Стокгольм не хоче або не може виконати вимоги Туреччини, які та висунула як умову схвалення заявки Швеції на вступ до НАТО, заявив прем’єр-міністр скандинавської країни Ульф Крістерссон.
“Туреччина підтверджує, що ми виконали умови, на які ми погодилися. Але турки також хочуть речей, які ми не можемо або не хочемо дати їм”, – наводять слова прем’єра Швеції в неділю західні ЗМІ.
При цьому Крістерссон висловив упевненість, що Туреччина дасть згоду на вступ Швеції до альянсу.
Країни НАТО підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці держави приєднаються до НАТО, щойно всі члени альянсу ратифікують протоколи про вступ. Із 30 держав НАТО членство Швеції та Фінляндії в альянсі не ратифікували Туреччина та Угорщина.
Туреччина заблокувала процес вступу, вимагаючи від скандинавських країн оголосити терористичними курдські організації та видати обвинувачених у тероризмі, а також скасувати заборону на постачання зброї Анкарі.
Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен наприкінці грудня припустив, що до Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня 2023 року його країна стане членом альянсу.
Долар США дешевшає до євро, єни та фунта стерлінгів на торгах у понеділок завдяки новим сигналам сповільнення інфляції в Штатах, що збільшили надії трейдерів на те, що Федеральна резервна система (ФРС) зможе зупинити цикл підйому базової процентної ставки раніше, ніж очікується.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає під час торгів 0,29%, ширший WSJ Dollar Index – 0,39%.
За даними на 7:55 кв у понеділок пара євро/долар торгується на рівні $1,0684 порівняно з $1,0644 на закриття попередньої сесії.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася до 131,83 ієни порівняно з 132,11 ієни за підсумками попередніх торгів.
Курс фунта до долара піднявся до $1,2152 проти $1,2093 у п’ятницю.
Статдані щодо американського ринку праці, оприлюднені минулої п’ятниці, засвідчили мінімальне з грудня 2020 року зростання кількості робочих місць в економіці США в грудні – на 223 тис. Безробіття у Штатах знизилося до 3,5% із 3,6% у листопаді.
Водночас середня погодинна оплата праці в приватному секторі в грудні зросла на 0,3% порівняно з попереднім місяцем і на 4,6% у річному вираженні. Темпи підйому сповільнилися порівняно з 0,4% і 4,8% відповідно в листопаді й виявилися слабшими за очікування аналітиків (0,4% і 5%).
Член ради керівників Федрезерву Ліза Кук, однак, не надто оптимістична щодо перспектив уповільнення інфляції, зазначає Market Watch.
“Незважаючи на низку надихаючих сигналів, які ми бачили останнім часом, інфляція залишається надмірно високою, і це викликає серйозне занепокоєння”, – сказала вона під час виступу минулої п’ятниці на заході Американської економічної асоціації, що відбувся в Новому Орлеані.
Президент Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаель Бостік заявив на тому самому заході, що бачить необхідність у підйомі ставки ФРС до 5,25%.
“Нам, як і раніше, належить багато чого зробити”, – сказав Бостік.
У грудні американський ЦБ збільшив ставку на 50 базисних пунктів, до 4,25-4,5%
Ціна на акції всіх 10 українських агрохолдингів, цінні папери яких котируються на Варшавській і Лондонській біржах, знизилася 2022 року, падіння становило від 1,4 раза для “Укрпродукту” до 3,15 раза для “Кернела”.
З даних відповідних бірж випливає, що всі українські агрокомпанії істотно постраждали через російське військове вторгнення і викликані ним негативні наслідки для економіки країни. При цьому їхнє територіальне розташування не відігравало вирішального значення – акції “Агротону”, земельний банк якого окупували росіяни, впали в ціні в 1,86 раза, тоді як у “Мілкіленду”, який не потрапив під окупацію, – у 2,5 раза.
