій та Агентства матеріальних резервів.
Міністерство аграрної політики та продовольства України спрямувало на позабюджетний рахунок 1,9 млн грн на виплату компенсацій сімейним фермерським господарствам (СФГ), які є платниками єдиного соціального внеску (ЄСВ), повідомили у прес-службі міністерства.
За інформацією аграрного відомства, грошові кошти вже отримали на свої персоналізовані рахунки 170 членів СФГ як доплату за підсумками попереднього року та першого кварталу 2023 року.
Порядок надання СФГ цієї додаткової фінансової підтримки було затверджено ще 2019 року постановою Кабінету міністрів №565 від 22 травня 2019 року.
Згідно з нормами закону про держпідтримку, у перший рік держава повертає 90% суми ЄСВ, але за умови, що сімейне фермерське господарство сплатило свою частку в розмірі 10%. У наступні роки частка компенсації держави поступово зменшується на 10% щороку, а частка внесення ЄСВ з боку СФГ, відповідно, щороку збільшується на 10%.
Як повідомлялося, аграрні асоціації України закликали парламент не виключати ЄСВ із довідки про податкову звітність.
