Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) знайде шляхи забезпечення вирішення інфраструктурних питань України щодо енергоносіїв, води, системи переробки відходів, повідомив виконувач обов’язків управляючого директора банку Маркус Берндт на конференції з відновлення України-2022 у Лугано.
“У мене немає сумнівів, що відновлення України забезпечить її розумну інфраструктуру та розвиток економіки. Інтеграція та приєднання до ЄС відбудеться, і ми підтримуватимемо наших українських партнерів у цьому процесі, і я переконаний, що ми досягнемо тут успіху. Важливо довгострокове бачення, але настільки ж важливими є відповіді на першочергові виклики”, – повідомив Берндт.
Він наголосив, що зараз триває переформатування програм, що надасть можливість у найкоротші терміни вирішити гострі потреби, зокрема питання експорту.
“Вкрай важливо, щоб люди могли до зими повернутися у своє житло. У нас (відбулася) дуже продуктивна зустріч, ми знайдемо шляхи, як вас забезпечити. Вирішення інфраструктурних питань щодо енергоносіїв, води, переробки відходів – рішучість політичних еліт допоможе знайти ці ресурси . Ми зможемо їх використовувати через розумні інструменти так, що вони дадуть потрібний результат”, – заявив в.о. управляючого директора ЄІБ.
Для цих цілей, за його словами, також використовуватимуться ресурси ЄБРР та Світового банку.
“Це буде каталізатором для приватних інвесторів, сигналом для бізнесу, щоб вони вкладали у критичні елементи, які забезпечать стійкість української економіки. Нам вдасться переконати всіх, що інвестиція у майбутнє України – це інвестиція у майбутнє Європи та майбутнє вільного світу”, – резюмував Берндт.
АТ “Миколаївобленерго” у першому півріччі 2022 року сплатило до місцевого та державного бюджетів 174,6 млн грн податків, зокрема 6,58 млн грн дивідендів, повідомив в.о. генерального директора компанії Вадим Данилків.
“Незважаючи на постійні обстріли ворога та збитки, які вже перевищили 380 млн грн, ми вчасно сплачуємо заробітну плату та податки до місцевого та державного бюджету. Сплатили 174,6 млн грн податків та зборів за шість місяців 2022 року”, – сказав Данилків, якого цитує пресслужба “Миколаївобленерго” у понеділок.
За його словами, зокрема, сплачено 85 млн грн податку на додану вартість, а також за результатами 2021 року – 17,5 млн грн податку на прибуток та 6,8 млн грн дивідендів.
“Незважаючи на можливість відстрочення дивідендів, вони були сплачені вчасно”, – наголосив керівник підприємства.
Кількість замовлень через сервіс кур’єрської доставки Glovo з відновленням покриття в Україні зростає, у червні вона вже вийшла на 51% довоєнного рівня.
Як повідомляється в релізі Glovo, поширеному в понеділок, на сьогодні сервіс Glovo пропонує доставку їжі та продуктів, аптечних товарів, а також різні послуги мешканцям 34 українських міст, у п’яти з яких сервіс запустив роботу вперше вже під час воєнного стану – Коломиї, Самборі, Калуші, Мукачеві, Стрию.
Проаналізувавши дані платформи за період з 26 лютого до 10 червня 2022 року, у компанії Glovo розповіли, що протягом цього періоду перелік найпопулярніших бабблів у додатку залишився без змін: на першому та другому місцях “Їжа” та “Супермаркети” – на ці категорії припадає найбільша кількість замовлень, на третьому місці – “Здоров’я та Краса”. Новий благодійний баббл “Допоможи Україні!”, який сервіс запустив на початку березня 2022 року, відтіснив на п’яту позицію баббл “Магазини”.
Середній чек замовлень на платформі Glovo становить близько 350-400 грн, найбільший чек за період – 20 239 грн, а найменший – 1,10 грн. – замовлення бахіл.
З ресторанів та віртуальних брендів найчастіше замовляють піцу, бургери, шаурму, кебаби та круасани. До 24 лютого найпопулярнішою стравою у додатку був бургер, але наразі піца потіснила його у 17 містах. Проте бургер продовжує бути лідером ще у Чернівцях, Трускавці, Самборі, Кременчуці.
Серед замовлень із партнерських супермаркетів та локацій Glovo Express найчастіше зустрічаються овочі та фрукти, алкогольні напої, молочна продукція та яйця, сигарети, солодкі напої.