Згідно з даними біржі, за період із 1 січня 2022 року до 6 січня 2023 року відбулося таке здешевлення цінних паперів українських агрокомпаній:
“Укрпродукту” – в 1,4 раза, до $3,25 (PLN14,3) з $4,5 (PLN19,8).
“Овостара” – в 1,52 раза, до PLN44,8 з PLN68;
KSG Agro – в 1,73 раза, до PLN2,21 з PLN3,84;
МХП – у 1,81 раза, до $3,7 (PLN16,28) з $6,72 (PLN29,7).
“Астарти” – в 1,83 раза, до PLN22,2 з PLN40,55;
“Агротону” – в 1,86 раза, до PLN3,62 з PLN6,76
“ІМК” – в 1,92 раза, до PLN16,6 з PLN32.
“Мілкіленду” – у 2,5 раза, до PLN0,9 з PLN2,25;
“Агроліги” – у 2,66 раза, до PLN19,9 з PLN53.
“Кернела” – у 3,15 раза, до PLN18,49 з PLN58,3.
Таким чином, акції п’яти з 10 холдингів подешевшали за рік у 1,73-1,92 раза, що дає змогу орієнтовно судити про середній діапазон падіння в галузі.
04 січня в Київському національному університеті будівництва та архітектури відбулось офіційне вручення відзнак Національної гвардії України команді та партнерам благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України” за системну допомогу, яку вони надавали та надають нашим захисникам.
В рамках співпраці із нацгвардійцями благодійним фондом “Реконструкції та розвитку України” та його партнерами було надано матеріально-технічне обладнання, медичні засоби та продукти харчування для підтримки наших бійців, які знаходяться на оборонних позиціях.
«Захисники із Національної гвардії України щиро вдячні благодійному фонду “Реконструкції та розвитку України” та його президенту Артему Гончаренку за той внесок, якій у ці важкі часи вони вносять у матеріально-технічне забезпечення наших бійців. Наприклад, палатки, які були передані на позиції сил, за таких складних погодних умов, дуже стали у пригоді нашим захисникам. І це лише один із прикладів практичної допомоги, яка триває вже не перший місяць. Єдність збройних сил та громадянського суспільства сьогодні є запорукою нашої перемоги. Мені приємно, в цей день відзначити Національної гвардії людей, які допомагають та будуть допомагати її наближенню», – відзначив під час нагородження юрисконсульт частини 3101 Нацгвардії, майор Сергій Пєтков.
Серед відзначених Національною гвардією України членів команди та партнерів благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України”:
Гончаренко Наталя –керівник Національного інституту регіонального розвитку
Буткалюк В’ячеслав – журналіст
Волошкіна Олена – професор, доктор наук
Гамоцький Роман – архітектор, віце-президент міжнародної асоціації трансферу і технології
Завальнюк Віталій – представни к міжнародного креативного центру I-Dolina
Крекніна Олена – заступник директора з маркетингу AXOR Industry
Кулаков Ігор – голова ГО «Новий Львів», голова правління Агенції відбудови України
Станько Андрій – представник асоціації освіти та науки України
Цициліна Ірина- голова ГО “Культура та спадщина України”
Щербак Андрій, волонтер, засновник ТМ “Зелено”
Волонтери фонду:
Джурин Марія
Завальнюк Роман
Білаш Ганна
Болдак Роман
Мотренко Світлана
Савченко Діана
Слісаренко Ілля
Станько Андрій
«Підтримка наших захисників є одним із пріоритетів діяльності фонду “Реконструкції та розвитку України” та його партнерів. І мені дуже приємно, що наші зусилля оцінені з боку Національної гвардії. Насправді, це ми вдячні нашим бійцям за те, що вони мужньо боронять нашу країну. Хочу запевнити, що фонд і надалі буде підтримувати наших захисників та робити малі справи та великі гуманітарні проєкти, спрямовані на нашу скорішу перемогу. Також хочу подякувати всій своїй команді за важку щоденну працю, яка робить свій внесок у цю справу», – зауважив Артем Гончаренко, президент благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України” під час нагородження.
