Українські біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є прекрасною можливістю для німецьких компаній як вирішити питання нестачі робочої сили, так і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті 6-го українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні у вівторок.
“Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють “людські мости” з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом”, – наголосив канцлер.
За його словами, багато хто з українських біженців у ці тижні та місяці закінчує інтеграційні курси, багато хто тепер розмовляє німецькою, і майже всі вони добре навчені.
“Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому”, – охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна – це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. “Країна, з якою ми пов’язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами”, – наголосив канцлер Німеччини.
За даними організаторів форуму, серед яких – Німецька торгово-промислова палата (DIHK), Східний комітет німецької економіки (OA) та Німецько-українська торгово-промислова палата (AHK Ukraine), захід зібрав понад 500 учасників, які хочуть дізнатися про економічний розвиток України під час війни, а також про наявні можливості співпраці та інвестицій. Цьогорічна конференція має назву “Економіка України знову зростає, незважаючи на війну / Попит з боку німецьких компаній”. Три панельні дискусії присвячені темам інфраструктури, енергетики та оборони.
“Незалежно від війни, вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються за інвестиційними гарантіями до федерального уряду ще щодо 30 проєктів. Реконструкція почалася, і до неї долучилися німецькі компанії”, – підкреслив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні більш привабливі пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що ситуація з безпекою дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб починати робити бізнес.
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і становила EUR6,2 млрд: імпорт у Німеччину знову трохи знизився – на 5,5%, до EUR1,8 млрд, тоді як експорт зріс на 52% – до EUR4,4 млрд.
Як повідомлялося з посиланням на Євростат, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких – громадяни України.
Згідно з даними Євростату, на кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п’ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії – на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.
Акціонери ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) мають намір провести додаткову емісію акцій і збільшити статутний капітал (СК) на 1 млн 375 тис. 238,5 грн.
Питання проведення додаткової емісії внесено до порядку денного позачергових зборів акціонерів, призначених на 24 листопада поточного року.
“Збільшити статутний капітал ПрАТ “САЗ” шляхом розміщення додаткових акцій у кількості 5 млн 500 тис. 954 штуки наявної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків на суму 1 млн 375 тис. 238,5 грн”, – значиться в порядку денному.
Передбачається також, що учасниками розміщення акцій (без публічної пропозиції) є винятково акціонери товариства: ПрАТ “Промарматура” і ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт”.
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Після реконструкції з 1965 року спеціалізується на випуску кованих сталевих запірних і регулювальних клапанів з ручним і електричним приводом, конденсатовідвідників термодинамічних, кранів кульових і чавунних пробкових кранів. У 2012-2014 роках завод освоїв серійне виробництво клапанів запірних і регулювальних для ТЕС. Крім трубопровідної арматури, також серійно випускає продукцію для гірничо-шахтної та машинобудівної галузей промисловості.
За даними НДУ на другий квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Общемашконтракт” – 22,0307%.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 45 тис. грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини на будівництво другого заводу в Україні.
“Ми хочемо, щоб німецький бізнес інвестував в Україну, інвестував у відновлення, і в рамках форуму ми підписуємо важливі документи… Компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit побудує другий завод в Україні та отримає для цього інвестиційну страховку від уряду Німеччини, яку буде підписано тут на полях бізнес-конференції”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в рамках шостого німецько-українського економічного форуму у вівторок у Берліні.
За словами прем’єра, компанія Fixit також отримає кредит німецького банку KfW на EUR12 млн. “Це дуже важливий і знаковий проєкт”, – підкреслив він.
будівельний матеріал, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, НІМЕЧЧИНА, СТРАХОВКА
Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Благодійний фонд “Квітна” за п’ять місяців роботи на Пересувній медичній платформі провів безоплатні обстеження на рак молочної залози для понад 2 тис. жінок.
Як повідомляють у пресрелізі фонду, проєкт пересувної медичної платформи розпочав роботу з травня 2023 року. У межах проєкту відвідувачі можуть отримати безоплатний медичний огляд і консультацію.
“Ідея створення пересувної медичної платформи виникла з початку повномасштабної війни. Ця ініціатива актуальна для надання медичної допомоги людям у зруйнованих регіонах, у населених пунктах, де проживає багато вимушено переміщених осіб, а також у тих містах і селищах, де просто немає доступу до медичного обстеження”, – повідомляє фонд.
Крім того, фонд закупив обладнання та реагенти на суму понад 1,5 млн грн для Національного інституту раку (НІР), а також реалізував понад 40 інформаційно-просвітницьких кампаній.
Пересувна медична платформа являє собою переобладнане приміщення на колесах, спеціально призначене для медичних цілей. Її автономність забезпечується своїм генератором електроенергії для забезпечення комфортних умов для відвідувачів. Платформа підключена до мережі Starlink для забезпечення постійного зв’язку.
Усередині знаходяться два кабінети, санвузол і холодильник для зберігання препаратів. Платформа обладнана апаратом ультразвукової діагностики з комплектом датчиків для проведення різноманітних обстежень, зокрема, УЗД щитоподібної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, органів малого таза тощо.
Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку в 2023/24 МР буде дуже високою, особливо на ринках Індії, Китаю, країн Азії та Африки, повідомила керівник відділу аграрних ринків у Чорноморському регіоні аналітичного агентства “АПК-Інформ” Вікторія Блажко на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
За її інформацією, Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Однак частка України у світовому експорті скорочується через збільшення експорту соняшникової олії з Росії.
“Тиск РФ підвищується… Російська продукція чинить тиск за рахунок поліпшення якості, ціни та збільшення обсягів виробництва соняшнику”, – пояснила експертка.
Вона підкреслила, що головним “полем битви” в цьому протистоянні є Індія і Китай, інші країни Азії та Африки.
“Росія стає головним постачальником соняшникової олії до Китаю… Китайці зацікавлені в українській олії, але вони будуть її купувати тільки з українських портів, саме відвантажених з портів. Що стосується Індії – українська продукція зберігає свою частку ринку, але тиск з боку Росії посилюється”, – підкреслила Вікторія Блажко.
Вона також звернула увагу на важливу для ринку новину про заборону на імпорт рослинних олій Іраном з 23 жовтня. Іран є великим покупцем російської соняшникової олії. Вся продукція, що відвантажується в цю країну, опиниться на світовому ринку і чинитиме додатковий тиск на експорт продукції з України.
