The state’s share in Ukraine’s banking system is already very large, and the International Monetary Fund is against its increase, Deputy Economy Minister Serhiy Sobolev said at the presentation of Transparency International Ukraine and Ukrainska Pravda’s project – an online platform “How to confiscate Russian assets in Ukraine?” in Kiev this week.
“The IMF is very much against increasing this share – even fundamentally, even by 0.5% – there are such discussions that it prevents private banking business from developing: simply because of such dynamics, it is more difficult to compete with the state, because the state is everywhere,” Sobolev said.
He noted that the National Bank of Ukraine is responsible for the banking sector in the country, but the Ministry of Economy is responsible for competition and private market growth.
“There is no queue of people who want to buy these (nationalized) banks now, but there is a demand for banking assets. So there needs to be some kind of mechanism to quickly bring these banks back into the private market. By shares or as a whole – it’s not so important,” said the Deputy Minister of Economy.
According to his feelings, Sence Bank (formerly Alfa Bank) is not the last bank that can be nationalized.
“We have Russian property or property of persons who help Russia wage a war of aggression, and in other banks. And it is our joint task how to build so the process so that they quickly go back into business and do not linger in the state”, – said Sobolev.
In an interview with Economic Pravda this week, First Deputy Governor of the National Bank Kateryna Rozhkova said, referring to the prospects for nationalization of Sence Bank, that the NBU is in favor of reducing the state’s share in the banking sector, “but the issue of financial stability is more important.
She confirmed that a potential buyer of Sence Bank had sent documents to the NBU three times in May and June, but that they contained flaws. “But even if there were no flaws, it is impossible to give consent to such an operation, because then we will also be participants in the mechanism of circumventing sanctions,” Rozhkova emphasized.
She pointed out that the NBU will implement the law on nationalization of Sence Bank when it is ready for it.
The first Deputy head of the National Bank also said that the regulator is still an opponent of the entry into the banking market “Ukrposhta”.
“First, we believe that everyone should be engaged in their own business, in particular, “Ukrposhta”. Secondly, the state’s share in the banking sector already exceeds 50%. Its increase is contrary to common sense”, – argued Rozhkova. She added that such an increase “absolutely contradicts the commitments and agreements with international partners, “this is a red line for them”.
According to Rozhkova, the only contender for the transfer of Ukrposhta today is PINBank of Russian oligarch Yevgeniy Giner, against which the Supreme Anti-Corruption Court has ruled in favor of the state. However, according to the first deputy head of the NBU, PINBank is not systemically important and can be liquidated without negative consequences for the economy. “The bank’s property can be sold, and the funds can be allocated in favor of the state. This is the optimal way,” she said.
Currently, four state-owned banks – Privat, Oschad, Ukrexim and Ukrgas – are among the top five largest on the market in terms of assets. Their combined share of assets amounted to 52.9% at the end of April, and in absolute terms – UAH 1.511 trillion.
In addition, Sense Bank (formerly Alfa-Bank), which is among the systemic banks with a 3.4% share of assets, may be nationalized in the near future. The law adopted in autumn, which allowed its nationalization, did not work, as the bank remains financially stable. Therefore, at the end of May, a new law was adopted, which allows such nationalization due to the imposition of sanctions on its shareholders. The bank’s ultimate beneficiaries Mikhail Fridman – 32.8632%, Pyotr Aven – 12.4018% and Andrei Kosogov – 40.9614% were under sanctions earlier, while the bank’s direct shareholders ABH Holdings SA and ABH Ukraine Limited were included in the sanctions list only this week.
In turn, ABH Holdings says it has reached an agreement to sell a 75.6% stake in Sense Bank to an international investor for $1. ABH Holdings considers keeping the bank in private ownership the best option, and threatens Ukraine with a lawsuit in case of nationalization.