Нагадаємо, що благодійним фондом “Реконструкції та розвитку України” продовжується збір коштів на 52 мобільних шпиталі для військових на передовій. Перший мобільний шпиталь вже передано ЗСУ. Лише один такий шпиталь може рятувати щодня до 100 життів наших захисників.
Як відомо, мобільний шпиталь – це повноцінна лікарня на колесах, оснащена сучасним медичним обладнанням. Медичний центр дозволяє надавати невідкладне оперативне втручання безпосередньо поблизу активних бойових дій. Одночасно в мобільному шпиталі може працювати дві команди медиків. Цей проект благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” ”реалізується спільно з медиками військового шпиталю, які поїдуть на передову рятувати життя.
Нацбанк назвав перший випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) – бенчмарк-ОВДП, якими банки зможуть сформувати до 50% підвищених обов’язкових резервів – це випуск (ISIN UA4000227045) із погашенням 7 серпня 2024 року, який Мінфін уперше розмістив на аукціоні 3 січня.
“За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків на первинному ринку ОВДП і, як наслідок, запобіганню емісійному фінансуванню дефіциту бюджету у 2023 році та абсорбції частини вільної ліквідності банківської системи”, – йдеться в повідомленні центробанку на його сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, відповідне рішення №7 НБУ ухвалив 5 січня, воно набуває чинності з 10 січня.
На первинному аукціоні 3 січня лише один покупець придбав ці папери – проте відразу на 1,077 млрд грн під 19,25% річних.
Як повідомлялося, НБУ 8 грудня оголосив, що з 11 січня підвищить норматив обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% і 15% і дозволить покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Обов’язкові резерви на період з 11 грудня 2022 року по 10 січня 2023 року становлять 69,76 млрд грн, тоді як обсяг коштів банків у депозитних сертифікатах – близько 466 млрд грн.
Згідно з оцінками Нацбанку, таке рішення дасть змогу Мінфіну залучити додатково щонайменше 50 млрд грн.
У Меморандумі з МВФ щодо Моніторингової програми за участю ради директорів зазначалося, що понад 60% бенчмарок-ОВДП – це будуть нові папери, тоді як до 40% – ті, які вже перебувають в обігу на ринку з погашенням після 1 січня 2024 року.
Наразі Мінфін на своєму сайті вказує 10 випусків бенчмарк-ОВДП, з яких Нацбанк поки що визнав тільки один новий, зазначений понад. Крім того, у списку Мінфіну ще три випуски з погашенням у 2023 році, три – у 2024 році: у лютому, травні та жовтні, а також по одному – з погашенням у 2025 році (у лютому), 2026 році (у травні) і 2027 році (у травні).
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція “Слуга народу”) вирішив балотуватися на пост президента Парламентської асамблеї Ради Європи на 2023 рік.
“Щиро вдячний своїм колегам за підтримку мого рішення висунути свою кандидатуру на посаду президента Парламентської асамблеї Ради Європи”, – повідомив Мережко у Фейсбуці в суботу.
За словами народного депутата, один із пунктів його передвиборчої програми – відновлення демократії всередині ПАРЄ: “Антидемократичну систему виборів президента, яка існує нині, і яка є, по суті, виборами без виборів, потрібно замінити на справжні конкурентні вибори”.
Мережко також вважає, що ПАРЄ “необхідно рішуче позбутися будь-якого російського або проросійського впливу” і зробити ці зміни невідворотними, не допустити повернення до політики діалогу з Росією.
На думку Мережка, ПАРЄ має розширити систему захисту прав людини та активно протидіяти порушенням прав людини та злочинам проти її прав, які вчиняють країни, що не є членами Ради Європи.
Мережко оприлюднив скан листа народних депутатів до європейської міжпарламентської організації про підтримку його висунення кандидатом на посаду президента ПАРЄ.
