КНМП «Кременчуцький перинатальний центр» отримало партію допомоги від Біланівського ГЗК (БГЗК, Ferrexpo Belanovo Mining, FBM, входить до Групи Ferrexpo).
БГЗК передав медичним працівникам необхідне обладнання: газовий аналізатор, напівавтоматичний біохімічний аналізатор, автоматичний гематологічний аналізатор та аудіометр. Загальна вартість обладнання становить понад 1 млн. грн.
«Ми дуже вдячні всій Компанії Ferrexpo і зокрема Біланівському ГЗК за таку важливу і цінну допомогу. Отримане обладнання дасть можливість проводити необхідні лабораторні дослідження, діагностику, а також надавати допомогу нашим новонародженим і їхнім мамам», – зазначив Радомир Сербін, директор КНМП« Кременчуцький перинатальний центр».
За словами Генерального директора Біланівського ГЗК Юрія Химича, БГЗК і Група Ferrexpo надає допомогу медикам Кременчуцького району на постійній основі. «Українська медицина зіткнулася з дуже складним викликом – пандемією коронавірусу. Уже другий рік лікарі борються за життя людей, а бізнес в міру своїх можливостей забезпечує медичні установи необхідним для протистояння COVID-19. Разом з цим є й інші медичні установи, які потребують підтримки і забезпечення необхідним обладнанням. Ми уважно вивчаємо потреби всіх лікарень регіону присутності підприємств Групи Ferrexpo і намагаємося забезпечувати їх. Ми дуже раді, що в цей раз стали трохи причетні до народження нових життів», – додав він.
Ferrexpo в 2020му році надала допомогу медичним закладам на суму понад 54,7 млн. гривень, з них Кременчуку – на суму понад 12,8 млн. гривень. В 2021-му медикам вже було передано допомоги на суму понад 10 млн. гривень, близько 2 млн. гривень було витрачено на забезпечення потреб медиків Кременчука. Компанія продовжує стежити за ситуацією в медичних установах Полтавської області і всієї України, уважно вивчає їх потреби і здійснює закупівлю найбільш необхідного обладнання, медикаментів і засобів індивідуального захисту.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, використовуваних у виробництві стали. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
Дата-центр «Парковий» успішно пройшов сертифікацію SAP та підтвердив свою відповідність високим операційним стандартам німецької компанії, отримавши відразу два сертифікати – SAP Certified in SAP (Німеччина) HANA Operations та SAP Certified Provider of Cloud and Infrastructure Operations.
«Парковий» готовий надавати послуги з управління, експлуатації та моніторингу SAP-інфраструктури клієнтів на стабільно високому рівні, кожен замовник гарантовано отримає сервіс й якість, визнані еталонними в світовому IT-співтоваристві.
«Парковий» — єдиний дата-центр в Україні, який отримав статус сертифікованого провайдера для розміщення сервісів SAP HANA. Відтепер замовники програмного забезпечення можуть користуватися рішеннями SAP HANA і SAP на базі хмарної платформи VMware vSphere, отримати безвідмовний доступ до сервісів й забезпечити безперервність процесів, що гарантується інфраструктурою ЦОД рівня TIER III. Технічну підтримку цілодобово здійснюють фахівці «Паркового», всі питання щодо функціонування софта вирішують сертифіковані SAP-фахівці партнера дата-центру — консалтингової компанії BrigRetail.
Як повідомив директор SAP Ukraine Максим Матяш, українські компанії все частіше переходять від використання капітальних інвестицій до моделі утилізації операційних витрат для організації й підтримки власного ІТ-ландшафту, розміщуючи системи SAP в зовнішніх ЦОДах. Такий підхід дозволяє використовувати рішення SAP, у тому числі, технологічну платформу SAP HANA у вигляді послуги і не тільки знижувати вартість володіння, а й забезпечувати якісну, стійку та економічно ефективну експлуатацію програмних рішень.