Source: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Частка держави в банківській системі України вже дуже велика, проти її збільшення виступає Міжнародний валютний фонд, заявив заступник міністра економіки Сергій Соболєв на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
“МВФ дуже проти збільшення цієї частки – навіть принципово, навіть на 0,5% – є такі дискусії, що це заважає приватному банківському бізнесу розвиватися: просто тому, що така динаміка, конкурувати з державою складніше, бо держава всюди”, – сказав Соболєв.
Він зазначив, що за банківський сектор у країні відповідає Національний банк України, однак за конкуренцію і зростання приватного ринку – Мінекономіки.
“Черги людей, які хочуть купити ці (націоналізовані) банки зараз немає, але попит на банківські активи існує. Тому необхідний якийсь механізм, який дозволяє швидко повертати ці банки назад, у приватний ринок. Частками чи загалом – не так важливо”, – вважає заступник міністра економіки.
За його відчуттями, Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк) – це не останній банк, який може бути націоналізований.
“У нас є російська власність або власність осіб, які допомагають Росії вести агресивну війну, і в інших банках. І це наше спільне завдання як побудувати так процес, щоб вони швидко поверталися назад у бізнес і не затримувалися в державі”, – заявив Соболєв.
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді” цього тижня зазначила, кажучи про перспективи націоналізації Сенс-Банку, що НБУ виступає за скорочення частки держави в банківському секторі, “однак питання фінансової стабільності важливіше”.
Вона підтвердила, що потенційний покупець Сенс-Банку тричі в травні та червні надсилав документи до НБУ, однак вони містять недоліки. “Але навіть якби недоліків не було, не можна дати згоду на таку операцію, оскільки тоді ми будемо також учасниками механізму обходу санкцій”, – підкреслила Рожкова.
Вона зазначила, що НБУ виконуватиме закон про націоналізацію Сенс-Банку, коли буде до цього готовий.
Перша заступниця голови Нацбанку також заявила, що регулятор, як і раніше, є противником виходу на банківський ринок “Укрпошти”.
“По-перше, ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю справою, зокрема, “Укрпошта”. По-друге, частка держави в банківському секторі вже перевищує 50%. Її збільшення суперечить здоровому глузду”, – аргументувала Рожкова. Вона додала, що таке збільшення “абсолютно суперечить зобов’язанням і домовленостям із міжнародними партнерами, “для них це “червона лінія”.
За словами Рожкової, єдиним претендентом на передачу “Укрпошті” сьогодні є PINBank російського олігарха Євгена Гінєра, щодо якого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави. Однак, як вважає перша заступниця голови НБУ, PINBank не є системно важливим і може бути ліквідований без негативних наслідків для економіки. “Майно банку можна продати, а кошти віднести на користь держави. Це оптимальний шлях”, – сказала вона.
Нині чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості про продаж за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
Джерело: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Доля государства в банковской системе Украины уже очень большая, против ее увеличения выступает Международный валютный фонд, заявил заместитель министра экономики Сергей Соболев на презентации проекта Transparency International Ukraine и “Украинской правды” – онлайн-платформы “Как конфисковать российские активы в Украине?” на этой неделе в Киеве.
“МВФ очень против увеличения этой доли – даже принципиально, даже на 0,5% – есть такие дискуссии, что это мешает частному банковскому бизнесу развиваться: просто потому, что такая динамика, конкурировать с государством сложнее, потому что государство везде”, – сказал Соболев.
Он отметил, что за банковский сектор в стране отвечает Национальный банк Украины, однако за конкуренцию и рост частного рынка – Минэкономики.
“Очереди людей, которые хотят купить эти (национализированные) банки сейчас нет, но спрос на банковские активы существует. Поэтому необходим какой-то механизм, который позволяет быстро возвращать эти банки назад, в частный рынок. Долями или в целом – не так важно”, – считает замминистра экономики.
По его ощущениям, Сенс-Банк (ранее – Альфа-Банк) – это не последний банк, который может быть национализирован.
