Обсяги купівлі населенням України валюти у вересні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $444,3 млн, що втричі вище за серпневий показник, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат забезпечив зростання чистої купівлі безготівкової валюти населенням до $261,6 млн, тоді як у серпні спостерігався чистий продаж $32,3 млн.
Чиста купівля готівкової валюти у вересні збільшилася незначно – з $180,8 млн до $182,7 млн, вказується в даних.
Як повідомлялося, Нацбанк із 29 серпня вперше з початку повномасштабної війни дозволив громадянам купувати безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць в одному банку. З тієї ж дати він збільшив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців. Уперше цей інструмент було дозволено з 21 липня 2022 року, тоді з обмеженням у 50 тис. грн на місяць.
Курс долара на готівковому ринку за перші дві декади вересня зріс із 37,88 грн/$1 до 38,49 грн/$1, після чого наприкінці місяця опустився до 38,07 грн/$1.
Згідно з даними Нацбанку, обсяг продажу населенням безготівкової валюти у вересні знизився до $223,7 млн з $260,6 млн у серпні, тоді як обсяг купівлі підскочив з $228,3 млн до $485,3 млн.
Водночас на готівковому ринку у вересні купівля незначно скоротилася – з $1 млрд 669,3 млн до $1 млрд 547,7 млн, як і продаж: з $1 млрд 488,5 млн до $1 млрд 364,9 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема готівкової валюти було куплено на $1,01 млрд більше, ніж продано.
За перші дев’ять місяців місяця цього року чиста купівля валюти населенням становила $2 млрд 405,5 млн, зокрема готівкової – $1 млрд 800,0 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти зросла у вересні до $5,80 млрд із $5,49 млрд у серпні, тоді як купівля скоротилася до $3,96 млрд із $4,27 млрд, а сумарна чиста купівля за 9 місяців досягла $8,79 млрд.
Крім того, повідомлялося, що у вересні інтервенції НБУ збільшилися до $2,69 млрд із $2,36 млрд у серпні, тоді як міжнародна фінансова підтримка зросла до $3 млрд із $1,64 млрд. Сумарно за дев’ять місяців інтервенції становили $19,27 млрд.
Ціни на нафту стабільні на торгах у середу перед засіданням міністерського моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC).
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. в середу становить $90,88 за барель, що на $0,04 (0,04%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У вівторок ціна цих контрактів збільшилася на $0,21 (0,2%), до $90,92 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $0,02 (0,02%), до $89,21 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $0,41 (0,5%), до $89,23 за барель.
Засідання JMMC, учасники якого оцінять ситуацію на глобальному нафтовому ринку, відбудеться в середу в форматі онлайн.
Увагу трейдерів також спрямовано на щотижневий звіт міністерства енергетики США про запаси енергоносіїв у країні, який буде оприлюднено о 17:30 кв. м.
Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозують зниження запасів нафти в Штатах минулого тижня на 1,4 млн барелів. Вони також чекають, що резерви дистилятів впали на 1,6 млн барелів, а бензину – не змінилися.
Оцінки Американського інституту нафти (API), оприлюднені в ніч із вівторка на середу, засвідчили скорочення запасів нафти в США на тижні, що завершився 29 вересня, на 4,21 млн барелів.
Київська влада збільшила фінансування міської цільової програми “Захисник Києва” на 1,26 млрд грн, їх буде спрямовано на забезпечення сил безпеки та оборони столиці, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Київрада на позачерговому засіданні знову збільшила допомогу нашим захисникам. Зокрема, депутати проголосували за збільшення фінансування міської цільової програми “Захисник Києва” на 1 млрд 260 млн. Ці кошти спрямують на матеріально-технічне забезпечення сил безпеки та оборони”, – написав Кличко в Телеграм-каналі у вівторок.
Він уточнив, що виділені кошти підуть “на придбання автотранспорту, БПЛА, оптичних прицілів, приладів нічного бачення, ремонт і відновлення техніки та інше необхідне. Це – субвенція, ми перераховуємо гроші військовим підрозділам”.
Кличко також повідомив, що департаменту транспортної інфраструктури виділено понад 1,2 млрд грн з метою регулювання тарифів на проїзд у міському пасажирському транспорті, “тому що ціна поїздки 8 грн давно не відповідає собівартості проїзду”.
“Оскільки вартість ми не підвищуємо, а транспортним підприємствам працювати треба, маємо забезпечити їм таку можливість”, – зазначив Кличко.
Уряд Швеції пропонує виділити 333 млн шведських крон (близько $30 млн за поточним курсом) на спеціальні експортні кредитні гарантії для компаній, що торгують з Україною, повідомило Міністерство економіки у вівторок.
Згідно з релізом, відповідну ініціативу шведські урядовці внесли до проєкту бюджету на 2024 рік, документ очікує на узгодження.
“Те, що з наступного року від ризиків в Україні страхуватиме Швеція – важливий сигнал. Це означає, що ринок страхування інвестицій у нашій державі, попри всі безпекові виклики, починає працювати. Ми дуже вдячні шведському уряду і сподіваємося, що це рішення підтримає Риксдаг”, – наводяться слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У відомстві уточнили, що гарантії покриватиме експортно-кредитне агентство Швеції. Вони поширюватимуться на експорт шведськими компаніями товарів, які можна класифікувати як допомогу розвитку, і застосовуватимуться до транзакцій на строк до трьох років, але не пізніше кінця 2026 року.
Мінекономіки нагадало, що раніше участь у страхуванні політичних ризиків для роботи своїх компаній в Україні вже підтвердили експортно-кредитні агентства Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Японії. Також українських і міжнародних інвесторів готова страхувати державна польська Корпорація зі страхування експортних кредитів (KUKE).
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ринок вантажних автомобілів в Україні в січні-вересні поточного року зріс на 70% до аналогічного періоду 2022 року – до 3,5 тис. од., зокрема у вересні приріст становив 72%, повідомляє інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting.
“Позитивні новини у вересні для ринку вантажівок – це потужний попит на більшість сегментів техніки. Вантажівки активно купували, замовляли та отримували. Тому результат у 72% став цілком закономірним. Крім того, бізнес продовжує перебудовувати логістику і розширює власні автопарки”, – зазначається в повідомленні на сайті компанії у вівторок.
При цьому констатується, що зростання фіксують майже всі оператори, “але вже стає зрозумілим новий лідер українського ринку вантажівок, який посів місце МАЗа і КАМАЗа”.
AUTO-Consulting зазначає, що вже чотири місяці поспіль лідирує в продажах шведська Scania з потужним відривом від конкурентів.
“У вересні Scania зайняла 23,4% українського ринку, а в сегменті понад 16 тонн – 38%. Фактично, можемо говорити, що саме Scania зайняла ринкову частку МАЗа і КАМАЗа, які позбавлені доступу до українського ринку”, – йдеться в повідомленні.
Експерти відзначають також майже триразове зростання продажів порівняно з минулим роком MAN та Iveco, активні продажі DAF та Ford Tucks.
“Нові сегменти почали освоювати Peugeot, Renault і Ford, які дедалі більше пропонують свою техніку замість “ГАЗонів” і китайських виробників. У лідерах продажів – тягачі та самоскиди, але багато цікавих проєктів реалізуються в комунальній сфері та енергетиці. І тут – велика заслуга українських виробників надбудов, які активно експериментують з новими шасі”, – зазначають експерти.