Київ є одночасно лідером замовлень цигарок та аксесуарів до них та солодких напоїв. На заході України – у Чернівцях, Луцьку, Тернополі, Ужгороді, Самборі – найбільше замовляли фрукти, а саме яблука. Хмельницький – єдине місто, де найчастіше замовляють курятину, а у Кривому Розі найбільш популярні страви швидкого приготування. Картопля у трійці популярних замовлень практично для всіх міст, де сьогодні є Glovo.
Баббл “Здоров’я та Краса” тепер дозволяє не лише замовити медикаменти, а й отримати медичну онлайн-консультацію, а також викликати лікаря додому. Зокрема, за три місяці роботи опції користувачі частіше замовляли консультації терапевта та дерматолога, а також психолога. Останні два фахівці залишаються в топі замовлень послуг у червні. Що стосується замовлень з аптек, то найчастіше кур’єри доставляють протизапальні препарати, спреї від нежитю, засоби від головного болю та знеболювальні.
“Не змінилася увага користувачів і до нового баббла на платформі “Допоможи Україні!”. За понад три місяці роботи українським користувачам вдалося зібрати більше 600 тис. грн, які розподілилися між благодійними організаціями, присутніми в додатку. За кількістю та розміром донейтів за це час найбільше підтримували “Повернись Живим”, “Пригости Захисника” та UAnimals”, – розповіли у Glovo.
За весь час роботи благодійного баббла за кордоном користувачі Glovo разом зібрали понад EUR140 тис., а найбільше внесків на гуманітарні потреби українців зробили користувачі в Іспанії, Румунії та Польщі.
Український офіс Glovo у червні передав до “Повернись живим” ще 1,7 млн грн (6,6 млн грн за період з 24 лютого).
Агропромислова група “Кернел” розпочала збирання врожаю цього сезону, розпочавши збирати озимий рапс на полях свого аграрного кластера “Полтава-Південь”, повідомляється на її фейсбук-сторінці у понеділок.
У 2021 році “Кернел” був найбільшим агрохолдингом України із земельним банком у 510 тис. га, проте наприкінці квітня його рада директорів ухвалила рішення продати 134 тис. га оброблюваних полів головному акціонеру Андрію Веревському за $210 млн. Таким чином, поточний земельний банк агрохолдингу становить 376 тис. га.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Окрім цього, холдинг займався вирощуванням агропродукції та її торгівлею.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 раза – до $929 млн, виторг – на 38%, до $5,65 млрд.
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
Україна в межах повоєнного відновлення має на меті побудувати 7,1 ГВт об’єктів відновлюваної енергетики, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема “зелені” аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумулюючих потужностей”, – зазначив міністр під час онлайн-зустрічі високого рівня “Зелена енергетика для відновлення повоєнної України” (“Renewables to power post-war Ukraine”), що була організована у Брюсселі у понеділок.
За його словами, які наводить у релізі Міненерго, зелена трансформація буде в центрі післявоєнного відновлення України, а декарбонізацію енергетичного сектору України планується здійснювати, зокрема, завдяки розвитку безпечної та вуглецево-нейтральної ядерної енергетики.
“Ми розглядаємо 10 ГВт експорту водню з України до ЄС, який окреслила Єврокомісія як наш стартовий показник”, – додав міністр.
Асоціація сонячної енергетики України зі свого боку повідомила, що за результатами цієї зустрічі вона, Українська вітроенергетична асоціація та профільні європейські асоціації WindEurope та SolarPower Europe підписали спільну заяву до лідерів України та ЄС із закликом використовувати ВДЕ у повоєнному відновленні України, встановивши мету досягти 50% ВДЕ у виробництві електроенергії до 2030 року за рахунок берегової та морської вітроенергетики, а також розвитку дахових та наземних сонячних електростанцій.
“Для досягнення цих цілей Україна та ЄС мають створити сильне та стійке технологічне, промислове та інвестиційне партнерство, щоб залучити необхідні інвестиції у відновлювані джерела енергії, а також у стійкі та повністю синхронізовані електромережі. Тому ми закликаємо лідерів України та ЄС створити спеціальний інструмент “Відновлювана енергія для України” у межах спільного стратегічного плану реконструкції України”, – йдеться в заяві.
Як зазначили в асоціації, європейський комісар з енергетичних питань Кадрі Сімсон, яка також брала участь у нараді, підтвердила рішучість ЄС підтримувати Україну і під час війни, і в період відновлення.