“У нас есть российская собственность или собственность лиц, которые помогают России вести агрессивную войну, и в других банках. И это наше совместное задание как построить так процесс, чтобы они быстро возвращались назад в бизнес и не задерживались в государстве”, – заявил Соболев.
Первая замглавы Нацбанка Екатерина Рожкова в интервью “Экономической правде” на этой неделе отметила, говоря о перспективах национализации Сенс-Банка, что НБУ выступает за сокращение доли государства в банковском секторе, “однако вопрос финансовой стабильности важнее”.
Она подтвердила, что потенциальный покупатель Сенс-Банка трижды в мае и июне присылал документы в НБУ, однако они содержат недостатки. “Но даже если бы недостатков не было, нельзя дать согласие на такую операцию, поскольку тогда мы будем также участниками механизма обхода санкций”, – подчеркнула Рожкова.
Она указала, что НБУ будет выполнять закон о национализации Сенс-Банка, когда будет к этому готов.
Первая замглавы Нацбанка также заявила, что регулятор по-преднему является противником выхода на банковский рынок “Укрпочты”.
“Во-первых, мы считаем, что каждый должен заниматься своим делом, в частности, “Укрпочта”. Во-вторых, доля государства в банковском секторе уже превышает 50%. Ее увеличение противоречит здравому смыслу”, – аргументировала Рожкова. Она добавила, что такое увеличение “абсолютно противоречит обязательствам и договоренностям с международными партнерами, “для них это “красная линия”.
По словам Рожковой, единственным претендентом на передачу “Укрпоште” сегодня является PINBank российского олигарха Евгению Гинеру, в отношении которого Высший антикоррупционный суд принял решение о взысканы в пользу государства. Однако, как считает первая замглавы НБУ, PINBank не является системно важным и может быть ликвидирован без негативных последствий для экономики. “Имущество банка можно продать, а средства отнести в пользу государства. Это оптимальный путь”, – сказала она.
В настоящее время четыре госбанка – Приват, Ощад, Укрэксим и Укргаз – входят в пятерку крупнейших на рынке по размеру активов. Совокупная их доля по активам составляла на конец апреля 52,9%, а в абсолютном выражении – 1,511 трлн грн.
Помимо того в ближайшее время может быть национализирован входящий в число системных Сенс Банк (ранее Альфа-Банк) с долей активов 3,4%. Принятый осенью закон, допускавший его национализацию, не сработал, так как банк сохраняет финансовую устойчивость. Поэтому в конце мая был принят новый закон, который позволяет такую национализацию по причине наложения санкций на его акционеров. Конечные бенефициары банка Михаил Фридман – 32,8632%, Петр Авен – 12,4018% и Андрей Косогов – 40,9614% были под санкциями и ранее, а прямые акционеры банка ABH Holdings SA и ABH Ukraine Limited включены в санкционный список только на этой неделе.
В свою очередь ABH Holdings заявляет, что достиг договоренности о продаже за $1 пакета в размере 75,6% акций Сенс Банка международному инвестору, и считает сохранение банка в частной собственности наилучшим вариантом, а в случае национализации угрожает Украине судом.
Источник: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
В Україні створено онлайн-мапу медзакладів, де можна безоплатно отримати психологічну та психіатричну допомогу, інформує Мінреінтеграції в телеграм.
Проєкт має на меті забезпечити доступ кожній людині до компетентної психосоціальної підтримки в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, ініційованої Оленою Зеленською.
На мапу нанесені всі медичні заклади, які мають договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про надання психологічної та спеціалізованої допомоги з ментального здоров’я.
Загалом розміщено інформацію про 8201 лікаря у 3346 місцях по всій Україні, окрім ТОТ і територій, де ведуться бойові дії.
