Страховики України з 13 грудня отримали можливість здійснювати страхові платежі за договорами перестрахування, укладеними з нерезидентами, повідомляється на сайті Національного банку України.
Ідеться, зокрема, про платежі на підставі: договорів, укладених до 24 лютого 2022 року за документами, що були укладені до 31 травня 2022 року; договорів, укладених із 24 лютого до 31 травня 2022 року, якщо їхніми умовами передбачено покриття військових ризиків.
Водночас встановлюються чіткі вимоги до здійснення відповідних операцій. Так, по-перше, перестраховик-нерезидент, з яким укладено договір перестрахування, повинен мати рейтинг фінансової надійності, що за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає рівню не нижче “A3” (Moody’s Investors Service), “A-” (Standard & Poor’s), “A-” (Fitch Ratings), “A-” (A.M. Best).
По-друге, українська страхова компанія, що здійснює перестрахування, має відповідати низці вимог, серед яких: відсутність рішення НБУ щодо визнання структури власності страховика непрозорою; відсутність рішення НБУ щодо визнання ділової репутації страховика, його власників істотної участі або керівників чи ключових осіб небездоганною; дотримання страховиком нормативу платоспроможності та достатності капіталу і нормативу ризику операцій.
НБУ зазначає, що з метою отримання підтвердження про відповідність вимог для подальшого передання обслуговуючому банку страховик має звернутися до НБУ.
“Надання можливості сплачувати валютні платежі за договорами з перестраховиками-нерезидентами дасть змогу забезпечити дотримання страховиками зобов’язань перед клієнтами та міжнародними партнерами, що виникли станом на 31 травня 2022 року. Це важливо для збереження безперервності роботи страхового ринку країни”, – наголошується в повідомленні.
НБУ також урегулював питання оплати нерезидентам страхових платежів за договорами перестрахування авіаційних ризиків щодо повітряних суден, зокрема тих, що перебувають в оренді або лізингу, уточнив норми щодо здійснення переказів перестраховикам-нерезидентам за міжнародними договорами страхування “Зелена картка”.
Відповідні зміни внесено постановою правління НБУ від 9 грудня 2022 року №242 “Про внесення змін до постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, яка набирає чинності з 13 грудня 2022 року.
нерезидент, перестрахування, Страховики України, страхові платежі
Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Україна запросила французького оператора комунальних послуг Suez приєднатися до проектів відновлення інфраструктури країни.
Згідно з повідомленням Міністерства економіки, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко під час зустрічі з керівництвом французької компанії обговорила можливості участі Suez у проєктах із відновлення та будівництва об’єктів водопостачання й очисних споруд, будівництва підприємств із переробки відходів, а також відновлення екологічного стану земель, водних ресурсів, захисту екосфери.
За даними пресслужби Мінекономіки, французька компанія виявила зацікавленість у співпраці, зокрема в рамках механізму державно-приватного партнерства.
“Російська агресія призвела до значних руйнувань цивільної інфраструктури України. Є великі проблеми з водопостачанням на звільнених територіях, у регіонах, де велися активні бойові дії. Це особливо актуально для півдня та сходу України. Обсяг робіт надзвичайно великий, але ми все відновимо і сподіваємося на участь Suez у цій роботі”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Україні також цікавий досвід і можливості компанії у сфері поводження з відходами.
“Україна розвиватиме зелену економіку на ключових принципах ЄС. І ми прагнемо до того, щоб найсучасніші передові технології, які існують у світі, були реалізовані в нашій країні”, – додала вона.
Наглядова рада Страхової компанії “Альфа Страхування” 8 грудня припинила повноваження першого заступника голови правління Ольги Левченко та члена правління, заступника голови правління з продажу Віктора Грека у зв’язку з достроковим розірванням трудового договору, повідомляється в інформації страховика, розміщеної в базі НКЦПФР.
Також уточнюється, що Ольга Левченко обіймала цю посаду з травня 2019 року, Віктор Грек – з грудня 2017 року.
При цьому наголошується, що наглядова рада призначила на посаду члена правління Дмитра Панібратенка.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 грудня 2022 року застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг, у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності (…), а саме вимогам до ділової репутації надавачів фінансових послуг.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), вона втратила право укладати нові договори.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу і широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
Оксфордський словник англійської мови обрав словом 2022 року сленговий вираз “goblin-mode” (дослівно з англ. “режим гобліна”), і аж ніяк не випадково.
Уперше рішення ухвалили за підсумками загального голосування, і 93% із понад 340 тис. тих, хто проголосував, віддали вибір “goblin-mode”. Тепер “режим гобліна” офіційно буде занесено до словників.
Вираз означає “безсоромно егоцентричну поведінку, ледачу, неохайну та жадібну, зазвичай таку, що відкидає соціальні норми та побажання” оточуючих. Уперше воно з’явилося у твіттері ще 2009 року, проте популярності набрало 2022 року, коли населення почало оговтуватися після двох років пандемії COVID 19 з її локдаунами, віддаленою роботою та безглуздим переглядом стрічки новин. У результаті дехто опинився в стані, нібито вони на межі душевних сил, або “вигорілі”, або якраз у “режимі гобліна”.
“З огляду на рік, що ми пережили, “режим гобліна” знаходить відгук у всіх нас, хто наразі почувається трохи напруженим”, – заявив один з укладачів словника Каспер Гратвол.
Двома іншими фіналістами голосування стали слова “метавсесвіт” (Metaverse) і “я стою з” (IStandWith): перше означає постійно діючий віртуальний простір, у якому люди можуть взаємодіяти одне з одним і з цифровими об’єктами через свої аватари; друге – вираз у соціальних мережах, наприклад, за допомогою хештега, реакції солідарності проти будь-чого, що вважається несправедливим.
2021 року Оксфордський словник англійської мови назвав словом року слово “vax” – скорочення від англійського “vaccine”.
Тим часом “суперник” Оксфордського словника – словник Мерріам-Вебстера – оголосив словом року “газлайтинг” – форму психологічного насильства, що має на меті змусити людину сумніватися в адекватності сприйняття навколишньої дійсності.
“Укрзалізниця” повідомила про суттєві затримки низки поїздів через складні погодні умови в районах польського, угорського та словацького кордонів.
Згідно з повідомленням у Телеграм-каналі УЗ увечері в понеділок, найбільші запізнення зафіксовано у поїздів:
– №716/715 Перемишль-Київ (+8:35 годин);
– №706/705 Перемишль-Київ (+3:51);
– №32/31 Перемишль-Запоріжжя (+1:20);
– №45/46 Харків-Ужгород (+1:18);
– №90/89 Перемишль-Київ (+1:01).
Поїзди угорського формування “Захонь-Чоп” і словацького формування “Кошице-Мукачево” курсують із затримками в межах 30 хвилин.
