У четвер, 21 жовтня, в Одеський порт прибуло науково-дослідне судно Belgica. Переданий Королівством Бельгія Україні теплохід пришвартувався біля 18-го причалу морського вокзалу о 11:10 годині ранку, повідомляє Адміністрація морських портів України в соцмережі Facebook.
“Найближчим часом НДС Belgica отримає нову назву й ходитиме під українським прапором із портом приписки – Одеса. У складі бази експедиційного флоту УкрНЦЕМ цей плавучий лабораторний комплекс планується використовувати для проведення наукових досліджень у Чорному й Азовському морях”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що судно вийшло з порту Зебрюгге 1 жовтня з українським екіпажем і командою з 16 іноземних учених на борту. Як повідомляє Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ), під час переходу з Північного до Середземного й далі в Чорне море вчені на борту судна відбирали проби морської води та донних відкладень для скринінгу глибин на наявність забруднювачів і мікропластику, аналізу поширення і стану морських мікроорганізмів. Для цього на борту ПДВ Belgica обладнані п’ять діючих лабораторій (рибальства, гідрологічна, хімічна, біохімічна та мікробіологічна).
Судно побудували у 1984 році та всі 37 років використовували для наукових і практичних досліджень з освоєння морського шельфу, зокрема під час підготовки до будівництва морських бурових платформ і вітроелектростанцій.
ТТХ НДС Belgica: Довжина – 51,12 м, ширина – 10 м, осадка – 4,6 м, водотоннажність – 1200 т. Дальність автономного плавання – 20 тис. морських миль (37 тис. км) за швидкості 12 вузлів (22 км/год). Максимальна швидкість – 13,5 вузлів (25 км/год).
Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06).
Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.
Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром чотири-п’ять метрів з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб.
«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян.
Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва ВКАД. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.
Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.
«Будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.
Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 – 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.
АТ “Укрзалізниця” з 21 жовтня розгорнула пункти вакцинації та експрес-тестування на 10 залізничних вокзалах, повідомила прес-служба “Укрзалізниці”.
“Пункти експрес-тестування працюють на 10 залізничних вокзалах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Мукачева, Кривого Рогу, Вінниці та Полтави. Пасажири, які мають квиток на поїзд, зможуть зробити це медичне дослідження за 350 грн. Агентом залізниці у проведенні експрес-тестування стала “Медична лабораторія CSD”, – ідеться в повідомленні.
Також повідомляється, що від сьогодні починають працювати пункти безкоштовної вакцинації на залізничних вокзалах Києва, Харкова, Одеси та Дніпра.
“Надалі АТ “Укрзалізниця” планує збільшувати перелік вокзалів, де діятимуть пункти вакцинації та тестування”, – наголосили у відомстві.
Раніше повідомлялося про відкриття в приміщенні медпункту на залізничному вокзалі у Львові з 21 жовтня чергового центру вакцинації від коронавірусу, який працюватиме з 10:00 до 18:30.
Харківська митниця спільно з представниками ветеринарно-санітарного контролю здійснила оформлення трьох самок пінгвінів Гумбольдта, які прибули з Німеччини до Харківського зоопарку за програмою Європейської асоціації зоопарків і акваріумів для збереження і розмноження.
Як повідомляє Державна митна служба України в четвер, пінгвіни прибули літаком, а потім їх помістили у спеціальний вольєр зоопарку Харкова. Пінгвінів назвали Маргарет, Агата й Шарлотта.
У повідомленні наголошується, що в подальшому планується ввезення самців пінгвінів для збільшення чисельності популяції.
Подію відкрив Юрій Вітренко, голова правління НАК “Нафтогаз України”. Перед аудиторією також виступили Джордж Нікулеску, державний секретар Міністерства енергетики Румунії, Роман Опімах, голова Державної служби геології та мінеральних ресурсів України та інші високопосадовці, а також інвестори й технічні фахівці.
Україна спроможна повністю забезпечувати себе газом, заявив Юрій Вітренко: «Цієї мети ми можемо досягти впродовж 5 років. Успіх залежатиме від трьох факторів: нарощування видобутку газу, збільшення виробництва біогазу та підвищення енергоефективності».
Роман Опімах зазначив: “Уряд поставив амбітне завдання: позбутися енергозалежності до 2030 року, шляхом імпортозаміщення. За останні півтора роки Служба провела величезну роботу за напрямом нарощення власного видобутку – дала початок масштабним вуглеводневим проєктам на площі 50 тисяч квадратних кілометрів як на морі, так і на суходолі”.
А Укртрансгаз, як Оператор газосховищ України, оголосив про готовність надавати послуги зберігання в українських ПСГ страхового запасу газу країн ЄС.
Детальний пресреліз ви знайдете у вкладенні.
Також з пресрелізом про підписання Меморандумів про взаєморозуміння з іноземними інвесторами ви можете ознайомитися на сайті НАК “Нафтогаз України”.
Україна може робити 250-300 тис. вакцинацій від COVID-19 на добу, вважають експерти Київської школи економіки (KSE).
“Із поточними ресурсами Україна може робити 250-350 тисяч щеплень на добу”, – повідомляється в прес-релізі KSE за підсумками аналізу нинішньої ситуації з поширенням епідемії COVID-19.
У KSE зазначили, що кількість госпіталізацій в Україні за тиждень зросла на 21%, кількість пацієнтів у “ковідніх” лікарнях – на 25%.
“Госпіталізації переважають над виписками наполовину, відповідно, навантаження на систему охорони здоров’я продовжить зростати”, – наголосили в KSE.
При цьому експерти зазначають, що наразі в лікарнях ліжка з киснем зайняті на 64%, реанімаційні – на 65%.
“Водночас кожен четвертий пацієнт на ліжку з киснем не потребує кисневої терапії. Реальна зайнятість “ковідніх” ліжок із киснем пацієнтами, кому призначена киснева терапія, – 48%”, – вважають у KSE.