Скористатися онлайн-картою медзакладів можна за посиланням – https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-psychiatry. За допомогою фільтрів можна обрати конкретний населений пункт, спеціальність лікаря та вид допомоги. Зокрема: первинну, якщо потрібен сімейний лікар, терапевт або педіатр, який надає психологічну допомогу; амбулаторну, якщо потрібна поліклініка, де є психолог, психіатр, психотерапевт; – стаціонарну, якщо потрібен спеціалізований медзаклад, що надає стаціонарну психіатричну допомогу; мобільну, якщо потрібна психіатрична допомога дорослим і дітям за місцем проживання.
Після застосування фільтрів на карті з’являться медичні установи, що відповідають внесеним критеріям. А також їхні адреси та телефони, за якими можна звернутися або записатися на прийом.
Карту створено Національною службою здоров’я України разом із Координаційним центром із психічного здоров’я.
Джерело: https://t.me/minre_ua/3771
Туреччина, як показав вільнюський саміт НАТО, продовжить залишатися сильним партнером альянсу у вирішенні загальних проблем безпеки, включно з географічним розширенням блоку, заявив глава управління з комунікацій адміністрації турецького президента Фахреттін Алтун.
“Туреччина бере активну участь у протистоянні викликам, що виникають, підтримуючи стратегічну орієнтацію НАТО. У майбутньому Туреччина продовжить залишатися вірним союзником і найважливішим партнером у нових ініціативах альянсу”, – написав він у статті для журналу Middle East Eye.
Він додав: “Туреччина вважає, що розширення альянсу є ключем до міцного миру і стабільності в усьому світі”.
При цьому чиновник пояснив, що Туреччина підтримує географічне розширення НАТО “не проти конкретної країни, а для того, щоб перетворити альянс на всеосяжну організацію безпеки, яка допоможе досягти стабільності”.
Алутн заявив, що Туреччині, яка контролює географічний сухопутний міст між Сходом і Заходом і водні шляхи до Чорного моря, “вкрай важливо перебувати в західному таборі”.
“Давня і глибока прихильність Туреччини НАТО захистила Європу. Її постійна участь життєво важлива для безпеки континенту”, – написав він.
Чиновник запевнив, що “Анкара буде і надалі залишатися партнером НАТО у вирішенні спільних проблем альянсу”, додавши, що це буде здійснюватися “відповідно до вимог її національної безпеки”.
Президент Угорщини Каталін Новак прийняла запрошення українського уряду і візьме участь у майбутньому засіданні Кримської платформи 23 серпня в Києві, повідомляє угорський новинний портал “Телекс” у неділю з посиланням на інформцію, отриману в дирекції комунікацій президентського Палацу Шандора.
“Це також означає, що глава угорської держави може ще раз особисто зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським”, – ідеться в повідомленні.
У Палаці Шандора додали, що Новак перед поїздкою до Києва відвідає Закарпатську область, де разом з етнічними угорцями, які там проживають, візьме 20 серпня участь у святі короля Святого Стефана.
У 2022 році Угорщину на Кримській платформі 2022 року представляв державний секретар Петер Старай, відповідальний за політику енергопостачання та безпеки в Міністерстві закордонних справ і торгівлі. Він заявляв про непохитну підтримку України з боку Угорщини і про те, що головна мета Угорщини – встановлення миру.
У виданні зазначають, що відтоді “кілька речей ускладнили дипломатичні відносини Угорщини та України”, зокрема те, що Новак від березня так і не підписала декларацію, яка вітає нового посла України в Угорщині Федора Шандора. “Поки цього не станеться, Федір Шандор, який служить солдатом-добровольцем, а також викладає в Ужгородському національному університеті, не зможе обіймати свою посаду”, – наголошується в повідомленні.
“Телекс” повідомляє, що цього тижня інше угорське видання “Індекс” із посиланням на близьке до президента дипломатичне джерело написало, що Новак відкладає підписання заяви про прийняття нового українського посла, оскільки вже кілька місяців нібито не може зв’язатися із Зеленським.
Президент Угорщини зустрічалася з главою Української держави востаннє 26 листопада 2022 року.