«Програма сертифікації SAP допомагає нашим клієнтам визначити кращих у своєму класі постачальників послуг і дозволяє використовувати ще один додатковий вимірюваний критерій при виборі найкращого партнера. Якісний вибір партнера, в свою чергу, забезпечує своєчасну міграцію на нові версії системи, в значній мірі автономний запуск, управління й підтримку всього ІТ-ландшафту компанії і технологій SAP, зокрема. Таким чином, крім вище перерахованих фінансових і технологічних переваг, при розміщенні в сертифікованих ЦОДах наші клієнти отримують можливість ще більше фокусуватися на основному бізнесі. Дата-центр, який підтвердив свою експертизу й відповідність вимогам SAP до технічного оснащення, в свою чергу, підвищує власний рейтинг надійного провайдера хостингових послуг на ринку. Це — “win-win” модель, яка приносить успіх всім учасникам нашої партнерської програми. Тому ми намагаємося розвивати співпрацю з дата-центрами і вітаємо нашого нового партнера “Парковий” в партнерській екосистемі SAP в Україні», — підкреслив директор SAP Ukraine.
Для отримання статусу Партнера SAP дата-центр «Парковий» пройшов комплексний багаторівневий аудит всіх інженерних систем, IT-інфраструктури, систем безпеки й контролю, окремим блоком проводилася перевірка роботи служби технічної підтримки та внутрішніх процесів взаємодії ЦОД – клієнт.
«Системи управління ресурсами SAP грають життєво важливу роль в ІТ-екосистемах багатьох великих компаній. Обробка величезних й постійно зростаючих обсягів даних вимагає сучасних і оперативних підходів. Тепер, отримавши сертифікати SAP, «Парковий» — перший та єдиний в Україні — готовий хостити бази даних SAP HANA й інші сервіси SAP, надаючи потужну інженерію, технологічну хмарну середу та підтримку профільними фахівцями. Ми зважилися на проходження досить складного аудиту SAP й інвестували в свою компетенцію, щоб ще раз довести клієнтам власну відповідність міжнародним вимогам якості, підтвердити експертизу та надійність інфраструктури дата-центру», — підкреслила Наталія Рєпіна, комерційний директор дата-центру «Парковий».
Наразі це перший етап в рамках співпраці «Паркового» та SAP, сторони обговорюють подальше розширення сервісів для клієнтів з використанням кращих світових практик.
Кабінет Міністрів України доручив забезпечити на середину жовтня наявність запасів природного газу в підземних сховищах (ПСГ) країни обсягом щонайменше 17 млрд куб. м.
Згідно із затвердженим розпорядженням КМУ 586-р від 9 червня 2021 року планом заходів із підготовки до опалювального сезону 2021-2022 років, відповідальними за накопичення запасів призначені ТОВ “Оператор ГТС України”, Міністерство енергетики та Міністерство економіки, а також НАК “Нафтогаз України” й АТ “Укртрансгаз” – за згодою.
За оперативними даними “Укртрансгазу”, на 9 червня 2021 року в ПСГ України накопичено 15,79 млрд куб. м природного газу, а середньодобове закачування в червні становить майже 16,5 млн куб. м за відсутності імпорту, завдяки внутрішньому видобутку.
Отже, навіть поточне червневе середньодобове закачування протягом решти до 15 жовтня 127 днів дасть змогу виконати поставлене урядом завдання із наповнення ПСГ України. Така планка від КМУ не потребуватиме від ОГТСУ і НАК здійснення значних вкладень для імпорту газу.
Раніше голова АТ “Укртрансгаз”, виконуючого функції Оператора ПСГ України, Сергій Перелома спрогнозував, що пікове навантаження із закачування у сховища цього року припаде на серпень-вересень.
Як повідомлялося, Україна минулого опалювального сезону використовувала свої підземки в режимі відбору понад півроку – з 20 жовтня 2020 року, увійшовши в опалювальний сезон із забитими майже під зав’язку ПСГ обсягом 28,443 млрд куб. м.
З опалювального сезону 2020/2021 рр. Україна вийшла із запасами 15,291 млрд куб. м (29 квітня), сезону 2019/2020 рр. – 15,784 млрд куб. м (26 березня), сезону 2018/2019 рр. – 8,745 млрд куб. м (4 квітня), сезону 2018/2019 рр. – 7,435 млрд куб. м (8 квітня), сезону 2017/2018 рр. – 8,1 млрд куб. м (22 березня), сезону 2016/2017 рр. – 8,438 млрд куб. м (6 квітня).
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м), Вергунське (0,4 млрд куб. м, розташоване на тимчасово окупованій території).
Україна з початку 2020/2021 маркетингового року (МР липень-червень) і станом на 9 червня 2021 року експортувала 42,61 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 22,4% менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 16,04 млн тонн пшениці, 21,77 млн тонн кукурудзи, 4,15 млн тонн ячменю.
На зазначену дату також експортовано 113,8 тис. тонн борошна.
Згідно з даними Міністерства агрополітики, Україна в 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Як повідомлялося, Мінекономіки в лютому спрогнозувало зниження експорту зернових і зернобобових у 2020/2021 МР на 20,5% порівняно з попереднім МР – до 45,4 млн тонн.
З червня 2020 року українська авіакомпанія WINDROSE відкрила програму внутрішніх авіаперельотів Україною. Починалась мережа перевезень з 6 найбільших українських міст. Однак майже за рік існування карта польотів збільшилися вже до 12 точок: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Харків, Дніпро, Одесу, Херсон, Запоріжжя і Миколаїв. Рейси до Ужгорода, Кривого Рогу та Чернівців стартують вже найближчого тижня. І, судячи з того, що кількість міст та нових рейсів зростає, програма користується попитом серед українців.
Цікаво, що лише за кілька місяців після відкриття перельотів Україною, Windrose першими впровадили авіапроїзний. В Європі це досить розповсюджений тип квитків, а у нас така пропозиція з’явилася вперше. Раніше в коментарях для ЗМІ комерційний директор WINDROSE Ольга Толстихіна зазначала, що програма внутрішніх авіарейсів поки не вийшла на беззбитковий рівень з урахуванням ситуації з пандемією та економічної загалом. Тож чи актуальні авіапроїзні загалом?
Пресслужба компанії надала нам коментар стосовно продажів авіапроїзних. З початком літнього сезону їх почали рекламувати значно активніше. Наразі їх існує 3 види: від 10 до 499 перельотів. Тариф одного перельоту складає 51 у.о., а сам сертифікат діє 1 рік. З переваг:
❖ вартість квитка фіксована, відповідно ви не переплачуєте за тарифи ближче до дати вильоту;
❖ обмеження щодо періоду бронювання відсутні. Переліт доступний до бронювання аж до початку реєстрації на рейс;
❖ переліт за авіапроїзним може бути оформлено на осіб, які будуть внесені до переліку при замовленні авіапроїзного. Ідентифікацією є мобільний номер телефону власника авіапроїзного.
Безумовно, така пропозиція вигідна для тих, хто часто подорожує — відрядження, родина в іншому місті або навіть з питань здоров’я. Іноді необхідний медичний фахівець може бути в іншому місті, а консультації потрібні декілька разів. Також за рік пандемії значно розвинувся внутрішній туризм і українці стали більше подорожувати рідною країною. Тож є досить багато варіантів як заощадити кошти і подорожувати з більшим комфортом.
Пасажири “Укрзалізниці” від початку року купили онлайн близько 73% квитків, що на 7% більше, ніж у 2020 році.
Як зазначено в повідомленні на сайті залізничної компанії, від початку 2021 року онлайн було придбано близько 73% квитків, водночас переважна більшість пасажирів робила замовлення через офіційний сайт компанії.
У 2020 році частка онлайн-квитків становила 66%, а у 2019 році – лише 57%.
За даними “УЗ”, піковим періодом перевезень цього року стали травневі свята, коли послугами залізничного перевізника скористалися понад 840 тис. людей, а квитки онлайн за цей період придбали близько 71% пасажирів.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” в січні 2021 року запустила власний пілот чат-бота з функцією продажу квитків у месенджерах Viber (ukr_railway) і Telegram(@Ukrzaliznytsia_Tickets_Bot), у першому релізі доступний для поїздів категорії “Інтерсіті+”.
“Укрзалізниця” впровадила придбання квитків онлайн у 2012 році.
